Національний банк України (НБУ) 29 березня виключив СК “Провідна” (Київ) і СК “Інгосстрах” (Дніпро) з Державного реєстру фінансових установ, у зв’язку з анулюванням раніше всіх ліцензій на здійснення діяльності, повідомляється на сайті регулятора.
Раніше НБУ зазначав, що рішення щодо ПрАТ “СК “Інгосстрах” ухвалено у зв’язку з тим, що структура власності страховика не відповідає вимогам законодавства України, ПрАТ “СК “Провідна” – не виконало рішення НБУ про усунення порушень ліцензійних умов.
За даними НБУ, згідно з останньою поданою ПрАТ “СК “Інгосстрах” звітністю за минулий рік, станом на 31 грудня 2022 року обсяг страхових премій компанії становив 136,530 млн грн, вартість активів – 1,068 млрд грн, страхові резерви – 4,659 млн грн. Частка ринку компанії за страховими преміями становила 0,4%.
Згідно з останньою поданою ПрАТ “СК “Провідна” за 2022 рік, обсяг страхових премій компанії склав 891,226 млн грн, вартість активів – 971,690 млн грн, страхові резерви – 462,136 млн грн.
Частка ринку компанії за страховими преміями становила 2,7% (зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів – 1,4% ринку).
НБУ уточнює, що після відкликання ліцензій фінансова установа позбавляється права вести діяльність за видами відкликаних ліцензій. Відкликання ліцензій не звільняє фінансову установу від виконання своїх зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг.
Як повідомлялося, СК “Інгосстрах” зареєстрована 2004 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування. Генеральним партнером компанії з продажу страхових послуг є ПриватБанк (Дніпро).
СК “Провідна” працює на ринку України з 1995 року. Ключовим акціонером ПрАТ “СК “Провідна” є IIC Ukraine BV (Нідерланди), якому належить 99,999692% акцій страховика, а кінцевим бенефіціарним власником є Вестерлакен Віллем Якоб.
Державний ПриватБанк у січні 2023 року одержав ще 6,316 млрд грн чистого прибутку, Ощадбанк – 2,242 млрд грн, що становило 57% усього прибутку, який одержали в січні 60 найприбутковіших українських банків.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті даними, у п’ятірці лідерів також два банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк – 715,8 млн грн, Сенс Банк (раніше – Альфа-Банк) – 680,5 млн грн і державний Укрексімбанк – 623 млн грн.
Дещо відстали від них ще три банки з іноземним капіталом: ОТП Банк – 617,6 млн грн, Укрсиббанк – 605,3 млн грн, Сітібанк – 544,9 млн грн, а також ПУМБ – 499,1 млн грн і Універсал банк (mono) – 378,5 млн грн.
Щодо найзбитковішого банку січня, то ним став Форвард банк, що належить росіянину Рустаму Таріку, який Нацбанк 8 лютого відніс до неплатоспроможних – 298,3 млн грн за збільшення резервів на 291,8 млн грн.
У наступного за ним Індустріалбанку збиток становив 27,8 млн грн, а загалом у січні зі збитками спрацювали сім банків, хоча банки доформували ще майже 4 млрд грн додаткових резервів (з них найбільше – 824,4 млн грн – ПриватБанк).
Після зростання активів усіх банків на 91,6 млрд грн у грудні 2022 року в січні вони збільшилися лише на 18,2 млрд грн, зокрема в Укрексімбанку – на 14,1 млрд грн, тоді як у ПриватБанку навіть знизилися на 5,48 млрд грн.
У зв’язку з підвищенням Нацбанком з 11 січня нормативів обов’язкового резервування і дозволом до половини їх сформувати за рахунок ОВДП, вкладення банків у держпапери за перший місяць цього року збільшилися на 20,9 млрд грн. Найбільше портфелі зросли в Ощадбанку (7,397 млрд грн), Райффайзен Банку (3,171 млрд грн), ПУМБу (2,279 млрд грн), Укргазбанку (2,067 млрд грн), Укрексімбанку (1,688 млрд грн) і Універсал банку (mono) – 1,578 млрд грн.
