Міністр фінансів України Сергій Марченко та його заступник з європейської інтеграції Юрій Драганчук презентували послам та представникам місій країн-членів G7 в Україні своє бачення та плани щодо подальшого впровадження реформи митниці.
“Метою є трансформація української митниці у східний кордон Європи за стандартами ЄС і водночас посилення її безпекової функції… Ми зацікавлені в розбудові ефективної, високотехнологічної та прозорої митниці, що потребуватиме часу, виважених рішень і консолідованої підтримки”, – наводяться в релізі Мінфіну в четвер слова Марченка.
Уточнюється, що обговорення стосувалося кроків уряду України з розвитку та реформування Державної митної служби, а також концепції прозорого відбору керівництва митниці.
Мінфін наголосив, що реформування Держмитслужби є одним із пріоритетів України в процесі інтеграції в ЄС.
За даними міністерства, за сім місяців 2024 року Держмитслужба перевиконала розпис доходів на 5,2%, або 16,4 млрд грн, і митні надходження до держбюджету становили близько 329 млрд грн.
Реформування митниці передбачено Планом України в рамках інструменту ЄС Ukraine Facility, Національною стратегією доходів на 2024-2030 роки, а також є одним зі структурних маяків у рамках програми розширеного фінансування МВФ EFF.
Мінфін додав, що продовжує активно працювати над імплементацією митного законодавства ЄС та розробкою нового Митного кодексу, а також над запровадженням IT та інших спільних митних процедур для розвитку зовнішньоекономічної діяльності та спрощення ведення бізнесу.
“Переконаний, що подальший супровід перезавантаження української митниці за підтримки міжнародних експертів матиме вирішальне значення в ефективності цього процесу”, – зазначив Драганчук.
Починаючи з 23:00 год. 30 липня 2024 року Держмитслужбою заплановано проведення технічних робіт з оновлення серверного програмного забезпечення Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів. Орієнтовно технічні роботи триватимуть близько 6 годин.
Під час їх проведення можливі перебої функціонування програмного забезпечення, яке використовується посадовими особами митниць у пунктах пропуску, із загальним збереженням його працездатності. Тобто можливим буде здійснення пропуску через державний кордон осіб, товарів та транспортних засобів з імовірними затримками.
Водночас, звертаємо увагу, що під час проведення технічних робіт неможливим буде здійснення пропуску у пункті пропуску «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці. Просимо врахувати зазначену інформацію при плануванні перетину кордону.
Ситуацію на митниці можна істотно поліпшити за рік, здійснивши шість основних кроків, зокрема спільні бази з ЄС і спільні пункти пропуску, електронні черги, ротації, сканери та цифровізацію, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на прес-конференції в Києві в п’ятницю.
“У мене є чітке розуміння, що потрібно робити зараз державі на митниці, і ми власне на цьому шляху перебуваємо. Я його озвучував, там 5-6 кроків. Перший – входження в систему спільної бази даних з ЄС”, – зазначив прем’єр.
Він пояснив, що це дасть змогу завантажити автомобіль у будь-якій точці Європи, взяти єдину митну декларацію і проїхати з нею транзитом через будь-який пункт пропуску в будь-яке місто в Україні та розмитнити за цією єдиною декларацією.
Шмигаль зазначив, що зараз Україна отримує доступ до окремих розділів цього реєстру, однак база митної вартості поки що залишається закритою.
“Зараз ми працюємо з Єврокомісією щодо політичного рішення про відкриття повного доступу до спільних реєстрів баз даних Європи, щоб на 99% унеможливити як елемент зловживання через митні механізми”, – наголосив прем’єр-міністр.
Другим кроком він назвав збільшення кількості пунктів пропуску зі спільним контролем і зі спільними базами даними, оскільки наразі залишився тільки один такий пункт пропуску, побудований до “Євро 2012” у Львівській області.
Третім елементом реформи, за словами Шмигаля, є ротація працівників. “Чому на митниці виникають спокуси? Тому що коли люди працюють довго на одному місці, виникає можливість бачити і домовлятися. Треба цю спокусу подолати”, – зазначив прем’єр.
Шмигаль наголосив, що важливим нововведенням будуть сканери, оскільки вони необхідні для впровадження п’ятого елемента – ризикоорієнтованої системи, що дасть змогу знизити частку вантажів, які підпадають під митний і прикордонний контроль, до 7%. Надійним експортерам та імпортерам достатньо буде перевірки машини тільки на сканері, щоб підтвердити відсутність наркотиків або мігрантів, пояснив глава уряду.
Шостим елементом прем’єр вказав діджиталізацію, а саме впровадження електронної черги. За його словами, впроваджений експеримент з електронною чергою в пункті Краковець є вдалим, і тепер держава планує поширити його на всі пункти.
“Усі ці підходи я б назвав “Шість елементів реформи митниці”. Вони всі прості, але практично виключать можливість взагалі корупційних впливів на митниці. Ми зараз над цим працюємо, є командне рішення. Це неможливо зробити за день або за місяць, але за рік можливо”, – пояснив Шмигаль.
Говорячи про кадрові рішення, він зазначив, що формально Держмитслужба перебуває у сфері повноважень Мінфіну. “Але не хочу і не можу покладати відповідальність на міністра фінансів, тому що це питання спільної відповідальності урядової команди”, – заявив прем’єр.
За першу добу роботи пункту пропуску “Дяківці-Раковець” на в’їзд і на виїзд було оформлено 145 громадян, зокрема 85 громадян України, 56 громадян Румунії, 2 громадянина Італії та 2 громадян Молдови.
Як повідомляє в Телеграм голова Чернівецької обласної військової адміністрації Руслан Запаранюк із посиланням на дані Державної прикордонної служби України, також за добу новий пункт перетнуло 50 одиниць транспортних засобів, зокрема 47 легкових автомобілів і 3 мікроавтобуси.
“Пункт пропуску працює цілодобово для пішохідного та автомобільного сполучення (включно з автобусами). За рішенням румунської сторони, пропуск вантажних автомобілів тимчасово не здійснюється”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, 10 лютого Запаранюк повідомив про початок роботи нового міжнародного автомобільного пункту пропуску (МАПП) на кордоні з Румунією “Дяківці-Раковець”. Реконструкцію пункту пропуску розпочали 2015 року в межах проєкту “Розвиток інфраструктури кордону між Україною та Румунією в межах програми “Україна-Румунія-Молдова (2007-2013)”. Потім роботи призупинили і відновили вже 2021 року.
Київська митниця 18 листопада оголосила тендер на страхування автотранспорту.
За даними системи електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість становить 32,263 тис. грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 27 листопада.
TENDER, АВТО, КИЇВ, МИТНИЦЯ, СТРАХУВАННЯ