Використання штучного інтелекту вже стало повсякденною практикою для більшості студентів і працівників, однак ключовою конкурентною перевагою на ринку праці в найближчі роки залишатимуться не технічні, а людські навички – комунікація, лідерство, емоційний інтелект, критичне мислення та здатність працювати з людьми. До такого висновку дійшли учасники пресконференції на тему «Вища освіта та освіта МВА в епоху штучного інтелекту. Які професії та навички залишаться за людиною?», що відбулася в агентстві “Інтерфакс-Україна” у середу.
Як повідомила директорка Центру бізнес-освіти та підвищення кваліфікації Інституту психології і підприємництва Марія Фурман, дослідження, проведене на базі співпраці студентів і бізнесу, охопило понад 250 респондентів із сфер юриспруденції, HR, IT, консалтингу, маркетингу, менеджменту, зовнішньоекономічної діяльності, освіти, продажів та фінансів.
«Наразі понад 97% опитаних уже використовують штучний інтелект у роботі або повсякденному житті, а понад 50% звертаються до нього щонайменше раз на день. Найпоширенішими інструментами виявилися ChatGPT, Google Gemini, Claude та Copilot, а основними сценаріями використання – пояснення складної інформації, написання та редагування текстів, генерація ідей, переклад, аналіз даних і підготовка підсумків», – зазначила вона під час презентації дослідження «Використання ШІ в роботі та повсякденному житті».
Водночас, за словами Фурман, поширення ШІ не означає автоматичного зростання довіри до його відповідей. Вона звернула увагу, що близько 30% щоденних функцій уже заміщуються такими інструментами, однак найбільша частка респондентів оцінила рівень довіри до відповідей ШІ як середній – інформації можна довіряти лише за умови перевірки. Більше 50% опитаних завжди перевіряють згенеровані відповіді, ще 33% роблять це, якщо інформація виглядає підозрілою, а 13% – коли йдеться про особливо важливу роботу. Крім того, понад 30% респондентів дуже часто стикалися зі спотворенням інформації, а ще 53,6% повідомили, що такі випадки траплялися з ними декілька разів.
«За оцінками Всесвітнього економічного форуму, до 2030 року у світі зміниться понад 40% навичок, а це означає потребу в швидкому перенавчанні як чинних працівників, так і студентів. Вона підкреслила, що вища школа має не просто знайомити молодь із цифровими інструментами, а перебудовувати підходи до навчання так, щоб готувати фахівців, здатних працювати разом із ШІ, а не механічно покладатися на нього», – наголосила експертка.
За її словами, штучний інтелект уже став частиною навчання і бізнесу, але його ефект полягає не в повній заміні людини, а в трансформації її функцій.
«Саме тому сьогодні особливу цінність мають аналітичне мислення, комунікація, адаптивність, управління людьми, емоційний інтелект і креативність», – наголосила Фурман.
Вона додала, що ШІ не зможе витіснити управлінців, психологів, HR-фахівців, менеджерів із комунікацій, викладачів, наставників, а також тих, хто відповідає за стратегію та розвиток команд, оскільки саме в цих професіях вирішальними залишаються людська довіра, лідерство, емпатія та здатність працювати з контекстом.
В свою чергу, докторка економічних наук, професорка, проректорка з науково-педагогічної та навчальної роботи Інституту психології і підприємництва Іраїда Зайцева, акцентувала на тому, що навіть найпотужніші алгоритми не можуть замінити керівника, оскільки вони позбавлені свідомості, творчості та моральної рефлексії. Вона нагадала, що машина може порадити скоротити персонал заради вищого прибутку, однак не здатна оцінити соціальні, етичні та навіть геополітичні наслідки такого рішення.