Правління Нацбанку України ухвалило рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 7 березня 2023 року Айбокс Банку, 37-го за розміром активів із 66 українських банків, у зв’язку з низкою порушень, серед яких сприяння в проведенні турніру зі спортивного покеру та недостатній фінмоніторинг клієнтів навіть після попередження регулятора.
“Частка фінустанови становила 0,1% від активів платоспроможних банків, тому виведення її з ринку не вплине на стабільність банківського сектору України”, – наголошується в повідомленні на сайті НБУ.
Зокрема, під час безвиїзного нагляду регулятор виявив, що семеро юридичних осіб, яким банк встановив високий рівень ризику, за період із 21 лютого до 1 грудня 2022 року одержали кошти за надання послуг через пункт приймання платежів, зокрема з організації та проведення турнірів із кіберспорту та спортивного покеру, у загальній сумі понад 3,5 млрд грн.
Нацбанк вказав, що клієнти є новоствореними і лише у 2022 році почали здійснювати відповідну діяльність, їхні вебсайти запущено за кілька днів або в день встановлення відносин із банком, відсутні витрати/інформація щодо проведення клієнтами рекламних заходів із залучення учасників турнірів, проте обсяги операцій у перші ж дні становили мільйони гривень.
Крім того, клієнти мали ознаки пов’язаності між собою, проте Айбокс Банк їх не виявив, а критерії ризику виявив лише частково, загалом не вживши необхідних посилених заходів належної перевірки.
“За інформацією, наданою Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей, а також “Федерацією кіберспорту України”, що має статус національної спортивної федерації з виду спорту “кіберспорт”, діяльність клієнтів містить усі елементи провадження діяльності з організації та проведення азартної гри, зокрема покеру, в мережі Інтернет та/або букмекерської діяльності”, – зазначив НБУ.
Регулятор нагадав також, що вже штрафував Айбокс банк на 10 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, однак ці порушення продовжилися. Крім того, НБУ двічі зупиняв здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій і відсторонював посадову особу банку від посади.
НБУ запевнив, що кожен вкладник банку отримає від Фонду гарантування вкладів фізосіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку.
Як повідомлялося, на початку лютого заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк звинуватив дев’ять банків, зокрема Укргазбанк і Айбокс банк, у допомозі гральному бізнесу в приховуванні до 10 млрд грн обороту на місяць. Він стверджував, що ці банки надавали послугу з міскодингу (підміна призначення платежу – ІФ) і виведення цих грошей: проводили гроші від гравця на рахунок казино під виглядом оплати “за рекламні послуги” або подібних послуг.
“Тобто це була досить відкрита для ринку послуга, коли банк прекрасно усвідомлював, що він робить і якої шкоди завдає бюджету. І, звичайно, брав за це непогані комісійні (3-3,5% за еквайринг). Плюс різні пропозиції виведення в кеш, USDT тощо”, – заявив Железняк.
Депутат звернувся до Нацбанку із закликом накласти великі штрафні санкції на Укргазбанк і застосувати максимально жорсткі заходи впливу до Айбокс банку. НБУ на початку березня оштрафував державний Укргазбанк на 64,6 млн грн.
АТ “Айбокс Банк” (раніше Агрокомбанк) засновано 1993 року. Станом на 31 січня 2023 року найбільшими акціонерами банку були Володимир Дробот (73,93%) і Альона Шевцова (24,98%).
Згідно з даними НБУ, на 1 січня 2023 року за розміром загальних активів Айбокс Банк посідав 44-те місце (4,467 млрд грн) серед 67 банків, що діяли в країні. Банк завершив минулий рік із чистим прибутком 598,3 млн грн і планував спрямувати 92,6% його на збільшення статутного капіталу.
У зв’язку з невідповідністю структури власності вимогам законодавства Національний банк України (НБУ) анулював ліцензії на здійснення господарської діяльності з надання фінансових послуг ТДВ “СК “Амджі-Іншуренс” (Київ) і ПрАТ “СК “ВОНА” (Львів), повідомляють на сайті регулятора.
Рішення про анулювання ліцензій ухвалило правління НБУ 2 березня 2023 року відповідно до ст. 381 закону “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.
