Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні завершила січень-червень поточного року з чистим збитком $196,004 млн, тоді як у аналогічному періоді минулого року отримала чистий прибуток $55,490 млн.
Згідно з проміжним звітом компанії у середу, доподатковий збиток за цей період становив $186,899 млн, тоді як у січні-червні-2024 був доподатковий прибуток – $75,671 млн.
Виручка у I півріччі-2025 знизилась на 17,5%, до $452,607 млн. При цьому EBITDA склала $3,890 млн порівняно з $79,043 млн на кінець червня-2024 і $69,310 млн на кінець 2024 року.
Залишок грошових коштів та еквівалентів на кінець червня-2025 становив $52,262 млн, на кінець червня-2024 – $115,131 млн, на кінець 2024 року – $105,919 млн.
У звіті констатується, що базовий показник EBITDA групи залишався позитивним на рівні близько $4 млн за перше півріччя 2025 року, незважаючи на збитки за цей період, хоча це значно нижче, ніж за аналогічний період 2024 року. Різке зниження головним чином зумовлене зниженням операційного прибутку внаслідок скоригованого нижчого плану виробництва після відмови у відшкодуванні ПДВ в Україні та нижчими реалізованими цінами, які не могли бути компенсовані наслідками зниження виробничих витрат C1 та подальших заходів щодо скорочення витрат, започаткованих групою протягом другого кварталу 2025 року.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що компанія розпочала рік на сильній основі, з найкращим квартальним виробництвом з часів повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Однак цей імпульс був значно обмежений у другому кварталі, оскільки група була змушена скоротити діяльність через рішення українських податкових органів призупинити повернення ПДВ дочірнім компаніям. Це відображається у 40% падінні виробництва у другому кварталі порівняно з першим кварталом.
“Ми швидко вжили заходів для зниження наших витрат. Наразі нам довелося скоротити робочий час або відправити приблизно 40% наших працівників у відпустку. Ми також впровадили програми для оптимізації швидкості розкриття, ремонту та технічного обслуговування, а також скоротили несуттєві витрати по всьому бізнесу. Ці дії були необхідними та пом’якшили серйозний негативний вплив призупинення відшкодування ПДВ. Нам вдалося максимально знизити наші витрати, щоб бути конкурентоспроможними в умовах низьких цін на залізну руду”, – констатував Дженовезе.
Він додав, що з моменту повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Ferrexpo продовжує працювати та експортувати свою продукцію, незважаючи на величезні виклики, спричинені війною.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2024 році отримала $50,03 млн чистого збитку, що на 41% менше за показник 2023 року ($84,753 млн). Виручка за 2024 рік становила $933,263 млн, тоді як у 2023-му вона була $651,795 млн (зростання на 43,2%). При цьому EBITDA склала $69,310 млн порівняно зі скорегованим за 2023 рік $98,871 млн. Залишок грошових коштів на кінець 2024 року становив $100,835 млн, на кінець 2023 року – $108,293 млн, 2022 року – $106,397 млн, на кінець 2021 року – $117 млн.
Ferrexpo завершило 2023 рік із чистим збитком $84,753 млн порівняно з отриманим у 2022 році чистим прибутком розміром $219,997 млн, що вчетверо нижче за прибуток за довоєнний 2021 рік ($870,993 млн). Виручка за 2023 рік становила $651,795 млн, тоді як у 2022-му вона була $1 млрд 248,490 млн (зниження на 47,8%). При цьому EBITDA знизилася на 83% – до $130,242 млн порівняно з $765,113 млн за 2022 рік.
Ferrеxpo належить 100-відсоткова частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9-відсоткова – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за сім місяців 2025 року склали 2,09 трлн грн, тоді як касові видатки – 2,78 трлн грн, це приблизно на 41% та 24% перевищує відповідні показники семи місяців 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які опублікувало Міністерство фінансів на своєму сайті у вівторок, за загальним фондом надходження зросли на 42% – до 1,47 трлн грн, тоді як видатки – на 20%, до 2,17 трлн грн.
Зазначається, що після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році на друге місце по надходженням за сім місяці цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 200,1 млрд грн проти 117,0 млрд грн торік.
Крім того основні надходження забезпечено за рахунок: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 294,4 млрд грн (з7 міс. 2024 року – 262,3 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів – 183,1 млрд грн за відшкодування 101,5 млрд грн (153,3 млрд грн за відшкодування 83,6 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 160,5 млрд грн (153,0 млрд грн), акцизного податку – 159,6 млрд грн (109,7 млрд грн).
Окрім того дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 60,8 млрд грн (64,6 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 30,1 млрд грн (27,6 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 22,0 млрд грн (28,0 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) дода до бюджету прибуток Національного банку.
