Кабінет міністрів на засіданні в середу затвердив умови приватизації Одеського припортового заводу (ОПЗ), а також продажу двох санкційних активів – ТОВ «Демуринський гірничозбагачувальний комбінат (ГЗК)» та ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, відставку якої з цієї посади напередодні схвалила Верховна Рада.
«Державний пакет акцій ОПЗ буде виставлено на відкритий електронний аукціон зі стартовою ціною понад 4,3 млрд грн. Мета — залучити стратегічного інвестора, який відновить повноцінну роботу одного з найбільших хімічних комплексів України», — написала вона у Telegram.
Свириденко зазначила, що серед ключових умов для покупця – інвестувати не менше 500 млн грн у модернізацію та підвищення енергоефективності виробництва, а також зберегти основні види діяльності підприємства.
За її словами, стартова ціна продажу «Демуринського ГЗК» затверджена на рівні 1,82 млрд грн, «Мотордеталь-Конотоп» – 415,5 млн грн.
Усі три активи продаватимуться через відкриті онлайн-аукціони в системі Prozorro.Продажі, а отримані кошти надійдуть до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та будуть використані для відновлення України, уточнила глава уряду.
В іншому дописі Свириденко назвала це засідання заключним засіданням чинного складу уряду.
Фонд державного майна України (ФДМУ) планує до кінця поточного року виставити на продаж пріоритетні об’єкти, зокрема Одеський припортовий завод (ОПЗ), Миколаївський глиноземний завод, столичний ТРЦ «Ocean Plaza», — заявив голова Фонду Дмитро Наталуха на Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську (Польща) у четвер.
«Є активи, які були націоналізовані — або у Росії, або у російських громадян, що перебувають під санкціями. Це підприємства з виробництва добрив, хімічні підприємства, підприємства важкого машинобудування тощо. Їх об’єднує те, що вони масштабні й вимагають досить багаторівневого інвестування, капітальних вкладень, і ми можемо визначити, які з них можна продати швидше. І ми плануємо позбутися 7–8 % цих активів цього року», — сказав він під час конференції.
Наталуха повідомив, що, зокрема, у третьому кварталі на продаж буде виставлено ОПЗ.
Він також нагадав, що на продаж виставлені Миколаївський глиноземний завод, «торговий комплекс, націоналізований у братів Роттербергів у Києві, та інші цінні активи».
Як повідомлялося, оприлюднений план підготовки об’єктів, що є пріоритетними для продажу у 2026 році, передбачає, зокрема, виставлення на продаж у вересні-жовтні 2026 року АТ «ОПЗ» зі стартовою ціною 4,3 млрд грн та ТОВ «Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат» за 1,8 млрд грн, а столичного ТРЦ «Ocean Plaza» за 11,3 млрд грн – у листопаді-грудні.
Крім того, на листопад-грудень також заплановано аукціон з продажу ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».
У свою чергу, на серпень-вересень заплановано аукціон з продажу ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів» зі стартовою ціною 50 млн грн, на вересень-жовтень – АТ «Сумихімпром» за 1,01 млрд грн, ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» за 390 млн грн.
За даними Fixygen, АТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) проведе позачергові загальні збори акціонерів 13 березня 2026 року об 11:00 у формі опитування (дистанційно), випливає з повідомлення компанії в системі розкриття інформації. Дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, – 10 березня 2026 року.
До порядку денного внесено, зокрема, питання про призначення аудитора для обов’язкового аудиту фінансової звітності за 2025 рік і узгодження умов договору на аудит, вибір оцінювача майна, схвалення декількох значних угод, а також внесення змін до статуту та положень про винагороду членів наглядової ради та правління.
АТ «Одеський припортовий завод» раніше був одним з найбільших виробників азотних добрив України, розташований у м. Южне (Одеська обл.). Державі належить 99,5667% акцій підприємства; основний вид діяльності – виробництво добрив і азотних сполук.
Одеський припортовий завод призначив позачергові збори акціонерів на 13 березня.
Держава готує повторний аукціон з приватизації АТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) для пошуку стратегічного інвестора, можливо зі зниженням ціни, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства після зриву призначеного на 25 листопада аукціону зі стартовою ціною 4,49 млрд грн через відсутність учасників.
“Умови приватизації цього активу з самого початку були непростими, адже об’єкт потребує значних інвестицій та спеціалізованої експертизи. На ринку наявний інтерес до підприємства, водночас міжнародні партнери наголошували на необхідності додаткового часу та коригуванні окремих умов для повноцінної участі”, – зазначило Мінекономіки у повідомлені у Телеграм.
Відомство додало, що у нинішніх умовах воєнного стану та високих ризиків великі промислові активи стикаються з низкою об’єктивних викликів: для ОПЗ це не лише ринкова кон’юнктура та безпекові фактори, а й сукупна вартість, яка може перевищувати стартову ціну, зокрема, інвестиційні зобовʼязання.
“Аби підвищити шанси на продаж активів за ринковою вартістю, міністерство підтримало законопроєкт групи народних депутатів, який передбачає можливість виставлення великих об’єктів приватизації з поетапним зниженням стартової ціни”, – йдеться у повідомлені.
