Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз врожаю овочевих культур у 2025 році на 11,5% – до 7,6 млн тонн, плодово-ягідних – на 11,1%, до 1,8 млн тонн, картоплі – на 3,4%, до 19,4 млн тонн.
«Погодні умови навесні 2025 року виявилися несприятливими для врожаїв. Весняні заморозки охопили значну частину території країни, особливо завдавши шкоди озимим, плодово-ягідним і овочевим культурам», – наголошується в оновленому
Інфляційному звіті Національного банку, опублікованому цього тижня.
Водночас, порівняно з минулорічним урожаєм, за оцінками Нацбанку, цього року овочів буде зібрано більше на 11,5%, або на 0,8 млн тонн, картоплі – на 10,7%, або 1,9 млн тонн.
Але з плодово-ягідними ситуація гірша, і їх урожай буде на 12,4%, або 0,2 млн тонн менше торішнього.
Нацбанк також погіршив прогнози врожаю овочевих культур на 2026 рік у порівнянні з попереднім квітневим Інфляційним звітом на 9,1% – до 8,0 млн тонн, а плодово-ягідних – на 4,0%, до 1,9 млн тонн.
Одночасно НБУ дещо поліпшив очікування щодо врожаю картоплі в наступному році – на 0,7%, до 20,0 млн тонн.
Україна в січні-червні 2025 року імпортувала овочів “борщового набору”, зокрема картоплі, моркви, буряку, капусти та цибулі, на суму $152,018 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), Україна у цей період наростила імпорт картоплі в 7,9 раза, до 121,606 тис. тонн, придбавши її на $65,145 млн, що в 6,9 раза більше проти аналогічного періоду 2024 року.
Зазначається, що в першому півріччі 36,49% ринку ввезеної в Україну картоплі належало Польщі, яка змогла заробити від її реалізації $23,77 млн. Водночас Єгипет постачив 13,73% імпортованих обсягів на $8,945 млн, Нідерланди – 11,66% на $7,594 млн.
Україна у січні-червні 2025 року дещо скоротила імпорт цибулі – на 1,1%, до 15,747 тис. тонн, на закупівлю якої витратила $17,69 млн проти $15,5 млн рік тому.
У трійці постачальників цибулі в Україну були Китай та Єгипет, на які припало 26,96% і 21,55% імпорту, що в грошовому еквіваленті становило $4,769 млн і $3,812 млн відповідно. Замикали трійку Нідерланди із часткою 18,85%, постачивши цього товару на $3,335 млн.
Капусти у цей період Україна імпортувала в 2,5 раза більше ніж рік тому – 47,252 тис. тонн проти 18,969 тис. тонн відповідно, витративши на її закупівлю в 2,4 раза більше, ніж у першому півріччі 2024 року – $42,075 млн проти $17,804 млн. Її основними постачальниками стали Македонія (33,3% поставок на $14,022 млн), Польща (24,9% на $10,481 млн) і Нідерланди (13,47% на $5,668 млн).
Імпорт моркви, буряків і селери у січні-червні 2025 року Україна наростила у 7,9 раза відносно аналогічного періоду торік – до 43,065 тис. тонн, на що витратила $27,108 млн проти $4,36 млн відповідно.
Основними постачальниками цих товарів стали Польща, Молдова та Нідерланди, на які припало відповідно 47,04%, 13,53% і 11,93% ввезених обсягів. У грошовому еквіваленті ці країни заробили на поставках коренеплодів в Україну $12,752 млн, $3,667 млн і $3,235 млн відповідно.
Албанія розглядає можливість імпорту з України яловичини, баранини та продуктів переробки, а також хоче збільшити експорт на український ринок ґрунтових овочів, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства за результатами зустрічі свого очільника Віталія Коваля із послом Республіки Албанія в Україні Ерналом Філо.
Міністр зауважив, що Україна 2025 року розвернула державну політику в бік тваринництва і почала нарощувати виробництво ВРХ, червоного м`яса та переробної продукції, що зацікавило Албанію, де зріс попит на м’ясну продукцію через збільшення туристів.