Згідно з інформацією, запущений G7 в кінці минулого року механізм ERA використання доходів з заморожених російських активів суттєво збільшив надходження до бюджету грантової міжнародної допомоги – до 210,9 млрд грн проти 40,3 млрд грн за сім місяців 2024 року, хоча в липні як цього, так і минулого року ці гроші були відсутні.
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-липні 2025 року зросли на 22,4% – до 369,4 млрд грн, у тому числі у липні – на 20,4%, до 54,8 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-липень 2025 року становили 998,0 млрд грн (за 7 міс.-2024 – 873,2 млрд грн), або 93,8% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 302,9 млрд грн (279,2 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 61,8 млрд грн – $853,8 млн та EUR557,7 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 140,3 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $16,7 млрд або 695 млрд грн (594 млрд грн), у тому числі в рамках ERA – близько $12,1 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того Україна отримала ще EUR3,1 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від МВФ та $0,26 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-липень 2025 року склали 370,5 млрд грн (259,1 млрд грн), або 96,7% плану, платежі з обслуговування – 198,5 млрд грн, або 72,6% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 було затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. В той же минулого тижня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-червні цьогоріч виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні торік (3 млн 297,441 тис. тонн).
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).
У пресрелізі наголошується, що з січня по квітень 2025 року сума відмов у відшкодуванні ПДВ становить $31 млн. Через чинне на сьогодні призупинення відшкодування ПДВ та пов’язане з цим зниження фінансової ліквідності група була змушена скоротити обсяги виробництва з двох до однієї лінії огрудкування, а також зменшити виробництво високоякісного концентрату. В результаті загальний обсяг комерційного виробництва за другий квартал склав 1,3 млн тонн, що на 40% менше, ніж 2,1 млн тонн, досягнутих у першому кварталі.
Однак група продемонструвала гнучкість та спритність, продовжуючи користуватися високим попитом на свій концентрат з боку клієнтів у Китаї, який становив понад третину її асортименту продукції за перші два квартали 2025 року, зазначається в повідомленні.
Поміж іншим вона доклала зусиль для зниження своїх витрат, щоб залишатися фінансово життєздатною. Це передбачає скорочення робочого часу для співробітників, скорочення закупівель товарів та послуг та призупинення всіх несуттєвих капвитрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що сильний імпульс на початку року, який враховує, зокрема, підвищене квартальне виробництво з моменту повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, був значно обмежений у другому кварталі, оскільки компанія почала відчувати вплив рішень податкових органів щодо призупинення відшкодування ПДВ. Через це у II кв.-2025 відбулося зниження виробництва до 1,3 млн тонн.
“Незважаючи на слабший ринок залізорудних окатишів, нам вдалося значно змінити наш виробничий портфель та скористатися перевагами високого попиту в Китаї на наші високоякісні низькоглиноземисті залізорудні концентрати. Протягом перших шести місяців 2025 року продажі концентрату становили 36% нашого виробничого портфеля, що втричі більше, ніж за аналогічний період рік тому. У складних умовах діяльності та на ринку залізної руди приємно, що ми змогли бути такими гнучкими та скористатися перевагами попиту на високоякісні концентрати”, – констатував топменеджер.
Разом з тим він вказав, що зниження цін на залізну руду та зменшення виробництва негативно вплинули на рентабельність. Ситуацію посилили вищі ціни на сировину, таку як газ та електроенергія. Протягом другого кварталу група активно працювала над зниженням своєї вартості, щоб залишатися фінансово життєздатною.
“Це включає скорочення робочого часу або відпустки приблизно 37% співробітників, скорочення закупівель товарів та послуг, а також призупинення всіх необов’язкових капітальних витрат, КСВ та гуманітарних витрат. Водночас, докладаються всі зусилля та вживаються заходи з відповідними органами влади та урядовими установами в Україні та на міжнародному рівні, щоб спробувати вирішити питання призупинення відшкодування ПДВ”, – додав Дженовезе.
Як повідомлялося, Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні торік (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. В четвертому кварталі 2024 року випустила 1 млн 503,373 тис. тонн окатків, що на 18% вище за показники попереднього кварталу (1 млн 269,727 тис. тонн).
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2024 рік зросло на 66% до 2023 року, до 6 млн 889,879 тис. тонн із 4 млн 152,028 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату сягнув 819,338 тис. тонн проти 306,703 тис. тонн у 2023 році. Також компанія, зокрема, виробила 489,720 тис. тонн DR-окатків, 4 млн 984,990 тис. тонн окатків преміум-класу і 595,831 тис. тонн інших окатків.
Ferrexpo 2023 року виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) за січень-травень 2025 року сягло 70,9 млрд грн, що на 23,8%, або на 13,3 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року, та на 15% (9,3 млрд грн) більше у порівнянні з 2023 роком, повідомила Державна податкова служба України (ДПС) у середу.
