У Румунії з 1 жовтня 2026 року починає застосовуватися нова електронна система дорожніх зборів TollRo для вантажного транспорту з максимально дозволеною масою понад 3,5 тонни, повідомляє Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою Румунії (CNAIR).
Нова система поширюватиметься на транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів, із максимально дозволеною масою понад 3,5 тонни. З погляду застосування TollRo транспортні засоби змішаного типу прирівнюватимуться до вантажних.
На відміну від традиційної системи ровіньєт, плата для важкого вантажного транспорту буде пов’язана з фактичним використанням дорожньої інфраструктури.
Розмір збору залежатиме, зокрема, від пройденої відстані, категорії транспортного засобу та його екологічних характеристик. Таким чином, для міжнародних перевізників, які регулярно здійснюють транзит через Румунію, витрати на використання дорожньої мережі дедалі більше залежатимуть від конкретного маршруту та характеристик вантажівки.
Для адміністрування платежів створено румунську електронну систему дорожніх зборів STRR, яка працюватиме через національну платформу SETRE.
Запровадження TollRo має значення і для українських міжнародних автоперевізників, оскільки Румунія є одним із важливих автомобільних маршрутів для українського експорту та імпорту до ЄС, а також транзиту вантажів у напрямку Центральної та Південно-Східної Європи.
Відповідно, транспортним компаніям, які використовують вантажівки масою понад 3,5 тонни на території Румунії, необхідно враховувати нову модель дорожніх платежів під час розрахунку собівартості перевезень після 1 жовтня.
CNAIR уточнює, що 31 серпня 2026 року було кінцевим терміном створення необхідної інфраструктури STRR і TollRo, тоді як безпосереднє стягнення нових тарифів відповідно до законодавства починається саме 1 жовтня.
Наступним етапом стане інтеграція румунської системи з аналогічними системами інших країн Європейського Союзу. Згідно із законодавством Румунії, сумісність через European Electronic Toll Service (EETS) має запрацювати з 15 січня 2027 року.
Перехід на оплату залежно від пройденої відстані відповідає загальній тенденції в ЄС, де дорожні збори для важкого комерційного транспорту дедалі більше прив’язуються до фактичного використання інфраструктури та екологічних характеристик транспортних засобів.
Офіційна інформація про запуск системи та правила її роботи доступна на платформі Національного електронного реєстру SETRE.
У Румунії з 1 жовтня 2026 року починає застосовуватися нова електронна система дорожніх зборів TollRo для вантажного транспорту з максимально дозволеною масою понад 3,5 тонни, повідомляє Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою Румунії (CNAIR).
Нова система поширюватиметься на транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів, із максимально дозволеною масою понад 3,5 тонни. З погляду застосування TollRo транспортні засоби змішаного типу прирівнюватимуться до вантажних.
На відміну від традиційної системи ровіньєт, плата для важкого вантажного транспорту буде пов’язана з фактичним використанням дорожньої інфраструктури.
Розмір збору залежатиме, зокрема, від пройденої відстані, категорії транспортного засобу та його екологічних характеристик. Таким чином, для міжнародних перевізників, які регулярно здійснюють транзит через Румунію, витрати на використання дорожньої мережі дедалі більше залежатимуть від конкретного маршруту та характеристик вантажівки.
Для адміністрування платежів створено румунську електронну систему дорожніх зборів STRR, яка працюватиме через національну платформу SETRE.
Запровадження TollRo має значення і для українських міжнародних автоперевізників, оскільки Румунія є одним із важливих автомобільних маршрутів для українського експорту та імпорту до ЄС, а також транзиту вантажів у напрямку Центральної та Південно-Східної Європи.
Відповідно, транспортним компаніям, які використовують вантажівки масою понад 3,5 тонни на території Румунії, необхідно враховувати нову модель дорожніх платежів під час розрахунку собівартості перевезень після 1 жовтня.