«Штучний інтелект — це потужний двигун, але тільки людина має бути тим пілотом, який знає, куди і навіщо летить. Ми навчаємо студентів не просто користуватися інструментом, а валідувати рішення, критично ставитися до “чорної скриньки” алгоритму і нести персональну відповідальність за результат. В інституті ШІ дозволяється використовувати як допоміжний засіб для структурування матеріалу чи пошуку ідей, однак студент зобов’язаний вказувати факт його застосування, перевіряти джерела і відповідати за зміст роботи, інакше це може розцінюватися як академічна недоброчесність», – зазначила Зайцева.
Генеральний директор Capolavoro Group (Бразилія), викладач бразильського інституту AMF та інвестор у технологічні стартапи Веслі Ласерда зосередив увагу на ризиках неправильного використання штучного інтелекту в бізнесі. За його оцінкою, головна небезпека полягає не лише в технології як такій, а в поступовому когнітивному послабленні людини, коли користувач звикає передавати машині власну пам’ять, аналітичні здібності, мовлення і навіть елементарну здатність до самостійного прийняття рішень. У своїй презентації він окремо назвав основними ризиками широкого впровадження ШІ когнітивні погіршення, зниження інтелекту, ослаблення здатності до рефлексії та втрату соціальних навичок.
«Штучний інтелект потрібно використовувати як інструмент для аналітики даних, а не як заміну людського мислення. Коли людина перестає розуміти, що стоїть за відповіддю машини, вона втрачає власні когнітивні здібності, а разом із ними – і здатність ухвалювати самостійні рішення», – зазначив Ласерда під час доповіді.
Він також звернув увагу, що нова хвиля автоматизації формує попит насамперед на AI-аналітиків, AI-інженерів, спеціалістів з AI Ops та алгоритмічного аудиту, а не тільки і не стільки не просто на IT-фахівців. Однак і в цих ролях вирішальним залишається людське розуміння того, що і для чого робиться, а не лише вміння написати машині правильний промпт.
В свою чергу, рекрутерка 3S Agency Софія Ворушко підкреслила, що у сфері найму штучний інтелект створює ілюзію об’єктивності, але все ж не може замінити живого рекрутера. За її словами, кандидати дедалі краще готуються до співбесід за допомогою ШІ, використовують правильні формулювання та соціально бажані відповіді, однак алгоритм не здатний повноцінно зчитати невербальні сигнали, зрозуміти мотивацію людини, її реальний досвід і відповідність культурі конкретної компанії. Вона навела приклад двох однакових на перший погляд вакансій асистента керівника, для яких на практиці були потрібні зовсім різні кандидати через різний стиль управління керівників.
«Сьогодні ринок дедалі менше оцінює працівника лише за хардскілами і дедалі більше – за софтскілами. Комунікація, життєстійкість, гнучкість, адаптивність, лідерство і вміння будувати відносини стають критично важливими, тому що саме їх найважче автоматизувати», – додала Ворушко.
Вона послалася на глобальні оцінки, згідно з якими 63% роботодавців називають дефіцит м’яких навичок бар’єром для розвитку бізнесу, 67% компаній шукають гнучкість і адаптивність, 61% – лідерство та соціальний вплив, а попит на соціальні та емоційні навички до 2030 року зросте ще на 24%. За словами рекрутерки, наразі 75% довгострокового успіху працівника залежать саме від софтскілів, тоді як на хардскіли припадає лише близько 20%.
Разом з тим, директор ТОВ “Формація” Микола Гой зазначив, що для бізнесу, побудованого на комунікації з клієнтами, партнерами, дилерами, виробниками та постачальниками, пряме перенесення рішень на ШІ є вкрай обмеженим. За його словами, в його компанії, що працює в галузі сонячної енергетики, близько 95% робочого часу – це саме робота з людьми, а тому шаблонні алгоритми не здатні повноцінно замінити живий контакт ні в продажах, ні в підборі команди, ні в розробці маркетингових рішень.
