Національний банк України (НБУ) застосував захід впливу у вигляді штрафу до державного Ощадбанку в розмірі 33,76 млн грн, до банку «Південний» – 11,05 млн грн і А-Банку – 10,05 млн грн, повідомляється на сайті регулятора.
Згідно з ним, Ощад був оштрафований за неналежну організацію первинного фінмоніторингу в частині зобов’язання розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (ПДВ/ФТ) і відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.
Зазначається, що серед інших причин накладення штрафу на фінустанову – неналежне виконання банком зобов’язання щодо імплементації системи автоматизації, застосування ризик-орієнтованого підходу, а також перевірки нових та існуючих клієнтів.
Банк «Південний» оштрафовано за неналежне виконання посилених заходів перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими є високим, несвоєчасне подання документів на запити НБУ щодо виконання вимог законодавства ПДВ/ФТ, а також за невиявлення всіх критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, притаманних діловим відносинам з клієнтами.
А-Банк отримав штраф у зв’язку з неналежною перевіркою РЕРів, нових та існуючих клієнтів, а також неналежним застосуванням ризик-орієнтованого підходу.
Крім того, центробанк оштрафував ТОВ «Даймонд Пей» (ТМ DPAY, Дніпро) Вікторії Голубєвої з оборотом 2,6 млрд грн 2023 року на 13,06 млн грн за низку порушень у частині первинного фінмоніторингу. Згідно з інформацією на сайті компанії, це сервіс для організації приймання платежів і здійснення переказів в інтернеті, а серед основних послуг зазначено оплату на гральних сайтах, зокрема, Favbet.
Національний банк України разом з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України із 30 травня 2024 року розпочинає Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #КібербезпекаФінансів.
Її мета – поліпшити обізнаність громадян про платіжну безпеку та сформувати навички із захисту фінансових даних у віртуальному просторі.
Сучасна повномасштабна війна триває не лише на полі бою, а й у кіберпросторі, зокрема спостерігається збільшення проявів кібершахрайства та кіберзлочинності.
Наприкінці минулого року Національний банк за підтримки Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» провів перше загальнонаціональне репрезентативне опитування населення України щодо правил платіжної безпеки та протидії шахраям. Його метою було визначення рівня знань українців у сфері платіжної безпеки та виявлення прогалин у цьому питанні. Результати дослідження Національний банк використовує для розроблення освітніх продуктів для різних вікових категорій та підвищення ефективності інформаційних кампаній з протидії платіжному та кібершахрайству (вони не публікуються з метою уникнення ймовірності використання шахраями).
Найпопулярнішим методом шахрайства з платіжними картками в Україні, як і у світі, традиційно залишається соціальна інженерія. Водночас значна кількість кібершахрайства минулого року була пов’язана з фішингом. Застосовуючи фішингові ресурси (стилізовані під урядові портали та інформаційні ресурси українських банків і платіжних сервісів) та ошукуючи громадян, зловмисники намагалися отримати доступ до їхніх персональних даних, інформації про їхні платіжні інструменти, фінансові номери телефонів та кошти на рахунках.
Тому поліпшення знань та навичок громадян у цій сфері дасть їм можливість обачніше користуватися безготівковими розрахунками та уберегтися від шахрайських схем і пасток у віртуальному просторі.
«Майже чверть користувачів фінансових послуг (26%) стикалася зі спробами платіжного шахрайства, зокрема 3% з них втратили гроші. Зрозуміло, що більш активні споживачі, які частіше користуються інтернетом, інтернет-банкінгом, купують онлайн, частіше потрапляють і в поле зору шахраїв. Тому кожному, навіть досвідченим користувачам, варто удосконалювати свої знання з кібербезпеки. Зокрема, обов’язково підвищувати особисту кіберобізнаність щодо правил убезпечення облікових записів, поміркованого користування громадським Wi-Fi, аналізу незнайомих ресурсів для здійснення покупок. Завдяки цій кампанії Національний банк разом із партнерами підвищуватимуть обізнаність українців, щоб і надалі формувати безпечну культуру поведінки суспільства у віртуальному просторі», – зазначив заступник Голови НБУ Олексій Шабан.
«Кібербезпека нашої країни – це не лише захищеність державних інформаційних ресурсів, систем та баз даних. Хоча зараз більшість кібератак мають політичну, а точніше військово-політичну складову, діяльність фінансово вмотивованих хакерів так само продовжує нести загрозу. Тому ми повинні продовжувати роботу з посилення обізнаності всіх українських громадян стосовно того, як уберегти себе від діяльності кібершахраїв, які прагнуть викрасти ваші дані та, як наслідок, кошти», – підкреслив Голова Держспецзв’язку Юрій Мироненко.
