Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Пакистан і Саудівська Аравія підписали стратегічний договір про взаємну оборону

Пакистан і Саудівська Аравія підписали стратегічний договір про взаємну оборону, за яким напад на одну з країн буде розцінений як напад на обидві.

Угода називається Strategic Mutual Defence Agreement (Стратегічний договір про взаємний захист). Її підписання відбулося 17 вересня 2025 року в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія. Підписи поставили прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф і наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман.

Ключова умова угоди – «будь-яка агресія проти однієї сторони буде розглядатися як агресія проти обох». У документі не йдеться прямо про використання ядерної зброї або про конкретні військові активи, проте заявляється, що угода охоплює всі оборонні та військові засоби, які сторони вважатимуть необхідними залежно від загрози.

Підписання відбулося на тлі зростання регіональної напруженості, особливо після ізраїльських повітряних ударів по Катару і занепокоєння серед арабських держав надійністю захисту з боку США. Тривалі відносини між країнами включають співпрацю в навчанні, присутність пакистанських військовослужбовців у Саудівській Аравії та захист ісламських святинь.

Військові сили Пакистану і Саудівської Аравії

Для розуміння, які країни входять в угоду, важливо оцінити їх військовий потенціал:

, , ,

Президент України прийняв вірчі грамоти від послів Кіпру, Латвії, Пакистану

Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів Кіпру – Міхаліса Фірілласа, Латвії – Андрейса Пілдеговічса і Пакистану – Канвара Аднана Ахмеда Хана, повідомляє прес-служба.

«Володимир Зеленський і Міхаліс Фіріллас обговорили посилення санкційного тиску на Росію, продовольчу безпеку, спільні проекти в рамках Євросоюзу, ситуацію з безпекою в регіоні та взаємодію з партнерами, зокрема в багатосторонніх форматах», – йдеться в повідомленні.

Крім того, Зеленський і посол Кіпру обговорили майбутнє членство України в Євросоюзі та пріоритети під час головування Кіпру в Раді Європейського Союзу в першій половині 2026 року.
Президент також обговорив з Пілдеговічсом розвиток ініціативи PURL, посилення тиску на РФ, гуманітарну допомогу. Посол запевнив, що Латвія буде активно просувати інтереси України на майданчику

ООН наступного року, коли країна стане непостійним членом Організації.
З послом Пакистану Зеленський обговорив розвиток двостороннього співробітництва, зокрема в оборонній та військово-технічній сферах, а також партнерство в галузі торгівлі та продовольства.

, , , ,

Узбекистан, Афганістан і Пакистан планують будівництво Трансафганської залізниці

Міністри закордонних справ Узбекистану, Афганістану і Пакистану Бахтієр Саїдов, Амір Хан Муттакі та Ісхак Дар під час зустрічі в четвер у Кабулі підписали тристоронню рамкову угоду про розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту Трансафганської залізниці.

«Підписали тристоронню рамкову угоду про розробку техніко-економічного обґрунтування проекту Трансафганської залізниці Узбекистан-Афганістан-Пакистан, що має стратегічне значення для всієї Євразії», – повідомив глава узбецького МЗС у своєму телеграм-каналі.

Він зазначив, що цей транспортний коридор поліпшить торгівлю, підтримає економічне відновлення Афганістану і відкриє нові шляхи до світових ринків через південні порти.

За словами Саїдова, в ході зустрічі узбецька сторона підтвердила прихильність зміцненню торговельних зв’язків, розширенню співпраці в сільському господарстві, фармацевтиці, текстильній промисловості та будівництві, а також збільшенню можливостей Термезького міжнародного торгового центру (відкритий на території Узбекистану поблизу афганського кордону).

Як повідомлялося, у лютому 2021 року представники Узбекистану, Афганістану і Пакистану за підсумками переговорів у Ташкенті підписали спільний план дій щодо будівництва залізниці Мазарі-Шариф – Кабул – Пешавар протяжністю 573 кілометри і транзитним потенціалом до 20 млн тонн вантажів на рік.

Інтерес до фінансування проекту висловили Світовий банк, Азіатський банк розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Ісламський банк розвитку, Азіатський банк інфраструктурних інвестицій та Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC).

У квітні 2024 року під час візиту президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Москви було досягнуто попередньої домовленості про участь Росії в проекті. Попередньо обсяг перевезень російських вантажів по проєктованому маршруту можна оцінити в 8-15 млн тонн щорічно.

За оцінками Мінтрансу Узбекистану, будівництво Трансафганської залізничної лінії займе не менше 5 років, попередня вартість може скласти $4,8 млрд.

 

, , , ,

Прем’єр Індії пообіцяв, що Пакистан не отримуватиме воду з індійських річок

Прем’єр Індії Нарендра Моді в четвер заявив, що Делі позбавить Пакистан доступу до водних ресурсів з індійської території через ворожу політику Ісламабада.

«Пакистан не отримає жодної краплі води, що належить Індії. Ігри з життями індійців коштуватимуть Пакистану дорого», – наводить Hindustan Times слова прем’єра.

Також він нагадав про позицію Делі, згідно з якою переговори з Ісламабадом йтимуть лише про контрольовану Пакистаном частину Кашміру.

Раніше повідомлялося, що індійська сторона, незважаючи на перемир’я з Ісламабадом після обміну ударами в травні, поки що не повертається до виконання договору про води Інду, що регулює використання сторонами води з кількох річок.

