Міністерство фінансів України підтримало пропозицію Асоціації “Страховий бізнес” (АСБ) і Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) щодо недопущення оподаткування ПДВ комісійної винагороди страхових агентів, повідомляють у прес-релізі АСБ.
При цьому уточнюється, що норму щодо оподаткування ПДВ містив проєкт закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування страхової діяльності в Україні”.
Як повідомлялося, обидва об’єднання спільно зверталися до Мінфіну, Міністерства економіки, Державної регуляторної служби, Національного банку з проханням не погіршувати податкові умови ведення страхового бізнесу і не порушувати вимоги Директиви ЄС.
“Україна рухається в ЄС, тому ми повинні звіряти всі податкові новації, як зі здоровим економічним глуздом, так і з діючими в Євросоюзі принципами і нормами”, – вважає генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський.
Водночас у прес-релізі уточниться, що оподаткування комісійною винагородою страхових агентів ПДВ прямо суперечить Директиві Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року “Про загальну систему податку на додану вартість”. Стаття 135 “Звільнення від оподаткування інших видів діяльності”, які прямо встановлюють, що “держави-члени повинні звільняти від оподаткування… операції страхування та перестрахування, включно з пов’язаними з ними послугами, які надають страхові брокери та страхові агенти”.
У повідомленні також наголошується, що для обґрунтування своєї позиції, страховими об’єднаннями було зроблено аналіз показників діяльності страховиків України за дев’ять місяців 2023 року та проведено репрезентативне опитування учасників ринку. За результатами яких стало зрозуміло, що держава не отримала б економічного ефекту від цього нововведення, а навпаки, виникли б непрогнозовані додаткові витрати на адміністрування, контроль і моніторинг операцій з ПДВ у страховій діяльності.
“За нашими оцінками, наші пропозиції, підтримані Мінфіном, зберегли кожній страховій компанії принаймні 40-50 тис. грн. щомісяця”, – зазначив Черняховський.
Суми до відшкодування зменшились майже у півтора рази
Податок на додану вартість (ПДВ) склав п’яту частину від усіх доходів до держбюджету у 2023 році. Усі платники ПДВ мають право на відшкодування цього податку. Проте лише 63% від запитаного відшкодування ПДВ було виплачено Державною Податковою службою (ДПС) у 2023 році.
Торік ПДВ з ввезених товарів склав 366,2 млрд грн — збільшився в 1,4 рази порівняно з першим роком повномасштабної війни. Це майже стільки ж, як у 2021 році — 380,7 млрд грн.
Натомість внутрішній ПДВ — тобто податок на товари, що вироблені в країні — виріс на 10% до 2021 року.
Ситуація з відшкодування ПДВ у 2023 році трохи покращилась, проте все ще не сягла довоєнних показників. Так, минулоріч Податкова повернула 63% від сум, заявлених до відшкодування — майже 78,5 млрд грн. Це у 1,6 разів менше, ніж у 2021 році. Варто зазначити, що і суми до відшкодування зменшилися в 1,4 рази у порівнянні до того ж довоєнного року.
Загалом, найгірші показники відшкодування ПДВ за останні 4 роки зафіксовано у 2022 році — лише 48% від затребуваних сум, а найкращі — у ковідному 2020-му: 97% від запитаного.
Минулоріч ПДВ з вітчизняних товарів, з урахуванням відшкодування, склав 8,6% бюджету, а ПДВ з імпортних товарів — 11,5%. На ПДВ припадає 20% від усіх доходів до держбюджету у 2023 році. Для порівняння, у 2022 році ПДВ приносив державній казні 25% доходу.
Верховна Рада звільнила від податку на додану вартість (ПДВ) низку товарів, що надходять в Україну для потреб безпеки та оборони.
За відповідний законопроєкт №9467 про внесення змін до перехідних положень Податкового кодексу, що стосуються особливостей ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони, в цілому проголосували 294 народні депутати на пленарному засіданні в п’ятницю, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у Телеграм-каналі.
Законопроектом звільняються від ПДВ тепловізорні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення і далекоміри, які ввозять на митну територію України.
Президент України Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від ПДВ і мита імпорту коптерів, тепловізорів, коліматорів, рацій і приладів нічного бачення.
Як зазначено в картках відповідних законопроєктів №8360 і №8361-д, розміщених на сайті Верховної Ради, обидва документи були повернуті до парламенту з підписом глави держави 22 лютого.
