Президент Польщі Анжей Дуда заявив про те, що слова прем’єр-міністра Матеуша Маровецького про те, що Варшава “більше не передає зброю Україні”, були вирвані з контексту, про це повідомляє телеканал TVN24 у четвер.
“На мою думку, прем’єр-міністр просто сказав ось що: ми не збираємося передавати Україні нове озброєння, яке ми зараз купуємо в рамках модернізації польської армії”, – пояснив польський президент.
За словами Дуди, “У нас обох була однакова позиція. Ми не можемо передати комусь іншому нашу нову зброю, яку ми зараз купуємо за мільярди доларів для польської армії, щоб зміцнити її, зміцнити безпеку Польщі. Кому завгодно”.
Дуда уточнив, що ті контракти щодо польського озброєння, які Польща підписала з Україною, виконуватися будуть.
При цьому він нагадав, що підписано контракти з Україною, зокрема на постачання польських самохідних гаубиць Krab. “Потрібно виконати цей контракт, і ми його виконуємо”, – сказав Дуда, додавши, що є й інші контракти, що стосуються амуніції та засобів розмінування.
“У міру того, як ми отримуватимемо нове озброєння з Кореї, зі США, ми також замінюватимемо озброєння, що зараз є на зберіганні”, – сказав Дуда, зазначивши, що таке озброєння може бути спрямоване Україні, “як ми робили до цього, передаючи пострадянське озброєння”.
Україна подасть позов до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію, повідомив заступник міністра економіки і торгівлі – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico.
“Важливо довести, що ці дії юридично неправомірні. І тому завтра ми почнемо судовий розгляд”, – сказав Качка минулої неділі, додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь проти польського експорту фруктів і овочів.
Коментуючи введення односторонніх заборон з боку Польщі, Угорщини та Словаччини на українське зерно після рішення Європейської Комісії зняти обмеження, Качка сказав, що “на наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії”.
Торгпред України вважає, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, а спричинила те, що він назвав “найбільшою системною проблемою” – чи можуть міжнародні торговельні партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС.
“Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торговельних переговорах та інститутом торговельної політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі”, – сказав Качка і додав, що, на його думку, “системний підхід Будапешта і Варшави щодо ігнорування позиції інституцій ЄС у торговельній політиці буде проблемою для ЄС в цілому, тому що тут немає єдності”.
Київ планує подати позов на ці три країни до Світової організації торгівлі, а не через власну торговельну угоду з ЄС. “Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться щодо торговельних партнерів і свого Союзу, тому що це може впливати і на інші держави”, – наголосив він.
У той час як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща на вихідних запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі і забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включно з м’ясом.
“Ці довільні заборони просто смішні. Я думаю, що Угорщина тут робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже сміливий рух проти нас обох з боку Будапешта”, – наголосив Качка.
Хоча додаткові заборони Угорщини мають здебільшого символічний характер, з огляду на те, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту, зазначив Качка. Якщо Варшава не скасує ці додаткові заборони, “ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти і заборонимо імпорт фруктів і овочів з Польщі”.
Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від сплеску української продукції, що призвело до зниження цін, але Качка заперечив, що ці міркування є хибними: “Польська заборона не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни є глобальними – те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці”.
Представник ЄС повідомив виданню, що Брюссель сподівається розв’язати цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі раптового різкого зростання експорту.
Відповідаючи на запитання про цю потенційну угоду, Качка сказав, що Київ готовий “узяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не спричинив цунамі в сусідніх країнах”, і запровадить систему експортних ліцензій на зерно “в реальному часі” для обох країн, що сповільнить експорт до сусідніх країн і дасть змогу Україні “швидко відреагувати” в разі виявлення сплеску.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом у сусідні країни. Того ж дня Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони на імпорт українських агротоварів. Крім пшениці, ріпаку, соняшнику і кукурудзи Польща заборонила ввезення в країну круп і борошна, а Угорщина розширила список до 25 позицій.
У неділю Європейська комісія закликала Польщу, Угорщину та Словаччину до конструктивності після того, як вони в односторонньому порядку заявили, що продовжать заборону на імпорт зерна з України, незважаючи на рішення Комісії щодо припинення заборони, передає Reuters із посиланням на спікера Єврокомісії.
“Ми знаємо про заяви деяких держав-членів щодо односторонніх заходів. Зараз важливо, щоб усі країни працювали в дусі компромісу і вели конструктивну взаємодію”, – заявила представниця Комісії.
За її словами, зараз у Брюсселі зосереджені на тому, “щоб ввести в дію і змусити працювати нову систему, про яку щойно було оголошено”.
Зокрема, пише Reuters, у понеділок відбудеться зустріч із представниками всіх зацікавлених країн ЄС, яка дасть змогу обговорити питання імпорту українського зерна детальніше.
Агентство зазначає, що Україна була одним із провідних світових експортерів зерна до того, як вторгнення Росії 2022 року скоротило її можливості з доставки сільськогосподарської продукції на світові ринки через порти Чорного моря. Відтоді українські фермери покладаються на експорт зерна через сусідні країни.
Однак наплив зернових і олійних культур у сусідні країни вплинув на доходи місцевих фермерів і призвів до того, що уряди заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом до сусідніх країн.
Дії Польщі щодо українського зерна є помилковими, неправомірними і шкідливими для польських, українських і всіх фермерів Європейського Союзу, заявив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
“Нарешті Польща сказала правду з приводу українського зерна. Йдеться не про цей сезон, а про умови вступу України до ЄС. Про це дуже чітко заявив міністр аграрної політики Телюс”, – прокоментував він у Facebook одностороннє продовження Польщею ембарго на експорт української агропродукції.
