Норвегія через Світовий банк виділяє NOK500 млн (близько $53 млн) до державного бюджету України, що допоможе підтримати функціонування найважливіших сфер суспільних послуг та забезпечити виплату заробітної плати, пенсій і соціальних виплат у цивільному секторі України на початку 2027 року, йдеться в повідомленні на сайті норвезького уряду в п’ятницю.
“Стійкість України також залежить від того, чи вдасться зберегти повсякденне життя, навіть попри тривалу війну. Норвегія допомагає забезпечити, щоб діти могли ходити до школи, лікарні могли лікувати пацієнтів, а пенсіонери – отримувати свої пенсії”, – заявив міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде за підсумком зустрічі з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою у Варшаві, де вони разом беруть участь у зустрічі міністрів закордонних справ Німеччини, Польщі, країн Північної Європи та Балтії разом із Верховним представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каєю Каллас.
Зустріч присвячена ситуації в Україні та є частиною масштабних дипломатичних зусиль напередодні наступного раунду переговорів між Україною та РФ, який відбудеться наступного тижня в Абу-Дабі.
“Окрім нашої масштабної та довгострокової військової та цивільної підтримки України, Фінляндія та Норвегія допомагають Україні у підготовці до майбутніх переговорів. Наша мета – зробити свій внесок у досягнення тривалого та справедливого миру в Україні. Це також одна з тем, яку я сьогодні обговорюю зі своїм українським колегою”, – зазначив Ейде.
В повідомленні уряду наголошується, що підтримка Норвегії зміцнює позиції України в будь-яких майбутніх переговорах із РФ, і що раніше Норвегія також надавала допомогу у задоволенні нагальних фінансових потреб державного бюджету України.
Фінансування надається через багатосторонній донорський трастовий фонд Світового банку, який відшкодовує підтверджені витрати на заробітну плату, пенсії та соціальні виплати у цивільному секторі, зокрема у сферах охорони здоров’я, освіти та служб екстреної допомоги.
“Ця допомога сприятиме забезпеченню виплат соціально незахищеним домогосподарствам, пенсіонерам та працівникам державного сектору. Вона також допоможе задовольнити потреби у фінансуванні наприкінці року та є першим внеском Норвегії у фінансування державного бюджету України у 2027 році”, – зазначають в уряді.
Зазначається, що Світовий банк є важливим партнером для України та Програми підтримки Нансена для України. Банк тісно співпрацює з ЄС та іншими партнерами і підтримує реформи, що є частиною зусиль України на шляху до членства в ЄС. “Належне врядування та боротьба з корупцією є центральними елементами діяльності Світового банку в Україні. Фонд має спеціальні механізми контролю, які перевіряють витрати перед їх відшкодуванням. Ці процеси також підлягають зовнішньому нагляду”, – наголосили в уряді Норвегії.
Як повідомлялося, тристороння зустріч (Україна, США та Росія) в Абу-Дабі запланована на 10-11 листопада 2026 року у робочому форматі за посередництва США. Основні теми переговорів: енергетичне перемир’я (припинення ударів по енергетиці та критичній інфраструктурі), безпека судноплавства в Чорному морі (зерновий коридор), гуманітарні питання та обмін полоненими.
Уряд Норвегії спрямує близько $107 млн (1 млрд норвезьких крон) на інвестиції в Україну, які будуть здійснюватися у партнерстві з національним бізнесом з метою мобілізації додаткового приватного капіталу в український оборонно-промисловий комплекс (ОПК), повідомляється на сайті уряду Норвегії у вівторок.
Зазначається, що нову програму пропонується впровадити з фінансовим рамковим бюджетом на трирічний період, а необхідні кошти будуть виділені в рамках вже затвердженої програми цивільної та військової підтримки України ім. Фрітьофа Нансена (Nansen Support Programme for Ukraine) для України. Управління новою ініціативою здійснюватиме державна інвестиційна компанія Investinor, яка зосередиться на фондах, що діють у Норвегії та інвестують в український ОПК.
«Українські оборонні компанії посідають провідні позиції за цілим рядом напрямків. Норвезькі інвестиції допоможуть українському оборонному сектору розвиватися ще стрімкіше, а також дозволять відповідним норвезьким гравцям тісніше брати участь у процесах розвитку в цьому секторі», — наводяться в публікації слова міністра промисловості та торгівлі Норвегії Сесілі Мірсет.
У свою чергу міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг підкреслив, що партнерство державного та приватного капіталу забезпечить Україну необхідними ресурсами для захисту.
Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік наголосив, що розвиток українського ОПК посилюватиме стримуючий фактор навіть після досягнення режиму припинення вогню, а розширення співпраці між оборонними галузями двох країн відповідає інтересам європейської та норвезької безпеки.
Міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде додав, що Норвегія продовжуватиме підтримувати Україну в рамках програми «Нансен» для протистояння російській агресії та відновлення держави.
