VESCO, один зі світових лідерів з виробництва та експорту білих пластичних глин, для збереження конкурентних позицій на ринку придбала на додаток до українських активів кар’єри в Іспанії, Польщі, Румунії, Сербії та Боснії, повідомив гендиректор інвесткомпанії umgi, серед активів якої VESCO, Андрій Горохов.
“Ми зробили інвестиції, зокрема, у видобуток корисних копалин, які затребувані для виробництва кераміки, вже в п’яти країнах: … Іспанія є ключовою, … а зараз додали Польщу, Румунію, Сербію і Боснію та дивимося на Туреччину”, – сказав він на нещодавньому українсько-швейцарському бізнес-форумі, що відбувся в Лугано.
Горохов нагадав, що актив в Україні виробляє продукт унікальної якості, і до війни він був №2 у своїй ніші і виходив на перше місце за оцінкою вище $700 млн.
Як зазначив гендиректор umgi, у VESCO була стратегія розширення, зокрема за кордон, а UMGI допомагає команді зі стратегією та її виконанням.
Горохов пояснив, що війна прискорила процес виходу на іноземні ринки, оскільки українська сировина стала дорожчою через логістику, тому з’явилася необхідність мати сировинні виробництва і в інших країнах, щоб зберегти конкурентоспроможність і наявних клієнтів.
Він уточнив, що крім кар’єрів у VESCO є виробничі потужності у двох ключових точках: у Порт-Равенне в Італії та Порт-Кастельон в Іспанії, де команда змішує сировину й отримує кінцевий продукт, гарантуючи своєчасність постачання клієнту.
“Таким чином, ми намагаємося як компанія, яка має великий досвід, перш за все, в галузі інвестицій в Україні, правильно поєднувати бізнес-моделі, де Україна завжди має місце і є щось, що могло б посилити ці бізнес-моделі за рахунок інвестицій за кордоном”, – зазначив гендиректор umgi.
За його словами, глина – це лише приклад такого підходу, і створення чогось більшого та ефективнішого приносить користь як клієнтам, так і інвесторам, і підвищує вартість активу.
Загалом представляючи інвесткомпанію, яка в березні цього року змінила назву з UMG Investments на umgi, він зазначив, що в гірничодобувному бізнесі вона вже протягом 17 років, інвестувала в нього більше ніж $100 млн і домоглася гарних результатів.
“Рівень повернення – п’ять до одного для наших інвесторів. Для гірничорудного бізнесу більш ніж хороший результат, (який) доводить, що в Україні можна заробляти в цій сфері. Просто ти маєш знати, що робиш, і ти маєш бути професійним гравцем, що є стандартом для всього світу”, – наголосив Горохов.
За його словами, гірничодобувні активи є одними з трьох у портфелі umgi, але істотними: перед війною їхня вартість перевищувала $800 млн.
“Коли почалася війна, ми продовжували шукати проєкти, і зараз у нас близько 10 проєктів, які ми розглядаємо в Україні плюс ми почали розвивати додаткові проєкти в Європі”, – додав Горохов.
За його словами, umgi пропонує сьогодні європейським інвесторам на партнерських засадах інвестувати в Україну.
Голова інвесткомпанії зазначив, що за 17 років роботи в Україні ситуація із законами та підзаконними актами, із прозорістю на ринку значно покращилася, створено інвестиційну карту, забезпечено доступ до баз, здійснюється лібералізація, зокрема у 2023 році з ухваленням законодавства набагато полегшився доступ до купівлі ліцензій. Горохов додав, що, наприклад, в Україні отримання ліцензії легше, ніж у Румунії або Польщі, хоча може піти до двох років, щоб підготувати родовище до робіт.
Водночас залишаються питання з приєднанням до енергетичної та транспортної інфраструктури, визнав Горохов.
Згідно з інформацією на сайті, VESCO Limited – компанія, що є 100% власником акцій групи глинодобувних підприємств VESCO.
VESCO є портфельною компанією umgi, що входить до найбільшої інвестиційної групи України SCM Ріната Ахметова.
Серед українських активів VESCO – ПрАТ “ВЕСКО”, ПрАТ “Дружківське рудоуправління”, ПрАТ “Вогнетривкоруд” і АТ “Часовоярський вогнетривкий комбінат”.
