Національний банк України (НБУ) дозволив купівлю та переказ іноземної валюти юрособами-резидентами, які є суб’єктами електронної комерції, за кордон для сплати податку на додану вартість (ПДВ) за операціями купівлі товарів вітчизняних виробників споживачами з країн ЄС.
«Умова для проведення цих операцій – суб’єкт електронної комерції має бути зареєстрований як платник податків у ЄС. Таке пом’якшення насамперед підтримає малий і середній бізнес, який отримає можливість просувати власні товари на ринку ЄС завдяки торговельним майданчикам», – ідеться в прес-релізі центробанку в понеділок.
Регулятор припускає, що це не матиме негативного впливу на міжнародні резерви, оскільки надходження валюти в Україну за продані товари значно перевищуватиме додатковий попит на валюту для сплати ПДВ у ЄС.
Крім того, НБУ анонсував низку інших валютних послаблень. Зокрема, центробанк дозволив держкомпаніям купівлю і переказ інвалюти за кордон для покриття викидів діоксиду вуглецю.
«Державні підприємства зможуть купувати валюту і переводити її на користь нерезидентів, щоб закуповувати квоти для покриття або компенсації викидів діоксиду вуглецю (CO₂), пов’язаних з авіаційною діяльністю», – пояснює Нацбанк.
На думку регулятора, цей крок сприяє безперебійності оборонних закупівель за держконтрактами, дасть змогу й надалі виконувати авіаційні перевезення за кордоном, а також підтримає військово-технічне співробітництво з ЄС.
Серед інших операцій, які Нацбанк дозволив здійснювати з 10 вересня, – виплати за операціями, передбаченими договором перестрахування, укладеним з іноземними ядерними страховими пулами.
«Зокрема, сплачувати бонус за беззбитковість, що є обов’язковою умовою, визначеною договором перестрахування. Це пом’якшення матиме незначний вплив на міжнародні резерви та водночас дасть змогу Ядерному страховому пулу виконувати зобов’язання перед партнерами, що є важливим для безперебійної роботи галузі», – йдеться в релізі НБУ.
Як повідомлялося, також регулятор дав можливість українському бізнесу відшкодувати купонні платежі за єврооблігаціями, які були виплачені з 24 лютого 2022 року до 9 липня 2024 року, за рахунок накопиченої в Україні власної іноземної валюти.
Водночас НБУ з 10 вересня запровадив ліміт на оплату годинників, ювелірних виробів, дорогоцінного каміння та монет з валютних карток українських банків за кордоном у розмірі 100 тис. грн/міс. і на операції з агентами нерухомості – до 500 тис. грн/міс.
Усі вищезазначені нововведення запроваджуються постановою №108, від 6 вересня 2024 року, яку офіційно було оприлюднено в понеділок, 9 вересня.
Кабінет міністрів України на період дії воєнного стану звільнив від ПДВ операції з постачання комплектуючих для транспортних засобів (зокрема спеціальних і спеціалізованих), а також паливно-мастильних матеріалів (ПММ) для сил безпеки й оборони, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук за підсумками засідання уряду в четвер.
Рішення уряду закріплено за допомогою внесення змін до урядової постанови від 2 березня 2022 року N178 “Деякі питання оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою в період воєнного стану”.
“Встановлено, що до припинення або скасування воєнного стану операції з постачання товарів (запасних частин, акумуляторних батарей, автомобільних шин, охолоджувальних рідин, комплектуючих, додаткового обладнання тощо) для транспортних засобів (зокрема, спеціальних, спеціалізованих транспортних засобів), а також ПММ… оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою”, – написав Мельничук у Телеграм.
Від ПДВ звільняються, зокрема, операції з постачання комплектуючих і ПММ Збройним Силам, Національній гвардії, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, іншим утвореним відповідно до законів військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, органам розвідки, Міністерству оборони, Державній прикордонній службі, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, Міністерству внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони, Державному управлінню з питань безпеки та захисту інформації, Державному управлінню з питань безпеки та захисту інформації.
Міністерство фінансів України підтримало пропозицію Асоціації “Страховий бізнес” (АСБ) і Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) щодо недопущення оподаткування ПДВ комісійної винагороди страхових агентів, повідомляють у прес-релізі АСБ.
При цьому уточнюється, що норму щодо оподаткування ПДВ містив проєкт закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування страхової діяльності в Україні”.
