Компанія «Хуавей Україна» підбила підсумки всеукраїнського інженерного конкурсу Student Tech Challenge 2026, у якому взяли участь 152 студенти з 18 закладів вищої освіти, об’єднані у 42 команди. Учасники розробляли практичні рішення для телекомунікаційних мереж, цифрової інфраструктури та енергозабезпечення, повідомило агентство «Інтерфакс-Україна» 11 листопада з посиланням на пресслужбу компанії.
Фінальна церемонія відбулася 6 листопада в Києві. Конкурс проводиться третій рік поспіль за підтримки Міністерства освіти і науки України та спрямований на підготовку інженерних кадрів для технологічного сектору й відновлення критичної інфраструктури.
Цьогоріч студенти працювали у трьох напрямах: Radio Access Network Planning, Datacom Engineering та Digital Energy. Завдання передбачали планування мобільних радіомереж, проєктування систем передавання даних, створення відмовостійкої телекомунікаційної інфраструктури та розроблення енергоефективних рішень.
Зокрема, учасники досліджували способи покращення мобільного покриття, підвищення надійності мереж та використання сонячної генерації разом із системами накопичення електроенергії.
Протягом місяця команди працювали за підтримки викладачів університетів і менторів «Хуавей Україна». До фінального етапу пройшли 23 команди з 12 міст країни, які 4-5 листопада представили свої проєкти англійською мовою перед незалежним професійним журі.
Переможців визначили у трьох інженерних напрямах
У категорії Datacom Engineering перемогла команда Sinners of the networks Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Найкращий результат у напрямі Radio Access Network Planning продемонструвала команда Spectrum Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського».
Переможцем у категорії Digital Energy стала команда Renew Able Національного університету «Запорізька політехніка».
Усі три команди отримали нагороди від організаторів і можливість пройти стажування в «Хуавей Україна» з перспективою подальшого працевлаштування.
Huawei розширює співпрацю з українськими університетами
Генеральний директор «Хуавей Україна» Ма Мінцзе під час церемонії наголосив, що підготовка інженерів має важливе значення для забезпечення стабільної роботи телекомунікаційних систем та відновлення української інфраструктури.
За його словами, з початку повномасштабного російського вторгнення компанія продовжує працювати з українськими операторами зв’язку та технологічними партнерами, сприяючи підтримці й відновленню мереж.
Керівник компанії зазначив, що Student Tech Challenge покликаний допомогти студентам застосовувати університетські знання до практичних інженерних завдань, які виникають у телекомунікаційній та енергетичній галузях.
У фінальній церемонії взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкунь, народний депутат України Олександр Федієнко, представники університетів та технологічних компаній.
Ректор КПІ імені Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко звернув увагу на необхідність розвитку практичних компетенцій студентів у сфері стійких телекомунікаційних мереж і цифрової енергетики.
Ректор Національного університету «Запорізька політехніка» Віктор Грешта наголосив на важливості підготовки фахівців із використанням сучасного обладнання та технологій, з якими випускники працюватимуть на підприємствах.
За інформацією «Хуавей Україна», співпраця компанії з освітніми установами також передбачає забезпечення інтернет-зв’язку в укриттях навчальних закладів, організацію оплачуваних стажувань та програми професійного розвитку молодих спеціалістів.
Huawei є міжнародною технологічною компанією, що спеціалізується на телекомунікаційному обладнанні, мережевих рішеннях, цифровій інфраструктурі та системах енергозабезпечення. В Україні компанія співпрацює з операторами зв’язку, підприємствами та закладами вищої освіти.
Джерела: «Інтерфакс-Україна», 11 листопада 2026 року, офіційний сайт Student Tech Challenge.
Громадська організація «Союз ректорів вищих навчальних закладів України» направила листа прем’єр-міністру України, в якому виступила проти наділення наглядових рад університетів правом розпоряджатися майном та коштами вищих навчальних закладів, а також призначати й звільняти керівників цих вишів.
