Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Другий науково-практичний семінар з вінтажних напоїв пройшов у «Клубі експертів»

У суботу, 7 листопада, на базі аналітичного центру «Клуб експертів» за сприяння громадського об’єднання «Укрсадвінпром» та благодійного фонду «Реконструкції та розвиток України» пройшов другий науково-практичний семінар-дегустація вінтажних напоїв віком від 20 до 80 років. У семінарі взяли участь представники української винної галузі, рітейлу, ЗМІ, а також інші експерти.

На семінарі експерт-колекціонер вінтажних алкогольних напоїв Ігор Магаляс ознайомив учасників із найбільш популярними сортами українських та європейських марочних вин, бренді та з іншими напоями віком до 80 років. Українська продукція була представлена ​​на конференції такими марками, як «Херес Массандра» 1983 року розливу та «Чорний лікар» 2007 року. Із зарубіжних алкогольних брендів найвищі оцінки учасників отримали лікер “Curasao” 1950-х років випуску, рідкісний хересний бренд “Hispano” 1870 року та ще один іспанський напій “Ponche Rives” 1978 року. Усього учасниками семінару було проведено оцінку 15 різних вінтажних напоїв.

За словами Ігоря Магаляса, вся продукція, представлена ​​на семінарі, перебуває у бюджетному ціновому сегменті та її вартість не перевищує вартості сучасного марочного алкоголю на полицях українських супермаркетів.
«Більшість представлених напоїв придбані колекціонерами в Європі на аукціонах або на розпродажах приватних колекцій. При цьому вони мають низку смакових та якісних переваг перед більш сучасними напоями, які можна вільно купити у торгових точках, навіть якщо це одна й та сама марка», – зазначив він.

За словами експерта, справа в тому, що в 80-90-і роки минулого століття автоматизація виробництва алкоголю, що впроваджується з метою збільшення обсягів продукції, що реалізується, негативно позначилася на якості винних і дистильованих напоїв.

«Зокрема, на мій погляд, була практично втрачена здатність тих самих бренді до покращення смакових якостей у міру старіння вже після розливу. Іншими словами, якщо ми сьогодні відкриємо пляшку хорошого бренді 1970 року випуску, то такий напій матиме набагато багатший смаковий букет, ніж якщо б ми через 30 років відкрили пляшку такого ж бренді, але, скажімо, 2020 року розливу», – пояснив Ігор. Магаляс.
Організатор семінару Максим Уракін, у свою чергу, наголосив на важливості розвитку в Україні ринку вінтажних напоїв та популяризації культури їх вживання.

«Кожна пляшка такого вина чи бренді має свою історію, це досить рідкісний, практично унікальний товар, але при цьому цілком доступний та популярний у тій же Європі. Якщо ж скласти вік напоїв на сьогоднішній дегустації, ми отримаємо значну цифру у понад 700 років загального віку напоїв, що також робить наш захід унікальним», – наголосив він.

Вінтаж (мілезим) – у виноробстві означає рік дозрівання врожаю певного сорту винограду, з якого виготовлено вино, бренді, коньяк чи інший напій на його основі. Цей показник має важливе значення у визначенні характеристик напою, оскільки погодно-кліматичні умови змінюються щосезону, що може як позитивно, так і негативно впливати на органолептичні показники напоїв однієї й тієї ж марки.

Клуб експертів – аналітичний центр, який займається дослідженнями у галузі економіки, соціології та інших наукових дисциплін. Зокрема, за сприяння Клубу експертів минулого року було проведено кілька заходів щодо просування продукції вітчизняного виноробства.

Громадська Спілка “Укрсадвінпром” виступила партнером семінару та дегустації. “Укрсадвінпром” об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів та винограду, підприємства, які здійснюють переробку фруктів та ягід, виробництво вина, а також наукові установи для впровадження нових наукових підходів у виробництво.

Благодійний фонд «Реконструкції та розвитку України» провадить широку волонтерську діяльність. Зокрема, за підтримки ректора КНУСА (КНУБА) Петра Куликова, фондом найближчим часом буде передано сучасний мобільний госпіталь. Голова фонду – Артем Гончаренко.