НБУ повідомляє, що, згідно з останньою поданою СК “Амджі-Іншуренс”, звітністю за 2022 рік, станом на 31 грудня 2022 року обсяг страхових премій компанії становив 1,927 млн грн, вартість активів – 39,322 тис. грн, страхові резерви – 270 тис. грн. Частка ринку компанії за страховими преміями склала 0,006%.
Згідно з останньою поданою СК “ВОНА” звітністю за 2022 рік, обсяг вартості її активів склав 31,098 млн грн. Страхові премії, страхові резерви були відсутні. Частка ринку компанії за страховими преміями – 0,0%.
Після відкликання ліцензій фінансова установа позбавляється права вести діяльність за видами відкликаних ліцензій, але не звільняє фінустанову від виконання зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг.
СК “Амджі-Іншуренс” (до березня 2019 року – ТДВ “ОТЛ-Страхування”) спеціалізується на ризиковому страхуванні. Згідно з даними компанії, оприлюдненими на її сайті, станом на початок 2022 року її акціонерами були 16 фізичних осіб.
СК “ВОНА” (раніше – СК “Велтва”) зареєстрована в жовтні 1995 року. З 1997 року є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, Харківського союзу страховиків, асоціації “Страховий бізнес” і Харківської торгово-промислової палати.
У жовтні 2013 року СК “Велта” провела ребрендинг на ПрАТ “Страхова компанія “WONA” і змінила своє місцезнаходження на Львів.
Як повідомляється на сайті страховика, його акціонером станом на 1 січня 2022 року є ТОВ “УКР СЕЛ” (Львів), якому належить 99,9% акцій страховика. Через нього Тетяні Барбанюк належить 13,9986% акцій страховика, Ярославу Іщаку – 41,276%, Роману Капустію – 44,816%.
Національний банк України анулював ліцензії восьми небанківським фінансовим установам (НФУ) і п’ять виключив з Державного реєстру фінансових установ, повідомляється на сайті регулятора.
Так, на підставі власних заяв анульовано всі наявні ліцензії у ТОВ: “ФК “Груп фактор”, “Флексібл Файненшл Солюшнз”, “Глобал Фактор”, “ФК “Центр фінансових рішень”, “ФК “Дельта капітал”, “ФК “Кресто”, “ФК “Аметист Фінанс”, КС “Залогінвест”. (ЕГРПОУ 34444320).
Також на підставі поданих документів виключено з реєстру ТОВ: “ФК “Центр фінансових рішень”, “ФК “Дельта капітал”, “ФК “Кресто”, “ФК “Аметист фінанс”, КС “Залогінвест”.
Обсяг активів КС “Залогінвест” станом на 1 жовтня 2022 року становив 2,552 млн грн (0,17% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зобов’язання – відсутні.
Такі рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 16 лютого 2023 року.
Національний банк України (НБУ) за 2022 рік виявив 4,5 тис. шахрайських сайтів, які дублюють державні сайти з метою заволодіння даними українців, повідомив заступник голови НБУ Олексій Шабан.
“Минулого року НБУ виявив приблизно 4,5 тис. таких (шахрайських) ресурсів, і це набагато більше, ніж було 2021 року”, – зазначив він під час пресбрифінгу в середу.
За його словами, основними авторами таких фішингових сайтів в Україні є спецслужби РФ.
“Якщо до повномасштабного вторгнення кіберполіція фіксувала 15-20 тис. звернень громадян щодо фінансового шахрайства, то у 2022 році ця статистика зросла на порядок”, – додав він.
Він зазначив, що завдяки спільній системі НБУ, Національного координаційного центру кібербезпеки та мобільного оператора “Київстар” момент від виявлення таких сайтів до їхнього блокування на держрівні становить 15 хвилин.
“Ми знаходимо такі ресурси і вносимо їх до системи блокування (…) Система дає змогу оскаржити занесення ресурсу до заблокованих, але за місяць роботи ми жодної такої скарги не отримали”, – зазначив він.
Загальний проєкт покликаний зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти шляхом перенаправлення їх на сторінку з попередженням, що сайт створено зловмисниками.
За даними НБУ, за перший місяць зафіксовано близько 120 тис. унікальних переходів на цю сторінку.