«Ми неодноразово застерігали представників влади від непродуманих кроків, реформ, що призводять до зниження якості освітніх та науково-дослідних процесів, дестабілізують ситуацію в колективах, які й так страждають у важкі роки війни. Громадськість турбує неконтрольований вплив окремих громадських організацій та осіб, які зловживають ініціюванням так званих «реформ», на які попереднє керівництво міністерства спрямувало до 50 мільярдів гривень грантових коштів, кредитів Світового банку тощо. Результати цих «реформ» або невідомі суспільству, або вельми сумнівні», – йдеться у заяві організації.
Зокрема, зазначається, що членів Союзу обурило прагнення групи осіб взяти на себе вплив на керівництво університетами шляхом запровадження управління через посилення діяльності наглядових рад.
У зв’язку з цим Союз надіслав листа прем’єр-міністру України, у якому рішуче виступив проти наділення наглядових рад правом розпоряджатися майном і коштами вищих навчальних закладів, призначати та звільняти керівників цих закладів.
«Практично вчені ради, конференції трудових колективів, органи студентського самоврядування позбавляються впливу на хід справ, а всі викладачі, науковці, співробітники, студенти позбавляються права обирати та відкликати керівника університету», – додали в громадській організації.
Водночас, на думку президента Національного університету «Київський авіаційний інститут» (КАІ) Ксенії Семенової, Союз ректорів – це скандальна громадська організація, відома своїми висловлюваннями проти реформ в освіті.
«Півроку тому вони виступили із заявою про необхідність скасування реформи старшої школи. Потім з’ясувалося, що ніхто з ректорів університетів насправді під цією заявою не підписувався і наживо її не бачив. Членами громадської організації є не університети, а фізичні особи, частина з яких не є керівниками вишів. Коротше кажучи, це не представницький орган, а клуб за інтересами», – написала вона у мережі Facebook після зустрічі Союзу з керівництвом Міносвіти.
На це у Союзі заявили про нападки «окремих радикалів, керівників навчальних закладів, які призначені з порушенням чинного законодавства і чинять відвертий тиск на керівництво Міністерства освіти і науки України через окремих народних депутатів України та певні політичні сили».
Як повідомлялося, у вересні 2024 року Кабінет міністрів запустив у трьох вишах експериментальний проєкт щодо посилення ролі наглядових рад. Зокрема, учасниками експерименту стали Національний авіаційний університет (НАУ), реорганізований у державне некомерційне підприємство «Національний університет «Київський авіаційний інститут» (КАІ), а також Запорізький національний університет і Карпатський національний університет імені Василя Стефаника.
Колишній віце-прем’єр, який курував сферу освіти, Михайло Федоров у середині 2025 року оголосив, що у 2026 році реформу поширять на всі вищі навчальні заклади. Однак наприкінці 2025 року профільний заступник міністра освіти Микола Трофименко заявив, що наглядові ради будуть законодавчо закріплені, але реформа залишиться добровільною.
6 жовтня 2026 року Трофименко заявив, що Міносвіті не вистачило дворічного експерименту, щоб переконатися в ефективності моделі посилення ролі наглядових рад у університетах. У свою чергу міністр освіти Андрій Бутенко вважає, що поки що зарано оцінювати на проміжному етапі результати експерименту.
Президент Національного університету «Київський авіаційний інститут» (КАБ) Ксенія Семенова вважає, що експеримент щодо посилення ролі наглядових рад у університетах необхідно поширити на всі вищі навчальні заклади або, принаймні, передбачити зміну організаційно-правової форми на державні некомерційні товариства.
