Ціни на транспорт в Україні в липні 2026 року були на 18,6% вищими, ніж роком раніше, свідчать дані Державної служби статистики. Лише за місяць транспорт подорожчав на 1,3%. Найбільш помітне зростання зафіксовано в пасажирському автомобільних перевезеннях — на 6% за липень і на 30,8% порівняно з липнем 2025 року.
Загалом транспортні послуги подорожчали за рік на 28,9%, а з початку 2026 року — на 25,7%. Залізничні пасажирські перевезення стали дорожчими на 2,7% за місяць і на 15,5% за рік.
Ще одним суттєвим фактором залишається вартість палива. У липні паливо та мастила подешевшали на 0,1% порівняно з червнем, однак порівняно з липнем минулого року вони були дорожчими на 28%, а з початку року — на 26,5%.
Таким чином, транспорт дорожчає значно швидше, ніж загальний споживчий ринок: річна інфляція в Україні в липні становила 7,7%, тоді як транспорт — 18,6%, а транспортні послуги — 28,9%.
Як повідомляє experts.news, нова хвиля спеки охоплює Балкани та значну частину Дунайського басейну. У період з 31 липня по 6 серпня температура в ряді країн регіону сягатиме 35–40 градусів, що посилить посуху та ускладнить ситуацію на Дунаї, де рівень води вже опустився до багаторічних, а подекуди й рекордних мінімумів.
Найвища температура прогнозується в Сербії, Хорватії, Чорногорії, Албанії, Північній Македонії та Угорщині. У Белграді, Нові-Саді, Загребі, Подгориці, Тирані, Скоп’є та Будапешті очікується переважно 37–40 градусів. У Сараєво температура сягне 35–37 градусів.
У Болгарії та Румунії спека спочатку буде менш інтенсивною, проте до 4–5 серпня в Бухаресті очікується до 36–37 градусів. У Молдові температура підвищиться з 30 градусів 30 липня до 37 градусів 4–5 серпня. У районі Одеси та української частини дельти Дунаю очікується 27–32 градуси, але нічна температура на початку серпня може сягати 24 градусів.
У верхній частині басейну ситуація також залишається складною. У Відні 31 липня прогнозується до 39 градусів, а 3–4 серпня — до 38–39 градусів. У Будапешті температура з 31 липня по 5 серпня становитиме переважно 38–40 градусів. Поодинокі грози в Австрії можуть спричинити тимчасове підвищення рівня води, однак тривала спека не дозволить швидко компенсувати накопичений дефіцит опадів.
На Дунаї, Саві та Тисі в Сербії рівні води знаходяться нижче низьких навігаційних відміток. У Хорватії та Сербії міління вже призвело до появи великих піщаних мілин, посадки невеликих суден на мілину та виходу на поверхню старих затонулих кораблів, що становлять додаткову небезпеку для навігації.
Через недостатню глибину баржі та танкери на окремих ділянках використовують лише 30–40 % своєї вантажопідйомності. У липні Сербія отримала по Дунаю лише близько 25 % запланованих обсягів імпортного палива. Виробництво найбільшої сербської ГЕС «Джердап-1» скоротилося приблизно до третини від звичайного рівня.
У Румунії приплив води в Дунай знизився приблизно до 1,65 тис. кубометрів на секунду при середньому липневому показнику близько 4,75 тис. кубометрів. Низький рівень води призвів до зупинки обох енергоблоків АЕС «Чернаводе», яка використовує воду Дунаю для охолодження. В Угорщині обмеження торкнулися АЕС «Пакш».
На болгарсько-румунській ділянці судноплавство звузилося біля островів Белене, Вардим і Батин. Судна змушені чекати дозволу на прохід і скорочувати завантаження. Наприкінці липня на Дунаї також сів на мілину пасажирський теплохід, незважаючи на діючі обмеження щодо осадки.
