Міністерство фінансів України підтримало пропозицію Асоціації “Страховий бізнес” (АСБ) і Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) щодо недопущення оподаткування ПДВ комісійної винагороди страхових агентів, повідомляють у прес-релізі АСБ.
При цьому уточнюється, що норму щодо оподаткування ПДВ містив проєкт закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування страхової діяльності в Україні”.
Як повідомлялося, обидва об’єднання спільно зверталися до Мінфіну, Міністерства економіки, Державної регуляторної служби, Національного банку з проханням не погіршувати податкові умови ведення страхового бізнесу і не порушувати вимоги Директиви ЄС.
“Україна рухається в ЄС, тому ми повинні звіряти всі податкові новації, як зі здоровим економічним глуздом, так і з діючими в Євросоюзі принципами і нормами”, – вважає генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський.
Водночас у прес-релізі уточниться, що оподаткування комісійною винагородою страхових агентів ПДВ прямо суперечить Директиві Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року “Про загальну систему податку на додану вартість”. Стаття 135 “Звільнення від оподаткування інших видів діяльності”, які прямо встановлюють, що “держави-члени повинні звільняти від оподаткування… операції страхування та перестрахування, включно з пов’язаними з ними послугами, які надають страхові брокери та страхові агенти”.
У повідомленні також наголошується, що для обґрунтування своєї позиції, страховими об’єднаннями було зроблено аналіз показників діяльності страховиків України за дев’ять місяців 2023 року та проведено репрезентативне опитування учасників ринку. За результатами яких стало зрозуміло, що держава не отримала б економічного ефекту від цього нововведення, а навпаки, виникли б непрогнозовані додаткові витрати на адміністрування, контроль і моніторинг операцій з ПДВ у страховій діяльності.
“За нашими оцінками, наші пропозиції, підтримані Мінфіном, зберегли кожній страховій компанії принаймні 40-50 тис. грн. щомісяця”, – зазначив Черняховський.
16 січня 2024 року Верховна Рада ухвалила Закон 10321-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України “Про Митний тариф України” та уточнення окремих положень», який серед іншого визначив нову товарну групу у Податковому кодексі «інші нікотиновмісні продукти для орального застосування». З 1 вересня 2024 року такі вироби, як нікотинові снюси, представлені в Україні, зокрема, брендом «VELO» (British American Tobacco), будуть оподатковуватися на рівні 2 836 грн за кілограм.
«Громадська організація «Центр громадянського представництва «Життя» вітає такі нововведення, адже шкідлива наркотична продукція має оподатковуватися, зокрема для зниження її цінової доступності дітям. Разом з цим, на сьогодні Уряд України демонструє бездіяльність щодо захисту населення від шкоди нікотинових снюсів таких як «VELO», — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Закон № 481/95-ВР визначає, що тютюнові вироби — сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Закон № 2899-IV дає визначення замінникам тютюну — засоби, які за впливом на здоров’я людини відповідають тютюну, але не містять тютюну.
Незважаючи на чинну законодавчу базу, відповідні державні органи не забезпечують належну реалізацію законодавства, внаслідок чого нікотинові снюси вільно продаються неповнолітнім, агресивно рекламуються та не мають медичних попереджень про шкоду для здоровʼя. Натомість тютюнова компанія British American Tobacco недобросовісно позиціонує нікотиновий снюс «VELO» як харчовий продукт.
ГО «Життя» вимагає застосувати до нікотинових снюсів всі вимоги антитютюнового законодавства як до тютюнового виробу.
Опитування дорослого населення, проведене в квітні 2023 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ВООЗ, демонструє, що поширеність вживання нікотинових снюсів повністю сконцентрована у віковій категорівї 18-29 років (0,9%). Інформація щодо вживання серед неповнолітніх наразі відсутня. У той же час поширеність вживання тютюну та нікотину серед молоді 18-29 років становить 36,1%. Це свідчить про те, що саме молодь є цільовою аудиторією тютюнових компаній, які створюють нові продукти для вживання тютюну та нікотину. Тому вкрай важливо, аби антитютюнове законодавство було комплексним та не створювало лазівок для тютюнової індустрії.
Дана статистика також демонструє, що Україні необхідно вчасно реагувати на нові виклики та впроваджувати обмеження на новітні тютюнові та нікотинові вироби, аби тютюнова індустрія не мала правового поля для просування вбивчої продукції.
Нагадаємо, щороку в Україні від хвороб, спричинених курінням, помирає 130 тисяч українців. 325 тисяч українців живуть неповноцінне життя та втрачають працездатність через тютюн та нікотин. А українська економіка щороку втрачає близько 3,2% ВВП через витрати на лікування хвороб – наслідків вживання тютюнових та нікотинових виробів, втрату працездатності українців та передчасну смерть частини з них.
Надходження податків та інших зборів до загального фонду державного бюджету 2022 року в частині адміністрованих Держподатслужбою платежів становили 694,4 млрд грн, що на 4,5 млрд грн, або 0,6% нижче від індикативних показників, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Більше за минулорічний факт січня-грудня 2021 року сплачено 80,0 млрд грн (+13,0%)”, – написав він у телеграм у суботу.
Гетманцев уточнив, що за грудень 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 55,8 млрд грн, що на 12,6%, або 6,2 млрд грн, більше за індикатив, і на 12,3%, або 6,1 млрд грн, більше за план 2021 року.
За його даними, значною мірою такі показники зумовлені зростанням надходжень із податку на додану вартість (ПДВ) із вироблених товарів порівняно з минулим роком майже в 1,4 раза, або на 58,1 млрд грн – до 213,9 млрд грн. Це також на 19,1%, або 34,3 млрд грн більше за індикативний план.
