Нью-Йорк зберіг перше місце серед 69 міст світу за вартістю оренди як однокімнатних, так і трикімнатних квартир, свідчать дані Deutsche Bank Research Institute.
У рейтингу оренди трикімнатного житла за Нью-Йорком йдуть Цюрих, Сан-Франциско, Бостон і Сінгапур. Лондон посів восьме місце, Париж — 21-е, Франкфурт — 30-е, Токіо — 40-е, а Сеул — 44-е.
Автори дослідження звертають увагу на те, що висока номінальна зарплата не завжди забезпечує високий наявний дохід. Нью-Йорк входить до п’ятірки світових лідерів за рівнем чистої заробітної плати, проте значну частину доходів мешканців поглинають витрати на житло.
Особливо помітний контраст із Токіо: оренда трикімнатної квартири в японській столиці обходиться приблизно в чотири рази дешевше, ніж у Нью-Йорку.
Дані Deutsche Bank показують, що вартість житла стає одним із основних чинників відмінностей у реальному рівні життя між найбільшими фінансовими центрами.
Уряд Польщі схвалив законопроект, який передбачає обов’язкову реєстрацію квартир і будинків, що здаються туристам на короткий термін. Оренда житла тривалістю до 30 днів буде офіційно віднесена до готельних послуг.
Документ ще має пройти розгляд у парламенті та отримати підпис президента. Основна частина нових правил має набрати чинності через 14 днів після опублікування прийнятого закону в офіційному віснику.
Центральним елементом реформи стане створення загальнонаціонального реєстру туристичних об’єктів розміщення — Centralny Wykaz Turystycznych Obiektów Noclegowych. До нього повинні будуть вноситися не тільки готелі та пансіонати, а й приватні квартири, які пропонуються через Airbnb, Booking.com та інші платформи.
Кожному об’єкту присвоять індивідуальний ідентифікаційний номер. Власники будуть зобов’язані вказувати його у всіх оголошеннях. Онлайн-платформи повинні будуть перевіряти наявність реєстраційного номера та передавати державним органам відомості про бронювання.
Для власників це означає, що неофіційна подобова оренда житла стане значно ризикованішою. За роботу без реєстрації, відсутність ідентифікаційного номера в оголошенні або надання недостовірних даних передбачаються адміністративні штрафи до 50 тис. злотих, що становить близько 11,6 тис. євро.
Квартири для короткострокової оренди повинні відповідати санітарним, будівельним та протипожежним вимогам. У кожному об’єкті необхідно розмістити правила проживання, інформацію про час тиші та контакти власника або адміністратора. При цьому житлові будівлі не планують автоматично прирівнювати за протипожежними вимогами до повноцінних готелів.
Органи місцевого самоврядування отримають право встановлювати зони, в яких короткострокова оренда приватних квартир буде обмежена або повністю заборонена. Такий захід може застосовуватися насамперед в історичних центрах та найбільш завантажених туристичних районах Варшави, Кракова, Гданська, Сопота та інших міст. Обмеження не поширюватимуться автоматично на офіційно класифіковані готелі, мотелі та пансіонати.
Додаткові повноваження отримають мешканці будинків, житлові спільноти та кооперативи. Вони зможуть звертатися до муніципалітету з вимогою перевірити квартиру, якщо туристи регулярно порушують тишу, правила безпеки або громадський порядок.
У разі повторних порушень об’єкт зможуть виключити з реєстру. У такому випадку здавати його туристам буде заборонено, а повторно зареєструвати житло можна буде не раніше ніж через рік. Підставою для виключення також може стати відмова власника допустити інспекцію.
Влада пояснює реформу необхідністю скоротити тіньовий сектор, підвищити безпеку туристів та забезпечити рівні умови для приватних орендодавців і готельного бізнесу. Міністерство спорту та туризму наголошує, що уряд не має наміру повністю забороняти доступну подобову оренду, якою користуються багато польських сімей.