«Результати загальнонаціонального репрезентативного опитування населення, проведеного за підтримки Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу», показали, що більше чверті користувачів фінансових послуг хоча б раз стикалася зі спробами платіжного шахрайства, а деякі постраждали від нього. З них велика частка – це більш активні споживачі, які частіше користуються інтернет-магазинами, платними онлайн-сервісами та дистанційним банкінгом. Стрімкий розвиток технологій сприяє розповсюдженню шахрайства, особливо на тлі війни, та ускладнює його виявлення. Тож заходи з підвищення обізнаності населення про платіжну безпеку, відповідні інформаційно-навчальні кампанії повинні бути регулярними та загальнонаціональними. Наш Проєкт із радістю підтримав проведення опитування та кампанію НБУ з протидії платіжному шахрайству #КібербезпекаФінансів», – зазначила Юлія Вітка, в. о. керівника Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».
АТ «ОТП БАНК» підтримав інформаційну кампанію, спрямовану на поліпшення обізнаності громадян про платіжну безпеку і захист фінансів у віртуальному просторі.
«Кількість кіберінцидентів в Україні та світі невпинно зростає. Шахраї залучають будь-які доступні засоби та найновіші технології, у тому числі штучний інтелект, щоб обдурити якомога більшу кількість людей і незаконно збагатитися. У такій ситуації банківські установи, яким громадяни довіряють свої заощадження, відчувають посилену відповідальність перед суспільством. ОТП БАНК докладає максимум зусиль, аби гроші клієнтів були в безпеці – для цього переводимо дані в «хмару», посилюємо системи захисту. А щоб нівелювати людський фактор, зокрема і з боку користувачів банківських послуг, ми послідовно беремо участь в інформаційних кампанія Національного банку України, спрямованих на підвищення фінансової грамотності українців, на розвиток їхніх навичок і вмінь, що допоможуть захистити кошти від шахраїв і кіберзлочинців», – розповів Олег Клименко, член правління ОТП БАНК, відповідальний за розвиток роздрібного бізнесу.
Під час кампанії Національний банк спільно з партнерами роз’яснюватиме споживачам фінансових послуг базові елементи кібербезпеки щодо таких питань:
Інформаційна кампанія триватиме до кінця вересня 2024 року у всіх регіонах України. В межах кампанії Національний банк запускає спеціальну вебсторінку (лендинг) “Кібербезпека фінансів” із детальною інформацією про кампанію та правила поведінки у віртуальному просторі.
Довідково
Національний банк проводить Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #КібербезпекаФінансів разом із Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також за підтримки Проєкту USAID “Інвестиції для стійкості бізнесу”.
Генеральні партнери: Департамент кіберполіції Національної поліції України, Міністерство юстиції України, Безоплатна правова допомога, Міністерство соціальної політики, Генеральний штаб Збройних Сил України, Державний центр зайнятості, ПРОСТІР, Portmone, Київстар, Lifecell, OLX.ua, Viasat, MEGOGO Освіта, GOITeens, ESET.
Інформаційні партнери: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, ПУМБ, Укрсиббанк, СЕНС БАНК, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, Кредобанк, ПроКредит Банк, Таскомбанк, А-Банк, Банк Кредит Дніпро, Акордбанк, МТБ Банк, Міжнародний Інвестиційний Банк, Банк Глобус, Правекс Банк, Комінбанк, Піреус Банк, Радабанк, Банк Кліринговий Дім, Агропросперіс Банк, Юнекс Банк, Банк інвестицій та заощаджень, Банк Грант, Банк Український капітал, Кредитвест Банк, Кристалбанк, Мотор-Банк, Полікомбанк, Український банк реконструкції та розвитку, Перший Інвестиційний Банк, Банк Траст-Капітал, Банк Портал, БТА Банк, НАБУ, Mastercard, YASNO – постачальник електроенергії, газу та рішень з енергоефективності, Фокстрот, Епіцентр, Ельдорадо, Опендатабот, EasyPay, city24, WOG, SOCAR, Amic Energy, Shell, Softkey, Макснет, ТЕНЕТ, ГО “ВСАД “IT-бабусі”, , ТРЦ “King Cross Leopolis” (Львів), ТРЦ “Мегамол” (Вінниця), ТРЦ “Караван” (Дніпро), ТРЦ “Дафі” (Дніпро), ТЦ “Орнава” (Тернопіль), ТРЦ “Woodmall” (Хмельницький), ТРЦ “Конкорд” (Полтава), ТРЦ “Дафі” (Харків), ТРЦ “Hollywood” (Чернігів), ТРЦ “Avenir Plaza” (Буча), ТРЦ “Ocean Plaza” (Київ).
