АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у травні 2023 року перевезло 1836 тис. тонн зернових вантажів, що на 33% менше, ніж місяцем раніше, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з представниками аграрного бізнесу в четвер.
За його інформацією, минулого місяця на експорт було відправлено 1147 тис. тонн зернових вантажів, що на 46% менше, ніж у квітні. У внутрішньому сполученні було перевезено 683 тис. тонн, що на 16% менше квітневих показників. Середньодобове навантаження в травні становило 44 тис. тонн.
“На скорочення перевезень вплинуло два фактори – блокування агресором роботи “зернового коридору”, що позначилося на доставці вантажів залізницею до портів, а також блокування експорту коридорами солідарності європейськими країнами, що призвело до скорочення вдвічі перевалки вантажів через західні кордони України”, – пояснив Ткачов.
Він додав, що УЗ готова наростити перевезення, для чого має достатньо ресурсів.
За оперативними даними УЗ, за перший тиждень червня 2023 року обсяги навантаження зернових вантажів склали 380 тис. тонн, або 15% від загальної кількості вантажів. Середньодобові обсяги перевалки за цей період склали 54 тис. тонн, що у 2,2 раза перевищує квітневі показники.
За словами Ткачова, фактична середньодобова перевалка аграрних вантажів через прикордонні переходи в червні 2023 року збільшилася на 90 вагонів порівняно з травнем. Зернових вантажів стало на вісім вагонів на добу більше.
Представник УЗ повідомив, що в напрямку західного кордону прямує 9740 вагонів, з яких 1084 вагони із зерновими вантажами. Черга з перевалки сільгосптоварів скоротилася на 343 вагони (24%).
“Скупчення вагонів “розсмоктується”, завдяки врівноваженню навантаження на кордони. Поки працює зерновий коридор, навантаження на західні кордони знижується. Також активізувалася передача через європейські країни”, – пояснив представник УЗ.
Говорячи про перевалку зернових на українсько-польському кордоні, Ткачов повідомив, що в ПП “Ягодин-Дорохуськ” у травні середньодобово пропускав 17,3 вагона із зерном, ПП “Ізов-Грубешів” – 20 в/з, ПП “Мостиська-Медика” – 22,13 в/з. На румунському ПП “Вадул-Сірет-Дорнешті” середній показник становив 47,7 в/з із зерном, ПП “Дяково-Халмеу” – 8,5 в/з.
На україно-угорському кордоні перевалка зернових вантажів у травні в ПП “Чоп-Захонь” становила 39,5 в/с, у ПП “Батєво-Бетєрьошкі” в травні зафіксовано перевалку 25,6 в/с, максимальний показник у травні – 93,9 в/с.
“За всіма західними ПП, якщо аналізувати статистику останніх п’яти місяців, спостерігається просідання перевезень від півтора до п’яти разів. Решта обмежень на експорт з дозволом транзиту істотно впливають на експорт зерна через західні кордони”, – резюмував Ткачов.
Керівник УЗ повідомив, що станом на 8 червня 2023 року в напрямку портів Великої Одеси рухається 2663 вагони із зерновими вантажами. Середньодобове вивантаження в червні становить 493 вагони із зерном. Час очікування вивантаження (черга) становить 4,9 доби.
У порт Ізмаїл станом на 8 червня прямує 1656 вагонів із зерновими вантажами. За період з 29 травня черга зменшилася на 23,48%. Середньодобове вивантаження за червень становило 122 вагони із зерном. Час очікування вивантаження (черга) сягає 11,3 доби.
“Робота “зернового коридору” на сьогоднішній день важко прогнозована, країна агресор постійно змінює кількість оглядів суден і висуває різні вимоги, крім того, заблоковано роботу порту “Південний”. Ситуація в порту Ізмаїл залишається складною через велике скупчення вагонів. Навантаження в напрямку порту планується з урахуванням переробних спроможностей одержувачів/операторів, але через погодні умови вони вивантажують значно менше запланованого обсягу”, – зазначили в УЗ.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у травні поточного року перевезла 11,49 млн тонн вантажів, що на 19,2% більше ніж у травні минулого року.