CNAIR уточнює, що 31 серпня 2026 року було кінцевим терміном створення необхідної інфраструктури STRR і TollRo, тоді як безпосереднє стягнення нових тарифів відповідно до законодавства починається саме 1 жовтня.
Наступним етапом стане інтеграція румунської системи з аналогічними системами інших країн Європейського Союзу. Згідно із законодавством Румунії, сумісність через European Electronic Toll Service (EETS) має запрацювати з 15 січня 2027 року.
Перехід на оплату залежно від пройденої відстані відповідає загальній тенденції в ЄС, де дорожні збори для важкого комерційного транспорту дедалі більше прив’язуються до фактичного використання інфраструктури та екологічних характеристик транспортних засобів.
Офіційна інформація про запуск системи та правила її роботи доступна на платформі Національного електронного реєстру SETRE.
Обсяг перевезень вантажів у контейнерах залізницею у січні-серпні цього року склав 202,73 тис. ДФЕ (TEU), що перевищує на 33% показники аналогічного періоду 2025 року, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” Валерій Ткачов у Facebook.
За його словами, головною проблемою для подальшого нарощування обсягів контейнерних перевезень бізнес вважає дефіцит фітингових платформ (ФТГ) в Україні.
Згідно наведених Ткачовим даних, 27% контейнерних перевезень за звітний період прийшлося на зерно (за 8 міс.-2025 – 26%), 15% (21%) – на чорні метали, 12% (10%) – макуху, шроти, а по 6% складають смоли синтетичні та олія (торік відповідно 5% та 7%).
Експерт зазначив, що на тлі загального спаду перевезень частка контейнерних у загальному обсязі вантажопотоку зросла до рекордної за останні року позначки 4,4%.
Ткачов додав, що філія ЦТС “Ліски” презентувала стратегію продажу власного рухомого складу, відповідно до якої 60-80% парку ФТГ планується реалізовувати за довгостроковими договорами УСТО, а 20-40% – через аукціони або на загальних підставах.
Наразі робочий парк філії ЦТС “Ліски” налічує 1,5 тис. ФТГ, з яких 1,2 тис. – 40-футових, 265 – 60-футових, а 48 – 80-футових.
Представник “Укрзалізниці” зауважив, що через підвищений попит на фітингові платформи філія розпочала продаж дефіцитного парку через аукціони “Прозорро.Продажі”.
Згідно із дописом, представники бізнесу висловили зауваження щодо механізмів розподілу вагонного парку між довгостроковими договорами УСТО та аукціонами, запропонувавши їх доопрацювати з урахуванням специфіки контейнерних перевезень. Для вирішення проблеми учасники зустрічі домовилися перейти до довгострокової співпраці щодо забезпечення ФТГ за договорами УСТО. Представникам компаній запропонували протягом тижня надати заявки на потребу у забезпеченні ФТГ на 2026-2027 роки, тоді як “Укрзалізниця” планує у найкоротший термін укласти відповідні договори з усіма зацікавленими компаніями.
“Наявність підписаних договорів УСТО дозволить спланувати ремонт парку ФТГ АТ “Укрзалізниця” з врахуванням діючих ремонтних потужностей”, – пояснив директор департаменту технології перевезень та комерційної роботи “Укрзалізниці”.
Крім того, представники бізнесу запропонували розглянути можливість передачі в оренду ФТГ із неробочого парку, взявши на себе витрати на їх ремонт.
Серед інших проблем бізнес назвав некоректне оформлення супровідних документів та нарахувань під час експортно-імпортних перевезень на західних переходах, а також перевантаженість переходів “Ягодин-Дорогуськ” та “Мостиська-2-Медика”, повідомив Ткачов.
Група компаній IDS Ukraine перебудувала логістику, змінила території дистриб’юторів і на 30% збільшила кількість партнерів з транспортування за рахунок дрібних перевізників та фізичних осіб-підприємців (ФОП), розповів генеральний директор «IDS Ukraine» Марко Ткачук.
