Національний банк України (НБУ) почав оцінку стійкості 20 банків і банківської системи, повідомила прес-служба регулятора в середу.
Згідно з повідомленням, оцінка стійкості здійснюватиметься станом на 1 квітня 2023 року в три етапи.
Перший етап охоплює оцінку якості активів і прийнятності забезпечення за кредитними операціями, а також перевірку оцінки вартості майна, отриманого банком у заставу, і розрахунок нормативів достатності капіталу.
Другий етап передбачає екстраполяцію результатів оцінки якості активів і прийнятності забезпечення на кредитні операції банку, що не потрапили до вибірки на першому етапі, а третій – оцінку показників діяльності банку за базовим сценарієм і визначення необхідних рівнів нормативів достатності капіталу.
Технічне завдання та модель оцінки прогнозних показників діяльності банку будуть окремо оприлюднені на сайті Національного банку.
Зазначається, що 2023 року оцінку проходитимуть фінустанови, які є лідерами за сукупністю показників обсягу зважених на ризик активів, депозитів і кредитів фізичних осіб.
Загальний розмір чистих активів цих банків становить понад 90% активів банківської системи.
Зокрема, перевірку проходитимуть ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк, Сенс Банк, Універсал Банк, ПУМБ, Укрексімбанк, Укргазбанк, ОТП Банк, Укрсиббанк, Креді Агріколь Банк, Кредобанк, А-Банк, Таскомбанк, ПроКредит Банк, банк “Південний”, банк Кредит Дніпро, банк Восток, МТБ Банк і Правекс Банк.
Пресслужба додала, що результати оцінки стійкості банків і банківської системи України, здійсненої у 2023 році, будуть оприлюднені до 31 березня 2024 року.
Правила оцінки стійкості цього року затверджено постановою правління Національного банку України №56, яка набирає чинності з 27 квітня 2023 року.
НБУ нагадав, що проведення оцінки поточної ситуації в банківській системі та отримання інформації для визначення пріоритетів банківського нагляду передбачено меморандумом з Міжнародним валютним фондом про економічну та фінансову політику від 24 березня 2023 року.
Комерційні банки з 21 квітня при розрахунку обсягу готівкової іноземної валюти, яку вони можуть продати на валютному ринку, враховуватимуть не 100%, а 120% обсягу купівлі безготівкової валюти у населення, починаючи з 13 квітня 2022 року.
“Національний банк послідовно робить кроки щодо мінімізації множинності валютних курсів. Це сприяє підвищенню стійкості валютного ринку та поліпшенню курсових очікувань. З цією ж метою НБУ розширює можливості банків здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти населенню”, – пояснив Нацбанк своє рішення на сайті ввечері в четвер.
Він зазначив, що відповідні зміни спрямовані на збереження сприятливої ситуації на валютному ринку.
НБУ уточнив, що відповідні зміни закріплено постановою №53 від 20 квітня.
Як повідомлялося, у березні обсяг купівлі безготівкової валюти банками знизився до $300,4 млн із $462,1 млн у лютому і $523,9 млн у січні. Зміцнення курсу гривні на готівковому ринку на 1,15 грн у лютому, а в березні ще на 1,2 грн – до 37,75 грн/$1 за офіційного курсу 36,57 грн/$1 різко знизило інтерес до купівлі безготівкової валюти через розміщення її на депозиті мінімум на три місяці.
Обсяг продажу населенням безготівкової валюти в березні, навпаки, трохи зріс – до $153,3 млн зі $123,1 млн у лютому, повернувшись на рівень січня.
Що стосується готівкової валюти, то її купівля і продаж зросли порівняно з лютим: купівля – з $1,185 млрд до $1,512 млрд, продаж – з $1,082 млрд до $1,235 млрд.
На готівковому ринку у квітні гривня після зміцнення до 37,2 грн/$1 до теперішнього часу ослабла до теперішнього часу до 38 грн/$1.
Національний банк України 17 квітня оголосив тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності автовласників і страхування водіїв від нещасного випадку на транспорті, повідомляється в системі держзакупівель ProZorro.
