Іспанський уряд має намір скасувати програму, що дає іноземцям “золоті візи” в обмін на інвестиції в нерухомість, пише Financial Times з посиланням на заяву прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса.
Наразі громадяни країн, що не входять до Євросоюзу, можуть отримати іспанську посвідку на проживання терміном на три роки, інвестувавши в нерухомість у країні не менше ніж EUR500 тис.
Відмова від програми дасть змогу поліпшити ситуацію з доступністю житла в Іспанії, зазначив Санчес.
“Наразі 94 зі 100 подібних віз видають за інвестиції в нерухомість у великих містах, які вже зіткнулися з дуже важким ринком. Ті, хто вже живе там, працює і платить податки, практично не можуть знайти гідне житло”, – сказав прем’єр.
“Інтергал-Буд” отримав сертифікати про введення в експлуатацію першого будинку ЖК CITY HUB і десятого в ЖК “Нивки-Парк”, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у введених в експлуатацію першому будинку ЖК CITY HUB – 255 квартир, у будинку №10 ЖК “Нивки-Сіті” – 283 квартири.
В “Інтергал-Буд” нагадують, що сертифікат про завершення будівництва є підставою для участі об’єкта в держпрограмах “єОселя” та “єВідновлення”.
CITY HUB – проєкт бізнес-класу, розташований у Солом’янському районі столиці, на вул. Мокра (б.Кудряшова), 8-10. Житловий комплекс матиме два будинки, які об’єднані стилобатом, під яким розташований великий автопаркінг на 300 машиномісць.
ЖК “Нивки-Парк” на пр.Берестейському, 67 – проєкт комфорт-класу, 12 житлових будинків висотністю 12, 16-17 поверхів, загалом 2931 квартира. У складі комплексу підземний паркінг на 580 машиномісць.
Будівельна компанія “Інтергал-Буд” працює на ринку житлової нерухомості з 2003 року. Компанія побудувала 170 будинків, на етапі реалізації 20 житлових об’єктів. Загальна площа проєктів становить 4,6 млн кв. м.
Європейський Союз підтримає Україну перехідним фінансуванням у рамках програми Ukraine Facility, для чого Україна приведе у відповідність Державний земельний кадастр і Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а також затвердить заходи з підтримки впровадження індустріальних парків як інструменту залучення інвестицій на деокуповані території.
Як повідомило Міністерство економіки в п’ятницю, наразі ці два кроки, необхідні для отримання перехідного фінансування, перебувають на етапі розробки.
Мінекономіки зазначило, що три інші кроки вже було зроблено: ухвалено Національну стратегію доходів на 2024-2030 рр.; зміни до закону “Про прокуратуру” та до законів щодо посилення самостійності Спеціальної антикорупційної прокуратури і додаткових заходів із запобігання та протидії незаконним доходам і фінансуванню тероризму.
Відомство уточнило, що ці п’ять індикаторів були передбачені в Плані для Ukraine Facility, який увесь цей час обговорювався з ЄС, на початок 2024 року.
Мінекономіки зазначило, що Кабінет міністрів у п’ятницю, 8 березня, затвердив текст Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо перехідного фінансування в межах програми Ukraine Facility, а також відповідну кредитну угоду. Після підписання документів, запланованих на 11 березня, Україна зможе отримати EUR6 млрд євро для забезпечення поточних витрат державного бюджету до повноцінного запуску програми.
Пояснюється, що підписання Меморандуму дасть змогу Україні вже в березні 2024 року залучити EUR4,5 млрд для підтримки макрофінансової стабільності, а наступні EUR1,5 млрд – у квітні 2024 року.
Як повідомлялося, у лютому 2024 року Європейський парламент затвердив регламент програми Ukraine Facility. Згідно з ним, обсяг підтримки України від ЄС протягом 2024-2027 років становитиме EUR50 млрд, з яких EUR38,27 млрд буде спрямовано на підтримку державного бюджету, з них, як очікують у Києві, EUR16 млрд – у 2024 році.
План для Ukraine Facility – технічний документ, необхідний для реалізації програми фінансової підтримки України від ЄС. План не є загальною стратегією оновлення, він охопить лише частину передбачених на наступні роки державних змін із фокусом на макроекономічному зростанні, вказує Мінекономіки.