Аналіз наслідків для десяти країн Дунаю
У Німеччині та Австрії низький стік у верхів’ях означає зменшення обсягу води, що надходить вниз за течією. Короткочасні зливи можуть спричиняти локальні підйоми рівня води, але для стійкого відновлення необхідні тривалі опади в усьому верхньому та середньому басейні.
Для Словаччини та Угорщини основні ризики пов’язані з обмеженням завантаження барж, скороченням річкового туризму, перебоями в постачанні палива та сировини, а також навантаженням на енергетичну інфраструктуру. У Будапешті рівень Дунаю опускався нижче попередніх мінімальних значень, а туристичні рейси на окремих напрямках було призупинено.
Хорватія та Сербія вже відчувають прямий вплив міління на перевезення палива, промислової сировини, сільськогосподарських вантажів та роботу портів. Додаткову небезпеку становлять піщані мілини та затонулі судна, що опинилися ближче до поверхні.
Для Болгарії та Румунії низький рівень води означає скорочення осадки суден, черги на вузьких ділянках, зупинку поромних переправ, зростання витрат на перевезення зерна та ризики для енергетики. Румунія є ключовою ланкою маршруту між українськими дунайськими портами та Констанцією, тому затримки поширюються на весь низодунайський коридор.
Молдова має короткий вихід до Дунаю через порт Джурджулешти. Він розташований на морській ділянці річки й має більшу глибину, ніж багато внутрішніх портів, тому безпосередньо менш вразливий до обміління середньої течії Дунаю. Однак молдавські вантажі залежать від стабільної роботи нижньої ділянки річки, румунських каналів та виходу до Чорного моря. Затримки та зростання фрахту на цьому напрямку можуть підвищити вартість імпорту та експорту країни.
Для України нижня течія Дунаю є особливо важливою через роботу портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Критично мала глибина вже обмежує нормальне завантаження барж і затримує виконання контрактів. Вартість перевезення з Рені та Ізмаїла до Констанци станом на 20 липня зросла приблизно до 28 доларів за тонну, а окремі судна втрачають 30–60 % вантажопідйомності.
Продовження спеки до 6 серпня посилить випаровування та збереже тиск на водний режим Дунаю. Навіть за умови локальних дощів поліпшення, найімовірніше, буде тимчасовим, оскільки дефіцит води формується у всьому басейні — від Німеччини та Австрії до Румунії, Молдови та України.
Для вантажовідправників найімовірнішими наслідками стануть подальше зменшення завантаження барж, використання більшої кількості суден для перевезення того самого обсягу, зростання фрахтових ставок, затримки поставок палива, зерна та промислової сировини, а також часткове перенаправлення вантажів на залізницю та автомобільний транспорт.
Істотне поліпшення ситуації можливе лише після тривалого періоду дощів в Альпах, Німеччині, Австрії, Словаччині та інших частинах басейну.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) з 13 по 19 липня перевезло 647,1 тис. пасажирів, а найбільш затребуваним потягом минулого тижня був Київ-Перемишль, який перевіз 13,8 тис. людей, йдеться у повідомленні компанії у Телеграм-каналі.
Згідно з оприлюдненими даними, кількість пасажирів на один вагон в середньому за звітний період становила 378 людей.
Своєю чергою кількість пасажирів у дитячих групах на тому тижні становила 21,6 тис. осіб.
“Найпопулярніший напрямок – Карпати. У переважній більшості дітлахи їхали до Татарова, Ворохти, Ясіней. Забезпечення місць для організованих груп дітей є пріоритетним завданням, тож при оформленні квитків на рейси саме вони першочергово отримують квитки”, – наголосили в “Укрзалізниці”.
Зазначається, що показник з перевезення військових через спецрезерв з 13 по 19 липня становив 3,6 тис. осіб.
Згідно з наведеними “Укрзалізницею” даними, з 13 по 19 липня найбільший попит спостерігався на напрямку Київ-Львів, де зафіксовано 173,2 тис. запитів і було перевезено 32,7 тис. пасажирів.
