Італія має складну і багаторівневу систему оподаткування, що включає податки для фізичних і юридичних осіб, а також різні непрямі податки. Розглянемо основні аспекти податкової системи Італії на кінець 2024 року – початок 2025 року.
Податки для фізичних осіб:
Податки для юридичних осіб:
В Італії є також цікавий приклад стимулювання входження в італійське резидентство – фіксований податок для нових резидентів. Іноземці, які переїжджають до Італії, можуть скористатися спеціальним режимом, сплачуючи фіксований податок у розмірі €100 000 на рік на закордонні доходи, що звільняє їх від стандартного прибуткового податку.
2024 року в Італії було проведено податкову реформу, спрямовану на спрощення системи та зниження податкового навантаження для певних категорій громадян. Зокрема, було переглянуто ставки IRPEF і запроваджено додаткові пільги для сімей з дітьми. Італія має угоди про уникнення подвійного оподаткування з більш ніж 100 країнами, що дає змогу уникнути подвійного оподаткування доходів для резидентів і нерезидентів.
Податкова система Італії характеризується прогресивними ставками і безліччю різних податків і зборів. Під час планування переїзду або ведення бізнесу в Італії рекомендується ретельно вивчити актуальні податкові зобов’язання і, за необхідності, звернутися за консультацією до професійних податкових консультантів.
Джерело: http://relocation.com.ua/niuansy-systemy-opodatkuvannia-italii/
Португалія має розвинену і багаторівневу систему оподаткування, що охоплює як фізичних, так і юридичних осіб. Розглянемо основні податки, що діють у країні.
Податки для юридичних осіб включають:
Податки для фізичних осіб:
Інші податки та збори:
Португалія також пропонує спеціальні податкові режими, такі як статус «Нерегулярного резидента» (NHR), що надає пільги для нових резидентів, включно зі зниженими ставками податку на певні види доходів. Податкова система Португалії характеризується прогресивністю і різноманітністю податків, що вимагає ретельного планування при веденні бізнесу або переїзді в країну. Рекомендується консультуватися з професійними податковими консультантами для забезпечення відповідності актуальним вимогам законодавства та оптимізації податкового навантаження.
Джерело: http://relocation.com.ua/analiz-osoblyvostej-systemy-opodatkuvannia-v-portuhalii/
У Хорватії діє багаторівнева система оподаткування, що охоплює як юридичних осіб, так і індивідуальних підприємців (ІП). Розглянемо основні податки, що застосовуються до цих категорій платників податків.
Основні податки для юридичних осіб у Хорватії:
Окремо представлені податки для індивідуальних підприємців (ІП).
Інші податки та збори
Податкова система Хорватії характеризується прогресивністю та розмаїттям податків, що вимагає ретельного планування та обліку при веденні бізнесу.Рекомендується консультуватися з професійними податковими консультантами для забезпечення відповідності актуальним вимогам законодавства та оптимізації податкового навантаження.
Джерело: http://relocation.com.ua/osoblyvosti-systemy-opodatkuvannia-v-khorvatii/
Міністерство фінансів України підтримало пропозицію Асоціації “Страховий бізнес” (АСБ) і Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) щодо недопущення оподаткування ПДВ комісійної винагороди страхових агентів, повідомляють у прес-релізі АСБ.
При цьому уточнюється, що норму щодо оподаткування ПДВ містив проєкт закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування страхової діяльності в Україні”.
Як повідомлялося, обидва об’єднання спільно зверталися до Мінфіну, Міністерства економіки, Державної регуляторної служби, Національного банку з проханням не погіршувати податкові умови ведення страхового бізнесу і не порушувати вимоги Директиви ЄС.
“Україна рухається в ЄС, тому ми повинні звіряти всі податкові новації, як зі здоровим економічним глуздом, так і з діючими в Євросоюзі принципами і нормами”, – вважає генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський.
Водночас у прес-релізі уточниться, що оподаткування комісійною винагородою страхових агентів ПДВ прямо суперечить Директиві Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року “Про загальну систему податку на додану вартість”. Стаття 135 “Звільнення від оподаткування інших видів діяльності”, які прямо встановлюють, що “держави-члени повинні звільняти від оподаткування… операції страхування та перестрахування, включно з пов’язаними з ними послугами, які надають страхові брокери та страхові агенти”.
У повідомленні також наголошується, що для обґрунтування своєї позиції, страховими об’єднаннями було зроблено аналіз показників діяльності страховиків України за дев’ять місяців 2023 року та проведено репрезентативне опитування учасників ринку. За результатами яких стало зрозуміло, що держава не отримала б економічного ефекту від цього нововведення, а навпаки, виникли б непрогнозовані додаткові витрати на адміністрування, контроль і моніторинг операцій з ПДВ у страховій діяльності.
“За нашими оцінками, наші пропозиції, підтримані Мінфіном, зберегли кожній страховій компанії принаймні 40-50 тис. грн. щомісяця”, – зазначив Черняховський.
16 січня 2024 року Верховна Рада ухвалила Закон 10321-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України “Про Митний тариф України” та уточнення окремих положень», який серед іншого визначив нову товарну групу у Податковому кодексі «інші нікотиновмісні продукти для орального застосування». З 1 вересня 2024 року такі вироби, як нікотинові снюси, представлені в Україні, зокрема, брендом «VELO» (British American Tobacco), будуть оподатковуватися на рівні 2 836 грн за кілограм.
