Оновлена “Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення” (RDNA5) показала $13,9 млрд збитків і $33,5 млрд, необхідних на відновлення освіти і науки України, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Сектори освіти і науки також зазнали значних втрат. Загальні збитки оцінюють у 13,9 млрд доларів США та охоплюють інфраструктуру й активи всіх підсекторів — від дошкільної освіти до наукових установ”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що найбільші пошкодження зафіксовано в науковій інфраструктурі, закладах вищої освіти та школах, зокрема в Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Сумській, Чернігівській, Київській, Луганській і Донецькій областях, а також у місті Києві.
“Для повного відновлення та відбудови сектору освіти і науки на 2026–2035 роки загальну потребу оцінено в 33,5 млрд доларів США”, – додали у відомстві.
Пріоритетними напрямами для підтримки є: відбудова закладів освіти; відновлення очного навчання через будівництво та модернізацію укриттів та запровадження тимчасових рішень для забезпечення доступу до очного навчання; комплексне подолання навчальних втрат (поліпшення викладацьких практик, гнучкі програми надолуження та психосоціальна підтримка потрібні для компенсації втраченого навчального часу і подолання психологічних травм).
“Коли ми говоримо про збитки, завдані росією українській системі освіти і науки, йдеться не лише про зруйновані будівлі. Це обмежений доступ до навчання, втрачені можливості та освітні розриви, які впливають на майбутні доходи дітей і економічний потенціал країни — і ці наслідки посилюються, доки триває війна”, — цитує міністра освіти і науки Оксена Лісового прес-служба.
Звіт RDNA5 підготовлено спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН. Він охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року. Загальна вартість відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить $588 млрд (понад EUR500 млрд) протягом наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.
Державний бюджет на 2026 рік передбачає 298,8 млрд грн фінансування Міністерства освіти і науки України.
“Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Документ закладає суттєве розширення інвестицій у людський капітал: на освіту і науку передбачено 298,8 млрд грн — на 85,4 млрд грн більше, ніж у 2025 році”, – йдеться у повідомленні Міносвіти.
Серед ключових напрямків фінансування, зокрема: освіта — 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн до 2025 року); освітня інфраструктура та інвестиційні проєкти — 17 млрд грн, серед них 6,2 млрд грн на укриття у школах та дитячих садочках; безоплатне шкільне харчування — 14,4 млрд грн для забезпечення харчуванням 3,5 млн учнів 1–11 класів; підручники — передбачено 2,1 млрд грн на закупівлю підручників для 4 і 9 класів; стипендії студентам — 6,6 млрд грн.
Передбачається також направити 19, 9 млрд грн на науку, зокрема, майже 3 млрд грн – на базове фінансування університетів і наукових установ за результатами державної атестації; 998 млн грн – на дослідницькі центри передового досвіду; 100 млн грн – на новий конкурс прикладних розробок у партнерстві з бізнесом; 300 млн грн – на конкурсні дослідження.
“Освіта і наука у 2026 році залишаються серед ключових пріоритетів держави. Збільшення фінансування демонструє, що Україна послідовно інвестує в людський потенціал, технологічну силу та майбутню стійкість — основу нашої перемоги та розвитку”, – наголосили в міністерстві.
Як повідомлялося, держбюджет-2024 передбачав 171,2 млрд грн на фінансування сфери освіти, а держбюджет-2025 передбачає 197,3 млрд грн на фінансування освіти.
Заступник начальника Департаменту з фінансових технологій, цифровізації та штучного інтелекту Адміністрації Президента Узбекистану Хікматілла Убайдуллаєв повідомив, що відбулася перша робоча зустріч із представниками компанії OpenAI. Від компанії у зустрічі взяли участь Валері Фокке, Діпс Патель, Шайг Алі та Карлотта Серрано — керівники напрямів із питань освіти та партнерств.
Головною темою переговорів стало впровадження платформи ChatGPT EDU, призначеної для викладачів і студентів. Цей інструмент дозволить використовувати потужні мовні моделі OpenAI у захищеному середовищі, створювати персоналізовані навчальні матеріали та власних AI-асистентів.