За даними на сайті, виробничі потужності VESCO перевищують 3 млн тонн глини на рік, продукцію поставляють у понад 25 країн світу, виготовляють понад 60 видів продукції для компаній керамічної та вогнетривкої індустрій. Зазначається, що на складах перебуває понад 900 тис. тонн продукції для забезпечення стабільності поставок.
VESCO наприкінці серпня 2022 року повідомила про відновлення поставок продукції до Іспанії, Італії та Туреччини. Зазначалося, що після початку повномасштабної війни з боку Росії група підприємств на кілька місяців призупинила видобуток, проводячи евакуацію людей і частини техніки, проте запасів, які накопичилися, було достатньо. На той момент група вийшла на обсяг відвантаження в 100 тис. тонн на місяць.
Як зазначила umgi в березні цього року, крім бренду було оновлено також дизайн корпоративного стилю.
“З моменту заснування umgi трансформувалася з непрофільної компанії з управління активами, що входила до складу промислового конгломерату, в кептивну компанію прямих інвестицій з диверсифікованим портфелем активів, розташованих спочатку тільки в Україні, а тепер ще й у країнах ЄС і Туреччини”, – зазначалося в релізі.
Згідно з інформацією на березень цього року, umgi має досвід інвестування у створення нових і розвиток операційних компаній у сфері зеленої економіки, промислових послуг і видобутку корисних копалин. Активи umgi розташовані в Україні, Іспанії, Румунії, Польщі, Італії та Туреччині і на 1 січня 2022 року мали вартість понад $1 млрд.
Польща відправила Україні 14 винищувачів МіГ-29 і 325 танків, повідомило постійне представництво Республіки Польща в ЄС.
“Із 575 поставлених наразі в Україну танків 325 передано Польщею. Нідерланди посідають друге місце (85), Німеччина третє (80) і США четверте (76). Крім того, з 28 літаків, переданих наразі до Києва, Польща відправила 14 винищувачів МіГ-29”, – йдеться в повідомленні у Twitter.
8 травня польський міністр оборони Маріуш Блащак повідомив про відправку винищувачів МіГ-29.
У квітні польський президент Анджей Дуда повідомив, що Варшава зможе поставити Києву загалом 14 винищувачів МіГ-29.
МіГ-29 – радянський і російський багатоцільовий винищувач четвертого покоління, розроблений у 1970-х роках. Призначений для знищення керованими ракетами і бортовою гарматою повітряних цілей і для ураження наземних цілей із застосуванням некерованих засобів ураження. Має численні модифікації. Літак експлуатують понад 20 країн світу.
ТОВ “Нова Пошта”, лідер експрес-доставки в Україні, частково скасувало обмеження на відправлення харчових продуктів до Польщі у складі міжнародних посилок, повідомила прес-служба компанії.
“Уряд Польщі зняв обмеження на ввезення і транзит деяких видів харчових продуктів. У зв’язку з цим “Нова Пошта” відновила приймання деяких продуктів у складі міжнародних посилок, що прямують до ЄС”, – повідомила компанія у прес-релізі в середу.
У списку продуктів, які знову можна відправляти за кордон: шоколад і шоколадні цукерки з начинками, вафлі, печиво, пряники, жувальні гумки, хрусткі хлібці, сухарі та грінки, готові соуси, кетчупи, гірчиця, консерви з риби або рибної ікри – за умови, що такі продукти придатні до тривалого зберігання, транспортуються винятково в заводському неушкодженому упакуванні та не потребують спеціального температурного режиму зберігання. Загальна вага продуктів, які дозволені митними органами до відправлення за кордон, – 10 кг.
При цьому уточнюється, що заборонено відправляти м’ясо, продукти тваринного походження; продукти нетривалого зберігання або такі, що потребують особливого температурного режиму; молочні та кисломолочні продукти (у т.ч. консерви зі згущеним молоком, консерви зі згущеним молоком, консерви зі згущеним молоком). консерви зі згущеним молоком); фрукти, овочі, їстівні плоди в будь-якому вигляді (свіжі, в’ялені, сушені, консервовані); горіхи, насіння, каву, чай; рослинні олії; злаки та крупи, а також борошно; пластівці; цукор, сиропи, джеми, варення, фруктове желе, мармелад, пастилу; пюре і пасти з фруктів або горіхів; мед натуральний і штучний; фруктові соки; оцет; спеції та яйця.
