Світовий банк (СБ) у вівторок оголосив про новий пакет підтримки України на суму $454 млн для проєкту “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), йдеться в повідомленні банку.
“На третьому році російського вторгнення Україна стикається із серйозним фіскальним тиском, і це зазначає важливість продовження реформ системи охорони здоров’я, які підвищують ефективність використання державних коштів”, – наводять у пресрелізі слова регіонального директора СБ у справах країн Східної Європи Боба Сома.
Він додав, що реформи, підтримані проєктом THRIVE, допоможуть знизити зайве фінансове навантаження на пацієнтів, водночас підвищить доступність і стійкість сектору охорони здоров’я.
Уточнюється, що фінансування програми THRIVE включає позики на загальну суму $449 млн підтриманого урядом Японії Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine) і СБ, а також грант у розмірі $5 млн від Цільового фонду підтримки, відновлення, розбудови та реформування України (URTF).
Проєкт THRIVE створено за допомогою інструменту фінансування “Програми кредитування, пов’язаної з результатами (PforR)” Світового банку. Ця ініціатива підтримає зусилля уряду України щодо пріоритетного фінансування в межах Програми медичних гарантій (програми універсального покриття потреб пацієнтів). Вона також посилить технічну та операційну спроможність Національної служби здоров’я України (НСЗУ), допоможе у стратегічному плануванні та зміцнить управлінську спроможність сектору охорони здоров’я.
СБ нагадує, що інші його поточні проєкти в Україні включають екстрені операції у сферах охорони здоров’я, освіти, транспорту, енергетики, житла, сільського господарства, державні програми для приватного сектору та державного управління, що мобілізували ресурси партнерів-донорів завдяки гнучкому дизайну для швидкої виплати коштів і можуть бути масштабовані за необхідності, коли стане доступним додаткове фінансування.
У межах перших конкурсів програми розвитку прикордонних громад NEXT Румунія-Україна на період 2021-2027 років подано 120 проєктів безповоротною вартістю EUR87 млн, повідомляє пресслужба проєкту.
Як повідомили “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Міністерства розвитку, громадських робіт та управління Румунії, у поданих проєктах 153 партнери – з Румунії та 158 – з України.
Програма Interreg NEXT Румунія-Україна має бюджет у EUR54 млн грантових коштів, до якого буде додано національний внесок. Фінансування зможуть отримати проєкти, які принесуть користь прикордонним громадам повітів Сату-Маре, Марамуреш, Ботошани, Сучава і Тульча (Румунія), а також в Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій та Одеській областях (Україна).
Як повідомили у пресслужбі, у серпні 2023 року було оголошено конкурс стандартних проєктів (проєкти з інфраструктурним компонентом у розмірі мін. EUR500 тис.). EUR12,6 млн виділених на цей конкурс, буде спрямовано на інвестиції в охорону здоров’я та освіту. У рамках конкурсу було представлено 49 проєктів, грантова вартість заявок яких становить EUR60 млн.
Конкурс малих проєктів було оголошено у вересні 2023 року. Бюджет цього конкурсу становить EUR14,5 млн, які будуть спрямовані на заходи із запобігання та боротьби з кліматичними змінами, збереження біорізноманіття, охорони здоров’я, освіти та менеджменту кордонів. Було представлено 71 проєкт, загальна вартість яких становить EUR27 млн грантових коштів.
Як повідомили у пресслужбі Міністерства розвитку, громадських робіт та управління Румунії, найбільше заявок – 29 стандартних і 13 малих – подано за напрямом забезпечення рівного доступу до медичного обслуговування та підвищення стійкості систем охорони здоров’я, включно з первинною медико-санітарною допомогою, а також сприяння переходу від інституційної допомоги до сімейної.
Другий за популярністю напрям – освітній. 20 стандартних і 17 малих проєктів покликані поліпшити рівний доступ до інклюзивних і якісних послуг у сфері освіти, професійної підготовки та навчання впродовж усього життя за допомогою розвитку доступної інфраструктури.
15 малих проєктів стосувалися поліпшення захисту та збереження природи, біорізноманіття та зеленої інфраструктури, зокрема в міських районах; 13 малих спрямовані на запобігання ризику стихійних лих, посилення стійкості з урахуванням екосистемних підходів.