Міносвіти пропонує продовжити ще на два роки дещо видозмінений експериментальний проєкт щодо впровадження посиленої моделі управління вищими навчальними закладами. Зокрема, законопроектом пропонується знову провести протягом двох років експеримент за участю Національного університету «Київський авіаційний інститут» (КАІ), Запорізького національного університету та Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, які вже брали участь у попередньому експерименті, що тривав останні два роки. Інші державні університети, що належать до сфери управління Міносвіти, зможуть ініціювати приєднання до посиленої моделі за рішенням вченої ради, а також міністерство зможе самостійно ініціювати приєднання до посиленої моделі закладу, щодо якого встановлено ознаки кризового стану.
Наприкінці жовтня, після зустрічі з Союзом ректорів, у Міністерстві освіти і науки заявили, що не планують масового залучення університетів до експерименту щодо посилення ролі наглядових рад у вищих навчальних закладах.
Джерело: https://zvo.knu.ua/ua/news-1-3-438-zayava-spilki-rektoriv-ukraini
На виборах ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які відбулися 27 жовтня, переміг голова Вченої ради вишу Валерій Копійка.
Згідно з протоколу виборчої комісії, за Валерія Копійку було віддано 1973 голосів (51,74%), за колишню проректорку КНУ з наукової роботи Ганну Толстанову – 712 (18,62%), за колишню проректорку КНУ з міжнародного співробітництва Ксенію Смирнову – 159 (4,16%) і за першого проректора Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій Олександра Корченко – 77 (2,01%). Ще 130 виборців не підтримали жодного кандидата, а 49 бюлетенів визнали недійсними.
Зазначається, що у голосуванні взяло участь 3105 із 3823 виборців, що складає 81,3%.
Згідно зі Статутом університету, вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50% загальної кількості осіб, які мають право брати.
Обраною ректором університету вважається кандидатура, яка набрала більше 50% голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, а в разі проведення другого туру більше 50% голосів осіб, які взяли участь у голосуванні.
Таким чином, Копійка переміг у виборах в першому турі.
Копійка народився 5 березня 1962 року в Києві. У 1984 р. закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського державного університету ім. Шевченка та здобув кваліфікацію спеціаліста з міжнародних відносин.
У 1984-1986 рр. працював військовим перекладачем у Республіці Конго, в 1986-1988 рр. – референтом Товариства “Знання” у Києві, у 1988-1990 рр. навчався в аспірантурі Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка.
З 1990 року працював асистентом, з 1991 року – доцентом кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин КНУ, а з 1997 р. – директором Центру європейської документації ЄС при Інституті міжнародних відносин.
У 2007-2008 рр. – заступник директора з навчальної роботи Інституту міжнародних відносин КНУ, з 2009 р. – директор Інституту, а з 2021 р. – директор Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ.
З квітня по вересень 2026 року був в.о. ректора КНУ ім. Шевченка. У вересні обраний головою Вченої ради університету.
З обраним ректором університету відповідно до вимог закону “Про вищу освіту”, Міністерство освіти і науки України має укласти контракт строком на п’ять років не пізніше одного місяця з дня обрання.
Як повідомлялося, 2 березня Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс на заміщення посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вибори були заплановані на 27 травня 2026 року. Натомість 11 травня Міносвіти перенесло вибори на 27 жовтня.
Колишнього ректора КНУ Володимира Бугрова не допустили до виборів після того як Київський апеляційний суд залишив в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва щодо адміністративного правопорушення про подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.
Італійська фундація Med-Or та Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на розвиток співпраці у сфері дипломатичної підготовки та міжнародного діалогу.
Як повідомляється, документ підписали 13 жовтня в штаб-квартирі Med-Or у Римі голова фундації Марко Мінніті та директор Дипломатичної академії України Ігор Осташ.
Угода передбачає створення основи для спільних ініціатив у сфері дипломатичної освіти, а також розширення можливостей співпраці між Італією та Україною. Зокрема, розглядається залучення італійських та міжнародних викладачів і експертів до навчальних програм української академії.
Фундація Med-Or вже має досвід розвитку міжнародного партнерства у сфері підготовки кадрів в Африці та на Близькому Сході.
