Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозує у 2024 році валове виробництво зернових та олійних культур на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн зернових та 21,7 млн тонн олійних.
Як зазначається на сайті відомства, на початку минулого року загальний валовий збір зернових та олійних на 2023 рік теж прогнозувався майже на 13% меншим порівняно з попереднім періодом, на рівні 63,5 млн тонн, але погодні умови призвели до збільшення врожаю. Тож у 2023 році валове виробництво склало близько 82 млн тонн, з яких зернових понад 60 млн тонн та олійних близько 22 млн тонн.
“Прогнози щодо показників валових зборів мають попередній характер і коригуватимуться протягом року залежно від обставин, насамперед погодних умов”, – наголосило Мінагрополітики.
Згідно з прогнозом, 2024 року аграрії зможуть зібрати зернові в таких обсягах: пшениці – 19,2 млн тонн (торік було зібрано 22,2 млн тонн), ячменю – 4,9 млн тонн (2023 року – 5,7 млн тонн) і кукурудзи – 26,7 млн тонн (було 30,5 млн тонн).
Серед олійних прогнозується збільшення обсягів сої. Цій культурі передбачається виробництво 5,2 млн тонн, роком раніше було зібрано 4,7 млн тонн. Виробництво соняшнику прогнозується на рівні 12,4 млн тонн проти 12,9 млн тонн відповідно. Ріпаку планується зібрати 4,1 млн тонн, тоді торік урожай становив 4,7 млн тонн.
Посівні площі зернових і зернобобових культур прогнозуються на рівні 10,6 млн. га, що на 395 тис. га менше за показник 2023 року. З них озимої пшениці посіяно на 4,3 млн га (-0,3 млн га), ярої пшениці – 0,2 млн га. (+0,2 тис. га), озимого ячменю – 0,47 млн га (-0,15 млн га).
Площа ярого ячменю прогнозується на рівні 0,94 млн га (+0,06 млн га), кукурудзи – 3,9 млн га (-62 тис. га).
Серед олійних збільшуються площі посіву сої. Прогнозується, що її буде посіяно на площі 2,2 млн га. Це майже на 400 тис. га більше, ніж торік. Соняшнику буде посіяно майже стільки ж, як і торік, – 5,3 млн га, ріпаку – 1,5 млн га, що на 0,1 млн га менше, ніж торік.
Мінагрополітики за результатами проведеного в Державному аграрному реєстрі опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024 повідомило, що 70% респондентів планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування також показало, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаться зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть зменшитися площі під соняшником.
Раніше Мінагрополітики допускало скорочення у 2024 році посівних площ під ярими культурами на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном.
Україна зможе експортувати на світові ринки 50 млн тонн зернових і олійних культур урожаю 2023 року, а також близько 10 млн тонн рослинних олій і шротів, повідомив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.
“Ми планували, що будемо везти (на експорт – ІФ-У) приблизно 5 млн тонн на місяць. Однак у перші чотири місяці (маркетинговий рік у зерновому секторі починається в липні – ІФ-У) цього не сталося. Не змогли ми збільшити відвантаження через порти Дунаю, через які йшло 3,5-3,7 млн тонн щомісяця. З початком роботи зернового коридору в портах Великої Одеси видно потенціал. Тільки через порти Великої Одеси можна відправляти 3-4 млн тонн (зернових і олійних культур – ІФ-У) на місяць”, – сказав він у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraina в середу.
Сумарно через морський коридор і через західні кордони Україна зможе експортувати, за підрахунками президента УЗА, близько 6 млн тонн зерна щомісяця, що вже вдалося зробити в листопаді.
“Ми зможемо ще попрацювати, трохи збільшити (експорт – ІФ-У) і, думаю, технічно буде реально поставити на зовнішні ринки 50 млн тонн зернових і олійних культур”, – зазначив Горбачов.
Він додав, що Україна виробить ще 10 млн тонн продуктів аграрної переробки, зокрема рослинних олій та шротів.
“Більшу частину зерна та виробленої продукції ми продамо. Для нас це більш ніж 50% валютної виручки країни, яка стабілізує гривню. Думаю, у держави великого вибору немає: або врожай згниє, або краще продати. Звичайно, краще продати”, – сказав президент УЗА і висловив упевненість, що трейдери впораються з цим завданням, якщо військові забезпечать безпеку судноплавства на нинішньому рівні.
Горбачов наголосив, що Україна 2023 року змогла зберегти свій статус житниці світу, оскільки аграрії виростили 81 млн тонн зернових та олійних культур за умови внутрішнього споживання у 23-24 млн тонн. Він акцентував увагу, що Україна виробляє в три-чотири рази більше сільгоспкультур і продуктів переробки, ніж сама споживає, тому агросектор однозначно орієнтований на експорт.