Як повідомлялося, у серпні Україна та Норвегія підписали угоду про співпрацю у сфері безпілотників, покликану посилити взаємодію оборонних секторів двох країн та відкрити нові можливості для спільного виробництва оборонних технологій. Крім того, Норвегія збереже у 2027 році підтримку
України в рамках програми «Нансен» на рівні близько 9 млрд доларів.
Норвегія зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72% респондентів, тоді як негативно — лише 2,7%. Порівняно з березнем позитивний показник дещо знизився, однак загальна структура оцінок залишається стабільною, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Норвегії ставляться 35,8% українців, здебільшого позитивно — 36,2%. Нейтральну позицію займають 24,1% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 2,3%, повністю негативно — лише 0,4%, ще 1,2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 69,3 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Норвегії більш ніж у 26 разів переважає негативне. За результатами загального дослідження країна залишається серед лідерів за балансом суспільного ставлення поряд із Канадою, Швецією, Нідерландами та Фінляндією.

У березні 2026 року позитивно до Норвегії ставилися 72,7% респондентів. Тоді 37,1% опитаних характеризували своє ставлення як повністю позитивне, 35,7% — як здебільшого позитивне. Нейтральну позицію займали 24,2%, негативну — 1,9%, ще 1,2% не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців загальна частка позитивних оцінок скоротилася лише на 0,7 в.п. — з 72,7% до 72%. Нейтральний сегмент практично не змінився — 24,2% у березні проти 24,1% у серпні. Водночас частка негативних відповідей збільшилася на 0,8 в.п. — до 2,7%.
Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився приблизно з плюс 70,8 до плюс 69,3 в.п. Зміни залишаються незначними і не свідчать про принциповий перегляд ставлення до країни: майже три чверті українців продовжують оцінювати Норвегію позитивно.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі, наголошував на стабільності сформованого образу Норвегії.
«Українці досить чітко диференціюють країни за рівнем довіри та реальної підтримки. У випадку Норвегії ми бачимо стабільно високий рівень позитивного ставлення, який формується не ситуативно, а на основі довгострокового сприйняття цієї країни як надійного партнера. Навіть невелике зниження показників не змінює загальної картини — вона залишається однією з найбільш позитивних серед усіх досліджуваних країн», — зазначив Позній.
Результати серпневої хвилі фактично підтверджують цю оцінку. Попри невелике зростання негативного сегмента, він залишається мінімальним, а частка нейтральних відповідей практично не змінилася. Це відрізняє Норвегію від країн, щодо яких протягом року відбувалися значні коливання громадських оцінок.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, міжнародні відносини, НОРВЕГІЯ, ПІВНІЧНА ЄВРОПА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Великої Британії, скандинавських держав та країн Балтії залишається переважно позитивним: у серпні 2026 року частка позитивних оцінок для представлених у дослідженні країн становила від 66,9% до 72,6%. Водночас баланс позитивного і негативного ставлення до всіх держав цієї групи дещо знизився порівняно з попередньою хвилею опитування у березні 2026 року. Про це свідчать результати дослідження Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Найвищу частку позитивних оцінок у групі отримала Велика Британія — 72,6%. Нейтрально до неї ставляться 18,6% опитаних, негативно — 7%, ще 1,8% не змогли визначитися. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 65,6 відсоткового пункту проти 68,8 в.п. у березні 2026 року та 70,3 в.п. у серпні 2025-го.
До Норвегії позитивно ставляться 72% українців, негативно — лише 2,7%, що забезпечує баланс на рівні 69,3 в.п. У березні він становив 70,8 в.п., а у серпні минулого року — 76,4 в.п. Швеція має 71,4% позитивних та лише 0,8% негативних оцінок — її баланс становить 70,6 в.п. і є найвищим серед представлених на слайді країн. Загалом дослідження фіксує для держав Північно-Західної Європи та Балтії близько 67–73% позитивних оцінок.
До Фінляндії позитивно ставляться 71,2% респондентів, нейтрально — 25,4%, негативно — 2%. Баланс становить 69,2 в.п. проти 75,1 в.п. у березні. Литву позитивно оцінюють 69,9% опитаних, а негативно — 3,9%; баланс знизився з 71,8 в.п. у березні до 66 в.п. у серпні.
Позитивне ставлення до Латвії висловили 68,3% респондентів, нейтральне — 26,6%, негативне — 3,9%. Її баланс становить 64,4 в.п. проти 69 в.п. у березні. Для Данії відповідні показники становлять 66,9% позитивних, 28,8% нейтральних і 1,8% негативних оцінок, а баланс — 65,1 в.п. проти 68,7 в.п. у попередній хвилі.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на значенні постійної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін. За його словами, результати соціологічних досліджень можуть використовуватися для зміцнення двосторонніх, зокрема торговельних, відносин.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній також звернув увагу на необхідність поєднувати суспільне сприйняття країн із розвитком практичної економічної співпраці.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він також наголосив на ролі бізнес-асоціацій та державних установ у розвитку двосторонніх економічних зв’язків.
