Фінляндія оголосила про виділення 20,5 млн євро на підтримку української освітньої системи, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“20 млн євро будуть спрямовані на підтримку освітньої реформи в Україні в межах проєкту, який триватиме з 2025 до 2028 року. Проєкт співпраці розроблявся спільно з Міністерством освіти і науки України, Міністерством освіти і культури Фінляндії та Фінським національним агентством з освіти”, – йдеться в повідомленні відомства.
Крім того, Фінляндія надасть 500 тис. євро на підтримку програми шкільного харчування Всесвітньої продовольчої програми (WFP) в Україні.
За словами міністра освіти і науки України Оксена Лісового, уряд Фінляндії є одним із ключових партнерів із реформування освіти, починаючи з 2018 року.
“Ми маємо багато спільних програм, метою яких є зміцнення соціального захисту учнів та учениць, а також надання їм психосоціальної підтримки”, – додав він.
Дистанційна школа Optima School планує відкрити в Україні та за кордоном хаби онлайн-оффлайн освіти, повідомив її засновник Робертс Вайшла на пресконференції в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
“Зараз наша мета відкрити в Україні й не тільки в Україні хаби змішаної офлайн-онлайн освіти, де діти зможуть навчатися не тільки дистанційно, а й очно. Там будуть впроваджуватися додаткове заняття, гуртки тощо – так, щоб було цікаво”, – сказав Вайшла.
Він зазначив, що Optima планувала відкрити офлайн-простір для навчання минулого року, побудувавши першу в Україні школу змішаного навчання. Однак, за його словами, за ділянку, на якій планувалося будівництво школи, триває судовий спір.
“Школа придбала ділянку землі для побудови, і зараз триває судова справа. І ми не знаємо, що з цим проєктом буде. Мені як громадянину іншої країни не дуже зрозумілі аргументи, якими державні органи призупинили нашу роботу”,- додав Вайшла.
Зі свого боку директор Optima School Ольга Білодід розповіла, що школа відкриє освітній хаб у Києві.
“Нехай це буде не Optima-простір, і він буде значно меншим, але все-таки ідея буде реалізована, і ось у Києві такий простір стартує”,- розповіла Білодід.
За її словами, у хабах будуть реалізовані курси, націлені на практичну складову.
“Якщо це вивчення мови, літератури, то це будуть заняття з журналістики, з ораторського мистецтва, якщо це хімія-фізика – це лабораторії. Якщо це, наприклад, іноземна мова – це дискусійні клуби. Тобто ми хочемо дати більше практики нашим дітям”, – пояснила Білодід.
Optima School була створена й отримала ліцензію 2015 року. Зараз школа налічує 20 тис. учнів.
Дистанційний коледж Optima планує розширити список спеціальностей гуманітарними науками, а в майбутньому створити університет, повідомила директор Optima School Ольга Білодід на прес-конференції в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
“Зараз їх (спеціальностей) п’ять, але є намір розвиватися, і спектр спеціальностей буде розширюватися однозначно”, – розповіла Білодід.
За її словами, випускники коледжу Optima здобувають освіту молодшого бакалавра і мають можливість вступати до коледжу як після 9-го, так і після 11-го класу.
Белодід додала, що створення університету Optima наразі в черзі питань на майбутнє.
“Ми наполегливо дивимося в цей бік і думаємо, що цей намір буде реалізовано, але потрібно ще зрозуміти, як це реалізувати в реаліях нашої країни”, – зазначила директорка Optima School.
Дистанційний коледж Optima, згідно з інформацією на сайті, – це проєкт найбільшої в Україні дистанційної школи Optima. Навчання в коледжі ведеться за п’ятьма спеціальностями: підприємництво і торгівля, психологія, комп’ютерні науки, маркетинг і графічний дизайн. Вартість навчання становить 2 тис. грн на місяць незалежно від спеціальності.
Національна музична академія України імені П.І. Чайковського всеукраїнський очолила рейтинг мистецьких закладів вищої освіти, представлений Інститутом соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана та дослідницькою компанією Active Group.
За словами координатора проєкту зі створення рейтингу, директора дослідницької компанії «Active Group» Олександра Познія, мистецькі заклади вищої освіти – дуже складна та важлива соціальна інституція, що потребує специфічної методології вивчення.
