Національний банк України (НБУ) очікує, що врожай зернових у 2023 році скоротиться на 15% порівняно з 2022 роком і становитиме 46 млн тонн, повідомив заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук.
“На цей рік ми припускаємо, що врожай зернових буде близько 46 млн тонн і це, приблизно, на 15% менше, ніж минулого року. По інших культурах ситуація краща. Десь навіть більше, ніж торік ми допускаємо врожай, десь менше”, – сказав він під час прес-брифінгу в четвер.
Ніколайчук зазначив, що врожай – це один із чинників, який НБУ враховував під час перегляду прогнозу ВВП і під час прогнозування торговельного балансу та дефіциту поточного рахунку.
Національний банк України (НБУ), як і очікував ринок, поліпшив прогноз інфляції на 2023 рік до 18,7% (у жовтневому прогнозі – 20,8%), повідомила прес-служба регулятора в четвер.
“НБУ прогнозує уповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році. Цьому сприятимуть збереження жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та слабший споживчий попит в умовах вимкнення електроенергії”, – пояснюється в повідомленні.
Зазначається, що отримання анонсованих обсягів міжнародної допомоги та спільні дії НБУ й уряду щодо активізації ринку внутрішніх боргових залучень дасть змогу уникнути емісійного фінансування дефіциту бюджету та балансувати валютний ринок.
Регулятор очікує, що наступними роками інфляція сповільнюватиметься швидше, завдяки зниженню безпекових ризиків, повноцінному відновленню логістики та збільшенню врожаїв.
НБУ, зокрема, прогнозує, що вона знизиться до 10,4% у 2024 році та 6,7% у 2025 році.
“Основний внесок в інфляцію в ці роки матиме адміністративний компонент через необхідність приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів”, – пояснили в центробанку.
Зазначається, що за останні три місяці показник інфляції в річному вимірі майже не змінювався.
Стабілізації інфляційного тиску сприяли деокупація територій, розширення пропозиції продуктів харчування, заходи, вжиті НБУ, та слабший споживчий попит в умовах енергетичного терору Росії.
Водночас ціновий тиск залишається значним через наслідки війни, зокрема руйнування підприємств та інфраструктури, порушення ланцюгів виробництва та постачання. Інфляційні очікування, попри стабілізацію, залишалися підвищеними.
Нацбанк назвав перший випуск облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) – бенчмарк-ОВДП, якими банки зможуть сформувати до 50% підвищених обов’язкових резервів – це випуск (ISIN UA4000227045) із погашенням 7 серпня 2024 року, який Мінфін уперше розмістив на аукціоні 3 січня.
“За оцінками НБУ, такий крок сприятиме активнішій участі банків на первинному ринку ОВДП і, як наслідок, запобіганню емісійному фінансуванню дефіциту бюджету у 2023 році та абсорбції частини вільної ліквідності банківської системи”, – йдеться в повідомленні центробанку на його сайті в п’ятницю.
Згідно з ним, відповідне рішення №7 НБУ ухвалив 5 січня, воно набуває чинності з 10 січня.
На первинному аукціоні 3 січня лише один покупець придбав ці папери – проте відразу на 1,077 млрд грн під 19,25% річних.
Як повідомлялося, НБУ 8 грудня оголосив, що з 11 січня підвищить норматив обов’язкового резервування за поточними рахунками (депозитами на вимогу) у гривні та в інвалюті на 5 п.п. – відповідно до 5% і 15% і дозволить покривати до 50% від загального обсягу обов’язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП.
Обов’язкові резерви на період з 11 грудня 2022 року по 10 січня 2023 року становлять 69,76 млрд грн, тоді як обсяг коштів банків у депозитних сертифікатах – близько 466 млрд грн.
Згідно з оцінками Нацбанку, таке рішення дасть змогу Мінфіну залучити додатково щонайменше 50 млрд грн.
У Меморандумі з МВФ щодо Моніторингової програми за участю ради директорів зазначалося, що понад 60% бенчмарок-ОВДП – це будуть нові папери, тоді як до 40% – ті, які вже перебувають в обігу на ринку з погашенням після 1 січня 2024 року.
Наразі Мінфін на своєму сайті вказує 10 випусків бенчмарк-ОВДП, з яких Нацбанк поки що визнав тільки один новий, зазначений понад. Крім того, у списку Мінфіну ще три випуски з погашенням у 2023 році, три – у 2024 році: у лютому, травні та жовтні, а також по одному – з погашенням у 2025 році (у лютому), 2026 році (у травні) і 2027 році (у травні).
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) після стрибка в останній тиждень минулого року до $1 млрд 101,79 млн у перший тиждень нового року знизився до $674,7 млн.
Згідно з інформацією Нацбанку на його сайті, з 2 до 6 січня він придбав $7,9 млн, що відповідає звичайним обсягам купівлі в період війни, тоді як продав $682,6 млн порівняно з $1 млрд 101,79 млн тижнем раніше.
На готівковому ринку долар за підсумками тижня знову подорожчав і залишився на рівні близько 40,75 грн/$1, проте спред трохи звузився.
Як повідомлялося, обсяг інтервенцій Нацбанку в грудні зріс до $3,16 млрд із $1,57 млрд у листопаді та $2,03 млрд у жовтні.
Загалом за 2022 рік НБУ придбав на ринку $3 млрд 268,0 млн і EUR111,0 млн, а продав $26 млрд 380,6 млн і EUR1 млрд 789,1 млн.