Водночас член фракції “Голос” Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі нагадав, що можливість пільгового імпорту стосуватиметься й експрес-відправок.
“Закони набувають чинності з дня, що настає за днем його опублікування. Тобто за пару днів уже запрацюють”, – додав парламентарій.
Як повідомлялося, Верховна Рада 6 лютого ухвалила за основу і в цілому законопроєкти №8360 і №8361-д про звільнення від ПДВ і мита імпорту коптерів, тепловізорів, коліматорів, рацій і приладів нічного бачення. 13 лютого їх передали на підпис президенту.
Борг держави з відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) для зернотрейдера “Прометей” за частину минулого і нинішній рік сягає сотні мільйонів гривень, при цьому зараз його відшкодування відбувається точково і за непрозорими критеріями, вважає власник зернотрейдингового холдингу “Прометей” Рафаель Гороян.
“У держави перед компанією “Прометей” великий борг із відшкодування ПДВ за період понад рік, ще з довоєнного часу. Ми терпляче чекаємо повернення ПДВ, але це терпіння може закінчитися. Зараз його відшкодовують точково, за незрозумілими критеріями, як за часів Януковича (екс-президента України – ІФ), коли податок “дисконтували”, валізки носили тощо. Але в компанії “Прометей” є свої принципи. Ми ніколи жодних хабарів не давали за відшкодування ПДВ, оскільки це позбавляло нас конкурентоспроможності”, – розповів він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Вони (податкові органи – ІФ) хочуть “домовлятися”, а ми завжди лаємося – ми не хочемо ні з ким “дружити і спілкуватися”. Ми “інтимної обстановки” не створюємо, тому в нас конфлікт постійно”, – наголосив глава “Прометея” в інтерв’ю.
“Наші принципи набагато важливіші за гроші. Слава Богу, “Прометей” розвивається, зарплати співробітникам виплачуються, а якщо ми забруднимося в корупційний бруд, нам потім не відмитися”, – додав він.
За його словами, ефективним засобом роботи з держорганами є звернення по допомогу до ЗМІ та проведення акцій за участю співробітників “Прометея” і членів їхніх сімей.
“Якщо нам потрібно було щось говорити голосно, влаштовували біля податкової інспекції великі пікети. За влади Порошенка (екс-президента України Петра Порошенка – ІФ) збирали пікети на 3500 осіб зі співробітників “Прометея” і членів їхніх сімей, коли головним податківцем був Насіров (колишній голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров – ІФ). Це була ціла революція. По-моєму, за місяць після цього його вигнали і він зараз, здається, під слідством”, – підкреслив власник холдингу.
“Коли середній бізнес масово злиться, все погано закінчується. Ми не повинні бачити ситуацію, коли ПДВ точково комусь відшкодовують, за невідомо які блага”, – підсумував Гороян.
Зернотрейдер підкреслив, що для компаній українського АПК питання фактичного відшкодування ПДВ – не просто позитивна подія, а необхідна умова виживання на ринку.
Як повідомлялося, голова профільного парламентського комітету Ради Данило Гетманцев раніше повідомив, що обсяг відшкодування ПДВ бізнесу зріс у листопаді на 20% порівняно з жовтнем і становив 13,6 млрд грн, цьогоріч такі обсяги досягалися тільки в лютому.
Відшкодування ПДВ було майже повністю припинено після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого цього року. Якщо в січні воно становило 18,52 млрд грн і в лютому 12,07 млрд грн, то в березні – 0,82 млрд грн, а у квітні й травні повністю було відсутнє і відновилося лише в червні, коли було виплачено 9,5 млрд грн, у липні знову практично зупинилося – 0,6 млн грн. Однак у серпні сума виплат склала 9,4 млрд грн, у вересні – 1,6 млрд грн і в жовтні – 10,9 млрд грн.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 33 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях, за час війни холдинг докупив ще один.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019 року – $30,5 млн.
З моменту оголошення про власне розслідування бізнес-омбудсмена щодо блокування і ризиковості в адмініструванні податку на додану вартість, команда Ради бізнес-омбудсмена (РБО) уже встигла розробити великий опитувальник і розіслати його 70+ бізнес-асоціаціям, надіслати запити до понад десятка органів влади і розпочати системний аналіз близько 1,5 тис. індивідуальних справ із власної бази даних.
