Уряд Норвегії виділяє додатково 200 млн норвезьких крон (близько $18,5 млн за поточним курсом) на гуманітарне розмінування в Україні, повідомив держсекретар МЗС Норвегії Ейвінд Вад Петерссон (Eivind Vad Petersson).
“З 2015 року Норвегія надала допомогу EUR15 млн через неурядові організації. Сьогодні ми збільшуємо свій внесок ще на 200 млн крон додаткової допомоги на розмінування”, – сказав він на Міжнародній донорській конференції високого рівня з гуманітарного розмінування в Україні в Загребі в середу.
Вад Петерссон також закликав дотримуватися Конвенції про заборону протипіхотних мін, ухваленої 25 років тому, висловивши сподівання, що до неї долучиться і Хорватія.
У повідомленні на сайті уряду Норвегії в середу вказується, що широке застосування мін і касетних боєприпасів в Україні зробило її сьогодні найзамінованішою країною у світі, у зв’язку з чим Норвегія більш ніж подвоїть свою підтримку зусиль зі знешкодження мін, встановлених в Україні з початку жорстокої агресивної війни Росії.
Зазначається, що близько 30% території України наразі всіяно мінами та боєприпасами, що не розірвалися, і розмінування життєво важливе для того, щоб українські фермери могли вирощувати врожай.
“Військова агресія Росії на території України зачіпає не тільки Україну. Це загрожує продовольчій безпеці в усьому світі”, – наводяться в релізі слова міністра закордонних справ Аннікен Хюітфельдт (Anniken Huitfeldt).
Уточнюється, що Норвегія раніше надала 164 млн норвезьких крон на діяльність із розмінування відтоді, як Росія почала повномасштабну війну проти України в лютому 2022 року. Кошти, що додатково виділяються в рамках Нансенівської програми підтримки України, буде спрямовано через наявні організації з розмінування, включно з “Допомогою норвезького народу”, HALO Trust і системою ООН.
Норвегія нагадує, що вже надала Україні понад 4,5 мільярда норвезьких крон у вигляді гуманітарної допомоги та допомоги біженцям у сусідніх країнах.
Раніше на конференції про виділення додаткового фінансування EUR5 млн на гуманітарне розмінування в Україні заявила Хорватія, яка організувала донорську конференцію. Ще кілька країн, серед яких, зокрема, Іспанія, Словаччина, Словенія, повідомили на конференції про виділення додаткових коштів на цю мету, однак у цих випадках ідеться про суми EUR0,5 млн-EUR1,5 млн.
Згідно з проведеним дослідженням Світового банку, уряду України, Єврокомісії та ООН, витрати на гуманітарне розмінування за рік після початку повномасштабного вторгнення РФ оцінювалися у понад EUR34 млрд з EUR383 млрд загальних витрат на реконструкцію та відновлення. Водночас повний ступінь забруднення залишається неясним через триваючі бойові дії та окупацію території.
Норвегія виділить додатково 1 млрд. норвезьких крон ($92 млн.), щоб надати українцям доступ до захисту і життєво важливої допомоги, йдеться в повідомленні на сайті уряду країни.
“Цивільне населення України сильно постраждало внаслідок жорстокої війни, яку веде Росія. Зусилля українського народу по боротьбі зі щоденними нападами на мирних жителів і цивільну інфраструктуру були героїчними. Їм потрібна наша допомога, щоб пережити ще одну зиму війни”, – заявила міністр закордонних справ Аннікен Хуітфельдт.
Її виступ відбувся на відкритті третьої наради старших посадових осіб з гуманітарних питань щодо України, яка проводиться в Осло спільно Норвегією та ЄС.
На зустрічі основну увагу приділено складній гуманітарній ситуації, спровокованій війною в Україні, а також оперативному наданню необхідної допомоги цивільному населенню. Крім того, буде обговорено перехід від короткострокової гуманітарної допомоги до довгострокових зусиль із відновлення.
Зазначається, що до числа 150 учасників зустрічі входять представники української влади, ООН, Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, гуманітарних організацій і країн-донорів.
За оцінками ООН, понад 17 млн. осіб в Україні потребують гуманітарної допомоги. Близько 5 млн. осіб є внутрішньо переміщеними особами, а понад 6,2 млн осіб втекли з країни в пошуках притулку в інших країнах через напад Росії.
Гуманітарне фінансування здійснюється через ООН, включно з Українським гуманітарним фондом та Міжнародним рухом Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) підписало протокол із Міністерством транспорту Норвегії про “транспортний безвіз”, що дасть змогу виконувати вантажоперевезення без дозволів.
“Раніше українські перевізники вантажів, незалежно від класу екологічності транспортних засобів, могли їздити до Норвегії тільки за наявності дозволу. Тепер же для вантажівок стандарту Євро-5 і вище вводять бездозвільний проїзд”, – наводять у повідомленні на порталі уряду слова заступника голови Мінвідновлення Сергія Деркача.
Спрощений режим починає діяти з 1 вересня і стосуватиметься як двосторонніх, так і транзитних перевезень.
Уточнюється, що ця лібералізація вантажних перевезень запроваджена щонайменше мінімум до 30 червня 2024 року.