Зокрема, з початку війни купівля валюти досягла $2 млрд 611,1 млн і EUR111,0 млн, а продаж – $23 млрд 610,4 млн і EUR1 млрд 789,1 млн.
Міжнародні резерви Нацбанку в грудні зросли на 1,9%, або на $536,4 млн – до $28,491 млрд, завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили інтервенції НБУ з продажу валюти для підтримки фіксованого курсу.
Загалом за 2022 рік вони знизилися на 7,9%, або $2,45 млрд.
Ринок української нерухомості розбалансований, на тлі низького попиту і скорочення нової пропозиції зростають заявлені ціни від забудовників, тоді як орендні ціни знижуються, випливає зі звіту Національного банку України (НБУ) про фінансову стабільність за грудень 2022 року.
У ньому зазначається, що попит на житло залишається слабким і нестійким: інтерес нечисленних покупців залежить від інтенсивності обстрілів населених пунктів і знову знизився в четвертому кварталі.
Наявний попит орієнтований насамперед на готове житло для проживання, практично на нульовому рівні спекулятивний з метою подальшого перепродажу або здачі в оренду.
Кількість новобудов, на яких ведуться роботи, повільно зростає після майже повної зупинки в перші місяці війни. Загалом у країні роботи відновилися на понад двох третинах об’єктів, переважно в житлових комплексах на фінальній стадії будівництва. На інших об’єктах відновлення робіт відбулося тільки на папері.
За даними Держстату України, за три квартали 2022 року завершено будівництво 2,8 млн кв. м багатоквартирного житла. Як зазначається у звіті, це вдвічі нижче за рекордний показник за аналогічний період 2021 року і лише на чверть менше, ніж у середньому за п’ять попередніх років.
Набагато гірша ситуація – з початком нових проєктів. За дев’ять місяців цього року забудовники отримали дозвіл на будівництво вдвічі меншого обсягу багатоквартирного житла, ніж у середньому за аналогічний період попередніх чотирьох років. Водночас отримання дозволу не свідчить про початок будівництва – фактичний старт будівельних робіт може відкладатися на тривалий період.
У звіті також нагадується, що, згідно з даними проєкту “Росія заплатить”, від початку повномасштабної війни до листопада зруйновано або пошкоджено понад 16 тис. багатоквартирних і майже 127 тис. приватних будинків.
Низька активність ринку первинної нерухомості разом зі значним обсягом пошкодженого обстрілами житлового фонду призведе до скорочення пропозиції житла найближчим часом, а в перспективі – до його можливого дефіциту. При цьому заявлені ціни купівлі здебільшого зростають, тоді як орендні ціни залишаються майже вдвічі нижчими за довоєнний рівень.
У звіті констатується, що різноспрямовані рухи цін відображають дисбаланс на ринку нерухомості, відносно дешева оренда стримуватиме попит на купівлю житла.
Відношення “ціна до оренди” істотно зросло з березня і зараз досягає історично найвищих значень. За ціновим критерієм оренда житла здається кращою альтернативою, ніж купівля, і ця ситуація зберігатиметься тривалий час.
Національний банк України (НБУ) застосував заходи впливу у вигляді анулювання ліцензій до ПТ “Ломбард “Первинний капітал” за участю АТ “Логос” і компанія” і ТОВ “ФК “Вілардо” на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, оскільки вони не усунули порушення ліцензійних умов,
Як повідомляється на сайті регулятора, відповідні рішення ухвалив комітет НБУ з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг 26 грудня 2022 року. Рішення набули чинності з 27 грудня 2022 року.
Крім того, до ТОВ “Приватна бесіда” застосовано захід впливу у вигляді зобов’язання усунути порушення та причин, що сприяли їх вчиненню, а саме невиконання вимог законодавства щодо підтримання мінімально встановленого розміру власного капіталу.
До ТОВ “Солфін”, ТОВ “ФК “Фінрезерв”, ТОВ “ФК “Хіт”, ТОВ “ФК “Авангард-ДС” застосовано заходи впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій з наданням можливості у строк до 10 січня 2023 року усунути порушення. До ТОВ “ФК “Бізнес-партнер” – у вигляді зобов’язання вжити заходів щодо усунення порушення та причин, що сприяли їх вчиненню, до ТОВ “Солано фінанс” – анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у зв’язку з повторними протягом останніх двох років порушеннями.
НБУ підкреслює, що зазначені фінансові компанії практично не спілкуються з регулятором і не надають інформацію на його вимоги.
НБУ також зазначає, що за неподання йому звітності тимчасово зупинено ліцензії на надання фінансових послуг трьом лізингодавцям: ТОВ “НЕО ВАЙС”, ТОВ “Проф-Агро-Транс”, ТОВ “Лізингова компанія “Арріано”.
Зазначені лізингодавці мають у строк до 10 січня 2023 року усунути порушення, що стало причиною для тимчасового зупинення ліцензій.
Водночас НБУ повідомляє, що ПТ Ломбард “УМКВ і компанія” відновлено дію ліцензії на надання фінансових послуг. Раніше, 12 грудня 2022 року до цього ломбарду було застосовано захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензії. На сьогоднішній день порушення усунуто, тому Нацбанк відновив фінустанові дію ліцензії на надання фінпослуг.