«Громадська організація «Центр громадянського представництва «Життя» вітає такі нововведення, адже шкідлива наркотична продукція має оподатковуватися, зокрема для зниження її цінової доступності дітям. Разом з цим, на сьогодні Уряд України демонструє бездіяльність щодо захисту населення від шкоди нікотинових снюсів таких як «VELO», — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Закон № 481/95-ВР визначає, що тютюнові вироби — сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Закон № 2899-IV дає визначення замінникам тютюну — засоби, які за впливом на здоров’я людини відповідають тютюну, але не містять тютюну.
Незважаючи на чинну законодавчу базу, відповідні державні органи не забезпечують належну реалізацію законодавства, внаслідок чого нікотинові снюси вільно продаються неповнолітнім, агресивно рекламуються та не мають медичних попереджень про шкоду для здоровʼя. Натомість тютюнова компанія British American Tobacco недобросовісно позиціонує нікотиновий снюс «VELO» як харчовий продукт.
ГО «Життя» вимагає застосувати до нікотинових снюсів всі вимоги антитютюнового законодавства як до тютюнового виробу.
Опитування дорослого населення, проведене в квітні 2023 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ВООЗ, демонструє, що поширеність вживання нікотинових снюсів повністю сконцентрована у віковій категорівї 18-29 років (0,9%). Інформація щодо вживання серед неповнолітніх наразі відсутня. У той же час поширеність вживання тютюну та нікотину серед молоді 18-29 років становить 36,1%. Це свідчить про те, що саме молодь є цільовою аудиторією тютюнових компаній, які створюють нові продукти для вживання тютюну та нікотину. Тому вкрай важливо, аби антитютюнове законодавство було комплексним та не створювало лазівок для тютюнової індустрії.
Дана статистика також демонструє, що Україні необхідно вчасно реагувати на нові виклики та впроваджувати обмеження на новітні тютюнові та нікотинові вироби, аби тютюнова індустрія не мала правового поля для просування вбивчої продукції.
Нагадаємо, щороку в Україні від хвороб, спричинених курінням, помирає 130 тисяч українців. 325 тисяч українців живуть неповноцінне життя та втрачають працездатність через тютюн та нікотин. А українська економіка щороку втрачає близько 3,2% ВВП через витрати на лікування хвороб – наслідків вживання тютюнових та нікотинових виробів, втрату працездатності українців та передчасну смерть частини з них.
Надходження податків та інших зборів до загального фонду державного бюджету 2022 року в частині адміністрованих Держподатслужбою платежів становили 694,4 млрд грн, що на 4,5 млрд грн, або 0,6% нижче від індикативних показників, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Більше за минулорічний факт січня-грудня 2021 року сплачено 80,0 млрд грн (+13,0%)”, – написав він у телеграм у суботу.
Гетманцев уточнив, що за грудень 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 55,8 млрд грн, що на 12,6%, або 6,2 млрд грн, більше за індикатив, і на 12,3%, або 6,1 млрд грн, більше за план 2021 року.
За його даними, значною мірою такі показники зумовлені зростанням надходжень із податку на додану вартість (ПДВ) із вироблених товарів порівняно з минулим роком майже в 1,4 раза, або на 58,1 млрд грн – до 213,9 млрд грн. Це також на 19,1%, або 34,3 млрд грн більше за індикативний план.
Голова комітету додав, не уточнивши обсягу відшкодування ПДВ, що в грудні індикативні показники з надходження цього податку перевиконано на 22,5%, або на 3,2 млрд грн, і становили 17,5 млрд грн, що на 13,4%, або 2,1 млрд грн, більше за факт грудня 2021 року.
Гетманцев також зазначив, що акцизний податок (вироблений + ввезений) приніс бюджету 8,6 млрд грн, або плюс 270 млн до показника Мінфіну.
Напередодні Держмитслужба повідомила, що 2022 року перерахувала до держбюджету 300,8 млрд грн митних платежів, зокрема в грудні 36,7 млрд грн порівняно з 33,4 млрд грн у листопаді та 32,5 млрд грн у жовтні.
Відомство нагадало, що в довоєнних січні та лютому цього року надходження становили відповідно 37,2 млрд грн і 39,6 млрд грн, після чого впали в березні-червні до відповідно 7,7 млрд грн, 8,8 млрд грн, 9,5 млрд грн і 12,7 млрд грн.
Однак у наступні місяці, зокрема завдяки скасуванню запроваджених на початку війни пільг під час імпорту, вони істотно зросли, становивши вже в липні 22,9 млрд грн і по 30 млрд грн у серпні та вересні.
Як повідомлялося з посиланням на Мінфін, надходження за лінією Держподатслужби до загального фонду держбюджету 2021 року становили 614,4 млрд грн – на 3,1%, або на 18,4 млрд грн, що перевищує розпис.
Митні надходження торік принесли загальному фонду 409,3 млрд грн, спеціальному – ще 75,6 млрд грн, що сумарно на 35%, або 126,3 млрд грн більше за показник 2020 року. Зокрема, у грудні 2021 року сумарно перерахування Держмитслужби склали 52,7 млрд грн, а всього за час дії воєнного стану в Україні (від 24 лютого) – 226,4 млрд гривень митних платежів.
Слід зазначити, що в умовах воєнного стану збережено функціональність та позитивну динаміку збільшення перерахувань митних та інших платежів до дохідної частини бюджету.
Так, показники надходжень зросли з 7,7 млрд грн у березні до 36,7 млрд грн у грудні поточного року.