“Албанія зацікавлена в імпорті з України м’яса – ВРХ та баранини- і переробної продукції. Водночас вони хочуть збільшити постачання на український ринок ґрунтових овочів, особливо у лютні-травні, коли в нас стає менше власних. Для цього необхідно спростити певні торговельні процедури між країнами”, – розказав Коваль.
Сторони дійшли згоди на рівні міністерств на посольств обговорити кроки для посилення співпраці в агросекторі.
Очільник Мінагрополітики наголосив, що крім співробітництва в аграрній сфері Україна та Албанія мають багато точок дотику. Зокрема, в обох країнах агросектор формує значну частку ВВП та забезпечує зайнятість для значної кількості людей.
Для активізації співпраці Коваль запропонував провести цьогоріч установче засідання Українсько-албанської спільної комісії.
Національний банк України (НБУ) очікує суттєвого зростання врожаю зернових, олійних та овочевих культур у 2025 році – в межах 10-17%.
“Щодо зернових ми очікуємо зростання врожаїв на 12%, олійних – на 10%, овочів і картоплі – на 17%”, – сказав заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук на пресбрифінгу в четвер.
За його словами, весняні заморозки та потенційно тривалі періоди посухи можуть негативно вплинути на врожайність окремих культур і спричинити певний тиск на ціни, і це розглядається як ризик.
Водночас, відповідно до оперативної інформації від Мінагрополітики, значних пошкоджень посівів від заморозків не спостерігається, зазначив заступник голови НБУ.
“Тому ще раз хотів би повторити нашу тезу, що значне сповільнення продовольчої інфляції в другому півріччі є одним із важливих факторів загального сповільнення інфляції в другому півріччі. І, власне, це наш базовий сценарій”, – підкреслив Ніколайчук.
На його думку, після того, як ціни на сільгосппродукцію торік зросли досить суттєво, потенціал подальшого зростання цін, навіть у випадку реалізації негативних ризиків, буде обмежуватися відповідним імпортом.
Заступник голови НБУ додав, що поточний прогноз врожаю не сильно відрізняється порівняно з оприлюдненим прогнозом у січні.
Ніколайчук наголосив, що за оперативними даними, які надходять від Мінагрополітики, серйозних пошкоджень посівів через заморозки наразі не зафіксовано.
Як повідомлялося, цьогоріч посівна на 20,6% відстає від торішньої. Україна станом на 11 квітня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами понад 1 млн га.
Українські аграрії 2023 року виростили 1,45 млн т овочевих культур, збір яких здійснено з 88,4 тис. га (23,2% від загальних посівних площ) за середньої врожайності 163,9 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Згідно з повідомленням, загалом в Україні вирощено: 105,4 тис. т – капусти, 310,3 тис. т – огірків, 175 тис. т – помідорів, 428 тис. т – цибулі, 51,7 тис. т – моркви, 35,3 тис. т – столових буряків і 344,3 тис. т – інших овочів.
За даними міністерства, на 9 серпня в Україні зібрано огірків на площі понад половину – 51,4%. Аграрії Вінниччини та Івано-Франківщини повністю завершили їх збирання.
Аналогічна ситуація з урожаєм цибулі, яку зібрано на 51,4% площ. Її закінчили збирати в Івано-Франківській та Харківській областях і майже завершили в Херсонській області.
Картоплі накопано 711,5 тис. тонн за середньої врожайності 13,9 т/га. Найвища врожайність картоплі в господарствах Хмельницької області – 29 т/га, констатували в Мінагрополітики.
Україна в січні-червні 2023 року імпортувала овочів “борщового набору”, зокрема картоплі, моркви, буряка, капусти та цибулі, на суму в $100,253 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, Україна імпортувала за шість місяців 2023 року 12,476 тис. тонн картоплі на суму $8,641 млн.