Підготовка Плану здійснюється урядом за координації Мінекономіки в постійних консультаціях із представниками Європейської комісії, що забезпечило відповідність документу більшості вимог затвердженого регламенту на етапі попередньої підготовки, додали в міністерстві.
Проєкт REITER HALL девелопера НЕСТ під час UKRAINIAN SPECIAL BUILDING AWARDS IBUILD 2023 було відзначено нагородою у номінації “Проєкт Реновації історичного середовища”.
IBUILD – це головна будівельна премія України, якою відзначають кращих представників будівельної галузі – компанії, які вистояли на ринку, підтримують економіку та сприяють відбудові.
Ця нагорода є визнанням філософії компанії, оскільки НЕСТ дбайливо ставиться до історії Києва та робить свій внесок у її збереження. Девелопер НЕСТ професійно та відповідально будує сьогодні, а також створює об’єкти нерухомості, які стануть справжньою візитівкою міста в майбутньому.
REITER HALL стане майбутнім осередком міста, де минуле зустрічається з майбутнім, що в синергії створює унікальний культурний простір для розвитку найсміливіших ідей багатьох поколінь киян.
Ідеї REITER HALL було приділену особливу увагу де окрім українських архітекторів, працювало відоме шведське архітектурне бюро, адже Швецію по праву називають одним із взірців сучасного планування міста – вулиць, громадських просторів та архітектури. Тут полюбляють такі об’єкти перетворювати на зручні простори для сучасників. А середньовічні замки гармонійно співіснують поруч з шедеврами модернової архітектури.
Подібним проєктом девелопера можна відзначити бізнес-центр HILLFORT Business Mansion, який 11 грудня 2019 року також отримав цінну нагороду та переміг у категорії «Відкриття року» в номінації «Найкращий проект реновації історичного середовища».
Кожен об’єкт девелопера НЕСТ є цінними як зараз, так і в майбутньому, оскільки це – архітектурне мистецтво.
Повномасштабне вторгнення кардинальним чином змінило географію та обсяг будівельного ринку, спричинило кадрові зміни, вплинуло на нормативну базу, а також відкрило нові напрямки діяльності для українських будівельних компаній.
Директор Rauta Андрій Озейчук розповів про тенденції та зміни у будівництві в 2022-2023 роках.
На сьогодні загальні втрати становлять більше $150 млрд, в тому числі найбільші збитки зазнав житловий фонд ($56 млрд), інфраструктура ($37 млрд) та промисловість ($12 млрд). За два роки повномасштабного вторгнення близько 15% виробничих потужностей будівельних матеріалів зазнали руйнувань. При цьому найбільших втрат зазнали сегменти металопрокату і сухих гіпсових сумішей.
Попит
У 2022 році обсяг будівельного ринку України зменшився приблизно на 65%. У 2023 році спостерігається тенденція до збільшення споживання будівельної продукції та послуг і за результатами року очікується зростання ринку на 25%. При цьому обсяг ринку житлової нерухомості у гривневому еквіваленті залишиться на рівні минулого року, нежитлової нерухомості – зросте на 15%, а інженерних споруд – покаже приріст 40%.
Кардинально змінилася структура попиту на нові об’єкти житлової нерухомості України. Прифронтові регіони зазнали найбільшого падіння обсягів будівництва до майже 90%, центральна частина – зменшення до 70%, а на заході будівництво зросло на 15%, що пов’язано з релокацією бізнесу та внутрішньо переміщених осіб, а також активним розвитком курортної нерухомості у Карпатах.
Ринок первинної нерухомості переорієнтувався переважно на захід України. Девелопери в інших регіонах зосереджені здебільшого на закінченні проєктів, розпочатих до березня 2022 року. Наразі більшість інвесторів не наважуються починати нові будівельні проєкти і займають вичікувальну позицію.
В центрі, на півночі та сході України зріс попит на послуги з відбудови зруйнованих будівель і споруд. Бізнес, що зазнав руйнувань об’єктів нерухомості, потребує реконструкції будівель задля відновлення функціонування.
Найбільш швидкозростаючим сегментом будівництва наразі є відбудова інфраструктури, в першу чергу мостів і об’єктів соціального призначення, за рахунок бюджетних та донорських коштів.