Особливу увагу сторони приділили персоналізованому навчанню, у межах якого штучний інтелект допомагає адаптувати освітній процес до індивідуальних особливостей кожного учня — його темпу, рівня знань і зацікавлень. Така система дозволить учителям оперативно виявляти прогалини, формувати індивідуальні завдання, автоматизувати перевірку робіт і скоротити обсяг бюрократичних процедур.
Досягнуто домовленості, що OpenAI не створюватиме окрему програму, а приєднається до національної ініціативи «1 мільйон AI-лідерів», доповнивши її власними курсами та експертизою. Це дасть змогу узбецьким школярам, студентам і викладачам опановувати технології штучного інтелекту на рівні світових стандартів.
Окремим напрямом обговорення стала підтримка місцевих стартапів. OpenAI висловила готовність розглянути можливість надання пільгового доступу до API і кредитів, а також участі у хакатонах та акселераційних програмах в Узбекистані. Це створить додаткові можливості для молодих команд, які розробляють власні AI-продукти в галузі освіти та бізнесу.
Узбецька сторона також представила плани щодо створення GPU-кластера та узбецькомовного корпусу даних для локалізації й адаптації моделей штучного інтелекту. Представники OpenAI відзначили, що їхні системи вже демонструють високий рівень розуміння узбецької мови та висловили зацікавленість у подальшій співпраці в цьому напрямі.
За підсумками зустрічі сторони домовилися підготувати дорожню карту співробітництва за трьома ключовими напрямами:
1) впровадження ChatGPT EDU в університетах;
2) розвиток масової AI-освіти;
3) підтримка стартапів і проведення хакатонів.
KAN Development інвестував $120 млн в освіту та будівництво навчальних закладів під час війни, повідомив засновник компанії Ігор Ніконов.
«Ми в KAN Development віримо в майбутнє і будуємо його сьогодні. Створюємо самодостатні екосистеми з усім необхідним: робота, навчання, спорт, медицина, безпека. У період війни інвестували $120 млн в освіту для дітей, будуємо школи нового рівня”, – розповів Ніконов на фейсбук-сторінці за підсумками участі в Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ).
Як повідомлялося, KAN Development інвестує $80 млн у будівництво школи в ЖК «Республіка» і школи на вул. Маккейна в Києві. Сумарно навчальні заклади розраховані на 2 тис. учнів.
У вересні 2024 року також запрацював архітектурно-інженерний колегіум «А+» на території житлового кварталу «Файна Таун» у столиці. Він став 15-м навчальним закладом мережі «А+».
KAN Development створена в 2001 році. У портфелі компанії – Ocean Plaza, Respublika Park, Tetris Hall, Central Park, Comfort Town, «Файна Таун», Respublika, IQ Business Center і 101 Tower. За більш ніж 20 років роботи на ринку KAN Development створив понад 3 млн кв. м житлової, торговельної та комерційної нерухомості. Компанія також активно розвиває власну мережу освітніх закладів «А+».
Нинішня система освіти в Україні є гальмом на шляху інвестицій і розвитку бізнесу, її треба змінити, вважає президент фармацевтичної компанії «Біофарма Плазма» Костянтин Єфименко.
«Для того, щоб ми реалізували зміни, щоб ми проінвестували за сім років $500 млн, потрібно, щоб змінилася в корені система освіти», – заявив він на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
Єфименко відзначив негативні наслідки для початкової школи навчання онлайн, яке практикується в Україні останні шість років.
«Тому ми школу втратили повністю. Ми сьогодні отримуємо дітей з абсолютно нульовими знаннями, і ми повинні це розуміти, щоб розуміти точку, в якій ми знаходимося», – сказав він.
Єфименко наголосив на необхідності інвестувати в освіту і переглянути програми навчання.
«Треба змінити систему освіти, треба прибрати всі ці уроки щастя, якісь психологічні уроки і повернути в школу математику, хімію і біологію», – вважає бізнесмен, екс-міністр транспорту і зв’язку.
Крім того, Єфименко наголосив на необхідності оновити навчальні лабораторії вишів.
