Національний банк України (НБУ) відніс АТ “Український будівельно-інвестиційний банк” (Укрбудінвестбанк, Київ) до категорії неплатоспроможних через відсутність дієвих заходів для поліпшення фінансового становища, повідомив регулятор на сайті.
“Від дня віднесення Укрбудінвестбанку до категорії проблемних 4 серпня його фінансове становище істотно погіршилося, а менеджмент і власники істотної участі не вжили належних заходів із запобігання настанню неплатоспроможності”, – заявив НБУ.
Він уточнив, що підставою для визнання банку проблемним стало невиконання ним без обґрунтованих причин рішення Нацбанку про обмеження здійснення окремих видів операцій.
Регулятор зазначив, що частка фінустанови становила 0,04% від активів платоспроможних банків країни станом на 1 вересня 2023 року, тож віднесення його до категорії неплатоспроможних не впливає на стабільність банківського сектору України.
НБУ нагадав: під час воєнного стану кожен вкладник Укрбудінвестбанку отримає від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включно з відсотками, нарахованими станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку. Загалом можлива сума виплат гарантованої суми вкладникам цієї фінустанови станом на 1 вересня 2023 року становила 606 млн грн, ідеться в пресрелізі.
Уточнюється, що Укрбудінвестбанк віднесено до категорії неплатоспроможних відповідно до рішення правління НБУ від 7 вересня № 310-рш/БТ.
Укрбудінвестбанк був заснований у 2004 році. Згідно з даними НБУ, на 1 липня 2023 року за розміром загальних активів (2,47 млрд грн) він посідав 45-те місце серед 65 діючих українських банків. Його чистий прибуток за перше півріччя цього року – 19,07 млн грн.
Згідно з інформацією на сайті фінустанови, його найбільшими акціонерами є Світлана Дем’яненко (74,93%), Юлія Подгорниць і Людмила Миневич – по 9,90%, а також Наталія Шишова – 5,27%.
Наприкінці липня цього року посаду голови правління Укрбудінвестбанку залишив Вадим Качуровський, який обіймав її майже 11 років. Його заступницю Наталію Воробей було призначено тимчасово виконуючою обов’язки до 2 серпня включно.
Національний банк України (НБУ) анулював ліцензії на здійснення діяльності на ринку ТОВ “Фінансова компанія “№1”, яка за підсумками першого півріччя цього року посіла 97 місце за обсягом виручки на ринку.
“Зазначена фінансова компанія не виконує вимоги законодавства щодо підтримання мінімально встановленого розміру власного капіталу. Це негативно впливає на її реальні та потенційні фінансові можливості, зокрема, на рівень ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, забезпеченості обіговими коштами (власним капіталом)”, – пояснив регулятор на сайті свої дії.
Як уточнив Нацбанк, таке рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 28 серпня, воно набуло чинності з 29 серпня.
За даними НБУ, перше півріччя цього року “Фінансова компанія “№1” завершила з виручкою 14,9 млн грн і чистим збитком 7,96 млн грн.
За розміром витрат на оплату праці – 1,23 млн грн – ФК “№1” у першому півріччі була 87-ю на ринку, а за розміром активів – 15,1 млн грн – 403-ю.
За даними OpenDataBot, ТОВ “Фінансова компанія “№1” заснував у серпні 2013 року співвласник чотирьох пов’язаних з IT компаній (“Айті Нонстоп”, “Фінайті”, “Ай Ті Фінанс”, “24. Ай. Ті”) Андрій Степаненко зі статутним капіталом 8 млн грн.
Національний банк України (НБУ) 23 серпня оштрафував ПрАТ “Страхова компанія “Каштан” (Київ) на суму 34 тис. грн за надання регулятору завідомо недостовірної інформації, повідомляють на сайті регулятора.
Сплатити штраф страхова компанія має протягом семи робочих днів із дня отримання відповідного рішення НБУ про накладення штрафу.
СК “Каштан” зареєстрована в червні 2002 року. Пропонує клієнтам страхові послуги за 20 видами добровільного та обов’язкового страхування.
Як повідомлялося, НБУ 17 серпня 2021 року анулював ліцензію СК “Каштан” на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за заявою компанії.
Нацбанк Казахстану підвищив прогноз зростання економіки країни на 2024-2025 роки до 4-5% на рік з очікуваних раніше 3,5-4,5%, йдеться в повідомленні регулятора з посиланням на його оновлені макропрогнози.