У церемонії підписання також взяли участь державний секретар при голові Ради міністрів Італії, уповноважений з питань безпеки Республіки Альфредо Мантовано та посол України в Італії Ігор Брусило.
У Med-Or зазначили, що угода є частиною ширшої програми діяльності фундації, спрямованої на розвиток міжнародного співробітництва в умовах складної міжнародної ситуації.
Підписання меморандуму створює основу для подальшого поглиблення українсько-італійських контактів у сфері дипломатичної освіти, обміну експертним досвідом та підготовки фахівців із міжнародних відносин.
Компанія «Хуавей Україна» оголосила про старт всеукраїнського командного конкурсу Student Tech Challenge 2026 для студентів технічних спеціальностей. Цього року в ньому візьмуть участь 152 студенти у складі 42 команд із 18 українських університетів.
Офіційне відкриття конкурсу відбулося 6 жовтня в онлайн-форматі. До учасників звернулися директор «Хуавей Україна» Ма Мінцзе, генеральна директорка Директорату цифрової трансформації Міністерства освіти і науки України Роксолана Швадчак, а також керівники українських технічних університетів.
У 2026 році команди працюватимуть за трьома напрямами: Radio Access Network Planning, Datacom Engineering і Digital Energy. Учасники мають розробити рішення для практичних завдань у сфері планування мобільних мереж, передавання даних, мережевих технологій і цифрової енергетики.
Робота над проєктами відбуватиметься за підтримки тренерів команд і менторів Huawei Ukraine.
«Хуавей Україна послідовно інвестує в освіту української молоді. Ми прагнемо надихати студентів навчатися ще старанніше, глибше занурюватися в реальні бізнес-кейси та будувати кар’єру в обраних професійних напрямах. Так вони безпосередньо посилюватимуть українську ІКТ-галузь», — зазначив директор «Хуавей Україна» Ма Мінцзе.
Student Tech Challenge проводиться третій рік поспіль. У 2024 році в конкурсі взяли участь 134 студенти у складі 32 команд із 10 університетів, а у 2025 році — 201 студент, 48 команд із 20 університетів. У 2026 році кількість конкурсних напрямів скорочено з чотирьох до трьох, водночас до проєкту долучилися 42 команди з 18 закладів вищої освіти.
Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко наголосив на важливості тіснішого зв’язку університетської освіти з реальними потребами технологічної галузі. За його словами, подібні ініціативи дають змогу студентам не лише здобувати академічні знання, а й застосовувати їх під час розв’язання інженерних завдань та отримувати практичний командний досвід.
Конкурс триватиме з 6 жовтня до 6 листопада. Півфінальний відбір відбудеться 26–27 жовтня, а 4–5 листопада команди представлять свої проєкти незалежному експертному журі. Фінальна церемонія та нагородження переможців відбудуться 6 листопада в Києві.
Переможці отримають призи, а також можливість взяти участь у менторській програмі або програмі стажування Huawei.
Student Tech Challenge — всеукраїнське технологічне змагання Huawei Ukraine для студентів технічних спеціальностей, яке проводиться за підтримки Міністерства освіти і науки України. Учасники розробляють рішення для практичних завдань у телекомунікаціях, мережевих технологіях та енергетиці під керівництвом експертів компанії.
Адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала запровадити збір у розмірі 70 тис. доларів за первинну участь іноземного студента в програмі Optional Practical Training (OPT) та ще 30 тис. доларів за подальші рекомендації, зокрема щодо продовження терміну дії дозволу для випускників STEM-спеціальностей.
Відповідний проект правила Міністерства внутрішньої безпеки США (DHS) опубліковано 8 жовтня 2026 року у Federal Register. Це рішення ще не набрало чинності: документ перебуває на стадії громадського обговорення, коментарі приймаються до 9 листопада. Програма OPT дозволяє іноземним студентам із візою F-1 тимчасово працювати в США за фахом під час або після навчання. Зазвичай випускники можуть працювати за програмою OPT до 12 місяців, а для STEM-напрямків передбачено додаткове продовження.