За напрямком Київ-Одеса показники становили 107,9 тис. та 23,5 тис. осіб відповідно, Київ-Перемишль – 76,6 тис. та 14,7 тис., Київ-Харків – 66,9 тис., водночас вдалось перевезти 20,2 тис., а Київ-Дніпро – 57,1 тис. та 15,6 тис.
В “УЗ” уточнили, що на одне місце на маршрутах Київ-Львів, Київ-Одеса та Київ-Перемишль претендували п’ять пасажирів, на маршруті Київ-Дніпро – чотири, а Київ-Харків – три.
Серед іншого компанія того тижня здійснила евакуацію 243 людей з Донеччини та Дніпропетровщини, а також рейси для представників 15 дипломатичних делегацій.
На початку червня в “УЗ” агентству “Інтерфакс-Україна” повідомили, що літній сезон пасажирських перевезень цього року буде складнішим, ніж торік, через зростання попиту та скорочення кількості вагонів.
Міжнародні пасажирські перевезення “Укрзалізниці” після початку російської агресії та закриття авіапростору зросли у 50-60 разів та приносять значний прибуток, повідомив голова правління УЗ Олександр Перцовський.
“Це прибутковий сегмент, там є досить вільне ціноутворення, воно двосторонніми договорами вимірюється. Ми до 5 млрд грн доходу і десь до 2 з лишком млрд грн прибутку маємо отримати в цьому сегменті”, – сказав він у подкасті “Що з економікою” Центру економічної стратегії (ЦЕС).
В той же час Перцовський зазначив, що такого результату вдалося досягти за рахунок ремонту “дикої кількості” вагонів RIC та домовленості з усіма залізницями прикордонних країн.
“З точки зору економіки тут все нормально, ключова задача – їх нарощувати. От ми дуже хотіли запустити поїзд до Болгарії, ще один популярний напрямок, коли там втрутилася політика, тому що змінилися уряди в Румунії, в самій Болгарії, тому є нюанси”, – додав голова правління “Укрзалізниці”.
За його словами, так і не вдалося переконати Польщу, щоб вона дозволила курсування європейською колією ширших українських вагонів, хоча пілотна поїздка довела таку можливість і такі вагони регулярно курсують європейською колією у напрямку на Будапешт.
Серед останніх успішних проєктів він назвав переведення потягу на Кишинів на щоденну основу замість раз на два дні, синхронізація сполучення з Німеччиною.
Щодо внутрішніх потягів далекого сполучення Перцовський наголосив, що введення цього року урядом експериментальної моделі компенсації суспільно важливих пасажирських перевезень (PSO), яка покриває частину витрат компанії на такі послуги, дозволило вперше вивести цей сегмент в нуль.
Однак керівник “Укрзалізниці” уточнив, що є ще потреба в капітальних видатках на купівлю нових пасажирських вагонів, бо щоб оновити парк з 1600 вагонів середньою вартістю $1,5 млн потрібно понад $2 млрд, тож добре, що державний бюджет з 2021 року передбачав кошти на закупівлю таких вагонів.
Щодо потягів “Інтерсіті”, то, за словами Перцовського, один було втрачено через ворожу атаку, а один – через ДТП.
“Ми зараз працюємо над більш таким системним, довгостроковим рішенням по їх ремонту. Це не дешево, і виробники, оскільки поїзди не нові, до цього не дуже готові, але разом із тим з них робимо таких трансформерів: щоб менше вагонів, але вже запустити їх в роботу”, – сказав голова правління.
Нарешті, наголосив він, лишається найбільш збитковий та проблемний сегмент пасажирських перевезень – приміські.
