Міжнародний Soft Skills Summit 2026, присвячений розвитку людей, команд і організацій в умовах поширення штучного інтелекту, відбудеться 12-14 вересня у гібридному форматі та об’єднає понад 70 українських і міжнародних експертів.
Як повідомили організатори заходу, перший день саміту відбудеться офлайн у Києві з онлайн-трансляцією, ще два дні пройдуть онлайн. Очікується участь понад 5 тис. осіб.
У межах саміту також уперше відбудеться Soft Skills Summit Awards 2026 – професійна премія для корпоративних програм у сфері розвитку лідерства, талантів, команд, корпоративної культури та soft skills.
За словами організаторів, програма Soft Skills Summit побудована навколо трьох рівнів розвитку – людини, команди та організації.
12 вересня програма буде присвячена індивідуальному розвитку. Цього дня у Києві відбудуться виступи на головній сцені, панельні дискусії, практичні Soft Skills Hubs, Mindfulness-зона, EXPO, Guided Speed Networking, а також церемонія нагородження переможців Soft Skills Summit Awards 2026.
13 вересня онлайн-програма буде зосереджена на розвитку команд, комунікації, психологічній безпеці та сучасних підходах до лідерства.
14 вересня учасники обговорюватимуть корпоративну культуру, управління талантами та змінами, організаційну ефективність і трансформацію компаній під впливом штучного інтелекту.
“Сьогодні конкурентна перевага компаній визначається не лише технологіями. Вона визначається людьми, їхньою здатністю мислити, взаємодіяти, навчатися й вести інших через зміни. Саме тому ми створили Soft Skills Summit – платформу, яка об’єднує світову експертизу та український досвід, щоб допомогти людям, командам і організаціям бути готовими до майбутнього”, – зазначили співзасновники UpPro School та Soft Skills Summit Ігор Лук’яненко та Наталі Новгородська.
Організатори зазначають, що розвиток soft skills набуває додаткового значення на тлі поширення технологій штучного інтелекту та зміни вимог ринку праці.
Згідно з прогнозом World Economic Forum, до 2030 року зміниться близько 39% професійних навичок, необхідних для роботи. Серед компетенцій, значення яких зростатиме найшвидше, називаються аналітичне мислення, стійкість, адаптивність, креативність, лідерство та соціальний вплив.
Для України актуальність цієї проблематики також пов’язана з дефіцитом кадрів, інтеграцією ветеранів і внутрішньо переміщених осіб на ринок праці, можливим поверненням українців із-за кордону, необхідністю розвитку управлінських команд та впровадженням AI-інструментів у бізнес-процеси.
Серед заявлених спікерів Soft Skills Summit 2026 – засновник Fedoriv Group Андрій Федорів, професор Case Western Reserve University та експерт з емоційного інтелекту і лідерства Richard E. Boyatzis (США), експерт із комунікацій і TED-спікер Julian Treasure (Велика Британія), старша віцепрезидентка HR SoftServe Рента Дельпорте, голова Advanter Group Андрій Длігач, лідерка Академії PwC Україна Ірина Блінова, бізнес-консультант Frank Pucelik (США), експертка з комунікацій та People-First культури Shola Kaye (Велика Британія), а також соматична трансформаційна коучка і TED-спікерка Chen Lizra (Канада).
Повна програма та інформація про участь доступні на сайті Soft Skills Summit 2026.
Саміт орієнтований на власників бізнесу, CEO, керівників команд, HR- та L&D-фахівців, бізнес-тренерів, коучів, психологів, консультантів та інших фахівців, які працюють із розвитком людей і організацій.
У межах Soft Skills Summit Awards 2026 буде визначено найкращі програми у п’яти номінаціях: розвиток лідерства, розвиток талантів, розвиток команд і корпоративної культури, підтримка ментального здоров’я, а також інновації у навчанні та розвитку soft skills.
Оцінювання проєктів проводитиметься за єдиною методологією, розробленою Аналітичним центром UpPro School за участі громадської організації “Незалежна асоціація психології та коучингу” та незалежного експертного журі. Організатори заявляють, що основними критеріями стануть професійна цінність програми, якість реалізації та фактичний вплив незалежно від розміру компанії.
Детальна інформація про премію та умови участі розміщена на сторінці Soft Skills Summit Awards 2026.
Організатором саміту виступає UpPro School – міжнародний освітній центр навчання та підвищення кваліфікації психологів, HR- та L&D-фахівців, керівників та інших професіоналів, які працюють із розвитком людей, команд і організацій. За даними організаторів, UpPro School є акредитованим CPD-провайдером Великої Британії, понад 150 тис. учасників долучилися до освітніх заходів центру, понад 8 тис. слухачів пройшли професійне навчання.