Очікувана вартість становить 413,241 тис. грн.
Кінцевий термін подання документів – 27 квітня
Тендерне забезпечення відсутнє.
Національний банк України (НБУ) 29 березня виключив СК “Провідна” (Київ) і СК “Інгосстрах” (Дніпро) з Державного реєстру фінансових установ, у зв’язку з анулюванням раніше всіх ліцензій на здійснення діяльності, повідомляється на сайті регулятора.
Раніше НБУ зазначав, що рішення щодо ПрАТ “СК “Інгосстрах” ухвалено у зв’язку з тим, що структура власності страховика не відповідає вимогам законодавства України, ПрАТ “СК “Провідна” – не виконало рішення НБУ про усунення порушень ліцензійних умов.
За даними НБУ, згідно з останньою поданою ПрАТ “СК “Інгосстрах” звітністю за минулий рік, станом на 31 грудня 2022 року обсяг страхових премій компанії становив 136,530 млн грн, вартість активів – 1,068 млрд грн, страхові резерви – 4,659 млн грн. Частка ринку компанії за страховими преміями становила 0,4%.
Згідно з останньою поданою ПрАТ “СК “Провідна” за 2022 рік, обсяг страхових премій компанії склав 891,226 млн грн, вартість активів – 971,690 млн грн, страхові резерви – 462,136 млн грн.
Частка ринку компанії за страховими преміями становила 2,7% (зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів – 1,4% ринку).
НБУ уточнює, що після відкликання ліцензій фінансова установа позбавляється права вести діяльність за видами відкликаних ліцензій. Відкликання ліцензій не звільняє фінансову установу від виконання своїх зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг.
Як повідомлялося, СК “Інгосстрах” зареєстрована 2004 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування. Генеральним партнером компанії з продажу страхових послуг є ПриватБанк (Дніпро).
СК “Провідна” працює на ринку України з 1995 року. Ключовим акціонером ПрАТ “СК “Провідна” є IIC Ukraine BV (Нідерланди), якому належить 99,999692% акцій страховика, а кінцевим бенефіціарним власником є Вестерлакен Віллем Якоб.
Державний ПриватБанк у січні 2023 року одержав ще 6,316 млрд грн чистого прибутку, Ощадбанк – 2,242 млрд грн, що становило 57% усього прибутку, який одержали в січні 60 найприбутковіших українських банків.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті даними, у п’ятірці лідерів також два банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк – 715,8 млн грн, Сенс Банк (раніше – Альфа-Банк) – 680,5 млн грн і державний Укрексімбанк – 623 млн грн.
Дещо відстали від них ще три банки з іноземним капіталом: ОТП Банк – 617,6 млн грн, Укрсиббанк – 605,3 млн грн, Сітібанк – 544,9 млн грн, а також ПУМБ – 499,1 млн грн і Універсал банк (mono) – 378,5 млн грн.
Щодо найзбитковішого банку січня, то ним став Форвард банк, що належить росіянину Рустаму Таріку, який Нацбанк 8 лютого відніс до неплатоспроможних – 298,3 млн грн за збільшення резервів на 291,8 млн грн.
У наступного за ним Індустріалбанку збиток становив 27,8 млн грн, а загалом у січні зі збитками спрацювали сім банків, хоча банки доформували ще майже 4 млрд грн додаткових резервів (з них найбільше – 824,4 млн грн – ПриватБанк).
Після зростання активів усіх банків на 91,6 млрд грн у грудні 2022 року в січні вони збільшилися лише на 18,2 млрд грн, зокрема в Укрексімбанку – на 14,1 млрд грн, тоді як у ПриватБанку навіть знизилися на 5,48 млрд грн.