“Я об’їхав у Києві практично всі університети, де викладають хімію і біологію. І скажу так: всі їхні лабораторії застаріли 34 роки тому. Все, що там є з хімії, з біології, з фізики, треба зібрати і викинути. Вся база університетів гірша, ніж одна лабораторія «Біофарми», в яку ми вклали $25 млн. Але давайте задумаємося: периферійна компанія з Білої Церкви має кращу лабораторну базу, ніж всі університети, включаючи національні. Ну куди це годиться?” – сказав він.
Єфименко відзначив високий попит на кваліфіковані кадри: «Нам потрібні люди, але на зупинці тролейбуса ми їх виховувати не можемо. Треба купити хроматографи, треба купити цитометри, треба знайти обладнання, підключити його. А цього немає».
“Ми створили дві школи, тому що ми розуміємо, що шкільної освіти немає. Ми створили свою кафедру в університеті Шевченка. Там зараз навчається 15 дітей, я сам знаходжу викладачів, сам плачу їм гроші, це в рік більше $1 млн. Ми зараз видаємо підручники. Важливіше за це тільки те, що є на фронті”, – сказав він.
Освітяни та науковці повідомляють про системні порушення їхніх прав унаслідок низки останніх ініціатив Міністерства освіти і науки України (МОН), підтриманих урядом. За їхніми словами, зміни загрожують зростанню дефіциту професійних кадрів у технічній та інженерній сферах.
«Аспіранти, заклади вищої освіти в судовому порядку, змушені захищати свої законні та конституційні права та свободи, через чергову спробу Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, реорганізувати навчальні процеси та заклади освіти, зменшити кількість університетів та ввести додаткові заходи контролю не передбачені законами та Конституцією України, що призводить до порушення конституційних прав та свобод освітян, науковців дітей та молоді, у тій їх частині, яка не може бути обмежена під час дії правового режиму воєнного стану, відповідно до Конституції України», – наголосив аспірант, голова благодійної організації «Благодійний фонд “Змінимо наші життя”» Роман Сергієнко на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна».
За словами Сергієнка, ухвалена постанова Кабінету Міністрів №426 від 8 квітня надала МОН право змінювати порядок підготовки здобувачів ступенів доктора філософії та доктора наук. Це створює підстави для відрахування аспірантів навіть за умови успішного виконання ними освітніх та наукових вимог.
«Відповідно до листів-відповідей МОНу №1/8845-24 від 20.05.2024 року та Міністерства юстиції України №81631/С – 18859/7.2.4 від 31.05.2024 року, дані ініціативи не проходили правову та антидискримінаційну експертизу Міністерства юстиції України та були повернуті Кабінетом Міністрів України Міносвіти, про що вказано у відповіді на адвокатський запит від №1/16685-24 від 13.09.2024 р. за підписом заступника Міністра освіти і науки України пана Винницького», – йдеться у пресрелізі Сергієнка.
Крім освітян, проти реорганізації виступили й народні депутати, які організували збір підписів під колективним зверненням до прем’єр-міністра з вимогою скасувати «зміни, котрі націлені на позбавлення громадян України їх конституційних прав та свобод».
Учасники заходу закликали:
заборонити реорганізацію та ліквідацію закладів освіти щонайменше на три роки після завершення війни/воєнного стану;
заборонити передачу навчальних закладів в оренду як єдиного майнового комплексу;
заборонити реалізацію майна навчальних закладів;
змінити умови конкурсу на посаду керівника закладу та обмежити термін його перебування на посаді.
У пресконференції також взяли участь: голова Ради здобувачів вищої освіти, доктор філософії НТУ «Дніпровська політехніка» Єлизавета Бодряго; викладач професійно-теоретичної підготовки ДНЗ «Вище професійне училище №8 м. Стрия» Анатолій Кривошеєв; начальник юридичного відділу Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Вадим Риков.
АСПІРАНТИ, МОН, НАУКА, ОСВІТА, РЕФОРМАОСВІТИ, РОМАН_СЕРГІЄНКО, УНІВЕРСИТЕТИ
