Міністерство охорони здоров’я та проєкт USAID “Підтримка реформи охорони здоров’я” запустили всеукраїнські соціологічні онлайн-опитування пацієнтів “Голос пацієнта”.
Як повідомляє відомство на своєму сайті, дослідження дасть змогу дослідити досвід взаємодії українських пацієнтів із медичною системою, щоб оцінити сприйняття змін у системі охорони здоров’я.
МОЗ нагадує, що в березні-вересні 2024 року також проводитиметься опитування “Голос працівників охорони здоров’я”.
Мережа медичних клінік ADONIS у січні-червні 2023 року прийняла понад 135 тис. пацієнтів, що на 34% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Як повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” директорка ADONIS із маркетингу Олена Старовойтенко, у першому півріччі 2023 року мережа провела 364 974 візити пацієнтів.
Старовойтенко зазначила, що в першому півріччі найбільшим попитом, як і раніше, користувалися акушерство і гінекологія, терапія, масаж, діагностика та лабораторні дослідження.
Водночас, за словами Старовойтенко, у 2023 році істотно зросли запити на напрямки фізичної реабілітації, неврології та кардіології, що дзеркально відображає поточну ситуацію в Україні.
Водночас Старовойтенко зазначила, що “наразі пріоритетом медичної групи компаній ADONIS є підтримка та максимальне завантаження потужностей у клініках у Києві та Київській області”.
“Найближчим часом компанія не розглядає можливості регіонального розвитку, ми бачимо свою критичну роль у наданні якісної медичної допомоги на наявних локаціях”, – сказала вона.
Старовойтенко уточнила, що медцентр у Бучі після деокупації регіону вже понад рік надає допомогу місцевому населенню і проводить безоплатну реабілітацію постраждалих під час військових дій військовим.
“Цей крок став можливим завдяки фінансовій підтримці благодійних фондів, соціальних ініціатив України та за підтримки міжнародних донорів і волонтерів”, – сказала Старовойтенко.
ADONIS – мережа приватних медичних центрів для дорослих і дітей. Приватна клініка ADONIS заснована понад 20 років тому. В її мережу входять 12 філій у Києві та області, зокрема два власні пологові будинки і лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 66 медичними напрямами.
В умовах воєнного часу медичні компанії впроваджують сервіси, що дають змогу підтримувати комунікації з пацієнтами.
Як повідомила медмережа з посиланням на директора з маркетингу медичної мережі “Добробут” (Київ) Анну Швед, зокрема, серед таких інструментів, які розвиває медмережа, – мобільний додаток “Добробут”. За його допомогою пацієнт може записатися на прийом до потрібного лікаря в будь-якому медцентрі мережі, переглянути результати аналізів для досліджень, консультативні висновки лікарів, записатися до лікаря на онлайн-роз’яснення та пройти його в додатку, оплатити послуги, керувати своїми візитами, переносити або скасовувати їх.
Крім того, сервіс дає можливість довантажити медичні документи, отримані в інших медустановах, а також самостійно, не звертаючись до контакт-центру, записуватися не тільки на прийом до лікаря, а й на аналізи, УЗД, КТ, МРТ, рентген.
Медмережа також вводить термінали самообслуговування для отримання докладної інформації про візит до лікаря без звернення на рецепцію і не чекаючи в черзі.
Крім цього, “Добробут” впроваджує онлайн-консультації через мобільний застосунок.
“Наразі онлайн-прийом відкритий більш ніж для 100 лікарів мережі. Перевага в тому, що це більш захищений канал, ніж популярні месенджери. Лікар може переглянути необхідні для онлайн-консультації медичні документи пацієнта. Спілкування пацієнта і лікаря може відбуватися в чаті, за допомогою аудіо або відео. Коригування схеми лікування, різка зміна стану здоров’я за відсутності можливості фізично потрапити до лікаря – основні приводи для звернення до лікаря онлайн”, – сказала Швед.
“Добробут” також активно використовує такі інструменти, як “вайбер” і “телеграм-боти” для пацієнтів, які не мають змоги зателефонувати до контакт-центру і поспілкуватися з координаторами, наприклад, перебуваючи за кордоном.
“Найближчим часом плануємо розширювати функціонал цього каналу комунікації та покращувати його роботу. Розуміючи шлях та очікування клієнта, ми хочемо бути там, де зручно перебувати йому. Селф-сервіси – це сучасний тренд в усьому цивілізованому світі, зокрема й у медицині. Ми слідуємо цьому тренду, тим паче що умови воєнного стану змушують нас більш динамічно реагувати на нові виклики і підлаштовуватися під нові реалії”, – резюмувала Швед.
Своєю чергою, генеральний директор медичної лабораторії CSD LAB (Київ) Олександр Дудін наголосив, що в лабораторному сегменті діджиталізація є, зокрема, обов’язковою частиною контролю якості та одним із чинників, які дають змогу забезпечити швидкість виконання досліджень і точність їхніх результатів.