“Саме тому, ми об’єднуємо зусилля дослідників, науковців та напрацювання світової спільноти для вдосконалення нашого рейтингу мистецьких закладів вищої освіти”, – зазначив він на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Позній підкреслив, що головною місією рейтингу є оцінювання саме мистецьких закладів освіти, оскільки існуючі рейтинги розроблені для класичних ЗВО та не враховують унікальні аспекти мистецької освіти та особливості оцінювання мистецьких закладів. Це, своєю чергою, впливає на об’єктивність і значущість цих рейтингів у контексті мистецької освіти, результатом чого є недостатня представленість мистецьких ЗВО у рейтингах.
“Це важливий крок у створенні прозорої та об’єктивної системи оцінки мистецьких закладів освіти, яка дозволяє адекватно оцінити їх внесок у культурний розвиток країни. Рейтинг розроблено так, щоб відображати унікальність кожного мистецького закладу освіти. Ми застосували комплексні критерії, що включають викладання, наукову роботу, міжнародну активність та фінансову стабільність”, – наголосила директор Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана Юлія Горбова.
За її словами, методологія цьогорічного рейтингу була удосконалена у рамках спільної науково-дослідної роботи компанії “Active Group”, Інституту вищої освіти та Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана. У межах виконання дослідження було здійснено пошук, систематизовано і проаналізовано міжнародні і локальні загальні та предметні (галузеві) рейтинги, з особливим фокусом уваги на рейтинги мистецьких закладів освіти та/або освітніх програм.
Мистецькі заклади вищої освіти аналізувалися за 45 параметрами, згрупованими у шість блоків: “Викладання та навчання”, “Наука і дослідження”, “Вплив ЗВО на розвиток суспільства”, “Інтернаціоналізація”, “Інституційна репутація”, “Фінансова стійкість”. Питома вага кожної групи показників та вагомість кожного одиничного критерію було визначено на основі аналізу світового досвіду та скориговано за результатами експертного опитування представників галузі мистецької освіти.
Автори рейтингу також використали багатокритеріальні підходи до оцінювання діяльності ЗВО на основі обробки даних, які можуть бути отримані з відкритих джерел і валідність яких може бути перевірена.
Джерелами даних для складання рейтингу мистецьких ЗВО були: ЄДЕБО, НАЗЯВО, Звіт ректора, Звіт про наукову діяльність, Кошторис, Фінансова звітність ЗВО, Сайт ЗВО, Scopus, Web of Science, ОpenAlex, Ukrainian National H-index Ranking, Google Scholar, Transparent Ranking, QS, UniRank, сервіси для вимірювання репутації бренду в Інтернет та соцмережах.
У підсумку всеукраїнський рейтинг мистецьких ЗВО за 2023-2024 навчальний рік виявився наступним:
| Місце в рейтингу | Результат | |
| Національна музична академія України імені П.І. Чайковського | 1 | 68,6 |
| Харківська державна академія дизайну і мистецтв | 2 | 47,7 |
| Харківська державна академія культури | 3 | 43,8 |
| Львівська національна академія мистецтв | 4 | 43,5 |
| Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | 5 | 41,7 |
| Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського | 6 | 39,6 |
| Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого | 7 | 38 |
| Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової | 8 | 32,2 |
| Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка | 9 | 32,1 |
| Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука | 10 | 27,2 |
| Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв | 11 | 27,1 |
| Закарпатська академія мистецтв | 12 | 14,5 |
| Луганська державна академія культури і мистецтв | 13 | 12,3 |
Дослідники планують й надалі продовжувати таке оцінювання мистецьких ЗВО, аби відслідковувати динаміку розвитку українських закладів мистецької освіти. Команда проєкту запрошує всіх бажаючих долучитися до роботи над розвитком рейтингу, зокрема, удосконаленням критеріїв для оцінювання мистецьких закладів.
ЗВО, МИСТЕЦТВО, ОЛЕКСАНЛДР_ПОЗНІЙ, ОСВІТА, РЕЙТИНГ, ЮЛІЯ_ГОРБОВА
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов повідомив про запуск довідкового сайту «Права в освіті», де кожен учасник освітнього процесу, а також управлінці громад можуть знайти тут необхідну для себе інформацію та роз’яснення.