У зв’язку з підвищенням Нацбанком з 11 січня нормативів обов’язкового резервування і дозволом до половини їх сформувати за рахунок ОВДП, вкладення банків у держпапери за перший місяць цього року збільшилися на 20,9 млрд грн. Найбільше портфелі зросли в Ощадбанку (7,397 млрд грн), Райффайзен Банку (3,171 млрд грн), ПУМБу (2,279 млрд грн), Укргазбанку (2,067 млрд грн), Укрексімбанку (1,688 млрд грн) і Універсал банку (mono) – 1,578 млрд грн.
Правління Нацбанку України ухвалило рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 7 березня 2023 року Айбокс Банку, 37-го за розміром активів із 66 українських банків, у зв’язку з низкою порушень, серед яких сприяння в проведенні турніру зі спортивного покеру та недостатній фінмоніторинг клієнтів навіть після попередження регулятора.
“Частка фінустанови становила 0,1% від активів платоспроможних банків, тому виведення її з ринку не вплине на стабільність банківського сектору України”, – наголошується в повідомленні на сайті НБУ.
Зокрема, під час безвиїзного нагляду регулятор виявив, що семеро юридичних осіб, яким банк встановив високий рівень ризику, за період із 21 лютого до 1 грудня 2022 року одержали кошти за надання послуг через пункт приймання платежів, зокрема з організації та проведення турнірів із кіберспорту та спортивного покеру, у загальній сумі понад 3,5 млрд грн.
Нацбанк вказав, що клієнти є новоствореними і лише у 2022 році почали здійснювати відповідну діяльність, їхні вебсайти запущено за кілька днів або в день встановлення відносин із банком, відсутні витрати/інформація щодо проведення клієнтами рекламних заходів із залучення учасників турнірів, проте обсяги операцій у перші ж дні становили мільйони гривень.
Крім того, клієнти мали ознаки пов’язаності між собою, проте Айбокс Банк їх не виявив, а критерії ризику виявив лише частково, загалом не вживши необхідних посилених заходів належної перевірки.
“За інформацією, наданою Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей, а також “Федерацією кіберспорту України”, що має статус національної спортивної федерації з виду спорту “кіберспорт”, діяльність клієнтів містить усі елементи провадження діяльності з організації та проведення азартної гри, зокрема покеру, в мережі Інтернет та/або букмекерської діяльності”, – зазначив НБУ.
Регулятор нагадав також, що вже штрафував Айбокс банк на 10 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, однак ці порушення продовжилися. Крім того, НБУ двічі зупиняв здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій і відсторонював посадову особу банку від посади.
НБУ запевнив, що кожен вкладник банку отримає від Фонду гарантування вкладів фізосіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку.
Як повідомлялося, на початку лютого заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк звинуватив дев’ять банків, зокрема Укргазбанк і Айбокс банк, у допомозі гральному бізнесу в приховуванні до 10 млрд грн обороту на місяць. Він стверджував, що ці банки надавали послугу з міскодингу (підміна призначення платежу – ІФ) і виведення цих грошей: проводили гроші від гравця на рахунок казино під виглядом оплати “за рекламні послуги” або подібних послуг.
“Тобто це була досить відкрита для ринку послуга, коли банк прекрасно усвідомлював, що він робить і якої шкоди завдає бюджету. І, звичайно, брав за це непогані комісійні (3-3,5% за еквайринг). Плюс різні пропозиції виведення в кеш, USDT тощо”, – заявив Железняк.
Депутат звернувся до Нацбанку із закликом накласти великі штрафні санкції на Укргазбанк і застосувати максимально жорсткі заходи впливу до Айбокс банку. НБУ на початку березня оштрафував державний Укргазбанк на 64,6 млн грн.
АТ “Айбокс Банк” (раніше Агрокомбанк) засновано 1993 року. Станом на 31 січня 2023 року найбільшими акціонерами банку були Володимир Дробот (73,93%) і Альона Шевцова (24,98%).
Згідно з даними НБУ, на 1 січня 2023 року за розміром загальних активів Айбокс Банк посідав 44-те місце (4,467 млрд грн) серед 67 банків, що діяли в країні. Банк завершив минулий рік із чистим прибутком 598,3 млн грн і планував спрямувати 92,6% його на збільшення статутного капіталу.