Частину коштів від заходу організатори відправлять на придбання мобільного шпиталю.

, , , , , , , , ,

“Клуб експертів” провів науково-практичний семінар, присвячений українським та зарубіжним вінтажним винам

28 жовтня, в київському аналітичному центрі “Клуб експертів” за сприяння громадського об’єднання “Асоціація садівників, виноградарів і виноробів України” (“Укрсадвінпром”) і за участю експерта-колекціонера вінтажних алкогольних напоїв Ігоря Магаляса відбувся науково-практичний семінар-дегустація “Вінтажні (мілезимні) вина і коньяки”.

На конференції було представлено 17 видів напоїв українського та європейського виробництва, віком до 80 років. Під час дегустації експертна група провела оцінку індивідуальних якостей напоїв із різним терміном витримки та визначила їхні органолептичні характеристики.

За словами організатора конференції Максима Уракіна, у майбутньому проведення подібних заходів допоможе в розвитку ринку вінтажних напоїв в Україні та підвищить експортний потенціал вітчизняного виробника.

“Наразі вінтажні вина і коньяки у нас вважаються елітними і недосяжними для пересічного покупця. Насправді ж це не так. У країнах ЄС ця категорія напоїв цілком доступна всім верствам населення, а ціни на них ненабагато перевищують середню ціну на звичайне вино на полицях супермаркетів”, – зазначив він.
Співорганізатор конференції, експерт з винних напоїв Ігор Магаляс наголосив на важливості популяризації українських марок вінтажних напоїв у Європі.
“Ринок вінтажних вин і коньяків у Євросоюзі досить великий. Основними експортерами такої продукції є Італія, Іспанія та Франція. Україна має не менший потенціал у цьому напрямі”, – підкреслив Магаляс.

Вінтаж (мілезим) – у виноробстві означає рік дозрівання врожаю певного сорту винограду, з якого вироблено вино, коньяк або інший напій на його основі. Цей показник має важливе значення у визначенні характеристик напою, оскільки погодно-кліматичні умови змінюються щосезону, що може як позитивно, так і негативно впливати на органолептичні показники напоїв однієї й тієї самої марки.

Клуб експертів – київський аналітичний центр, що займається дослідженнями в галузі економіки, соціології та інших наукових дисциплін. Зокрема, за сприяння Клубу експертів торік було проведено кілька заходів із просування продукції вітчизняного виноробства.

Громадська Спілка “Укрсадвинпром” виступила партнером семінару та дегустації. “Укрсадвинпром” об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів і винограду, підприємства, що здійснюють переробку фруктів і ягід, виробництво вина, а також наукові установи для впровадження нових наукових підходів у виробництво.

, , , , , , , ,

Україна приєдналася до країн ЄС у рамках реалізації принципів відкритої науки

Україна приєдналася до країн Європейського Союзу, які мають затверджений національний план реалізації засад відкритої науки, повідомляє Міністерство освіти і науки.

«Уряд схвалив розпорядження «Про затвердження національного плану відкритої науки». Документ є черговим кроком на шляху інтеграції України до Європейського дослідницького простору», – йдеться у повідомленні прес-служби міністерства.

Зазначається, що виконання плану забезпечить реалізацію Угоди між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншого, про участь України у Рамковій програмі досліджень та інновацій «Обрій Європа» та Програмі досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії. енергії (2021 – 2025), комплементарній Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Обрій Європа».

Очікується, що подальша реалізація національного плану відкритої науки створить: нормативно-правові передумови для формування державної політики відкритої науки; надасть зацікавленим сторонам відкритий доступ до приладів, інструментів та інших засобів отримання наукового результату; забезпечить обробку наукових даних з урахуванням принципів FAIR (сукупність принципів з видимості, доступності, сумісності та багаторазового використання наукових даних); сприятиме прискоренню обігу наукової інформації, забезпечить доступ до актуальної наукової інформації без дискримінації; створить умови для більш ефективного використання результатів досліджень та розробок, виконаних із залученням бюджетних коштів; зробить більш прозорим науковий та освітній простір.

,