Для інвесторів зміни означають зростання витрат на оформлення та утримання об’єктів. Власникам доведеться реєструвати кожну квартиру, виконувати вимоги безпеки та враховувати можливість введення місцевих обмежень. Особливо чутливою реформа може виявитися для власників кількох квартир у популярних туристичних районах.
Реформа також пов’язана із застосуванням Регламенту ЄС 2024/1028 про збір та обмін даними на ринку короткострокової оренди, який діє в Євросоюзі з 20 травня 2026 року. Європейські правила передбачають єдині механізми реєстрації та передачу платформами інформації державним органам.
Таким чином, Польща переходить від порівняно вільної моделі подобової оренди до системи, близької до регулювання готельного бізнесу. Остаточні терміни та формулювання залежатимуть від проходження законопроекту через парламент, однак власникам житла вже рекомендується підготувати документи на об’єкти та перевірити їхню відповідність санітарним, будівельним і протипожежним вимогам.
Попит на короткострокову оренду житла в ЄС через онлайн-платформи продовжував зростати на початку 2026 року. У січні–березні гості провели 144,3 млн ночей у закладах короткострокового розміщення, заброньованих через Airbnb, Booking або Expedia. Це на 9,7% більше, ніж у I кварталі 2025 року, і на 16,6% вище за показник I кварталу 2024 року, повідомив Eurostat 2 липня.
Найшвидше зростання продемонструвала Мальта — плюс 30,5% у річному вимірі. Далі йдуть Словенія — плюс 24,7%, Словаччина — плюс 23,5% та Кіпр — плюс 22,3%. Двозначне зростання також зафіксовано у Фінляндії, Чехії, Ірландії, Хорватії, Греції, Німеччині, Італії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії та Литві.
Серед найбільших туристичних ринків ЄС усі сім найбільш відвідуваних країн також продемонстрували зростання. Німеччина додала 14,9%, Італія — 14,7%, Польща — 11,9%, Франція — 8,1%, Іспанія — 6,5%, Португалія — 4,9%, Австрія — 4%. Це означає, що ринок зростає не лише в малих країнах із низькою базою, а й у великих туристичних економіках.
Eurostat уточнює, що йдеться саме про гостьові ночі в короткостроковому розміщенні через платформи, а не про готелі та кемпінги. Наприклад, якщо сім’я з чотирьох осіб зупиняється в квартирі на три ночі, це вважається як 12 гостьових ночей. Дані публікуються як експериментальна статистика і ґрунтуються на інформації, яку платформи передають Eurostat безпосередньо.
Регіональна статистика публікується із затримкою. За даними за IV квартал 2025 року, найпопулярнішими регіонами для короткострокової оренди через платформи були Андалусія в Іспанії — 9,9 млн ночей, Канарські острови — 8,2 млн та Іль-де-Франс у Франції — 7,2 млн. До десятки найпопулярніших регіонів увійшли лише території трьох країн — Іспанії, Франції та Італії.
Для інвесторів ця статистика означає, що орієнтуватися лише на загальне зростання ринку вже недостатньо. Потрібно зважати на конкретну країну, місто, сезонність, місцеві обмеження для Airbnb та Booking, податки, правила реєстрації та конкуренцію з готелями. У Європі короткострокова оренда, як і раніше, зростає, але стає дедалі більш регульованим і професійним бізнесом.
Як повідомляє Еxperts.new, після періоду відносного затишшя ціни на житло в Україні знову почали зростати, йдеться у червневому звіті про фінансову стабільність Національного банку України.
За даними НБУ, за останні півроку вартість житла зросла. На первинному ринку ціни в оголошеннях збільшилися приблизно пропорційно до девальвації гривні, оскільки в Україні ціни на нерухомість традиційно вказуються в доларах США. На вторинному ринку зростання було швидшим — на 5–10 п. п. вище за девальвацію.
Додатковим фактором стало різке підвищення собівартості будівництва через стрибок цін на паливо. Це посилило тиск на ціни в новому будівництві та обмежило можливість девелоперів утримувати вартість на колишньому рівні.