Торгпред України зазначив, що в такий спосіб “фактично почалися вступні переговори щодо сільського господарства” з “настільки агресивної бойової розвідки і з повного антагонізму з боку Польщі”.
“Фактично Польща бореться за liberum veto в Україні без будь-яких пояснень”, – написав він і наголосив, що Україна буде до кінця стояти на тому, що дії Польщі щодо українського зерна є хибними, неправомірними і шкідливими для польських, українських і всіх фермерів ЄС.
Низка громадських діячів під постом торгпреда України долучилися до обговорення політичного вчинку Польщі. Зокрема, віце-директор науково-освітнього інституту Центр Мєрошевського Лукаш Адамські вказав на неготовність України інтегруватися до Європейського Союзу через “ментальний фактор – нездатність українських високопосадовців робити висновки з механізмів політики, що окреслюють політику ЄС та її держав”.
Він вказав заступнику міністра на емоційність риторики, що є “об’єктивно контрпродуктивною” для України, та створює імідж держави, яка “хоч і перебуває в дуже складному становищі, проте не є членом ЄС, а лише намагається увійти (до нього – ІФ-У), і вже оскаржує щоразу сильніше за свого найближчого та випробовуваного союзника у веденні війни (торговельної – ІФ-У) та (…) блокуванні транзиту”.
“Просте емоційне нав’язування своєї позиції без можливості нормальної розмови це і є проблема, яку створив аграрний блок польського уряду. З усією повагою, я хочу нормальної розмови. Те, що пропонується – погодитися на аграрне упокорення, тому що вам так треба. Це нонсенс у будь-якому контексті”, – парирував Качка.
Екс-голова Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа зауважив, що “дещо дивною” видається теза про нездатність українських урядовців осягнути механізми політики ЄС за умов, коли ЄС у даному питанні на боці України.
“Тут скоріше йдеться про нездатність Польщі дотримуватися принципів загальної політики ЄС, якщо це суперечить поточним політичним інтересам місцевих еліт”, – констатував він.
Президент Української зернової асоціації Микола Горбачов подякував торговельному представнику України за озвучену позицію і співпрацю та висловив упевненість, що після перемоги України, якій Польща допомагає, питання буде знято, оскільки “відкриті українські порти здатні розв’язати означену проблему”.
“ДТЕК Енерго” планує імпортувати близько 210 тис. тонн вугілля з Польщі для надійнішого проходження тепловою генерацією осінньо-зимового періоду, повідомляють у прес-релізі енергохолдингу в середу.
У рамках контракту на імпорт палива досягнуто домовленості про постачання енергетичного вугілля протягом усього опалювального сезону, починаючи з вересня 2023 року і до березня 2024 року.
Як зазначили в компанії, перші партії вугілля очікуються вже цього тижня.
“В умовах війни, непрогнозованих дій ворога та підвищеного навантаження, що їх несуть теплоелектростанції компанії останніми місяцями, додаткові обсяги імпортного палива дадуть змогу “підстрахувати” й надати додатковий запас міцності для стійкішого проходження тепловою генерацією найближчого опалювального сезону”, – заявив процитований у пресрелізі генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв.
Як повідомлялося, ТЕС “ДТЕК Енерго” за останні чотири місяці наростили відпуск е/е на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зі свого боку, в серпні, коли через спеку споживання трималося на рекордних для літа позначках, енергетики згенерували в енергосистему на 35% більше е/е, ніж у серпні 2022 року.
Загалом за вісім місяців цього року теплоелектростанції “ДТЕК Енерго” відпустили майже 9,9 млрд кВт-год е/е, що еквівалентно середньому споживанню близько 3,3 млн сімей протягом року.
Варшава у вівторок довела до відома Європейської комісії (ЄК) про рішення в односторонньому порядку продовжити ембарго на ввезення зернових з України до Польщі, якщо таких заходів не ухвалять у Брюсселі, передає польське радіо.
“По завершенні засідання уряду канцелярія прем’єра поінформувала, що кабінет міністрів закликав ЄК продовжити заборону на імпорт зерна з України, яка закінчується 15 вересня”, – повідомляє радіо.
“В іншому випадку Польща самостійно запровадить таку заборону на державному рівні”, – наголошується в повідомленні.
“Уряд ухвалив рішення про продовження заборони на постачання українського зерна до Польщі, – повідомив раніше у вівторок в ефірі польського телебачення міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус. – Це послужить на благо сільгоспвиробникам, економіці Польщі та Європейській солідарності”.
Польське телебачення нагадує, що заборона на ввезення зерна з України в п’ять прифронтових країн ЄС, які є сусідами з нею, – Польщу, Болгарію, Угорщину, Румунію та Словаччину, діє до п’ятниці. Усі згадані країни направили керівництву ЄС запит про продовження ембарго до кінця року. Рішення з цього питання поки що не ухвалено.
Європейська комісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику українського походження в Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину з 2 травня. 5 червня було ухвалено рішення про продовження цих заходів до 15 вересня.
У Брюсселі тоді заявили, що ці “виняткові та тимчасові превентивні заходи” необхідні з огляду на переповнення складів і складнощі через існуючі серйозні “вузькі місця” в логістиці, з якими зіткнулися ці держави.
Єврокомісія також повідомила, що транзит цих товарів через зазначені п’ять прифронтових країн далі в ЄС або інші держави за його межами зберігається.
