Державний ПриватБанк у третьому кварталі 2023 року знову очолив список банків із найбільшим чистим прибутком із показником 13 млрд 623,5 млн грн, слідом за ним ідуть ще два державні банки: Ощадбанк – 7 млрд 338,2 млн грн і націоналізований Сенс-Банк – 3 млрд 440,5 млн грн.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті даними, у п’ятірці банків із найбільшим чистим прибутком у третьому кварталі також два банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк – 3 млрд 17,1 млн грн і Укрсиббанк – 2 млрд 98,9 млн грн.
Другу п’ятірку сформували державні: приватний український ПУМБ – 2 млрд 4,4 млн грн, іноземна “дочка” ОТП Банк – 1 млрд 893,4 млн грн, державний Укрексімбанк – 1 млрд 619,2 млн грн і ще два банки з іноземним капіталом: Сітібанк – 1 млрд 469,7 млн грн і Креді Агріколь Банк – 1 млрд 299,3 млн грн.
Майже такий самий чистий прибуток отримав за липень-вересень цього року Універсал банк (mono) – 1 млрд 294,4 млн грн, тоді як у Кредобанку, який іде слідом, він уже істотно менший – 594,6 млн грн.
Прибуток понад 300 млн грн за третій квартал отримали ще два банки: А-Банк – 355,2 млн грн і Укргазбанк – 325,0 млн грн.
Серед цих зазначених 14 банків резерви доформували лише чотири: Сенс – 548,0 млн грн, тоді як Сіті, Райф і Креді Агроколь – від 30 млн грн до 20 млн грн, тоді як ПУМБ розформував їх на 1 млрд 413,4 млн грн, mono – 1 млрд 136,6 млн грн, ОТП, А-Банк і Укргаз – від 555 млн грн до 510 млн грн.
Перелік із 7 збиткових банків у третьому кварталі очолив банк Перший інвестиційний банк підсанкційних акціонерів – 33,0 млн грн, близькі збитки і в банків “Кредит-Дніпро” та Привекс-Банк – відповідно 29,8 млн грн і 27,5 млн грн.
Загалом за третій квартал чистий прибуток 63 платоспроможних банків становив 42,33 млрд грн за умови розформування резервів на 5 млрд грн і збільшення загальних активів на 87,25 млрд грн.
Лідерами зі зростання активів стали ті самі три найприбутковіші держбанки: Приват – 36,84 млрд грн, Ощад – 18,26 млрд грн і Сенс – 11,36 млрд грн. Сенсу це дало змогу повернутися в десятку найбільших за активами банків, з якої він випав у червні перед націоналізацією, і відразу на 8-ме місце.
Найбільше активи в третьому кварталі знизилися в Укрексіма – на 15,65 млрд грн, Південного – на 6,99 млрд грн і Укргазу – на 1,54 млрд грн, а загалом 23 банки показали зниження активів.
За третій квартал банки наростили портфель ОВДП на 23,56 млрд грн, і лідерами тут стали Сіті – 4,61 млрд грн і Укргаз – 4,48 млрд грн, за якими ТАСкомбанк, ПУМБ і МІБ – від 2,5 млрд грн до 2,1 млрд грн.
Найбільше скоротили вкладення в ОВДП за липень-вересень Укрексім – 2,45 млрд грн, Сенсс – 1,24 млрд грн, Приват – 0,7 млрд грн і Перший інвестиційний банк – 0,48 млрд грн.
Загалом за підсумками дев’яти місяців цього року найприбутковішим банком із великим відривом залишається ПриватБанк – 43,37 млрд грн, або 39,5% від усього чистого прибутку банківської системи за цей період.
Ощад за січень-вересень отримав 14,18 млрд грн чистого прибутку, Райф – 6,14 млрд грн, ПУМБ – 5,68 млрд грн, Укрсиббанк – 5,66 млрд грн, Сенс – 5,58 млрд грн, ОТП Банк – 4,75 млрд грн, Сіті – 4,23 млрд грн, Укрексім – 3,60 млрд грн.