“Тут поки що рішення немає, тому що це зависло між державним бюджетом і місцевими бюджетами, але є настрій і згуртованість урядова, наша, прийняти цього року закон про державне замовлення, так зване публічне PSO, в тому числі на приміські (перевезення). Дуже будемо просити підтримувати, лобіювати, це дасть можливість і цей сегмент збалансувати, тоді економічно ми будемо в нормальній ситуації”, – підсумував Перцовський.
“Укрзалізниця” у 2025 році зменшила дохід від реалізації зовнішнім покупцям на 12,4% порівняно з 2024 роком – до 91,24 млрд та збільшила операційний збиток у 5,5 разів – до 17,03 млрд грн.
Дохід від міжміських пасажирських перевезень у внутрішньому та зовнішньому сполученні збільшився на 11,8% – до 11,94 млрд грн, а збиток від них – на 9,1%, до 9,62 млрд грн.
Приміські перевезення принесли компанії всього 0,51 млрд грн доходів та 9,996 млрд грн збитків, що відповідно на 2,8% менше та 7% більше, аніж у 2024 році.
Нарешті вантажні перевезення скоротилися на 17,1% – до 67,87 млрд грн, а прибуток від них впав у 3,5 рази – до 5,82 млрд грн.
В Україні з 1 липня набирає чинності вимога, згідно з якою всі вантажні транспортні засоби, що вперше реєструються для здійснення міжнародних перевезень, мають бути обладнані смарт-тахографами другого покоління (G2v2).
Згідно з повідомленням Міністерства розвитку громад та територій, ця вимога є частиною зобов’язань України в рамках Угоди про лібералізацію вантажних перевезень з ЄС.
«Ми послідовно гармонізуємо наше законодавство зі стандартами ЄС, щоб українські компанії могли працювати за однаковими правилами зі своїми європейськими колегами», — цитуються в релізі слова заступника міністра розвитку громад і територій Сергія Деркача.
У міністерстві пояснили, що смарт-тахограф другого покоління автоматично фіксуватиме режими роботи та відпочинку водія, а також визначатиме місцезнаходження транспортного засобу.
Однак у відомстві наголосили, що відповідна вимога стосується лише тих вантажівок, які з 1 липня 2026 року вперше реєструються в Україні для здійснення міжнародних перевезень.
Зазначається, що наразі в Україні працює понад 100 центрів, які здійснюють оформлення та обслуговування карток для смарт-тахографів. Таким чином, вже було видано понад 29 тис. таких карток.
Також триває навчання інспекторів Державної служби України з безпеки на транспорті роботі з новими пристроями, що дозволить ефективно перевіряти як українські, так і іноземні транспортні засоби, – додали в прес-релізі.
Обсяг перевезення вантажів у січні-травні 2026 року зріс порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 4,1% – до 133,8 млн тонн, тоді як перевезення пасажирів скоротилися на 5,6% – до 849,3 млн осіб, йдеться у повідомленні Державної служби статистики.
Згідно з її даними, залізничним транспортом за п’ять місяців 2026 року було перевезено 61,3 млн тонн вантажів, що на 3,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а вантажообіг впав на 13,8% – до 36,1 млрд тонна*км.
Перевезення автомобільним транспортом за січень-травень цього року зросли на 22,1% – до 59,6 млн тонн, а вантажообіг – на 10,9%, до 17,8 млрд тонна*км.
Найбільшу кількість пасажирів за січень-травень 2026 року було перевезено автомобільним транспортом – 398,4 млн, що на 3,7% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Зростання на 3,2% також зафіксовано у метрополітені – 138,9 млн.
Водночас кількість перевезених пасажирів залізничним транспортом скоротилась порівняно з аналогічним періодом минулого року на 15,1% – до 21,6 млн, трамваями – на 23,1% – до 98,5 млн, а тролейбусами – на 15,6% – до 191,6 млн.
Як повідомлялось, обсяг перевезення вантажів у січні-квітні 2026 року зріс порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 5% – до 104,4 млн тонн, тоді як перевезення пасажирів скоротилися на 7% – до 658,8 млн осіб.