«Додаткові складнощі створюють обстріли, які руйнують логістичні центри та склади наших партнерів. Нам доводиться постійно змінювати маршрути та частіше доставляти воду безпосередньо до магазинів. Ми на 30% збільшили кількість партнерів завдяки залученню дрібних перевізників та ФОП, які мають кілька машин», – розповів він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Відповідаючи на запитання про основні виклики для компанії, окрім логістики та подорожчання палива, Ткачук назвав міграцію і, як наслідок, – скорочення споживання. Зниження доходів населення та міграційні процеси змусили шукати нові канали роботи, тому було вирішено запустити B2B-платформу e-Morshynska, яка забезпечує 10% продажів у традиційній роздрібній торгівлі за принципом прямого замовлення без залучення торгових агентів.
Крім того, проблемою залишається кадрове забезпечення. За словами Ткачука, через те, що система бронювання охоплює лише половину співробітників, гостро відчувається дефіцит водіїв.
Для покращення планування в умовах невизначеності IDS Ukraine перебуває на фінальному етапі впровадження системи ERP для управління запасами, додав він.
IDS Ukraine — українська група компаній, заснована в 1996 році. Володіє торговими марками «Моршинська», «Миргородська», «Аляска» та «Аква Лайф». До групи компаній входять Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», «Миргородський завод мінеральних вод», дистриб’юторська компанія «ІДС» та оператор доставки води «ІДС Аква Сервіс».
Ціни на транспорт в Україні в липні 2026 року були на 18,6% вищими, ніж роком раніше, свідчать дані Державної служби статистики. Лише за місяць транспорт подорожчав на 1,3%. Найбільш помітне зростання зафіксовано в пасажирському автомобільних перевезеннях — на 6% за липень і на 30,8% порівняно з липнем 2025 року.
Загалом транспортні послуги подорожчали за рік на 28,9%, а з початку 2026 року — на 25,7%. Залізничні пасажирські перевезення стали дорожчими на 2,7% за місяць і на 15,5% за рік.
Ще одним суттєвим фактором залишається вартість палива. У липні паливо та мастила подешевшали на 0,1% порівняно з червнем, однак порівняно з липнем минулого року вони були дорожчими на 28%, а з початку року — на 26,5%.
Таким чином, транспорт дорожчає значно швидше, ніж загальний споживчий ринок: річна інфляція в Україні в липні становила 7,7%, тоді як транспорт — 18,6%, а транспортні послуги — 28,9%.
Як повідомляє experts.news, нова хвиля спеки охоплює Балкани та значну частину Дунайського басейну. У період з 31 липня по 6 серпня температура в ряді країн регіону сягатиме 35–40 градусів, що посилить посуху та ускладнить ситуацію на Дунаї, де рівень води вже опустився до багаторічних, а подекуди й рекордних мінімумів.
Найвища температура прогнозується в Сербії, Хорватії, Чорногорії, Албанії, Північній Македонії та Угорщині. У Белграді, Нові-Саді, Загребі, Подгориці, Тирані, Скоп’є та Будапешті очікується переважно 37–40 градусів. У Сараєво температура сягне 35–37 градусів.
У Болгарії та Румунії спека спочатку буде менш інтенсивною, проте до 4–5 серпня в Бухаресті очікується до 36–37 градусів. У Молдові температура підвищиться з 30 градусів 30 липня до 37 градусів 4–5 серпня. У районі Одеси та української частини дельти Дунаю очікується 27–32 градуси, але нічна температура на початку серпня може сягати 24 градусів.
У верхній частині басейну ситуація також залишається складною. У Відні 31 липня прогнозується до 39 градусів, а 3–4 серпня — до 38–39 градусів. У Будапешті температура з 31 липня по 5 серпня становитиме переважно 38–40 градусів. Поодинокі грози в Австрії можуть спричинити тимчасове підвищення рівня води, однак тривала спека не дозволить швидко компенсувати накопичений дефіцит опадів.
На Дунаї, Саві та Тисі в Сербії рівні води знаходяться нижче низьких навігаційних відміток. У Хорватії та Сербії міління вже призвело до появи великих піщаних мілин, посадки невеликих суден на мілину та виходу на поверхню старих затонулих кораблів, що становлять додаткову небезпеку для навігації.