«Якщо вам потрібно швидко знайти законодавче чи нормативно-правове рішення для врегулювання того чи іншого освітнього питання, вміло та юридично грамотно захистити власні права або ви просто хочете стати більш обізнаними щодо прав учасників освітнього процесу та правових засад діяльності освіти – тоді вам на допомогу наш Wiki довідковий сайт “Права в освіті”, – ідеться в повідомленні пресслужби освітнього омбудсмена.
На ресурсі розміщено чотири розділи: здобувачам освіти та батькам; педагогам; освітнім управлінцям; безпечне освітнє середовище.
У межах перших конкурсів програми розвитку прикордонних громад NEXT Румунія-Україна на період 2021-2027 років подано 120 проєктів безповоротною вартістю EUR87 млн, повідомляє пресслужба проєкту.
Як повідомили “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Міністерства розвитку, громадських робіт та управління Румунії, у поданих проєктах 153 партнери – з Румунії та 158 – з України.
Програма Interreg NEXT Румунія-Україна має бюджет у EUR54 млн грантових коштів, до якого буде додано національний внесок. Фінансування зможуть отримати проєкти, які принесуть користь прикордонним громадам повітів Сату-Маре, Марамуреш, Ботошани, Сучава і Тульча (Румунія), а також в Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій та Одеській областях (Україна).
Як повідомили у пресслужбі, у серпні 2023 року було оголошено конкурс стандартних проєктів (проєкти з інфраструктурним компонентом у розмірі мін. EUR500 тис.). EUR12,6 млн виділених на цей конкурс, буде спрямовано на інвестиції в охорону здоров’я та освіту. У рамках конкурсу було представлено 49 проєктів, грантова вартість заявок яких становить EUR60 млн.
Конкурс малих проєктів було оголошено у вересні 2023 року. Бюджет цього конкурсу становить EUR14,5 млн, які будуть спрямовані на заходи із запобігання та боротьби з кліматичними змінами, збереження біорізноманіття, охорони здоров’я, освіти та менеджменту кордонів. Було представлено 71 проєкт, загальна вартість яких становить EUR27 млн грантових коштів.
Як повідомили у пресслужбі Міністерства розвитку, громадських робіт та управління Румунії, найбільше заявок – 29 стандартних і 13 малих – подано за напрямом забезпечення рівного доступу до медичного обслуговування та підвищення стійкості систем охорони здоров’я, включно з первинною медико-санітарною допомогою, а також сприяння переходу від інституційної допомоги до сімейної.
Другий за популярністю напрям – освітній. 20 стандартних і 17 малих проєктів покликані поліпшити рівний доступ до інклюзивних і якісних послуг у сфері освіти, професійної підготовки та навчання впродовж усього життя за допомогою розвитку доступної інфраструктури.
15 малих проєктів стосувалися поліпшення захисту та збереження природи, біорізноманіття та зеленої інфраструктури, зокрема в міських районах; 13 малих спрямовані на запобігання ризику стихійних лих, посилення стійкості з урахуванням екосистемних підходів.
Управління прикордонними переходами стосувалися 13 поданих невеликих проєктів.
У наступний період проєкти піддаватимуться процедурі оцінки та відбору. На даному етапі відбувається детальний аналіз поданих проєктів, орієнтовно на початку літа буде представлено результати відбору, в ідеалі контракти буде підписано до першого кварталу 2025 року, однак “фактична тривалість процесу залежатиме також від якості поданих заявок та кількості необхідних роз’яснень”.
Усі подані проєкти пройдуть два етапи оцінки: прийнятність і якість. Заявки, що пройшли всі ці етапи, підлягатимуть затвердженню Моніторингового комітету (спільної структури, що складається з членів обох країн).
Фінансування отримають проєкти, які найкраще відповідатимуть вимогам Посібника заявника та які реально сприятимуть розвитку громад у прикордонному регіоні.
Interreg NEXT – програми співробітництва ЄС із сусідніми регіонами, що включають 184 регіони з населенням 260 млн осіб у 33 країнах і розташовані вздовж зовнішніх кордонів ЄС: від північної периферії до Середземноморського регіону та від Атлантики до басейну Чорного моря.
Програми співробітництва Interreg NEXT на період 2021-2027 років передбачають виділення EUR1,1 млрд з Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF), Інструменту добросусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) та Інструменту підготовки до вступу (IPA).
Interreg NEXT, кліматичні зміни, ОСВІТА, охорона здоров'я, прикордонні громади