При цьому НБУ зазначає, що ціни на житло залишаються історично низькими порівняно з доходами домогосподарств. У I кварталі 2026 року співвідношення ціни житла до доходів становило 8,7х для первинного ринку та 8,6х для вторинного.
Інша ситуація спостерігається на ринку оренди. Через зимові атаки на енергетичну інфраструктуру та пов’язані з ними ризики зростання орендних ставок сповільнилося. У Києві, на півдні та в центрі країни вартість оренди практично не змінилася з минулої осені. Подорожчання тривало переважно в західних областях.
Співвідношення ціни вторинного житла та оренди в I кварталі дещо підвищилося і склало 10,4х, однак все ще не перевищило довгостроковий середній показник.
Для покупців це означає, що житло залишається відносно доступним за історичними мірками, але невизначеність, безпека та стан енергетичної інфраструктури продовжують обмежувати попит. Для інвесторів ситуація менш однозначна: зростання цін на купівлю при майже стабільній оренді знижує короткострокову привабливість купівлі житла для здачі в оренду, особливо в Києві та центральних регіонах.
У середньостроковій перспективі динаміка ринку залежатиме від курсу гривні, вартості будівництва, безпеки, стану енергетики та відновлення іпотечного кредитування.
NBU, ЖИТЛО, НЕРУХОМІСТЬ, ОРЕНДА, ЦІНА
Ринок короткострокової туристичної оренди в Іспанії переживає найбільше скорочення за останні роки: кількість об’єктів розміщення на цифрових платформах у травні 2026 року знизилася на 10,7 % у річному вимірі, повідомляє Інститут статистики Іспанії (INE).
За даними INE, за рік з ринку зникло 40 836 тис. об’єктів туристичного житла. Це стало другим за глибиною падінням пропозиції за всю історію ведення такої статистики відомством.
Незважаючи на річне зниження, до початку високого літнього сезону ринок частково відновився порівняно з листопадом 2025 року: пропозиція зросла на 3,4%, або на 11,237 тис. об’єктів. У травні в Іспанії налічувалося 341,001 тис. діючих об’єктів туристичного житла, які сукупно забезпечували 1,71 млн спальних місць. У середньому на один об’єкт припадало близько п’яти місць.
Скорочення пропозиції торкнулося всіх основних туристичних регіонів країни. Найбільш помітне падіння зафіксовано у Валенсійському співтоваристві, де ринок втратив майже 12 тис. об’єктів за рік, а загальний фонд активних пропозицій скоротився до 51,268 тис. Це призвело до того, що регіон поступився другим місцем за обсягом пропозиції Каталонії.
Андалусія, незважаючи на скорочення на 5,527 тис. об’єктів, зберегла статус найбільшого ринку туристичного житла в Іспанії — 90,649 тис. квартир і вілл. Каталонія втратила 5,546 тис. об’єктів, але залишилася серед лідерів із 51,3 тис. активних пропозицій.
На острівних ринках також зафіксовано зниження. На Канарських островах кількість об’єктів скоротилася на 2,33 тис., до 48,356 тис., а на Балеарських островах — на 3,057 тис., до 21,304 тис. пропозицій.
На рівні провінцій найбільшими ринками залишаються туристичні узбережжя. Лідирує Малага з 45,176 тис. об’єктів, далі йдуть Аліканте з 32,148 тис. та Лас-Пальмас з 26,998 тис.
Якщо розглядати окремі муніципалітети, найбільша концентрація туристичного житла припадає на Мадрид — 10 836 тис. об’єктів. Далі йдуть місто Малага — 8 288 тис., Барселона — 8 231 тис., Марбелья — 6 987 тис. та Севілья — 6 937 тис. об’єктів.