Серед 12 банків, чий чистий прибуток за дев’ять місяців перевищив 2 млрд грн, також Укргаз – 2,92 млрд грн, Універсал (mono) – 2,86 млрд грн і Креді Агріколь – 2,29 млрд грн.
Національний банк України (НБУ) розробив положення про переведення українського страхового ринку на європейські стандарти для приведення діяльності страховиків у відповідність до директив Європейського Парламенту та Ради ЄС 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року щодо започаткування та провадження діяльності у сфері страхування та перестрахування (Solvency II).
Як повідомляється на сайті НБУ, розроблене та запропоноване до обговорення громадськості положення про встановлення вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховика складається з двох головних блоків.
Перший блок включає вимоги до забезпечення платоспроможності, зокрема, встановлює порядок розрахунку регулятивного капіталу та прийнятного регулятивного капіталу з урахуванням обмежень щодо складу та структури прийнятних активів для їх розрахунку, а також порядок розрахунку капіталу платоспроможності. Так, мінімальний капітал за спрощеним підходом для окремих категорій страховиків, зокрема, life-страховиків і non-life-страховиків, зі значними обсягами діяльності встановлений на рівні не менше 48 млн грн, для інших – 32 млн грн.
Спрощений підхід до розрахунку капіталу платоспроможності з урахуванням показників страхових премій, страхових виплат, технічних резервів тощо страховики застосовуватимуть до 2027 року.
Другий блок включає вимоги до інвестиційної діяльності страховика, зокрема активів для покриття технічних резервів та обмеження на інвестування.
НБУ зазначає, що положення набуде чинності з 1 січня 2024 року і передбачатиме шестимісячний строк для приведення страховиками своєї діяльності у відповідність до нових вимог. Після цієї дати за порушення вимог платоспроможності Нацбанк не застосовуватиме заходи впливу до страховиків у разі виконання планів відновлення діяльності та/або фінансування.
Зауваження та пропозиції до проєкту приймаються до 18 грудня 2023 року
Директива ЄС Solvency II стосується насамперед розміру капіталу, який повинні мати страхові компанії, щоб зменшити ризик неплатоспроможності. Наступними кроками щодо посилення вимог до платоспроможності страховиків в Україні, згідно з цією директивою, будуть визначення порядку оцінювання окремих категорій прийнятних активів та запровадження з 2027 року вимог до розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу за базовим підходом для окремих категорій страховиків.
Національний банк України розробив і запропонував до громадського обговорення проєкт Положення про особливості діяльності об’єднаних кредитних спілок, повідомляють на сайті регулятора.
Положення визначає порядок забезпечення роботи системи з підтримання ліквідності членів об’єднаної кредитної спілки, створення фонду стабілізації об’єднаної кредитної спілки та обмеження розміщення коштів із цього фонду, особливості здійснення контролю за діяльністю членів об’єднаної кредитної спілки та, зокрема, звітування про виявлені істотні порушення в діяльності учасників об’єднаної спілки.
Положення набере чинності з 1 січня 2024 року, водночас об’єднані кредитні спілки матимуть піврічний строк для приведення своїх внутрішніх документів та діяльності у відповідність до вимог положення до 1 липня 2024 року.
Зауваження та пропозиції до проєкту приймаються до 18 грудня 2023 року.
Повномасштабне вторгнення Росії практично знищило попит на валютні позики, посприявши переорієнтації на кредитування в національній валюті, що є гарним індикатором для економіки, таку думку висловила директорка департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.
“Гривневе кредитування превалює, і взагалі, в принципі, гривня більш приваблива для кредитування, ніж валюта. Це дуже важливо, і я думаю, що ця любов до кредитування в гривні має зберегтися й надалі”, – сказала вона на дискусії Центру економічних стратегій (ЦЕС).