Через недостатню глибину баржі та танкери на окремих ділянках використовують лише 30–40 % своєї вантажопідйомності. У липні Сербія отримала по Дунаю лише близько 25 % запланованих обсягів імпортного палива. Виробництво найбільшої сербської ГЕС «Джердап-1» скоротилося приблизно до третини від звичайного рівня.
У Румунії приплив води в Дунай знизився приблизно до 1,65 тис. кубометрів на секунду при середньому липневому показнику близько 4,75 тис. кубометрів. Низький рівень води призвів до зупинки обох енергоблоків АЕС «Чернаводе», яка використовує воду Дунаю для охолодження. В Угорщині обмеження торкнулися АЕС «Пакш».
На болгарсько-румунській ділянці судноплавство звузилося біля островів Белене, Вардим і Батин. Судна змушені чекати дозволу на прохід і скорочувати завантаження. Наприкінці липня на Дунаї також сів на мілину пасажирський теплохід, незважаючи на діючі обмеження щодо осадки.
Аналіз наслідків для десяти країн Дунаю
У Німеччині та Австрії низький стік у верхів’ях означає зменшення обсягу води, що надходить вниз за течією. Короткочасні зливи можуть спричиняти локальні підйоми рівня води, але для стійкого відновлення необхідні тривалі опади в усьому верхньому та середньому басейні.
Для Словаччини та Угорщини основні ризики пов’язані з обмеженням завантаження барж, скороченням річкового туризму, перебоями в постачанні палива та сировини, а також навантаженням на енергетичну інфраструктуру. У Будапешті рівень Дунаю опускався нижче попередніх мінімальних значень, а туристичні рейси на окремих напрямках було призупинено.
Хорватія та Сербія вже відчувають прямий вплив міління на перевезення палива, промислової сировини, сільськогосподарських вантажів та роботу портів. Додаткову небезпеку становлять піщані мілини та затонулі судна, що опинилися ближче до поверхні.
Для Болгарії та Румунії низький рівень води означає скорочення осадки суден, черги на вузьких ділянках, зупинку поромних переправ, зростання витрат на перевезення зерна та ризики для енергетики. Румунія є ключовою ланкою маршруту між українськими дунайськими портами та Констанцією, тому затримки поширюються на весь низодунайський коридор.
Молдова має короткий вихід до Дунаю через порт Джурджулешти. Він розташований на морській ділянці річки й має більшу глибину, ніж багато внутрішніх портів, тому безпосередньо менш вразливий до обміління середньої течії Дунаю. Однак молдавські вантажі залежать від стабільної роботи нижньої ділянки річки, румунських каналів та виходу до Чорного моря. Затримки та зростання фрахту на цьому напрямку можуть підвищити вартість імпорту та експорту країни.
Для України нижня течія Дунаю є особливо важливою через роботу портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Критично мала глибина вже обмежує нормальне завантаження барж і затримує виконання контрактів. Вартість перевезення з Рені та Ізмаїла до Констанци станом на 20 липня зросла приблизно до 28 доларів за тонну, а окремі судна втрачають 30–60 % вантажопідйомності.
Продовження спеки до 6 серпня посилить випаровування та збереже тиск на водний режим Дунаю. Навіть за умови локальних дощів поліпшення, найімовірніше, буде тимчасовим, оскільки дефіцит води формується у всьому басейні — від Німеччини та Австрії до Румунії, Молдови та України.
Для вантажовідправників найімовірнішими наслідками стануть подальше зменшення завантаження барж, використання більшої кількості суден для перевезення того самого обсягу, зростання фрахтових ставок, затримки поставок палива, зерна та промислової сировини, а також часткове перенаправлення вантажів на залізницю та автомобільний транспорт.
Істотне поліпшення ситуації можливе лише після тривалого періоду дощів в Альпах, Німеччині, Австрії, Словаччині та інших частинах басейну.
