Парламент Португалії схвалив законопроєкт про створення гуманітарної візи, пише місцеве видання Correio da Manhã.
Повідомляється, що документ дасть змогу людям, яких переслідують на батьківщині, отримати спеціальну візу в Португалію, щоб, приїхавши, попросити в ній політичного притулку. Наразі це можна зробити за туристичною візою, яку потрібно отримувати в країні громадянства або в іншій – за наявності посвідки на проживання.
Процедуру видачі гуманітарних віз тепер розроблять у парламентському комітеті з конституційних питань. Партія “Ліберальна ініціатива”, яка підготувала законопроєкт, хоче домогтися, щоб гуманітарну візу можна було отримувати в португальському посольстві в будь-якій країні, а не їхати на батьківщину “з усіма наслідками, що випливають із цього, ризиками”.
Зазначається, що на візу, зокрема, зможуть розраховувати росіяни, яких переслідують із “політичних мотивів”, зазначають португальські депутати.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав розпорядження про допуск журналістів до будівлі парламенту в умовах дії воєнного стану.
Як повідомила прес-служба Апарату Верховної Ради, згідно з розпорядженням представники ЗМІ можуть висвітлювати діяльність парламенту безпосередньо в приміщенні законодавчого органу.
Розпорядження затверджує положення “Про акредитацію медіа при Верховній Раді України дев’ятого скликання на період дії воєнного стану в Україні”.
Стефанчук і керівник апарату парламенту В’ячеслав Штучний зустрілися з журналістами та поінформували їх про особливості роботи медіа у пресцентрі Верховної Ради, зокрема, про дії під час оголошення повітряної тривоги. Представникам медіа показали найпростіше укриття будівлі парламенту, куди вони будуть зобов’язані спускатися під час повітряної тривоги.
За словами Стефанчука, незважаючи на обмеження під час воєнного стану, важливо, щоб журналісти мали можливість висвітлювати діяльність законодавчого органу. Він також поінформував, що, з огляду на необхідність дотримання вимог безпеки, у пресцентрі можуть працювати максимально 30 осіб.
У четвер увечері парламентський комітет Швейцарії проголосував за виділення 5 млрд швейцарських франків ($5,5 млрд) на допомогу Україні, повідомляє Reuters.
«Швейцарський парламентський комітет у четвер пізно ввечері проголосував за виділення 5 млрд швейцарських франків ($5,5 млрд) на допомогу Україні в рамках ширшого пакета, спрямованого на підвищення обороноздатності нейтральної Швейцарії. Підтриманий законодавцями від ліво- і правоцентристських партій комітет із безпеки верхньої палати парламенту схвалив пакет, що передбачає виділення 10,1 мільярда франків додаткових коштів для армії, поряд із сумою для України”, – йдеться в повідомленні.
План ухвалили 8 голосами проти 5, при цьому праві партії виступили проти. Зазначається, що йому належить пройти низку парламентських перешкод, перш ніж план стане законом.
«У заяві парламенту йдеться про те, що багатомільярдний пакет був задуманий як надзвичайний внесок у забезпечення безпеки Швейцарії та “миру в Європі” у зв’язку з війною, яку Росія веде проти України», – наголошується в повідомленні.
У парламенті також заявили, що українська частина пакета спрямована на підтримку реконструкції і ремонту повсякденної інфраструктури, необхідної для життя в Україні.
Громадяни Бразилії в неділю проголосують на загальних виборах, за підсумками яких буде визначено нових президентів і віце-президента країни, складу Національного конгресу (парламенту), губернаторів, віце-губернаторів і депутатів законодавчих органів штатів.
Основна увага прикута до виборів глави держави. За цю посаду борються сім кандидатів, проте найбільшою підтримкою серед населення Бразилії користуються двоє: чинний президент Жаїр Болсонару та колишній президент Луїс Інасіу Лула да Сілва. Болсонару – політик правого спрямування, а Лула да Сілва представляє лівих.
Згідно з останнім перед голосуванням опитування Datafolha, Лула да Сілва може отримати 50% голосів виборців у першому турі, а Болсонару – 36%. Решта голосів розподілилася серед ще п’ятьох кандидатів. Спостерігачі зазначають, що не можна виключати, що Лула да Сілва, незважаючи на великий відрив від Болсонару, не зможе добитися обрання вже за підсумками першого туру.
Для перемоги у першому турі кандидату потрібно набрати понад 50% голосів. Якщо це зробити не вдасться, то проводиться другий тур між двома найсильнішими кандидатами.
Лулі да Сілві 76 років, він раніше збирався брати участь у виборах 2018 року, проте не зміг це зробити, оскільки був засуджений та опинився у в’язниці. Незважаючи на це бразильці продовжували плекати до нього симпатію, і, судячи з опитувань, навіть за ґратами Лула да Сілва залишався найпопулярнішим у країні політиком.
У результаті бразильська Партія трудящих висунула кандидатом у президенти замість нього Фернанду Аддада. Цей політик програв нинішньому президенту Болсонару.
Лула да Сілва керував Бразилією з 2003 по 2010 рік, 2017 року його засудили до дев’яти з половиною років позбавлення волі за відмивання грошей та корупцію. Пізніше термін збільшили до 12 років. Сам він своєї провини ніколи не визнавав, його адвокатам зрештою вдалося оскаржити вирок. 2021 року Верховний суд країни анулював його вирок у антикорупційних справах. Тепер він може знову балотуватись на виборах.
Період його роботи на посту запам’ятався бразильцям завдяки соціально-орієнтованій економічній політиці, і нинішня передвиборча програма також побудована з лівим ухилом: він фокусується на найбідніших верствах населення Бразилії, обіцяє розширення соцпрограм і збільшення фінансування інфраструктурних проектів, має намір боротися за збереження на відміну від Болсонару, якого критикували за інтенсивну вирубку лісів під час його терміну.
Болсонару 67 років, і в минулому він, військовий і конгресмен, ще до того, як зайняв пост президента, був відомий у Бразилії своїми висловлюваннями, що викликали суперечки на адресу етнічних і сексуальних меншин і жінок, а також ультраправими консервативними поглядами, він неодноразово висловлював ностальгію по періоду військової диктатури у Бразилії.
Багато бразильців критикували Болсонару за те, що він, на їхню думку, применшував серйозність пандемії COVID-19. Опитування показували, що громадяни країни вважають, що в уряді за Болсонара є корупція і що він нездатний керувати країною. Проведені протягом серпня та вересня опитування свідчили, що рівень схвалення Болсонару впав до рекордно низьких позначок, і що не схвалювали його роботу у різний час від половини до двох третин респондентів.
Під час передвиборчої кампанії Болсонару продовжував озвучувати консервативні погляди, обіцяв захищати традиційні цінності християн, критикувати систему електронного голосування країни та навіть членів виборчкому у тому, що вони “працюють проти нього”. Його кампанія запам’ятається бразильцями скандалами: Болсонару робив різкі, радикальні висловлювання, які потім активно поширювалися в соціальних мережах, якось – побився з блогером, який критикував його на публічному заході.
Крім цього, бразильці в неділю оберуть 27 із 81 сенатора, 513 членів палати депутатів, 27 губернаторів та членів законодавчих зборів штатів.