Дадашова зазначила, що раніше основним мотивом валютного кредитування були нижчі ставки за такими кредитами, що за відсутності у бізнесу реальних потреб і надходжень у валюті призводило до проблем. За її словами, ризики валютного кредитування, що зросли у війну, різко зменшили інтерес бізнесу до німого
Директор департаменту фінансової стабільності НБУ зазначила, що останнім часом кредитний портфель стабілізувався і повернувся до невеликого зростання, і тепер перед банками стоїть завдання компенсувати його втрату за час війни, що склала, за різними метриками, близько 15%.
“Зараз якість кредитного портфеля абсолютно нормальна, вона навіть краща, ніж довоєнна. Тобто, банки не втрачають так багато кредитного ризику, як це було ще кілька місяців тому”, – підкреслила експерт.
Вона уточнила, що поки що невелике зростання кредитного портфеля значною мірою пов’язане зі зростанням у рамках державних програм підтримки.
“Але більша відкритість до нового кредитування вже помітна, зокрема і в наших опитуваннях”, – зазначила Дадашова.
Серед інших тенденцій вона відзначила зростання частки малого та середнього бізнесу (МСБ) у кредитному портфелі до вже більш ніж 50%.
“З них значна частина належить бізнес-групам, тобто це не такий чистий, малий бізнес, це все ж таки великий бізнес, але таким чином структурований. Але в загальному портфелі 15% кредитів надано боржникам, які не належать до бізнес-груп”, – уточнила експертка, наголосивши, що вони є “хорошим двигуном” для ринкового кредитування.
Національний банк України (НБУ) оштрафував ТДВ “Страхова група “Оберіг” (Київ) на суму 34 тис. грн за подання страховою компанією регулятору завідомо недостовірної інформації в даних звітності, повідомляється на сайті НБУ.
А саме за порушення строку надання зміненої редакції Внутрішньої політики щодо формування технічних резервів, порушення строку надання письмового повідомлення про порушення виконання зобов’язань за діючими договорами разом із переліком заходів та строків щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства. А також за порушень виконання зобов’язань за договорами страхування протягом трьох робочих днів з дати такого порушення.
Рішення ухвалено 27 жовтня 2023 року за результатами інспекційної перевірки Національного банку та набирає чинності 30 жовтня 2023 року. Компанія має сплатити штраф протягом семи робочих днів.
Як повідомлялося, компанія спеціалізується на ризиковому страхуванні, створена 2014 року.
Статутний капітал 35 млн грн.
Національний банк України (НБУ) анулював ліцензії та виключив із Державного реєстру шість фінансових установ і дві з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги.
Як повідомляється на сайті регулятора, на підставі власних заяв та поданих документів анульовано всі наявні ліцензії та виключено з Держреєстру фінансових організацій: ПО “Ломбард “Капітал-кредит” Шевченко і компанія”, ТОВ “ЕЙ ТІ Фінанс”, ТОВ “ФК “Євро прем’єр фінанс”.
Крім того, анульовано всі наявні ліцензії за заявою компаній ПТ “Ломбард “Регіональний” ПП “Златодар 585″ і компанія” і ТОВ “ФК “Флай фінансів” та виключено з держреєстру фінорганізацій ТОВ ФК “Атланта” і ТОВ “Лізингова компанія Агрофонд” – з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги.
З Державного реєстру фінансових установ також виключено: ТОВ “Служба миттєвого кредитування” – у зв’язку з ухваленням Національним банком рішення про анулювання всіх наявних ліцензій та ТОВ “ФК “Сан-Райз фінанс” – через відсутність протягом трьох місяців ліцензій на надання фінансових послуг.
У зв’язку з тим, що ДП “Спецагролізинг” не має чинної ліцензії на надання фінансових послуг, підприємство виключено з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги.
Такі рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ ухвалив на засіданні 20 жовтня 2023 року.