За попередньою оцінкою бізнес-омбудсмена, занепокоєння і скарги бізнесу мають під собою реальні основи, як короткі, так і довгострокові.
Протягом останнього кварталу сталися зміни до законодавства, які спричинили непередбачувані і належним чином непрогнозовані самою державою результати. Промовистими, зокрема, виглядають жовтневі зміни до Постанови Кабінету Міністрів №1165, що зненацька застали бізнес. До того бізнес роками не мав проблем із блокуванням податкових накладних, а тепер змушений подавати обширну додаткову документацію. Більше того, незрозумілий поспіх із зміною алгоритмів роботи автоматизованої системи СМКОР, і головне – якою була мета цих змін та чи було її врешті досягнуто.
Вже довший час помітна недостатня точність алгоритмів СМКОР, що призводить до зупинення податкових документів добросовісному бізнесу. Підтвердженням цього є високий показник зареєстрованих накладних самими податковими органами чи-то на регіональному, чи-то на центральному рівні. Водночас подання одного пакету документів займає необґрунтовано багато часу, що означає або відволікання штатного бухгалтера від звичної роботи, або додаткові витрати на професійних консультантів.
Від самого запуску системи СМКОР джерелом проблем є відсутність належного обґрунтування рішень. Державна податкова служба цю проблему також визнає і восени уже видала лист-роз’яснення, як потрібно обґрунтовувати рішення по ризиковості. Тим не менш, рішення про неприйняття таблиць даних і відмови у реєстрації податкових накладних зачасту усе ще обмежуються проставлянням «галочки» навпроти однієї із загальних підстав. Це заганяє бізнес у глухий кут, бо змушує витрачати додатковий ресурс на з’ясування конкретних обставин по своїй справі. Створення комунікаційних платформ і «гарячих» ліній в цілому допомогло, однак варто, аби податкова завчасно все пояснювала, тим більше, що це і є її слабким місцем далі у суді.
У підсумку ці технічні проблеми доводять до порочної практики наповнення бюджету за рахунок оборотних коштів підприємств. Враховуючи, що у постачальника, чию накладну було заблоковано, виникло податкове зобов’язання, але у його покупця до моменту реєстрації цієї ж накладної не буде права на податковий кредит, державний бюджет з місяця у місяць наповнюється сумами, які в майбутньому все-таки будуть повернуті підприємствам, проте для останніх їхня вартість у часі зменшиться. Іншими словами, на рівні адміністративного, так і судового оскарження існує велика частка рішень на користь платників, а тому податкові накладні по завершенню оскаржень таки реєструються, однак може минути як 1 місяць, так і більше 3-ох років, поки судове рішення буде виконане. Протягом цього часу держава де-факто безкоштовно користується оборотним капіталом підприємств, не відшкодовуючи йому за це ніяких економічних втрат.
«Всі ми розуміємо, що держава тепер фінансує в першу чергу оборону України», – сказав бізнес-омбудсмен Роман Ващук, – але заточувати автоматизовані податкові системи для тимчасового поповнення бюджетних рахунків — це короткозорий допінг, який заморожує живі гроші саме того законослухняного бізнесу, який має забезпечити життєздатність і відбудову країни».
Розслідування Ради бізнес-омбудсмена триває, і кожна з наведених вище обставин (і не тільки) піде під мікроскоп. Фінальні результати розслідування установа опублікує вже в новому році на boi.org.ua
Довідка
Рада бізнес-омбудсмена – це незалежний постійно діючий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України (постанова №691 від 26 листопада 2014 року та Меморандум про взаєморозуміння для української Антикорупційної ініціативи від 12 травня 2014 року), започаткований з метою створення прозорих умов роботи державних та місцевих органів влади, державних або підконтрольних державі компаній, а також для запобігання корупції.
Рада бізнес-омбудсмена фінансується з Мультидонорського рахунку стабілізації та сталого розвитку України (МДР), розпорядником якого є ЄБРР. Країнами-донорами МДР є Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Великобританія, США та Європейський Союз – найбільший донор.
Утворення РБО спільно погоджено Кабінетом Міністрів України, Європейським банком реконструкції та розвитку, Організацією економічного співробітництва та розвитку, Європейською бізнес асоціацією, Американською Торгівельною Палатою, Федерацією роботодавців України, Торгово-промисловою палатою України, Українським союзом промисловців і підприємців.
Звернутися до Ради бізнес-омбудсмена: https://boi.org.ua/complaint/online