Тим часом, за даними видання Dawn, напередодні голова однієї з панівних у країні Пакистанської народної партії Білавал Бхутто Зардарі заявив, що миру в Південній Азії вдасться досягти, якщо тільки Індія і Пакистан домовляться щодо трьох питань – Кашміру, боротьби з тероризмом і води.

«Народи двох країн бажають миру, який неможливий без вирішення трьох проблем: Кашміру, тероризму та води», – сказав він.

Політик також висловив глибоку стурбованість у зв’язку з використанням Індією водної проблеми у своїх інтересах.

Dawn зазначає, що незабаром Зардарі на чолі пакистанської делегації вирушить до низки країн з метою донести точку зору Ісламабада на регіональну ситуацію.

Договір, укладений 1960 року, регулює використання обома країнами води з Інду і низки інших річок, витоки яких розташовані в Індії. Під час нового витка напруженості між країнами, що розпочався у квітні 2025 року, Індія призупинила виконання договору і перекрила шлюзи на греблях деяких річок. В Ісламабаді побоюються, що такі дії можуть викликати посуху на пакистанській території.

,

Глава МЗС Індії підтвердив домовленість про припинення вогню з Пакистаном

Міністр закордонних справ Індії Субрахманьям Джайшанкар підтвердив досягнення домовленості про перемир’я між Пакистаном та Індією.

«Сьогодні Індія і Пакистан досягли взаєморозуміння про припинення вогню і військових дій. Індія послідовно займає тверду і безкомпромісну позицію проти тероризму в усіх його формах і проявах. Вона і надалі дотримуватиметься цієї позиції», – написав він у соцмережі Х у суботу.

,

Порівняльний аналіз військового потенціалу Індії та Пакистану від Experts Club

На тлі загострення ситуації в Кашмірі в травні 2025 року, Індія та Пакистан знову опинилися на межі військового конфлікту. Після терористичної атаки в Пахалгамі, яка забрала життя 26 осіб, Індія звинуватила в скоєному пакистанських бойовиків, що викликало різке погіршення відносин між двома країнами. Пакистан, у свою чергу, відкинув звинувачення і провів випробування ракет, демонструючи готовність до відповідних заходів.

Пропонуємо проаналізувати військовий потенціал цих двох країн.

Військовий потенціал Індії

Чисельність: 1,45 млн активних військовослужбовців, 1,15 млн резервістів і понад 2,5 млн співробітників парамілітарних сил.

Сухопутні сили: 3 740 основних бойових танків (T-90 Bhishma, Arjun), 9 743 артилерійських установок, включаючи сучасні системи Pinaka і Dhanush.

Військово-повітряні сили: близько 2 229 літальних апаратів, включаючи 600 винищувачів (Rafale, Су-30МКІ), 899 вертольотів і 831 допоміжне повітряне судно.

Військово-морські сили: 75 500 військовослужбовців, 150 кораблів, включаючи авіаносець INS Vikramaditya і підводні човни з балістичними ракетами класу Arihant.

Ядерний арсенал: близько 170–200 боєголовок, політика «не першого удару», засоби доставки — ракети Agni (I–V), Prithvi, BrahMos, а також морські та повітряні платформи.

Технологічні досягнення: розробка гіперзвукових ракет (BM-04), лазерних систем ППО (IDD&IS Mk2A), інтеграція театральних командувань і концепція Integrated Battle Groups для швидкої мобілізації.

Військовий потенціал Пакистану

Чисельність: близько 700 000 активних військовослужбовців: 560 000 у сухопутних військах, 70 000 у ВПС і 30 000 у ВМС.

Сухопутні сили: 2 537 основних бойових танків (T-80, Al-Khalid), 4 619 артилерійських установок.

Військово-повітряні сили: приблизно 1 387 літальних апаратів, включаючи винищувачі JF-17 Thunder і F-16, а також китайські безпілотники.

Військово-морські сили: 30 000 військовослужбовців, 9 фрегатів, 5 підводних човнів, включаючи нові китайські S20.

Ядерний арсенал: близько 170–190 боєголовок, доктрина «першого удару» з акцентом на тактичні ядерні озброєння, включаючи ракети Nasr (Hatf-9) з дальністю до 70 км.

Технологічні досягнення: спільні програми з Китаєм з виробництва винищувачів, модернізація ППО, розвиток ракетних технологій.

Параметр Індія Пакистан
Активний персонал 1,45 млн 700 000
Основні бойові танки 3 740 2 537
Артилерійські установки 9 743 4 619
Військово-повітряні сили 2 229 літальних апаратів 1 387 літальних апаратів
Військово-морські сили 150 кораблів 9 фрегатів, 5 підводних човнів
Ядерний арсенал 170-200 боєголовок 170-190 боєголовок
Ядерна доктрина Не перший удар Можливість першого удару

Ситуація залишається напруженою:

Пакистан провів два ракетні випробування, включаючи запуск ракети Fatah з дальністю 120 км.

Індія посилила заходи безпеки і провела навчання в декількох штатах.

Обидві країни закрили повітряний простір і призупинили торгівлю.

Міжнародні актори закликають до деескалації.

Експерти попереджають, що навіть обмежений конфлікт може перерости в ядерне протистояння, з огляду на доктрини сторін і історичний досвід.

Джерело: https://expertsclub.eu/porivnyalnyj-analiz-vijskovogo-potenczialu-indiyi-ta-pakystanu-vid-experts-club/

, ,