«У бізнесі можна використовувати штучний інтелект, але тільки якщо дуже чітко розуміти його межі. Заснування бізнесу, підбір команди, маркетинг, продажі, робота з клієнтом і швидке ухвалення рішень у мінливому середовищі залишаються зоною відповідальності людини, бо тут потрібні не шаблони, а знання, досвід і розуміння іншої людини», – наголосив Гой.
Він додав, що застосування ШІ в HR-процесах може призводити до помилок, якщо компанія намагається оцінювати кандидатів лише за формальними ознаками, не даючи людині можливості розкрити свій потенціал у живому спілкуванні.
Окремо учасниками було зазначено, що Інститут психології і підприємництва робить ставку на спеціальності, які, на думку організаторів, найменше піддаються автоматизації: управління персоналом, комунікативний менеджмент і психологію. У закладі повідомили, що вартість навчання на бакалавраті становить 42 тис. грн на рік, а в коледжі – 28 тис. грн на рік; також було заявлено про співпрацю з партнерами в країнах Балтії, а також в Польщі, ОАЕ та Бразилії, де студенти можуть проходити практику. Завдяки онтологiчному пiдходу, що допомагає розвинути особистiсть, та поєднанню психології з актуальними знаннями від бізнес-практиків, студенти інституту всебiчно розвивають персональнi та професійні навички. Це допомагає стати управлінцем високого рівня та не бути залежним вiд технологiй. Такий рівень підготовки дозволяє студентам, починаючи з другого курсу, працювати в бізнес-проєктах за професійним фахом.
Підбиваючи підсумки дискусії, експерти зійшлися на тому, що українська вища освіта і МВА-програми вже не можуть ігнорувати штучний інтелект, однак і не повинні робити його самоціллю. Йдеться не про боротьбу людини з машиною, а про новий розподіл ролей, за якого ШІ бере на себе рутинні, аналітичні та технічні функції, тоді як за людиною залишаються стратегія, етика, креативність, емпатія, управління командами та відповідальність за рішення. Саме ці якості, на думку учасників заходу, визначатимуть конкурентоспроможність фахівця в найближчі 5-10 років.
HR, ВЕСЛІ ЛАСЕРДА; 3S AGENCY, ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ І ПІДПРИЄМНИЦТВА, ІРАЇДА ЗАЙЦЕВА; CAPOLAVORO GROUP, МАРІЯ ФУРМАН, МИКОЛА ГОЙ, НАВЧАННЯ, ОСВІТА, рекрутинг, СОФІЯ ВОРУШКО, ФОРМАЦІЯ, ШІ
Оновлена “Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення” (RDNA5) показала $13,9 млрд збитків і $33,5 млрд, необхідних на відновлення освіти і науки України, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Сектори освіти і науки також зазнали значних втрат. Загальні збитки оцінюють у 13,9 млрд доларів США та охоплюють інфраструктуру й активи всіх підсекторів — від дошкільної освіти до наукових установ”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що найбільші пошкодження зафіксовано в науковій інфраструктурі, закладах вищої освіти та школах, зокрема в Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Сумській, Чернігівській, Київській, Луганській і Донецькій областях, а також у місті Києві.
“Для повного відновлення та відбудови сектору освіти і науки на 2026–2035 роки загальну потребу оцінено в 33,5 млрд доларів США”, – додали у відомстві.
Пріоритетними напрямами для підтримки є: відбудова закладів освіти; відновлення очного навчання через будівництво та модернізацію укриттів та запровадження тимчасових рішень для забезпечення доступу до очного навчання; комплексне подолання навчальних втрат (поліпшення викладацьких практик, гнучкі програми надолуження та психосоціальна підтримка потрібні для компенсації втраченого навчального часу і подолання психологічних травм).
“Коли ми говоримо про збитки, завдані росією українській системі освіти і науки, йдеться не лише про зруйновані будівлі. Це обмежений доступ до навчання, втрачені можливості та освітні розриви, які впливають на майбутні доходи дітей і економічний потенціал країни — і ці наслідки посилюються, доки триває війна”, — цитує міністра освіти і науки Оксена Лісового прес-служба.