Він повідомив, що інвестиції CSD LAB у розвиток інформаційних технологій “сягнули сотень тисяч доларів”. Компанія розробила кілька власних ІТ-продуктів, зокрема медичну програму для патоморфологічної лабораторії.
“Спільно з компанією Yadro Systems ми створили спеціальну програму для патоморфологічної лабораторії, тому що на ринку не було навіть трохи схожих продуктів. Наше програмне забезпечення – SlidePath – допомагає керувати робочими процесами, що максимально зручно для патоморфолога. При цьому надається можливість спостерігати за зразком на кожному етапі”, – розповідає Дудін.
Директор CSD LAB зазначив, що підрахувати, скільки грошей компанія економить завдяки діджиталізації, складно, оскільки діджиталізація – “це про оптимізацію робочих процесів, забезпечення швидкості проведення аналізів і точної відтворюваності результатів”.
“У нашій патоморфологічній лабораторії є обладнання, яке сканує гістологічні скельця і дає змогу патологам з будь-якого куточка світу провести дослідження біоматеріалу і встановити діагноз”, – сказав він.
Дудін пояснив, що раніше така інновація ефективно використовувалася компанією для отримання консультацій від міжнародних партнерів і провідних світових патологів щодо складних унікальних клінічних випадків, проте з початку повномасштабного вторгнення CSD LAB почала активно використовувати сканер і в щоденній роботі, коли патоморфологи були змушені працювати в різних куточках України.
“Можливість відсканувати гістологічні скельця допомогла продовжувати роботу над дослідженнями, від результатів яких часто залежить здорове майбутнє, а іноді – навіть життя наших клієнтів”, – сказав він.
Дудін сказав, що процес діджиталізації вимагає значних фінансових інвестицій, але “це необхідно і без впровадження новітніх цифрових технологій сучасна лабораторна діагностика неможлива”.
Як повідомлялося, у травні 2022 року комітет з охорони здоров’я Європейської бізнес асоціації (ЄБА) заявив, що однією зі складових повоєнного відновлення системи охорони здоров’я України має стати повноцінна діджиталізація системи, зокрема доступна телемедицина, електронна медична картка, електронні рецепти.
Медична мережа “Добробут” за підтримки міжнародного благодійного фонду Direct Relief запускає програму надання безоплатних препаратів хіміотерапії для пацієнтів з раком молочної залози.
Як повідомляють у пресрелізі медмережі, у межах першого етапу програми можна безоплатно отримати препарат Tamoxifen Citrate 10 mg для курсу лікування тривалістю три місяці.
“Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. До неї входить 17 медичних центрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7000 операцій. У мережі працює понад 2800 співробітників.
Співпрацює з низкою міжнародних благодійних організацій Direct Relief International, Children of War Foundation, International Medical Corps і University of Miami Global Institute, а також із благодійним фондом “Фонд “Добробут”, заснованим клінікою.
Лікарі однієї з лікарень у Римі вирішили прооперувати пацієнта в нестандартних умовах: 35-річному чоловікові дозволили грати на саксофоні під час операції з видалення пухлини головного мозку.
За словами лікарів, гра на музичному інструменті допомогла хірургам краще зрозуміти, як працює мозок пацієнта при виконанні різних завдань, а також контролювати процес для того, щоб не зачепити нейронні зв’язки.
“Операція, що проводиться в стані неспання, дозволяє з високою точністю складати карту нейронних мереж під час хірургічного втручання, на яких засновані різні функції мозку, такі як гра, мова, рух, пам’ять, рахунок”, – зазначив у прес-релізі доктор Крістіан Брогна .
За його словами, операція, яка тривала дев’ять годин, пройшла успішно.
Муніципалітет Брюсселя разом із столичною лікарнею ім. Брюгмана реалізує у тестовому режимі проект відвідування пацієнтами музеїв за рекомендаціями лікарів. Перші півроку вхідні квитки таких відвідувачів оплачує міська влада.
Пацієнти денного психіатричного стаціонару лікарні можуть отримати «музейний рецепт», якщо лікар вважатиме, що екскурсія такого роду вплине на психічний стан людини, яка проходить лікування.
«З появою коронавірусу ми ще краще зрозуміли, наскільки важливий психічний добробут. Проект має подвійну мету: сприяти доступу до культури для вразливої категорії публіки та мати додатковий інструмент у рамках терапевтичного спостереження», – пояснює представник з культури брюссельської муніципальної ради Дельфін Уба.
У «музейному рецепті» вказується, який музей пацієнт хоче відвідати і скільки людей – членів сім’ї чи інших осіб – його супроводжуватиме. Лікар має офіційно підписати рецепт. Місто Брюссель оплачує вхідні квитки для пацієнта і до трьох осіб, які його супроводжують.