У відповідь на загрози воєнного часу з’явився нові сегменти будівельного ринку: конструкції для захисту об’єктів критичної інфраструктури та модульні залізобетонні укриття, призначені для захисту людей під час повітряних тривог, артилерійських обстрілів тощо.
Ціни
У 2022-2023 роках собівартість будівництва збільшилася на 53%, що призвело до аналогічного зростання цін на ринку первинної нерухомості. Вартість будівництва і надалі зростатиме, що обумовлюється об’єктивними процесами, зокрема збільшенням попиту та інфляцією.
Переорієнтація імпорту
Постачальники будівельних матеріалів, які раніше завозили продукцію з рф та білорусі (скло, бітум, металопрокат, цемент, сендвіч-панелі тощо), були вимушені переорієнтуватися на поставки товарів з країн ЄС та Туреччини.
Через закриття українських портів імпорт будівельних матеріалів морем (металопрокат, хімія, оздоблення та ін.) став неможливим. Сьогодні ввезення цих матеріалів до України відбувається переважно через Румунію, що призвело до збільшення їх вартості.
Наприкінці 2023 року виникли ускладнення з ввезенням сировини та матеріалів через блокування польськими та словацькими перевізниками пунктів пропуску на кордоні з Україною. Це також спричинило збільшення цін і термінів поставки імпортних будівельних матеріалів.
Кадри
За час повномасштабного вторгнення скорочення чисельності працездатного населення України склало близько 35%. Мобілізація та еміграція кваліфікованих фахівців спричинили дефіцит кадрів у будівельній галузі, який відчувається навіть на фоні значного падіння ринку. В майбутньому це може призвести до збільшення заробітних плат, що додатково вплине на зростання собівартості будівництва, але все одно не вирішить проблему нестачі кваліфікованих кадрів.
У зв’язку з цим все більш затребуваними стають технології швидкого будівництва, які потребують мінімальної кількості робітників. Наприклад, для зведення будівель з сендвіч-панелей необхідна в рази менша кількість спеціалістів, ніж при будівництві зі штучних матеріалів.
При відбудові Україна потребуватиме великої кількості фахівців будівельних спеціальностей, тому в майбутньому нас імовірно очікує трудова міграція кваліфікованих кадрів з ЄС та фахівців робітничих спеціальностей з Азії.
Законодавство
Серед основних новацій у законодавчий сфері останніх років можна відмітити тенденцію до підвищення безпеки людей та покращення енергоефективності будівель. Так прийняття змін до Закону № 2486-IX регламентують вимоги до улаштування бомбосховищ під час зведення нових будівель. Також у ДБН В.2.6-31:2021 змінилися вимоги до мінімально допустимих значень приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівель, які підвищилися в середньому на 28%.
Підготовка до відбудови
Наразі більшість українських інвесторів готуються до відбудови і активно прораховують вартість будівництва, але очікують закінчення воєнних дій для старту нових проєктів.
Міжнародні фінансові інституції планують залучатися до відбудови і поступово заходять на ринок України. Ключовими критеріями фінансування повоєнного будівництва в Україні будуть прозорість та швидкість реалізації проєктів, тому міжнародні організації вже сьогодні починають налагоджувати партнерство з надійними українськими будівельниками. При цьому у пріоритеті стають компанії, які працюють з європейськими матеріалами і технологіями, що дозволяє створювати сучасні архітектурно привабливі та енергоефективні будівлі.
Ціни на житлову нерухомість у Німеччині в другому кварталі 2023 року впали в середньому на 9,9% порівняно з тим самим періодом минулого року, йдеться у звіті Федерального статистичного управління ФРН (Destatis).
Темпи зниження стали максимальними з початку відстеження цих даних у 2000 році.
У квітні-червні 2022 року ціни на житло у ФРН досягли рекордного рівня, зазначають у Destatis.
Зниження вартості житлової нерухомості в поквартальному вираженні, тим часом, продовжує сповільнюватися, і це свідчить про те, що спад на ринку, викликаний загальним ослабленням економічної активності та зростанням ставок за іпотечними кредитами, можливо, близький до завершення.
Індекс цін на житло в другому кварталі опустився на 1,5% порівняно з першим. Для порівняння: у січні-березні 2023 року його зниження відносно попереднього кварталу становило 2,9%, у жовтні-грудні 2022 року – 5,1%.