Звіт RDNA5 підготовлено спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН. Він охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року. Загальна вартість відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить $588 млрд (понад EUR500 млрд) протягом наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.
Державний бюджет на 2026 рік передбачає 298,8 млрд грн фінансування Міністерства освіти і науки України.
“Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Документ закладає суттєве розширення інвестицій у людський капітал: на освіту і науку передбачено 298,8 млрд грн — на 85,4 млрд грн більше, ніж у 2025 році”, – йдеться у повідомленні Міносвіти.
Серед ключових напрямків фінансування, зокрема: освіта — 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн до 2025 року); освітня інфраструктура та інвестиційні проєкти — 17 млрд грн, серед них 6,2 млрд грн на укриття у школах та дитячих садочках; безоплатне шкільне харчування — 14,4 млрд грн для забезпечення харчуванням 3,5 млн учнів 1–11 класів; підручники — передбачено 2,1 млрд грн на закупівлю підручників для 4 і 9 класів; стипендії студентам — 6,6 млрд грн.
Передбачається також направити 19, 9 млрд грн на науку, зокрема, майже 3 млрд грн – на базове фінансування університетів і наукових установ за результатами державної атестації; 998 млн грн – на дослідницькі центри передового досвіду; 100 млн грн – на новий конкурс прикладних розробок у партнерстві з бізнесом; 300 млн грн – на конкурсні дослідження.
“Освіта і наука у 2026 році залишаються серед ключових пріоритетів держави. Збільшення фінансування демонструє, що Україна послідовно інвестує в людський потенціал, технологічну силу та майбутню стійкість — основу нашої перемоги та розвитку”, – наголосили в міністерстві.
Як повідомлялося, держбюджет-2024 передбачав 171,2 млрд грн на фінансування сфери освіти, а держбюджет-2025 передбачає 197,3 млрд грн на фінансування освіти.
Заступник начальника Департаменту з фінансових технологій, цифровізації та штучного інтелекту Адміністрації Президента Узбекистану Хікматілла Убайдуллаєв повідомив, що відбулася перша робоча зустріч із представниками компанії OpenAI. Від компанії у зустрічі взяли участь Валері Фокке, Діпс Патель, Шайг Алі та Карлотта Серрано — керівники напрямів із питань освіти та партнерств.
Головною темою переговорів стало впровадження платформи ChatGPT EDU, призначеної для викладачів і студентів. Цей інструмент дозволить використовувати потужні мовні моделі OpenAI у захищеному середовищі, створювати персоналізовані навчальні матеріали та власних AI-асистентів.
Особливу увагу сторони приділили персоналізованому навчанню, у межах якого штучний інтелект допомагає адаптувати освітній процес до індивідуальних особливостей кожного учня — його темпу, рівня знань і зацікавлень. Така система дозволить учителям оперативно виявляти прогалини, формувати індивідуальні завдання, автоматизувати перевірку робіт і скоротити обсяг бюрократичних процедур.
Досягнуто домовленості, що OpenAI не створюватиме окрему програму, а приєднається до національної ініціативи «1 мільйон AI-лідерів», доповнивши її власними курсами та експертизою. Це дасть змогу узбецьким школярам, студентам і викладачам опановувати технології штучного інтелекту на рівні світових стандартів.
Окремим напрямом обговорення стала підтримка місцевих стартапів. OpenAI висловила готовність розглянути можливість надання пільгового доступу до API і кредитів, а також участі у хакатонах та акселераційних програмах в Узбекистані. Це створить додаткові можливості для молодих команд, які розробляють власні AI-продукти в галузі освіти та бізнесу.
Узбецька сторона також представила плани щодо створення GPU-кластера та узбецькомовного корпусу даних для локалізації й адаптації моделей штучного інтелекту. Представники OpenAI відзначили, що їхні системи вже демонструють високий рівень розуміння узбецької мови та висловили зацікавленість у подальшій співпраці в цьому напрямі.