За новою схемою, запропонованою DHS, платити повинен буде сертифікований коледж або університет до того, як навчальний заклад внесе рекомендацію щодо OPT до системи SEVIS. Без підтвердження сплати нового збору студент не зможе отримати дозвіл на роботу.
Якщо правило буде затверджено в нинішньому вигляді, вартість доступу до OPT зросте в десятки разів. Зараз оформлення дозволу на роботу обходиться приблизно в кілька сотень доларів, тоді як запропонована модель передбачає 70 тис. доларів за первинну рекомендацію та ще 30 тис. доларів за наступну.
DHS пояснює реформу необхідністю боротьби з шахрайством та зловживаннями в OPT, а також захистом американського ринку праці. У проєкті правила відомство посилається на випадки фіктивного працевлаштування іноземних випускників та на виявлені ICE потенційні порушення в програмі.
Reuters зазначає, що OPT є одним із ключових шляхів, за яким іноземні випускники американських університетів отримують перший досвід роботи в США, а потім нерідко переходять на робочі візи H-1B. Тому запровадження такого високого збору може суттєво скоротити кількість випускників, які залишаються працювати в країні після закінчення навчання.
При цьому масштаб групи, яку це потенційно може торкнутися, дуже великий. За даними Open Doors 2025, у американських коледжах та університетах у 2024/25 навчальному році навчалося 1,178 млн іноземних студентів, що становило близько 6% усіх студентів вищих навчальних закладів США. З них 294,3 тис. осіб брали участь у програмі OPT, причому кількість учасників програми за рік зросла одразу на 21%.
Найбільше іноземних студентів приїжджає до США з Індії — 363 тис. осіб, Китаю — 266 тис., Південної Кореї — 42,3 тис., Канади — 29,9 тис. та В’єтнаму — 25,6 тис.
Українських студентів в американських вишах значно менше, проте їхня кількість зростає. За даними Open Doors 2025, у 2024/25 навчальному році в США навчалися або перебували на OPT 2 346 студентів з України, що на 7,5% більше, ніж роком раніше.
Для порівняння: у 2023/24 навчальному році в США налічувалося 2 183 українських студентів. Тоді близько 55% з них навчалися на бакалаврських програмах, 26% — у магістратурі та аспірантурі, 14% брали участь у програмі OPT, ще 5% припадало на програми без ступеня (non-degree).
Отже, якщо структура українського студентського контингенту залишається приблизно на колишньому рівні, нові збори можуть торкнутися кількох сотень українців, які після закінчення американських вишів розраховують залишитися в США для професійної практики. Однак точної кількості українців, які перебувають саме на OPT у 2024/25 році, Open Doors у відкритій стислій статистиці не наводить.
Загалом українська громада в США значно більша за студентську групу. За оцінкою Migration Policy Institute на основі American Community Survey, у 2024 році в США проживали понад 510 тис. іммігрантів, народжених в Україні, а вся українська діаспора, включаючи людей українського походження, оцінювалася приблизно в 1,4 млн осіб.
Критики цієї пропозиції застерігають, що новий збір може зробити американські університети менш привабливими для іноземних абітурієнтів і перенаправити частину студентів до Великої Британії, Канади, Австралії та країн ЄС. Presidents’ Alliance on Higher Education and Immigration вже заявила, що такий високий фінансовий бар’єр може серйозно порушити існуючу систему залучення іноземних випускників на американський ринок праці.
При цьому остаточна доля ініціативи поки що не визначена. Після завершення періоду громадського обговорення DHS може змінити проект, відмовитися від частини положень або прийняти остаточне правило. Крім того, Reuters зазначає, що нові обмеження, ймовірно, зіткнуться з судовими позовами.