Як повідомлялося, обидва об’єднання спільно зверталися до Мінфіну, Міністерства економіки, Державної регуляторної служби, Національного банку з проханням не погіршувати податкові умови ведення страхового бізнесу і не порушувати вимоги Директиви ЄС.
“Україна рухається в ЄС, тому ми повинні звіряти всі податкові новації, як зі здоровим економічним глуздом, так і з діючими в Євросоюзі принципами і нормами”, – вважає генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський.
Водночас у прес-релізі уточниться, що оподаткування комісійною винагородою страхових агентів ПДВ прямо суперечить Директиві Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року “Про загальну систему податку на додану вартість”. Стаття 135 “Звільнення від оподаткування інших видів діяльності”, які прямо встановлюють, що “держави-члени повинні звільняти від оподаткування… операції страхування та перестрахування, включно з пов’язаними з ними послугами, які надають страхові брокери та страхові агенти”.
У повідомленні також наголошується, що для обґрунтування своєї позиції, страховими об’єднаннями було зроблено аналіз показників діяльності страховиків України за дев’ять місяців 2023 року та проведено репрезентативне опитування учасників ринку. За результатами яких стало зрозуміло, що держава не отримала б економічного ефекту від цього нововведення, а навпаки, виникли б непрогнозовані додаткові витрати на адміністрування, контроль і моніторинг операцій з ПДВ у страховій діяльності.
“За нашими оцінками, наші пропозиції, підтримані Мінфіном, зберегли кожній страховій компанії принаймні 40-50 тис. грн. щомісяця”, – зазначив Черняховський.
Суми до відшкодування зменшились майже у півтора рази
Податок на додану вартість (ПДВ) склав п’яту частину від усіх доходів до держбюджету у 2023 році. Усі платники ПДВ мають право на відшкодування цього податку. Проте лише 63% від запитаного відшкодування ПДВ було виплачено Державною Податковою службою (ДПС) у 2023 році.
Торік ПДВ з ввезених товарів склав 366,2 млрд грн — збільшився в 1,4 рази порівняно з першим роком повномасштабної війни. Це майже стільки ж, як у 2021 році — 380,7 млрд грн.
Натомість внутрішній ПДВ — тобто податок на товари, що вироблені в країні — виріс на 10% до 2021 року.
Ситуація з відшкодування ПДВ у 2023 році трохи покращилась, проте все ще не сягла довоєнних показників. Так, минулоріч Податкова повернула 63% від сум, заявлених до відшкодування — майже 78,5 млрд грн. Це у 1,6 разів менше, ніж у 2021 році. Варто зазначити, що і суми до відшкодування зменшилися в 1,4 рази у порівнянні до того ж довоєнного року.
Загалом, найгірші показники відшкодування ПДВ за останні 4 роки зафіксовано у 2022 році — лише 48% від затребуваних сум, а найкращі — у ковідному 2020-му: 97% від запитаного.
Минулоріч ПДВ з вітчизняних товарів, з урахуванням відшкодування, склав 8,6% бюджету, а ПДВ з імпортних товарів — 11,5%. На ПДВ припадає 20% від усіх доходів до держбюджету у 2023 році. Для порівняння, у 2022 році ПДВ приносив державній казні 25% доходу.
Верховна Рада звільнила від податку на додану вартість (ПДВ) низку товарів, що надходять в Україну для потреб безпеки та оборони.
За відповідний законопроєкт №9467 про внесення змін до перехідних положень Податкового кодексу, що стосуються особливостей ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони, в цілому проголосували 294 народні депутати на пленарному засіданні в п’ятницю, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у Телеграм-каналі.
Законопроектом звільняються від ПДВ тепловізорні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення і далекоміри, які ввозять на митну територію України.
Президент України Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від ПДВ і мита імпорту коптерів, тепловізорів, коліматорів, рацій і приладів нічного бачення.
Як зазначено в картках відповідних законопроєктів №8360 і №8361-д, розміщених на сайті Верховної Ради, обидва документи були повернуті до парламенту з підписом глави держави 22 лютого.
Водночас член фракції “Голос” Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі нагадав, що можливість пільгового імпорту стосуватиметься й експрес-відправок.
“Закони набувають чинності з дня, що настає за днем його опублікування. Тобто за пару днів уже запрацюють”, – додав парламентарій.
Як повідомлялося, Верховна Рада 6 лютого ухвалила за основу і в цілому законопроєкти №8360 і №8361-д про звільнення від ПДВ і мита імпорту коптерів, тепловізорів, коліматорів, рацій і приладів нічного бачення. 13 лютого їх передали на підпис президенту.