За підсумками зустрічі сторони домовилися підготувати дорожню карту співробітництва за трьома ключовими напрямами:
1) впровадження ChatGPT EDU в університетах;
2) розвиток масової AI-освіти;
3) підтримка стартапів і проведення хакатонів.
KAN Development інвестував $120 млн в освіту та будівництво навчальних закладів під час війни, повідомив засновник компанії Ігор Ніконов.
«Ми в KAN Development віримо в майбутнє і будуємо його сьогодні. Створюємо самодостатні екосистеми з усім необхідним: робота, навчання, спорт, медицина, безпека. У період війни інвестували $120 млн в освіту для дітей, будуємо школи нового рівня”, – розповів Ніконов на фейсбук-сторінці за підсумками участі в Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ).
Як повідомлялося, KAN Development інвестує $80 млн у будівництво школи в ЖК «Республіка» і школи на вул. Маккейна в Києві. Сумарно навчальні заклади розраховані на 2 тис. учнів.
У вересні 2024 року також запрацював архітектурно-інженерний колегіум «А+» на території житлового кварталу «Файна Таун» у столиці. Він став 15-м навчальним закладом мережі «А+».
KAN Development створена в 2001 році. У портфелі компанії – Ocean Plaza, Respublika Park, Tetris Hall, Central Park, Comfort Town, «Файна Таун», Respublika, IQ Business Center і 101 Tower. За більш ніж 20 років роботи на ринку KAN Development створив понад 3 млн кв. м житлової, торговельної та комерційної нерухомості. Компанія також активно розвиває власну мережу освітніх закладів «А+».
Нинішня система освіти в Україні є гальмом на шляху інвестицій і розвитку бізнесу, її треба змінити, вважає президент фармацевтичної компанії «Біофарма Плазма» Костянтин Єфименко.
«Для того, щоб ми реалізували зміни, щоб ми проінвестували за сім років $500 млн, потрібно, щоб змінилася в корені система освіти», – заявив він на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
Єфименко відзначив негативні наслідки для початкової школи навчання онлайн, яке практикується в Україні останні шість років.
«Тому ми школу втратили повністю. Ми сьогодні отримуємо дітей з абсолютно нульовими знаннями, і ми повинні це розуміти, щоб розуміти точку, в якій ми знаходимося», – сказав він.
Єфименко наголосив на необхідності інвестувати в освіту і переглянути програми навчання.
«Треба змінити систему освіти, треба прибрати всі ці уроки щастя, якісь психологічні уроки і повернути в школу математику, хімію і біологію», – вважає бізнесмен, екс-міністр транспорту і зв’язку.
Крім того, Єфименко наголосив на необхідності оновити навчальні лабораторії вишів.
“Я об’їхав у Києві практично всі університети, де викладають хімію і біологію. І скажу так: всі їхні лабораторії застаріли 34 роки тому. Все, що там є з хімії, з біології, з фізики, треба зібрати і викинути. Вся база університетів гірша, ніж одна лабораторія «Біофарми», в яку ми вклали $25 млн. Але давайте задумаємося: периферійна компанія з Білої Церкви має кращу лабораторну базу, ніж всі університети, включаючи національні. Ну куди це годиться?” – сказав він.
Єфименко відзначив високий попит на кваліфіковані кадри: «Нам потрібні люди, але на зупинці тролейбуса ми їх виховувати не можемо. Треба купити хроматографи, треба купити цитометри, треба знайти обладнання, підключити його. А цього немає».
“Ми створили дві школи, тому що ми розуміємо, що шкільної освіти немає. Ми створили свою кафедру в університеті Шевченка. Там зараз навчається 15 дітей, я сам знаходжу викладачів, сам плачу їм гроші, це в рік більше $1 млн. Ми зараз видаємо підручники. Важливіше за це тільки те, що є на фронті”, – сказав він.