Для читачів “Open4business” діє промокод Open4business, який надає знижку 10% на квитки Soft Skills Summit 2026. Промокод діє до 11 вересня 2026 року.
Контакт із питань партнерства: Світлана Чаурова, partnerships@softskills-summit.com.
Open4Business – офіційний інформаційний партнер івенту
В Україні з 1 вересня працюватимуть понад 11,6 тис. закладів дошкільної освіти, з них 1,1 тис. – у змішаному форматі і 1,2 тис. – дистанційно, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“В Україні з 1 вересня працюватиме 11 622 заклади дошкільної освіти: 9 301 – очно, 1 111 – у змішаному форматі, 1 210 – дистанційно. Цьогоріч навчання у ЗДО розпочинають 712 987 дітей. Усі садочки, які працюють очно або у змішаному форматі, мають доступ до укриття”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Водночас, зазначається, що динаміка забезпечення дитсадків укриттями є суттєвою.
Так, якщо у 2022 році укриття мали 56,1% дитячих садків, то зараз 83% мають укриття безпосередньо на території або на відстані до 100 метрів.
У відомстві розповіли, що у 2026 році вперше передбачено державну субвенцію на облаштування укриттів у закладах дошкільної освіти загальним обсягом 1 млрд грн, із яких понад 972 млн грн розподілено на 18 проєктів у дев’яти областях.
“Відповідно до закону “Про застосування англійської мови в Україні” та закону “Про дошкільну освіту” з 1 вересня 2026 року вивчення англійської мови у старших групах (для дітей віком 5-6 років) стане обов’язковою складовою освітнього процесу в усіх закладах дошкільної освіти”, – нагадали в Міносвіти.
Там зазначили, що вивчення англійської мови в садочку – це насамперед м’яке знайомство з мовою через гру, а не “уроки” в класичному розумінні.
Зокрема, для дітей віком 5-6 років оптимальна тривалість занять становить 20-25 хвилин зі зміною активностей кожні 5-7 хвилин – це дає змогу підтримувати увагу та інтерес дітей.
Заступник керівника Офісу президента України, голова Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад Віктор Микита повідомив про нараду з керівниками обласних адміністрацій, на якій обговорили підготовку регіонів до початку нового навчального року, забезпечення дітей гарячим харчуванням, облаштування укриттів, енергонезалежність закладів освіти та інші питання.
“Станом на зараз понад 9 370 закладів освіти готові забезпечити дітей гарячими обідами. Це майже 99% усіх учнів, які навчаються на цьому рівні. Держава забезпечила громади фінансовим ресурсом для досягнення цього показника”, – написав Микита в Телеграм у п’ятницю за підсумками наради.
Також він повідомив про роботу над реалізацією ініціативи президента “Пакунок школяра” з фінансування родин першокласників для закупівлі необхідних речей до школи перед початком нового навчального року, але не уточнив, на якому вона перебуває етапі.
Заступник керівника ОП розповів про роботу зі створення енергонезалежних шкіл, яка полягає в обладнанні найбільших закладів освіти засобами автономного живлення, генерації та тепла. “Школи стануть справжніми просторами незламності, де у разі відключень світла діти зможуть тривалий час перебувати в теплі та з електроенергією. Минулої, важкої зими такі рішення у громадах та регіонах довели свою ефективність. Це наш перевірений шлях, яким ми рухаємося далі”, – повідомив Микита.
Український школяр Тарас Симак із Коломиї став бронзовим призером 22-ї Міжнародної географічної олімпіади International Geography Olympiad (iGeo 2026), яка відбулася 11-17 серпня у Стамбулі.
Тарас Симак навчається у Коломийському ліцеї №1 імені Василя Стефаника. Раніше він неодноразово ставав призером учнівських олімпіад, а навесні 2026 року переміг на обласному етапі Всеукраїнської олімпіади з історії.
У цьогорічній iGeo взяли участь 184 старшокласники з 50 країн світу. Кожна національна команда могла складатися максимум із чотирьох учасників, відібраних за результатами національних олімпіад.
Серед країн, представники яких здобули нагороди у Стамбулі, були також Сербія, Білорусь, Румунія, Монголія, Туреччина та Іран.
Зокрема, сербський школяр Петар Толимир із Белграда отримав золоту медаль. Білоруські учасники завоювали золоту, срібну та бронзову нагороди. Румунська команда завершила олімпіаду з двома срібними та двома бронзовими медалями.
Історичного результату досягла Монголія – Аміна Аянбек здобула перше в історії країни золото на Міжнародній географічній олімпіаді. Ще один монгольський учасник отримав бронзову нагороду. Представник країни-господаря Туреччини став срібним призером, Іран отримав бронзу.
International Geography Olympiad вважається головним міжнародним змаганням з географії для школярів віком 16-19 років і проводиться під егідою Міжнародного географічного союзу.