Загалом результати свідчать, що Північна та Північно-Західна Європа разом із країнами Балтії зберігають високий рівень позитивного сприйняття серед українців. Водночас зниження балансу у порівнянні з березнем 2026 року показує, що навіть щодо держав із традиційно високими оцінками громадська думка не залишається незмінною. У загальному рейтингу Швеція, Фінляндія, Норвегія, Литва та Велика Британія увійшли до десятки країн із найвищим балансом ставлення.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. У ньому взяли участь 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ДАНІЯ, ЛАТВИЯ, ЛИТВА, НОРВЕГІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФИНЛЯНДИЯ, ШВЕЦІЯ
Канада посіла перше місце серед країн із найвищим балансом позитивного та негативного ставлення українців — у серпні 2026 року цей показник становив 73,8 відсоткового пункту. До першої десятки також увійшли переважно держави Північної та Західної Європи, свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Другу позицію за балансом довіри та недовіри посіла Швеція з показником 70,6 в.п., третю — Нідерланди з 69,7 в.п. Фінляндія та Норвегія отримали по 69,3 в.п., Франція — 69,1 в.п., Італія — 67,1 в.п., Литва — 65,9 в.п. Замикають першу десятку Швейцарія та Велика Британія, які мають однаковий показник — 65,6 в.п.
Баланс розраховується як різниця між часткою позитивних і негативних оцінок. Зокрема, позитивно до Канади ставляться 76,3% респондентів, негативно — 2,5%, нейтрально — 19,2%. Таким чином, високий результат Канади пояснюється не лише значною часткою прихильних оцінок, а й мінімальним рівнем негативного ставлення.

Результати дослідження показують, що перша десятка країн із найкращим балансом ставлення майже повністю сформована державами Північної та Західної Європи разом із Канадою. Водночас рівень громадської прихильності не завжди прямо відповідає масштабам торговельно-економічних зв’язків України з конкретною країною. Наприклад, Китай у першому півріччі 2026 року був найбільшим торговельним партнером України, однак отримав найнижчий баланс позитивних і негативних оцінок — мінус 25,4 в.п.
Засновник Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що дослідження громадського сприйняття доцільно розглядати разом із фактичними показниками зовнішньої торгівлі.
«Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів. Бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін. За його словами, результати соціології можуть використовуватися для оцінки міжнародних відносин та їх подальшого розвитку.
Директор Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність поєднувати формування позитивного образу держав із практичним розвитком двосторонніх економічних зв’язків.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. За його словами, до цього процесу мають бути залучені як державні структури, так і бізнес-асоціації.
Дослідження проведене у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка, за інформацією організаторів, репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, URAKIN, міжнародні відносини, НИДЕРЛАНДЫ, НОРВЕГІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФИНЛЯНДИЯ, ШВЕЦІЯ
Норвегія виділить загалом NOK25 млн (близько $2,62 млн) на підтримку українських дітей, які повернулися з депортації, а також на розшук зниклих дітей та допомогу незаконно утримуваним цивільним і військовополоненим через ЮНІСЕФ та Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ).
Про це йдеться у пресрелізі, поширеному на сайті уряду Норвегії у вівторок.
Зокрема, NOK15 млн буде виділено на роботу ЮНІСЕФ із підтримки реінтеграції дітей, які повернулися в Україну, та розшуку зниклих дітей. Це фінансування є частиною ширшого внеску Норвегії у розмірі NOK132 млн у гуманітарну програму ЮНІСЕФ в Україні.
Ще NOK10 млн спрямують до Центрального бюро розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста (CTA).
Пакет підтримки оголошено на міжнародній конференції “Pathways to Peace: Returning Ukrainian Children, Detained Civilians, and Prisoners of War”, яка проходить у Торонто 28-29 вересня. Норвегія є співорганізатором конференції разом із Канадою та Україною.
“Незаконна агресивна війна Росії проти України призвела до серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини. Ми повинні й надалі привертати увагу до цих порушень і робити все можливе, щоб підтримати українців, які постраждали від війни”, – заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
За його словами, кошти допоможуть розшукувати зниклих безвісти, підтримувати зусилля з повернення додому більшої кількості людей, а також сприятимуть реабілітації та реінтеграції постраждалих від війни.
У рамках конференції прозвучать свідчення людей, які повернулися після перебування в полоні або депортації. Перед її відкриттям державний секретар МЗС Норвегії Ейвінд Вад Петерссон візьме участь у тристоронній зустрічі з міністром закордонних справ Канади Анітою Ананд та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
Крім того, Норвегія виділяє NOK90 млн на підтримку ширшої гуманітарної діяльності МКЧХ в Україні.
© 2016-2026, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.