Що стосується транспортних засобів низького класу екологічності, то, як зазначає Мінвідновлення, під час засідання вдалося домовитися про дозволи на наступний рік. “Українські перевізники зможуть отримати 250 універсальних дозволів і 50 – з/до третіх країн”, – ідеться в повідомленні.
Перевізники України з минулого року мають можливість працювати в рамках “трнаспортного безвізу” з країнами ЄС. У червні 2023 року, Україна домовилася про такий самий режим автомобільних вантажоперевезень із Північною Македонією.
Норвегія ухвалила рішення про передачу Україні винищувачів F-16, повідомляє телеканал TV2 з посиланням на дані кількох незалежних джерел.
“Таким чином, Норвегія стає третьою країною НАТО після Нідерландів і Данії, яка передала Україні винищувачі F-16”, – зазначено в повідомленні.
Зазначається, що прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере в четвер, 24 серпня, перебуває з візитом у Києві.
Торговельна статистика в I півріччі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року продемонструвала зростання торгівлі товарами між Норвегією та Україною на 26%, повідомила Норвезько-українська торговельна палата (НУТП).
“Важливою та помітною тенденцією є суттєве збільшення на 31% норвезького імпорту з України. Насамперед це зростання було зумовлене зростаючим попитом на продукти харчування та сільськогосподарські продукти, які використовуються у виробництві кормів”, – зазначили в НУТП.
Згідно з повідомленням, в інших секторах, таких як виробництво, машинобудування, виробництво меблів та одягу, рівень торгівлі залишився стабільним.
Аналогічне пожвавлення в норвезько-українських торговельних відносинах спостерігалося в постачанні товарів з Норвегії до України, які зросли в першому півріччі на 25% порівняно з торішніми показниками.
Зростання в торгівлі морепродуктами, за інформацією НУТП, було “особливо вражаючим” – на 18% більше порівняно з попередніми роками співпраці. Дохід від експорту цієї категорії продуктів у грошовому обчисленні зріс на 25%, що пояснюється підвищенням цін.
Крім того, Норвегія наростила у звітному періоді експорт електромобілів – тільки за червень в Україну було доставлено понад 800 одиниць. “На цей експорт припадає близько однієї третини всього імпорту електромобілів в Україну, що зробило Україну найважливішим експортним ринком для старих норвезьких електромобілів”, – резюмували в НУТП.
Норвегія ухвалила рішення про збільшення військової підтримки України в поточному році на NOK2,5 млрд ($249 млн) до NOK10 млрд ($950 млн) у рамках ухваленої раніше програми Нансена про військову і цивільну підтримку України в розмірі NOK15 млрд щорічно, повідомляється на сайті норвезького уряду у вівторок.
“Україна зараз гостро потребує додаткової військової підтримки та матеріалів. Тому Норвегія збільшує військову підтримку України на 2,5 млрд крон до 10 млрд крон у 2023 році”, – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере на прес-конференції, присвяченій відкриттю саміту НАТО у Вільнюсі.
На додаток до цього Норвегія також ухвалила рішення про збільшення відрахувань до фонду підтримки України НАТО до NOK300 млн ($29 млн) щорічно.
“Норвегія збільшує свій внесок у фонд підтримки НАТО для України. Норвегія надасть 300 млн норвезьких крон у 2023 році і внесе загалом 1,5 млрд норвезьких крон протягом п’яти років. Це чіткий сигнал про довгострокову підтримку України в проведенні реформ, який ще більше зв’яже Україну з Альянсом”, – сказав глава норвезького уряду.
Стере також розповів про рішення збільшення інвестицій Норвегії у власну оборону до мінімум 2% від ВВП.
На саміті також буде ухвалено рішення про створення центру НАТО з критично важливої підводної інфраструктури. “Війна в Україні ще раз показала, що захист критичної інфраструктури має велике значення для політики безпеки. Будучи найбільшим постачальником газу в Європу, Норвегія несе особливу відповідальність за захист підводної інфраструктури… Зараз НАТО створює окремий центр із захисту критичної підводної інфраструктури”, – розповів прем’єр Норвегії.
За словами Стере, саміт у Вільнюсі “буде найважливішим самітом НАТО нашого часу”.
“Серед іншого, ми зробимо історичне підвищення потенціалу колективної оборони НАТО за допомогою планів регіональної оборони, які були оновлені вперше з часів холодної війни”, – зазначив він.
Прем’єр зазначив, що рішення саміту будуть важливими і для всього Альянсу, і для безпеки Норвегії, і є щонайменше чотири причини, з яких цей саміт має вирішальне значення для Норвезької держави. “По-перше, це зміцнить здатність НАТО виконувати своє головне завдання, а саме захист держав-членів в умовах кризи та війни. По-друге, збільшення відрахувань на оборону означає явне посилення власної готовності, безпеки та обороноздатності. По-третє, на саміті буде ухвалено рішення про створення окремого центру захисту підводної інфраструктури, що має принципове значення для Норвегії. І, по-четверте, членство Фінляндії, а тепер і Швеції, означає сильнішу Північну Європу в НАТО”, – підкреслив Стере.