На відміну від традиційних предметних тестів, учасники мають не просто демонструвати знання географічних фактів, а аналізувати карти, статистичні дані, економічні й демографічні процеси та працювати безпосередньо на місцевості.
Підсумковий результат формується з трьох частин: 40% становить письмове випробування, 40% – польове дослідження і 20% – мультимедійний тест із використанням карт, фотографій, графіків та статистики.
Перша iGeo відбулася у 1996 році в Гаазі за участі лише п’яти країн. За три десятиліття олімпіада перетворилася на одне з провідних міжнародних інтелектуальних змагань для старшокласників поряд з олімпіадами з математики, фізики, хімії, біології та інформатики.
Наступну, 23-тю Міжнародну географічну олімпіаду, планують провести у 2027 році в Єлгаві, Латвія.
Українські школярі завоювали одну золоту та дві срібні медалі на 38-й Міжнародній олімпіаді з інформатики International Olympiad in Informatics (IOI 2026), яка відбулася 9–16 серпня в Ташкенті, Узбекистан.
Загалом у змаганні взяли участь 375 школярів із 97 країн світу. Учасники розв’язували складні задачі з алгоритмічного програмування протягом двох змагальних днів.
Найкращий результат серед представників України показав Владислав Халін. Він набрав 398,32 бала, посів 16-те місце в загальному індивідуальному рейтингу та отримав золоту медаль.
Ілля Шевченко з результатом 336,44 бала посів 58-ме місце та отримав срібну медаль. Ще одне срібло Україні принесла Дар’я Перекопська, яка набрала 333,01 бала та посіла 62-ге місце.
Четверта представниця української команди Дар’я Лобас посіла 198-ме місце з результатом 219,04 бала.
Перше місце в індивідуальному рейтингу IOI 2026 посів представник Китаю Цівень Сюй (Qiwen Xu), який набрав 498,27 бала з 600 можливих.
Міжнародна олімпіада з інформатики (International Olympiad in Informatics) є однією з найпрестижніших міжнародних предметних олімпіад для школярів. Змагання проводяться щорічно й орієнтовані на перевірку навичок алгоритмічного мислення, програмування та розв’язання складних обчислювальних задач. На відміну від командних спортивних турнірів, офіційні результати IOI формуються насамперед в індивідуальному заліку.
За даними офіційної статистики IOI, за всю історію участі українські школярі завоювали 110 медалей, у тому числі 14 золотих, 44 срібних та 52 бронзових.
Офіційні результати IOI 2026 опубліковано статистичною системою International Olympiad in Informatics.
Покоління Z може стати першим за багато десятиліть поколінням, у якого результати деяких тестів на когнітивні здібності виявилися гіршими, ніж у попередників. На це вказують дослідження у США та Європі, міжнародні освітні тести та дані про так званий зворотний ефект Флінна.
Дискусія знову активізувалася після публікації науково-популярним ресурсом RathBiotaClan матеріалу Is Gen Z the First Generation Less Intelligent Than Their Parents?. Його автор Шибасіс Рат зібрав дослідження, що свідчать про зниження результатів за окремими показниками — математичним та вербальним мисленням, здатністю концентрувати увагу, запам’ятовуванням та розв’язуванням задач.
Однією з нагод для публікації стали слухання Комітету Сенату США з питань торгівлі, науки та транспорту, що відбулися 15 січня 2026 року. Нейробіолог і фахівець у галузі освіти Джаред Куні Хорват представив сенаторам дані про те, що за останні два десятиліття в ряді розвинених країн спостерігається стагнація або зниження показників грамотності, математичних навичок, уваги та здатності до складного міркування.
Більшу частину XX століття результати тестів на інтелект послідовно поліпшувалися від покоління до покоління. Це явище отримало назву ефекту Флінна. Зростання пояснювали поліпшенням харчування та охорони здоров’я, розширенням доступу до освіти, зменшенням кількості дітей у сім’ях та ускладненням середовища, в якому люди ростуть і працюють.
Однак у деяких розвинених країнах цей процес спочатку сповільнився, а потім змінив напрямок.
Одне з найвідоміших досліджень провели норвезькі вчені Бернт Братсберг та Оле Рогеберг. У роботі, опублікованій у Proceedings of the National Academy of Sciences у 2018 році, вони використовували дані про призов до війська та адміністративні реєстри за кілька десятиліть. Порівняння братів у межах одних і тих самих сімей дозволило авторам зробити висновок, що як попереднє зростання, так і подальше падіння результатів значною мірою пов’язані зі змінами середовища, а не з генетичними змінами населення.