Цього року зростання ВВП, як і раніше, очікується на рівні 4,2-5,2%.
“Прогнози щодо зростання економіки Казахстану в середньостроковій перспективі поліпшено. Розширення ділової активності відбуватиметься завдяки стійкому внутрішньому попиту, зростанню бюджетних видатків і відновленню нафтового сектора. (…) Ризики прогнозу ВВП пов’язані з можливими проблемами доступу казахстанського експорту до міжнародних ринків, а також імовірністю недосягнення планового видобутку нафти”, – ідеться в повідомленні.
Крім того, скориговано прогноз інфляції. На короткостроковому горизонті невизначеність щодо зростання цін знизилася. У базовому сценарії в поточному році інфляція прогнозується в межах 10-12% (колишній прогноз – 11-14%), у 2024 році – 7,5-9,5% (9-11%), у 2025 році – 5,5-7,5% (відповідає колишньому прогнозу).
“При цьому без урахування прямого ефекту від підвищення тарифів ЖКП, на який Національний банк не реагує зміною базової ставки, досягнення середньострокової мети (щодо інфляції – ІФ-К) у 5% очікується вже до кінця 2025 року. Цьому сприятимуть подальше послаблення тиску з боку зовнішнього середовища та грошово-кредитні умови, що перебувають у стримувальній зоні”, – йдеться в повідомленні.
Основні ризики прогнозу інфляції, за даними Нацбанку, включають посилення фіскального стимулювання, “незаякорення інфляційних очікувань”, прискорення інфляції в Росії та можливе зростання світових цін на продовольство внаслідок непоновлення “зернової ініціативи”. Також одним із ризиків прогнозу є продовження реформ ціноутворення на казахстанському ринку ПММ.
Економіка Казахстану за підсумками 2022 року зросла на 3,1% за інфляції у 20,3%.
Детальніше про макроекономіку дивіться в аналітичних програмах Клубу експертів за посиланням – https://youtu.be/zCJ1cU3n0sY?si=zfnGIkt5zdhX_j3x
ТОВ “Фінод”, що займалася обміном валют і днями позбулася всіх ліцензій за рішенням Національного банку (НБУ), за підсумками першого півріччя 2023 року було найбільшою фінансовою компанією України за обсягом виручки – 2 млрд 115 млн грн.
Згідно з даними на сайті НБУ, у першому кварталі лідером була платіжна система “Новапей” із 1 млрд 666 млн грн виручки, однак у таблиці за півріччя її дані відсутні, тоді як у таблиці за перший квартал не було даних “Фінод”.
Наступну трійку компаній, як і в першому кварталі, сформували такі, що надають мікрокредити, як ТОВ “Укр Кредит Фінанс” (ТМ “CreditKasa”), ТОВ “1 безпечна агенція необхідних кредитів” (ТМ “MyCredit”) та “Інвеструм” (ТМ “ЗеСredit”, “BananaCredit”), виручка яких становила від 1,16 млрд грн до 0,86 млрд грн.
При цьому “Укр Кредит Фінанс” у другому кварталі наростило виручку порівняно з першим кварталом майже в 1,5 раза, зміцнивши свої позиції, тоді як “1 безпечна агенція необхідних кредитів” на 28%, а ФК “Інвеструм” – на 5%.
“Інвеструм” із лідерів ринку має найменші витрати на оплату праці – всього 10,8 млн грн, а також близький до нуля прибуток.
Слідом із досить близькими показниками за виручкою – від 651,6 млн грн до 516,0 млн грн – ідуть ще шість компаній, що працюють на ринку мікрокредитування, а також мережа платіжних терміналів ФК “Контрактовий дім” (ТМ “Easypay”).
Зокрема, йдеться про ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (Moneyveo), яке відзвітувало про найбільші серед конкурентів витрати на зарплату, ФК “Е гроші ком”, “Авентус Україна” (ТМ CreditPlus),, , ТОВ “Мілоан” – 617,47 млн грн, а також “Лінеура Україна” (ТМ “Credit7”) і “Споживчий центр” (ТМ “ШвидкоГроші”).
Найбільшим за розміром активів і прибутку в першому півріччі стало державне ПрАТ “Укрфінжитло”, наприкінці минулого року капіталізоване за рахунок ОВДП – відповідно 55,5 млрд грн і 3,3 млрд грн.