Як повідомила прес-служба УЗ, середньодобове навантаження також має позитивну динаміку: зростання становило 15,7% – до 352,8 тис. тонн.
Перевезення вантажів у внутрішньому сполученні в травні зросли на 36,5% – до 7,17 млн тонн, на експорт – знизилися на 2%. Це пов’язано з блокуванням росією морського “зернового коридору”. У результаті обсяг перевезення зернових на експорт скоротився на 29% – до 806,9 тис. тонн. Імпорт вантажів у травні зріс на 7% – до 483,4 тис. т, транзит – 47 тис. тонн, уточнили в компанії.
У структурі загальних перевезень вантажів у травні лідирували будматеріали – 2,5 млн тонн, кам’яне вугілля – 2,22 млн тонн, залізна і марганцева руда – 1,96 млн тонн, зерно і продукти помелу – 1,83 млн тонн, чорні метали – 816,3 тис. тонн. Зазначається, що найбільше зростання зафіксовано в перевезеннях саме будматеріалів – понад 70%.
Щодобовий обсяг експортних перевезень зерна залізницею за останній тиждень знизився в середньому на 2-3 тис. тонн на добу – до 108 тис. тонн на добу через штучні затримки в оформленні суден представниками РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі та зниження ефективності роботи “зернового коридору”, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з учасниками ринку в четвер.
“Якщо порівнювати поточні середньодобові показники з показниками тижневої давності, то можна констатувати незначне зменшення середньодобового обсягу перевезення зерна в експортному напрямку: сьогодні ми веземо в середньому 108 тис. тонн на добу, тоді як тиждень тому – 110 тис. тонн, головним чином, через зниження обсягів перевезень у бік морських портів”, – сказав Ткачов.
При цьому, за його словами, обсяги перевезення зерна в напрямку сухопутних залізничних переходів зросли в середньому на 1 тис. тонн на добу – до майже 34 тис. тонн/добу.
Загалом у лютому (дані на 22 лютого) року УЗ уже перевезла в експортному сполученні 2,37 млн т зерна.
Раніше заступник міністра відновлення Юрій Васьков у прямому ефірі Aljazeera English заявив, що з жовтня ефективність “зернового коридору” не перевищує 40% від наявних експортних потужностей.
Україна 15 лютого випустила заяву, в якій закликала міжнародне співтовариство, зокрема ООН і Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, зажадати від РФ негайного припинення штучних затримок у її роботі та розблокування торговельного судноплавства в українські порти Чорного моря.
Українська сторона зазначає, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор до/з українських портів. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини. Як наслідок, тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства, а черга з суден, що очікують на інспекцію, у Босфорі перевищила 140 одиниць.
Представники України наголосили, що водночас Росія користується можливістю безперешкодного торговельного судноплавства з російських чорноморських портів: обсяг перевезень через морські порти РФ в Азово-Чорноморському басейні 2022 року становив понад 250 млн тонн, що перевищило показники 2021 року.
Перевезення зернових і олійних культур з України до Польщі залізницею у 2022 році зросли у 27 разів порівняно з 2021 роком, повідомив держсекретар Міністерства інфраструктури Польщі Рафал Вебер на Міжнародній конференції з розвитку транспорту на європейському рівні, не уточнивши абсолютний показник.
Водночас голова Держагентства з відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм, який брав участь у конференції, зазначив, що за цей період могли з’явитися нові логістичні шляхи.
“Активність центральноєвропейських країн виявилася вирішальною в перші тижні і місяці війни, тож могли з’явитися нові логістичні шляхи”, – наводить його слова прес-служба польського міністерства на сайті відомства.
Найєм наголосив, що ситуація зі зростанням перевезень вимагає мобілізації з польського боку і подальшої інтеграції транспортних систем України та ЄС.