Довідковий курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку станом на 12:00 кв 24 травня 2024 року.
Показник 23.05.2024 24.05.2024 24.05.2024 Зміна, %
Довідковий курс гривні до долара США (UAH/$) 39.8825 40.0752 0.48
Дані: НБУ
Національний банк України на підставі поданих заяв анулював ліцензії та виключив із Державного реєстру фінансових організацій шість небанківських фінустанов, повідомляють на сайті регулятора.
Так, у зв’язку з втратою ліцензії на право надання коштів і банківських металів у кредит виключено з держреєстру ТОВ “Служба термінового кредитування”, ТОВ “Прості позики”, ТОВ “Сучасний український капітал”, ТОВ “Кул Кредит”, ТОВ “ФК “Кристал” із втратою права надавати фінансові послуги факторингу та ТОВ “Тамга Кепітал” – надання коштів та банківських металів у кредит, факторинг і фінансовий лізинг.
Крім того, на підставі власних заяв надано погодження зміни обсягу ліцензії на діяльність фінансової компанії ТОВ “ФК “Бізнес орбіта груп”. Виключено з ліцензії таку фінансову послугу, як фінансовий лізинг, та залишено право надавати кошти та банківські метали в кредит, факторинг. У ТОВ “ФК “КІФ” виключено з ліцензії на факторинг, фінансовий лізинг. Надалі компанія матиме право надавати кошти та банківські метали в кредит.
Такі рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ ухвалив 17 травня 2024 року.
Національний банк України ухвалив рішення про застосування до ПрАТ “Страхова компанія “Саламандра” (Київ) заходу впливу у вигляді анулювання всіх ліцензій, повідомляється на сайті регулятора.
Також на виконання вимог закону “Про страхування”, у зв’язку з наявністю у компанії зобов’язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) 14 травня 2024 року ухвалено рішення про призначення тимчасової адміністрації в ПрАТ “СК “Саламандра” та відсторонення керівних органів від управління компанією.
Дані рішення були прийняті за результатами планової інспекційної перевірки, проведеної в жовтні-грудні 2023 року, під час якої був встановлений факт здійснення СК ризикової діяльності, яка загрожує інтересам кредиторів і страхувальників, а саме формування страхових резервів у недостатньому розмірі (більш ніж на 10% від їх достатнього розміру, визначеного законодавством України) тричі протягом календарного року.
Рішення про застосування заходу впливу набуло чинності 14 травня 2024 року.
Після ухвалення цього рішення тимчасовий адміністратор має негайно приступити до виконання своїх обов’язків, зазначається в повідомленні.
СК “Саламандра” (раніше – “ДІМ Страхування”) входить до однойменної небанківської фінансової групи, кінцевим бенефіціаром і власником якої є Юрій Явтушенко.
СК “Саламандра” є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) зріс цього тижня до $533,4 млн із $507,8 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк продав на міжбанку $533,6 млн, а викупив $0,15 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень ослаб на 37 коп., зокрема в п’ятницю курс нацвалюти опустився на 17 коп. – до 39,7206 грн/$1.
На готівковому ринку долар за тиждень також подорожчав: приблизно на 12 коп. – до 39,95 грн/$1, зокрема за п’ятницю – на 6 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка по середу негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу зросло з $30,2 млн до $56,9 млн.
Нацбанк минулої п’ятниці, 3 травня, оголосив найбільший пакет пом’якшень валютних обмежень для підприємств від початку повномасштабної війни, який передбачає скасування всіх валютних обмежень для імпорту робіт і послуг, забезпечує можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди, надає можливість переказувати кошти за кордон за лізингом та орендою.
Крім того, нові кроки валютної лібералізації передбачають пом’якшення обмежень у частині погашення нових зовнішніх кредитів і відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, а також пом’якшення обмежень для переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
Як повідомлялося, НБУ збільшив свої чисті валютні інтервенції на міжбанку у квітні на 27,7% – до $2,283 млрд, тоді як за аналогічний період минулого року вони становили $1,370 млрд.
Україна 24 квітня отримала другий транш у межах перехідного фінансування в розмірі EUR1,5 млрд (63,32 млрд грн у гривневому еквіваленті) відповідно до інструменту Європейського Союзу Ukraine Facility, а також за минулий місяць у країну надійшло 2,7 млрд грн у вигляді грантів від міжнародних партнерів.
Міжнародні резерви України у квітні скоротилися на 3,1%, або на $1,4 млрд – до $42 млрд 399,5 млн. НБУ 25 квітня підвищив їхній прогноз на кінець цього року до $43,4 млрд із $40,4 млрд і до $44,3 млрд із $42,1 млрд – на кінець наступного.