Національний банк України (НБУ) затвердив Концепцію відкритого банкінгу, що визначає напрямки розвитку та дорожню карту для впровадження в Україні API (application programming interface) як платформи для обміну даними між постачальниками платіжних послуг.
“Впровадження в Україні відкритого банкінгу матиме позитивний вплив на ринок фінансових послуг. Зокрема, сприятиме розвитку фінтеху, впровадженню інновацій у платіжній сфері, посиленню конкуренції та, як наслідок, покращенню якості наявних і створенню нових платіжних послуг і продуктів”, – передає пресслужба регулятора слова заступника голови НБУ Олексія Шабана.
Зазначається, що відкритий банкінг передбачає структурований і безпечний обмін даними між постачальниками платіжних послуг через відкриті API.
“Йдеться про розвиток нової екосистеми, заснованої на інтерфейсі прикладного програмування (API) і призначеної для розробки платіжних продуктів і послуг – більш різноманітних і привабливих для клієнтів”, – зазначає Нацбанк.
Регулятор нагадав, що відповідно до закону “Про платіжні послуги” відкритий банкінг в Україні має запрацювати в серпні 2025 року.
Уточнюється, що відкритий банкінг передбачає, що банки та інші надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку мають відкрити свої API для надавачів нефінансових платіжних послуг із можливістю підключення до інтерфейсів їхніх сервісів із метою отримання доступу до відомостей за рахунком користувача та ініціювання платіжних операцій.
Підкреслюється, що у відкритому банкінгу тільки користувач (фізична або юридична особа) вирішує, хто має отримати доступ до його рахунку та конкретного обсягу інформації.
Ключовою перевагою такого обміну Нацбанк називає можливість користувачам фінпослуг обирати зручний і сучасний спосіб використання своїх рахунків, а для бізнесу – налагодити взаємовигідну співпрацю та отримати більше можливостей для розвитку своїх рішень. Як вважає НБУ, за допомогою відкритого банкінгу користувачі зможуть більш ефективно користуватися своїми коштами на рахунку, використовуючи консолідовану в одному платіжному застосунку інформацію про рух коштів та їх залишок на своїх рахунках, відкритих у різних фінансових установах.
На відміну від традиційного банківського обслуговування відкритий банкінг покладається на технологічну мережу фінустанов та інших постачальників нефінансових платіжних послуг, що дає їм змогу здійснювати ефективний обмін інформацією за попередньою згодою користувача.
“Завдяки відкритому банкінгу відбудеться трансформація платіжного ринку, стимулювання розвитку фінтехів, з’являться нові можливості для розвитку та масштабування екосистеми, зросте рівень конкуренції серед учасників платіжного ринку. Водночас регулятор подбає про високий рівень захисту прав користувачів і безпеки даних”, – заявив регулятор.
У повідомленні наголошується, що Нацбанк визначатиме основні засади роботи відкритого банкінгу та напрямки його подальшого розвитку відповідно до нагальних потреб ринку, а також подбає про нормативно-правове регулювання його роботи і про нагляд за дотриманням постачальниками платіжних послуг його вимог.
Як підкреслили в НБУ, технічні специфікації затверджуватимуться регулятором на основі спільних напрацювань з учасниками ринку.
Згідно з дорожньою картою впровадження концепції, у грудні-лютому поточного року робочі групи НБУ розроблять першу версію технічних специфікацій, також у четвертому кварталі 2023 року першу версію специфікацій узгодять із боку регулятора для тестування.
У першому кварталі наступного року планується сформувати вимоги зацікавлених сторін, зокрема, загальні підходи до здійснення нагляду та захисту прав користувачів, ІТ-безпеки, захисту персональних даних користувачів, а також сформувати перелік НПА (Нормативно-правових актів) та концептуальні зміни, визначити правову базу для пілотування.
Потім, у березні-червні 2024 року, у планах регулятора підготовка та проведення першого етапу тестування обмеженого набору API та його аналіз, визначення зон доопрацювання специфікацій, доопрацювання та розроблення другої версії технічних специфікацій.
За друге півріччя 2024 року НБУ збирається провести другий етап тестування API, з ширшим набором і колом учасників, у результаті якої буде підготовлено другу версію специфікацій. Також до кінця наступного року планується затвердити нормативно-правові акти, щодо авторизації зокрема, доопрацювати реєстр платіжної інфраструктури та порядок роботи відкритого банкінгу і технічні специфікації.