У липні 2026 року Братсберг та його колеги опублікували в PNAS нове дослідження на основі даних 579 379 норвезьких чоловіків, народжених у 1967–1991 роках. Воно показало, що розширення середньої освіти певний час могло маскувати більш загальну негативну тенденцію результатів когнітивних тестів. Після того як зростання охоплення освітою сповільнилося, зниження стало помітнішим у різних соціальних групах.
Американські дані дають схожий, хоча й складніший результат.
Дослідники Північно-Західного університету проаналізували результати 394 378 американців, які проходили онлайн-тестування в рамках проєкту SAPA у 2006–2018 роках. Результати з вербального мислення, матричних завдань та числових послідовностей з часом погіршувалися. При цьому просторове мислення, навпаки, поліпшувалося.
Саме тому одна з авторок дослідження Елізабет Дворак застерігала від твердження, що американці просто «стають дурнішими». За її словами, зміна результатів тестування не обов’язково означає відповідну зміну загальної розумової здатності. Воно може відображати зміну навичок, мотивації, освіти або здатності виконувати конкретний тип тестових завдань.
Це принципово важливе застереження і для оцінки покоління Z. Сучасні молоді люди можуть гірше показувати себе в одних типах когнітивних завдань і водночас краще — в інших, наприклад, під час обробки візуальної інформації або використання цифрових інструментів.
Іншим серйозним джерелом даних є міжнародна програма OECD PISA, в рамках якої перевіряються знання та здатність застосовувати їх у 15-річних школярів.
Між PISA 2018 і PISA 2022 середній результат з математики в країнах OECD знизився на рекордні 15 балів, а з читання — на 10 балів. При цьому результати з природничих наук істотно не змінилися. OECD наголошує, що погіршення результатів з читання почалося ще до пандемії COVID-19, тому пояснити весь тренд лише закриттям шкіл у 2020–2021 роках неможливо.
Водночас сама ОЕСР не зводить проблему до смартфонів чи комп’ютерів. Організація зазначає, що причини зниження освітніх результатів численні, а грамотне використання цифрових технологій викладачами може, навпаки, сприяти розвитку цифрової грамотності та здатності критично оцінювати інформацію.
Саме тут починається найбільш суперечлива частина дискусії.
Хорват пов’язує погіршення деяких показників із швидким проникненням ноутбуків, планшетів та інших цифрових пристроїв у сферу освіти. У його письмових свідченнях перед Сенатом стверджується, що надмірне навчання за допомогою екранів може погіршувати концентрацію, глибину обробки інформації та запам’ятовування, особливо якщо цифрова технологія просто замінює традиційне навчання, не пропонуючи кращої педагогічної методики.
Однак на основі наявних даних не можна зробити висновок, що смартфони є єдиною або навіть доведеною головною причиною зворотного ефекту Флінна.
На результати одночасно можуть впливати якість шкільної освіти, зміна навчальних програм, соціальне середовище, пандемія, сон, фізична активність, харчування, способи споживання інформації та зміна мотивації до проходження стандартизованих тестів.
Тому коректніше говорити не про доведене «падіння інтелекту покоління Z», а про спостережуване зниження результатів за низкою когнітивних та освітніх показників у кількох розвинених країнах.
Навіть таке обережніше формулювання має серйозне економічне значення.
Навички читання складних текстів, математичного аналізу, концентрації та розв’язання нестандартних завдань безпосередньо впливають на людський капітал. В умовах поширення штучного інтелекту значення цих навичок може не зменшуватися, а зростати: людині необхідно не тільки отримувати готову відповідь від машини, а й оцінювати її правильність, помічати помилки та самостійно формулювати складні завдання.
Якщо зниження окремих когнітивних показників дійсно має стійкий характер, наслідки можуть проявитися у продуктивності праці, якості професійної освіти, здатності освоювати складні професії та інноваційному потенціалі економіки.
Але існує й протилежна можливість: цифрове середовище не стільки знижує інтелект, скільки змінює структуру навичок, роблячи менш затребуваними одні форми обробки інформації та розвиваючи інші. Саме це питання сьогодні залишається відкритим.
Матеріал RathBiotaClan корисний насамперед як науково-популярний огляд, що зібрав в одному місці кілька досліджень та публічні виступи Джареда Куні Хорвата. Сам RathBiotaClan позиціонує себе як індійську платформу наукової освіти та медіа, зареєстровану в Індії як micro services enterprise в системі MSME/Udyam. Засновник ресурсу Шибасіс Рат спеціалізується на популяризації досліджень у галузі біології та суміжних наук.
RathBiotaClan не є рецензованим науковим журналом. Тому його публікацію правильніше використовувати як відправну точку, а не як самостійний доказ того, що покоління Z стало менш інтелектуальним.
Найважливішими первинними джерелами для цієї теми є дослідження в PNAS та журналі Intelligence, статистика OECD PISA та матеріали слухань Сенату США. Саме вони дають змогу перевірити основні твердження популярної публікації.