Подальша активізація торговельних потоків ставить Польщу перед необхідністю збільшення перевалочних потужностей портової інфраструктури, можливості якої до останнього часу були стримувальним фактором для зростання поставок зернових з України, наголошували учасники конференції.
“Порти мають бути занадто великими, щоб справлятися зі зростаючими потоками вантажів. Порт Гданськ наразі досягає своєї максимальної перевалочної потужності. Ми повинні передбачити, що станеться, і підготувати більше причалів”, – заявив на конференції директор порту “Гданськ” Лукаш Грейнке.
Минулого року найбільші польські морські порти “Гданськ”, “Гдиня” і “Щецін-Свіноуйсьце” опрацювали загалом понад 133 млн тонн вантажів, що стало рекордом, сказав заступник міністра інфраструктури Республіки Польща Ґжеґож Вітковскі.
Він наголосив, що польський уряд продовжить реалізацію амбітних проєктів у польських портах, щоб вони могли розв’язувати завдання, пов’язані з включенням транспортного коридору “Балтійське море – Чорне море – Егейське море” до основної Транс’європейської транспортної мережі ТЕН-Т.
Кабінет міністрів вніс зміни до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, заборонивши участь у ньому автомобільним перевізникам, які пропонують автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів (ТЗ).
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у телеграмі у вівторок, відповідне рішення затверджено на засіданні уряду у вівторок.
Крім того, за його словами, внесені зміни визначають повноваження територіальних громад у проведенні ними конкурсів у межах їхніх територіальних громад і передбачають введення маршрутних ТЗ, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
“Укрзалізниця” наростила перевезення вантажів залізницею в жовтні до 12,06 млн тонн, що на 0,38 млн тонн, або на 3,3%, більше порівняно з вереснем, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ” Валерій Ткачов на нараді з учасниками галузі в середу.
“Зокрема, в експортному сполученні було перевезено 5,2 млн тонн (-0,137 млн тонн, або -0,3% до вересня 2022 року). За період з березня по жовтень 2022 року місячний обсяг перевезення вантажів залізницею зріс з 8,299 млн тонн до 12,06 млн тонн на місяць (зростання +3,7 млн тонн на місяць або +45,3%). Але цей місячний обсяг перевезень, на жаль, значно менший за довоєнний рівень”, – зазначив Ткачов у Facebook.
За його даними, перевезення зернових вантажів у жовтні зросло до 3,6 млн тонн (+197,8 тис. тонн, або 5,8%), цементу – до 288,6 тис. тонн (+21,9 тис. тонн, або 8,2%), вугілля – до 2,2 млн тонн (+18,7 тис. тонн, або 0,8%), мінбудматеріалів – до 1,9 млн тонн (+85,6 тис. тонн, або 4,6%).
Водночас перевезення залізної/марганцевої руди скоротилося до 1,4 млн тонн (-64,4 тис. тонн, або 4,3%), а чорних металів – до 628,5 тис. тонн (-63,8 тис. тонн, або 9,2%), зазначив представник УЗ.
Він також повідомив, що в жовтні черга вагонів у напрямку західних прикордонних переходів скоротилася на 1674 вагони, або 9%: з 18,2 тис. до 16,6 тис. на початок листопада.
Водночас, за словами Ткачова, майже за всіма прикордонними переходами обсяг замовлень значно перевищує їхню пропускну спроможність, тому Центр транспортної логістики (ЦТЛ) змушений застосовувати понижувальні коефіцієнти для узгодження всіх отриманих замовлень від експортерів.
“Наразі всі отримані замовлення від експортерів до 20 числа місяця, що передує перевезенню, опрацьовані ЦТЛ і частково узгоджені іноземними перевізниками та АТ “Укрзалізниця”, – додав Ткачов.
Крім того, деяким іноземним перевізникам тимчасово призупинено узгодження замовлень через наявність великої черги навантажених вагонів, зазначив заступник директора.