Голова комітету додав, не уточнивши обсягу відшкодування ПДВ, що в грудні індикативні показники з надходження цього податку перевиконано на 22,5%, або на 3,2 млрд грн, і становили 17,5 млрд грн, що на 13,4%, або 2,1 млрд грн, більше за факт грудня 2021 року.
Гетманцев також зазначив, що акцизний податок (вироблений + ввезений) приніс бюджету 8,6 млрд грн, або плюс 270 млн до показника Мінфіну.
Напередодні Держмитслужба повідомила, що 2022 року перерахувала до держбюджету 300,8 млрд грн митних платежів, зокрема в грудні 36,7 млрд грн порівняно з 33,4 млрд грн у листопаді та 32,5 млрд грн у жовтні.
Відомство нагадало, що в довоєнних січні та лютому цього року надходження становили відповідно 37,2 млрд грн і 39,6 млрд грн, після чого впали в березні-червні до відповідно 7,7 млрд грн, 8,8 млрд грн, 9,5 млрд грн і 12,7 млрд грн.
Однак у наступні місяці, зокрема завдяки скасуванню запроваджених на початку війни пільг під час імпорту, вони істотно зросли, становивши вже в липні 22,9 млрд грн і по 30 млрд грн у серпні та вересні.
Як повідомлялося з посиланням на Мінфін, надходження за лінією Держподатслужби до загального фонду держбюджету 2021 року становили 614,4 млрд грн – на 3,1%, або на 18,4 млрд грн, що перевищує розпис.
Митні надходження торік принесли загальному фонду 409,3 млрд грн, спеціальному – ще 75,6 млрд грн, що сумарно на 35%, або 126,3 млрд грн більше за показник 2020 року. Зокрема, у грудні 2021 року сумарно перерахування Держмитслужби склали 52,7 млрд грн, а всього за час дії воєнного стану в Україні (від 24 лютого) – 226,4 млрд гривень митних платежів.
Слід зазначити, що в умовах воєнного стану збережено функціональність та позитивну динаміку збільшення перерахувань митних та інших платежів до дохідної частини бюджету.
Так, показники надходжень зросли з 7,7 млрд грн у березні до 36,7 млрд грн у грудні поточного року.
Ассоциация плательщиков налогов Украины огласила результаты Всеукраинского рейтинга “Добросовестные плательщики налогов-2020” и отметила лучших. На победу в рейтинге претендовало 127 национальных компаний из разных сфер экономики. Жюри рейтинга выбрало среди них победителей в 17 номинациях.
Киевстар стал победителем рейтинга с самым высоким результатом среди крупных предприятий отрасли информации и телекоммуникаций. Так за 2020 год компания перечислила в госбюждет 9,3 млрд грн налогов и сборов, что на 14% больше, чем годом ранее.
Кроме того, Киевстар ежегодно инвестирует миллиарды гривен в развитие в Украине современных мобильных технологий. Выполняя свои обязательства по Меморандуму об обеспечении максимального покрытия сетями 4G, который мобильные операторы подписали с Правительством Украины, Киевстар в 2020 и первой половине 2021 года инвестировал 7,3 млрд грн в строительство 4G сетей. На сегодня услуги 4G от Киевстар есть на территории, где проживает 89% населения Украины. Благодаря доступности новых мобильных технологий использование мобильного интернета на абонента в городах и селах практически сравнялось.
Александр Когут, директор по регуляторному обеспечению Киевстар: “Социально-экономическая стабильность и благополучие общества во многом зависят от ответственного бизнеса, который наполненяет госбюджет. Однако это требует усилий всех сторон. В частности, важно, чтобы государство минимизировало сложности для работы предприятий и не создавало дополнительного бюрократического и фискального давления”.
Киевстар развивает бизнес с учетом потребностей общества. Компания помогает Национальной полиции Украины в поиске пропавших детей, поддерживает образовательные проекты для школьников, организует стажировки для студентов, инициировала проект SMS-благотворительности “Детская надежда”, внедрила платформу с онлайн уроками по новым мобильным технологиям для людей элегантного возраста. В 2020 году Киевстар выделил 30 млн грн для закупки в больницы Украины аппаратов искусственной вентиляции легких, мониторов жизнедеятельности пациентов, защитных костюмов для медиков, и др.
Рейтинг «Добросовестные плательщики налогов» основывается на данных Государственной налоговой службы Украины. При оценке рейтинговая комиссия также учитывает достижения компаний по соблюдению налоговой дисциплины, количеству официально трудоустроенных людей, суммы средств, выделяемых на благотворительность и социальные программы.
Справка о Киевстар
Киевстар – крупнейший украинский оператор телекоммуникаций, которого выбрали около 26 млн абонентов мобильной связи и более 1 млн абонентов “Домашнего интернета”. Компания предоставляет услуги на основе широкого спектра мобильных и фиксированных технологий, в том числе 4G. На сегодня 89% населения Украины живет в зоне сети LTE Киевстар. Компания лидирует на рынке мобильной, фиксированной связи, интернета и конвергентных услуг (связь, интернет, ТВ). Киевстар предоставляет инновационные решения с использованием Big Data, IoT, Cloud solutions, мобильные финансовые услуги и др. Акционеры Киевстар – международная Группа VEON, головной офис в Нидерландах. Акции Группы находятся в обращении на фондовых биржах NASDAQ (Нью-Йорк) и Euronext (Амстердам). Киевстар 24 года работает в Украине, и признан как самый дорогой бренд Украины, крупнейший плательщик налогов на рынке связи, лучший работодатель и социально ответственная компания. Дополнительная информация: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua.