Водночас 27,29% частки ринку імпортної картоплі в першому півріччі поточного року належало Греції, яка змогла заробити від її реалізації $2,23 млн. Постачання картоплі з Румунії становили 12,66% на суму $1,034 млн, з Азербайджану – 9,67% і $970 тис. відповідно.
Україні довелося імпортувати протягом найбільш дефіцитного в плані овочів першого півріччя 2023 року весь “борщовий набір”. Зокрема, закупівлі цибулі на зовнішніх ринках сягнули 0,16% усього імпорту країни, капусти – 0,09%, моркви та буряка – 0,06%. Сумарно на придбання цих базових у раціоні українців овочів (без урахування картоплі) оператори ринку витратили $93,882 млн.
У трійці провідних постачальників овочів “борщового набору” групи лідирували імпортери Польщі та Нідерландів. На їхню частку в імпорті Україною цибулі припало 43,5% і 31,6% поставок, що в грошовому еквіваленті склало $12,393 млн і $8,949 млн відповідно. Замикав лідируючу троку постачальників цибулі Китай з 8,3% поставок на суму $2,346 млн.
Лідером із поставок капусти в Україну стала Польща, чия частка в поставках склала 32% і принесла сусідній державі $9,147 млн. На другому місці Македонія з 31,6%, за які вона виручила $9,034 млн, на третьому – Нідерланди з 10,8% і $3,093 млн відповідно.
Польща в першому півріччі 2023 року також виявилася одним із провідних постачальників коренеплодів – моркви, буряка та селери. Частка імпорту за цими овочами на внутрішньому ринку сягнула 46,9%, що в грошовому еквіваленті становило $11,072 млн. Найкращими в постачанні цих овочів стали Нідерланди і Туреччина, поставки яких займали 37,7% і 2,9% частки імпорту, що в грошовому виразі становило $8,899 млн і $683 тис. відповідно.
Найбільш затребуваними овочами в зимово-весняний час в Україні є помідори та огірки. Імпорт помідорів у першому півріччі 2023 року становив 0,29% від усього імпорту в країну, огірків – 0,07%, що склало 73,05 тис. тонн і 28,182 тис. тонн відповідно.
Лідером із поставок цих овочів в Україну стала Туреччина, на частку якої припало протягом січня-червня 2023 року 77,4% всього імпорту помідорів і 46,8% огірків, що в грошовому еквіваленті склало $45,5 млн і $12,87 млн відповідно.
До трійки постачальників помідорів в Україну увійшли Польща, на частку якої припало 20,37% поставок на суму $12,989 млн, і Нідерланди з 2,99% поставок на $1,9 млн.
Огірки, крім Туреччини, Україна в першому півріччі 2023 року купувала в Румунії, яка виконала 35,33% постачань на суму $9,714 млн, і Польщі – 11,3% на $3,106 млн відповідно.
Незважаючи на дефіцит овочів у країні, українські сільгоспвиробники зуміли відправити невеликі їхні партії на експорт.
Українську картоплю заборонено постачати на європейський ринок через неадаптоване до європейських вимог законодавство. Україна не втратила свої традиційні ринки збуту і змогла заробити $11,251 млн на експорті 19,854 тис. тонн картоплі, з яких 50,7% вирушили до Болгарії, 39,7% – до Азербайджану, 9,05% – до Молдови.
Експорт капусти з України становив 871 тонну, з яких 98% відправлено до Болгарії. Поставки цибулі, моркви та буряка на зовнішні ринки практично в першому півріччі 2023 року практично не виконувалися.
Реалізація 781 тонни огірків на зовнішніх ринках принесла Україні $1,905 млн. Традиційним покупцем тепличних огірків є Польща, куди в першому півріччі 2023 року було здійснено 96% всіх експортних поставок цього овоча, і країни Балтії, зокрема, до Литви вирушило 3% експортованих Україною огірків.
Українські аграрії заробили $463 тис. на експорті 120 тонн тепличних помідорів, 86,5% яких купила Польща, 12,4% – Естонія.