Згідно із повідомленням у Телеграм-каналі органу, за травень 2025 року платникам податків відшкодовано 15,5 млрд грн.
“Це на 22,3% (+2,8 млрд грн) більше, ніж у травні 2024 року. Порівняно з травнем 2023 року показник зріс на 55,9% (+5,6 млрд грн)”, – наголосили у службі.
Як повідомлялось, 27 травня Кравченко заперечив зростання заборгованості відшкодування ПДВ, адже станом на перше травня показник досяг 30,4 млрд грн. Він пояснив, що ці кошти знаходяться “в роботі”, адже проводяться перевірки.
Національний банк України (НБУ) дозволив купівлю та переказ іноземної валюти юрособами-резидентами, які є суб’єктами електронної комерції, за кордон для сплати податку на додану вартість (ПДВ) за операціями купівлі товарів вітчизняних виробників споживачами з країн ЄС.
«Умова для проведення цих операцій – суб’єкт електронної комерції має бути зареєстрований як платник податків у ЄС. Таке пом’якшення насамперед підтримає малий і середній бізнес, який отримає можливість просувати власні товари на ринку ЄС завдяки торговельним майданчикам», – ідеться в прес-релізі центробанку в понеділок.
Регулятор припускає, що це не матиме негативного впливу на міжнародні резерви, оскільки надходження валюти в Україну за продані товари значно перевищуватиме додатковий попит на валюту для сплати ПДВ у ЄС.
Крім того, НБУ анонсував низку інших валютних послаблень. Зокрема, центробанк дозволив держкомпаніям купівлю і переказ інвалюти за кордон для покриття викидів діоксиду вуглецю.
«Державні підприємства зможуть купувати валюту і переводити її на користь нерезидентів, щоб закуповувати квоти для покриття або компенсації викидів діоксиду вуглецю (CO₂), пов’язаних з авіаційною діяльністю», – пояснює Нацбанк.
На думку регулятора, цей крок сприяє безперебійності оборонних закупівель за держконтрактами, дасть змогу й надалі виконувати авіаційні перевезення за кордоном, а також підтримає військово-технічне співробітництво з ЄС.
Серед інших операцій, які Нацбанк дозволив здійснювати з 10 вересня, – виплати за операціями, передбаченими договором перестрахування, укладеним з іноземними ядерними страховими пулами.
«Зокрема, сплачувати бонус за беззбитковість, що є обов’язковою умовою, визначеною договором перестрахування. Це пом’якшення матиме незначний вплив на міжнародні резерви та водночас дасть змогу Ядерному страховому пулу виконувати зобов’язання перед партнерами, що є важливим для безперебійної роботи галузі», – йдеться в релізі НБУ.
Як повідомлялося, також регулятор дав можливість українському бізнесу відшкодувати купонні платежі за єврооблігаціями, які були виплачені з 24 лютого 2022 року до 9 липня 2024 року, за рахунок накопиченої в Україні власної іноземної валюти.
Водночас НБУ з 10 вересня запровадив ліміт на оплату годинників, ювелірних виробів, дорогоцінного каміння та монет з валютних карток українських банків за кордоном у розмірі 100 тис. грн/міс. і на операції з агентами нерухомості – до 500 тис. грн/міс.
Усі вищезазначені нововведення запроваджуються постановою №108, від 6 вересня 2024 року, яку офіційно було оприлюднено в понеділок, 9 вересня.
Кабінет міністрів України на період дії воєнного стану звільнив від ПДВ операції з постачання комплектуючих для транспортних засобів (зокрема спеціальних і спеціалізованих), а також паливно-мастильних матеріалів (ПММ) для сил безпеки й оборони, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук за підсумками засідання уряду в четвер.
Рішення уряду закріплено за допомогою внесення змін до урядової постанови від 2 березня 2022 року N178 “Деякі питання оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою в період воєнного стану”.
“Встановлено, що до припинення або скасування воєнного стану операції з постачання товарів (запасних частин, акумуляторних батарей, автомобільних шин, охолоджувальних рідин, комплектуючих, додаткового обладнання тощо) для транспортних засобів (зокрема, спеціальних, спеціалізованих транспортних засобів), а також ПММ… оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою”, – написав Мельничук у Телеграм.
Від ПДВ звільняються, зокрема, операції з постачання комплектуючих і ПММ Збройним Силам, Національній гвардії, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, іншим утвореним відповідно до законів військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, органам розвідки, Міністерству оборони, Державній прикордонній службі, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, Міністерству внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони, Державному управлінню з питань безпеки та захисту інформації, Державному управлінню з питань безпеки та захисту інформації.