Аналітики пов’язують скорочення пропозиції з посиленням муніципального регулювання, відкликанням ліцензій та зростанням політичного тиску на сектор короткострокової оренди. В Іспанії вже кілька років посилюється конфлікт між туристичною галуззю, власниками житла та місцевими мешканцями, які стикаються з дефіцитом доступної довгострокової оренди та зростанням цін у великих містах і курортних районах.
Для ринку нерухомості це означає зміну фази. Туристична оренда залишається прибутковим сегментом, але стає більш зарегульованою та ризикованою для інвесторів. Якщо раніше ключовим фактором були висока заповненість та туристичний потік, то тепер дедалі більшого значення набувають ліцензія, муніципальні обмеження, правовий статус об’єкта та стійкість локації до можливих заборон.
Для покупців нерухомості в Іспанії це важливий сигнал: об’єкт, який раніше розглядався як інструмент короткострокової оренди, може втратити частину інвестиційної привабливості у разі зміни місцевих правил. Особливо це стосується перегрітих туристичних зон, де влада найактивніше обмежує короткострокову оренду житла.
Водночас скорочення пропозиції туристичних квартир може підтримати ринок готелів та апарт-готелів, а також частково повернути частину житла в довгострокову оренду. Однак швидко вирішити проблему доступності житла це навряд чи дозволить: попит на проживання у великих містах та туристичних регіонах залишається високим, а нова пропозиція обмежена.
Вартість оренди житла в Іспанії у травні 2026 року побила історичний рекорд і сягнула в середньому 15,1 євро за кв. м на місяць, як свідчать дані Idealista.За місяць оренда подорожчала на 0,6%, а в річному вираженні — на 4%. Попередній високий рівень було зафіксовано на початку 2026 року, коли середня ставка трималася на рівні близько 15 євро за кв. м. Таким чином, іспанський ринок оренди продовжує зростати, незважаючи на спроби влади стримати тиск на житло.
Зростання цін пов’язане зі стійким перевищенням попиту над пропозицією, особливо у великих містах, туристичних регіонах та районах з високою концентрацією робочих місць. На ринок також впливають дефіцит доступного орендного житла, перехід частини квартир у короткострокову оренду, зростання міграційного та студентського попиту, а також обережність власників після посилення регулювання.
У квітні 2026 року середня вартість оренди в Іспанії становила 15 євро за кв. м, що було на 5,2% вище рівня квітня 2025 року. У травні показник зріс до 15,1 євро за кв. м, однак річний темп зростання сповільнився до 4%.
Найдорожчими ринками залишаються великі економічні та туристичні центри. У Мадриді в квітні середня ставка оренди досягала 23,3 євро за кв. м на місяць, що на 8,6% вище показника роком раніше. Це один з найвищих рівнів серед найбільших ринків країни.
У провінційному розрізі навесні 2026 року оренда зростала майже по всій Іспанії. Ціни підвищилися в 49 з 50 провінцій, а єдиним винятком була Барселона, де фіксувалося зниження на 8,5%. Найбільше зростання було зафіксовано в Льєйді, Толедо, Гвадалахарі та Сеговії.
Високі орендні ставки посилюють соціальний і політичний тиск навколо житлового ринку. Іспанська влада в останні роки обговорює обмеження короткострокової оренди, розширення доступного житла, регулювання орендних ставок у напружених зонах та стимули для власників, готових здавати квартири за помірними цінами.
Для іноземних покупців та інвесторів зростання орендної плати означає збереження інтересу до іспанської нерухомості як дохідного активу, однак водночас підвищує регуляторні ризики. У регіонах з дефіцитом житла влада може посилювати правила для туристичних квартир та вводити додаткові обмеження для короткострокової оренди.
Іспанія залишається одним із найбільших ринків нерухомості Південної Європи. Попит на оренду підтримують великі міста, міжнародна міграція, туризм, студентський сектор і ринок віддаленої зайнятості. Найбільш напружена ситуація зберігається в Мадриді, Барселоні, на Балеарських островах, Канарських островах, у Малазі, Валенсії та інших популярних містах і прибережних регіонах.