Мінекономіки нагадало основні інвестзобов’язання для переможця аукціону: зберегти основні види діяльності заводу; інвестувати у модернізацію потужностей та розвиток виробництва не менше 500 млн грн; погасити протягом 12 місяців борги із заробітної плати та перед бюджетом, які станом на кінець червня 2025 року перевищували 366,8 млн грн; поетапно погасити прострочену кредиторську заборгованість (окрім вимог підсанкційних осіб і структур, пов’язаних із РФ/РБ) та дотримуватись екологічних та соціальних стандартів.
Виручка ОПЗ за січень-червень цього року склала 322,63 млн грн, тоді як чистий збиток – 280,79 млн грн. У 2024 році завод збільшив виручку до 944,22 млн грн з 494,57 млн грн роком раніше, але його чистий збиток зріс до 1 млрд 839,3 млн грн з 1 млрд 94,58 млн грн.
В.о. голови правління-директор ОПЗ Юрій Ковальський в інтерв’ю “NV Бізнес” у серпні цього року повідомляв, що в серпні 2024 року менеджмент заводу пробував запустити один з двох агрегатів аміаку, але цей крок не став успішним. Відтоді ОПЗ перелаштували на перевалку зернових, і ця діяльність була єдиним джерелом доходу підприємства, але наприкінці червня у результаті російської повітряної атаки значних ушкоджень зазнали складські приміщення, що призупинило операції з перевалки. За словами Ковальського, партнером ОПЗ з перевантаження зернових виступає трейдер ТОВ “В АГРО”. У маркетинговому 2024-2025 роках було перевантажено близько 638 тис. тонн зернових: 625 тис. тонн кукурудзи та 12,7 тис. тонн сої.
В.о. голови правління також повідомив, що ОПЗ суттєво оптимізувало витрати, продало непрофільні активи та ведемо активну роботу з кредиторами, зокрема, з НАК “Нафтогаз України”, щоб запропонувати майбутньому інвестору життєздатну структуру боргу, який складає близько 2,5 млрд грн.
Ковальський зазначив, що з міркувань безпеки ОПЗ не планує відновлювати виробництво у найближчій перспективі, але підтримує виробничі лінії у повній технічній готовності, щоб мати змогу відновити роботу у найкоротші терміни, щойно це стане можливим. Він оцінив вартість запуску заводу у вартість приблизно 30 млн куб. газу.
Україна кілька разів намагалася приватизувати підприємство, однак безрезультатно. У 2009 році переможцем конкурсу з продажу ОПЗ стала підконтрольна ексвласнику ПриватБанку Ігорю Коломойському компанія “Нортіма” за 5 млрд грн. Проте конкурсна комісія відмовилася визнати компанію переможницею через занижену ціну і підозру учасників конкурсу у змові та визнала конкурс таким, що не відбувся.
Потім у 2016 році Україна двічі виставляла 99,567% акцій ОПЗ на продаж: в липні за стартовою ціною 13,175 млрд грн, у грудні за зниженою ціною 5,16 млрд грн, однак обидва рази безрезультатно. Відсутність інтересу до ОПЗ, зокрема, була пов’язана з його боргом понад $250 млн структурам Дмитра Фірташа, підтвердженим Стокгольмським арбітражем.
Фонд держмайна України в кінці липня 2018 року відібрав очолюваний Pericles Global Advisory консорціум у складі White&Case LLP, Kinstellar, KPMG Ukraine і SARS Сapital як інвестрадника для приватизації ОПЗ. До коронакризи передбачалося, що підприємство може бути виставлено на продаж вже в серпні 2020 року, проте Фонд потім відклав ці плани на 2021 рік, а потім так і не реалізував їх. Останні роки до війни виробництво добрив на підприємстві велося з перервами за давальницькою схемою.
ТОВ “Укрнафтогазбуріння” (Львів) оголошено переможцем тендера Одеського припортового заводу (ОПЗ) на поставку 242,557 млн куб. м природного газу до кінця 2024 року.
Згідно з повідомленням на сайті заводу зазначено, що компанія акредитована як постачальник 28 серпня. Очікувана вартість поставки газу становила 4,185 млрд грн, пропозиція “Укрнафтогазбуріння” на сайті ОПЗ не зазначена.
Водночас попередній, липневий тендер ОПЗ на поставку трохи більшого обсягу газу було скасовано, хоча там також було визначено переможця – ТОВ “Вілбур Коммодітіз”.
За даними Opendatabot, зареєстроване в серпні 2023 року “Укрнафтогазбуріння”, кінцевим бенефіціаром якого є Михайло Мазур, за підсумками минулого року отримало дохід 30,46 млн грн, чистий збиток становив 1,1 млн грн. Ліцензію на постачання природного газу компанія отримала у вересні 2023 року.
Збори акціонерів ОПЗ 29 липня 2024 року дозволили укласти договір із ТОВ “Компанія Агроторггруп” (Харків) на постачання рідкого аміаку і карбаміду на 6,3 млрд грн.
Як повідомлялося, ОПЗ випускає хімічну продукцію, займається перевалкою хімпродукції на морський транспорт. Державі в особі ФДМ належить 99,5667% акцій ОПЗ, 0,0021% – ТОВ “Конкорд Капітал”, іншим акціонерам-фізособам – 0,4312%.
Приватизація ОПЗ оголошувалася не раз протягом майже 20 років, але так і не відбулася. У вересні 2021 року виробництво на заводі зупинили через проблеми з постачанням газу. У квітні 2022 року було заявлено про консервацію заводу і відправлення працівників у безстрокові відпустки.