Управління прикордонними переходами стосувалися 13 поданих невеликих проєктів.
У наступний період проєкти піддаватимуться процедурі оцінки та відбору. На даному етапі відбувається детальний аналіз поданих проєктів, орієнтовно на початку літа буде представлено результати відбору, в ідеалі контракти буде підписано до першого кварталу 2025 року, однак “фактична тривалість процесу залежатиме також від якості поданих заявок та кількості необхідних роз’яснень”.
Усі подані проєкти пройдуть два етапи оцінки: прийнятність і якість. Заявки, що пройшли всі ці етапи, підлягатимуть затвердженню Моніторингового комітету (спільної структури, що складається з членів обох країн).
Фінансування отримають проєкти, які найкраще відповідатимуть вимогам Посібника заявника та які реально сприятимуть розвитку громад у прикордонному регіоні.
Interreg NEXT – програми співробітництва ЄС із сусідніми регіонами, що включають 184 регіони з населенням 260 млн осіб у 33 країнах і розташовані вздовж зовнішніх кордонів ЄС: від північної периферії до Середземноморського регіону та від Атлантики до басейну Чорного моря.
Програми співробітництва Interreg NEXT на період 2021-2027 років передбачають виділення EUR1,1 млрд з Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF), Інструменту добросусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) та Інструменту підготовки до вступу (IPA).
Interreg NEXT, кліматичні зміни, ОСВІТА, охорона здоров'я, прикордонні громади
Україна отримала підтвердження фінансування участі в 10 спільних проєктах із країнами-членами ЄС за програмою EU4Health у розмірі EUR 4,5 млн.
Як повідомило Міністерство охорони здоров’я, програма реалізується в межах угоди між Україною та ЄС, укладеної у 2022 році, щодо участі України в програмі EU4Health участі в 10 спільних проєктах з іншими країнами-членами ЄС.
У межах програми Єврокомісія схвалила фінансування для реалізації в Україні проєктів із профілактики серцево-судинних захворювань і діабету, моніторингу та профілактики онкологічних та інших неінфекційних хвороб, посилення інфекційного контролю в лікарнях і серед медпрацівників, поліпшення діагностики рідкісних захворювань та обміну досвідом у лікуванні між країнами ЄС.
У рамках проєктів проводитиметься навчання фахівців з контролю за лікарськими засобами та медвиробами за стандартами ЄС, а також за новітніми методами лікування та оцінкою медичних технологій, впровадження європейської системи оцінки безпеки крові, тканин і клітин людини.
Крім того, проєкти спрямовані на інтеграцію української системи електронного здоров’я в єдину електронну систему охорони здоров’я ЄС, взаємодію між країнами ЄС для спільного формування пріоритетів, цілей і заходів щодо поліпшення глобального здоров’я громадян ЄС і посилення системи реагування на транскордонні загрози та епіднагляду за ними.
МОЗ уточнює, що в межах робочої програми 2023 року було оголошено 12 конкурсів для неурядових організацій, загальний бюджет яких становить близько EUR20 млн. Вони стосуються, зокрема, напрямів доступу до медичної допомоги, психічного здоров’я, профілактики та діагностики неінфекційних захворювань (НІЗ).
Кожна країна-учасник програми визначає національний програмний комітет (представники МОЗ) та координаторів за напрямами реалізації проєктів усередині країни, в Україні визначено фахівців Центру громадського здоров’я.
Загальний бюджет програми EU4Health на 2021-2027 роки становить EUR5,3 млрд. EU4Health реалізується через щорічні робочі програми. Угода дає змогу Україні отримувати фінансування ЄС у сфері охорони здоров’я на рівних умовах із країнами ЄС, Норвегією, Ісландією та Молдовою.
Участь України в програмі передбачає сплату щорічного внеску, загальна сума якого становить EUR 12,1 млн (2022-2027 роки). У 2022 році підписано угоду про скасування членського внеску для України в той рік. Наразі Міністерство охорони здоров’я та Міністерство закордонних справ проводять роботу щодо ратифікації угоди у Верховній Раді та про скасування членських внесків для України до кінця дії програми (до 2027 року).