З повним списком товарів і вантажів, які дозволено або заборонено відправляти у складі міжнародних посилок, можна ознайомитися за посиланням: https://novaposhta.ua/delivery_to_Poland/3_PAMIATKA_UA_PL.pdf
Раніше повідомлялося, що “Нова Пошта” призупинила відправлення продуктів до ЄС через обмеження вивезення українських с/г товарів.
Усі відділення компанії призупинили приймання будь-яких продуктів у складі міжнародних посилок, що прямують до ЄС, у зв’язку із запровадженням урядом Польщі тимчасових обмежень на ввезення і транзит низки продовольчих товарів з України – цукру, зернових, кондитерських виробів, фруктів, овочів тощо.
Заснована в 2001 році ГК “Нова Пошта” є лідером на ринку експрес-доставки в Україні. Її мережа складається більш ніж з 6 тис. відділень по всій країні.
“Нова Пошта” надає повний спектр логістичних і пов’язаних з ними послуг.
До ГК входять українські та зарубіжні компанії, зокрема “Нова Пошта”, “НП Логістик”, “Пост Фінанс” (система Forpost) і “Нова Пошта Глобал”.
Модернізована НЕК “Укренерго” спільно з польським оператором системи передачі PSE потужна міждержавна лінія електропередачі між Польщею та Україною з 27 квітня успішно пройшла триденне тестування, повідомила НЕК.
За інформацією “Укренерго”, загальна вартість проєкту становила 350 млн грн, крім того, приблизно 1 тис. тонн необхідного обладнання було надано безкоштовно польськими партнерами.
У компанії пояснили, що основний обсяг робіт було виконано в цьому вузлі, щоб вироблена українською енергосистемою електроенергія могла бути перетворена на європейську напругу 400 кВ і передана в Європу.
“Це був складний, але взаємовигідний проєкт, який ми реалізували у співпраці з нашими європейськими колегами. Він важливий як для України, так і енергетичної безпеки Європи”, – прокоментував голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький, слова якого наводяться в повідомленні компанії в Телеграм-каналі у вівторок.
За його словами, лінія посилить зв’язки між українською та європейською енергосистемами, складаючи додатковий елемент європейської енергетичної безпеки та сприяючи розвитку стабільної енергомережі в Україні.
“Якщо потреби будуть іншими, ми зможемо імпортувати електроенергію з Європи”, – зазначив Кудрицький.
У НЕК додали, що загальна протяжність лінії становить майже 400 км, понад 70% з яких проходить територією України. Лінія підключена до магістральної мережі через відкритий розподільний пристрій на одному з українських енергооб’єктів. На будівництві об’єкта з боку України протягом п’яти місяців під час війни працювали 125 фахівців – 45 співробітників “Укренерго” і 80 підрядників.
Водночас польський оператор PSE на своїй аукціонній платформі у вівторок оголосив односторонній місячний аукціон із розподілу доступної спроможності перетину на лінії Жешув-Хмельницька АЕС на період поставки 15-31 травня. Пропонована на аукціоні потужність для експорту з України становить 200 МВт, для імпорту з Польщі – 350 МВт. Згідно з умовами аукціону, заявки від учасників приймають до 16:00 8 травня, результати буде оголошено о такій самій годині 10 травня. Оскільки НЕК “Укренерго” на період війни може за вимогами ENTSO-E проводити лише добові аукціони, вона має провести їх за два дні до дня поставки, тобто перший можна очікувати 13 травня на ту саму потужність, яку розподілить польський оператор.
Водночас на ринку зазначають, що на перший тиждень травня “Укренерго” не розподіляє потужність перерізу на лінії Добротвір-Замосць, через яку “ДТЕК Західенерго” здійснює експорт по 75 МВт щогодини до Польщі, через низку святкових днів у цій країні та непроведення аукціонів польським оператором.
Як повідомлялося, на кінець квітня було заплановано запуск у роботу реконструйованої лінії ХАЕС-Жешув 400 кВ. Реконструкція лінії 750 кВ Хмельницька АЕС (ХАЕС) – Жешув, яка не експлуатується з 90-х років, передбачала її переведення на напругу 400 кВ, яка використовується в європейській мережі. Її запуск дає змогу на 25-30% збільшити український експортний потенціал. Лінія працюватиме в синхронному режимі, тобто доступ до неї матимуть усі учасники українського та європейського ринків.
Україна і Польща домовилися про відновлення транзиту української агропродукції. Він запрацює вночі з 20-го на 21 квітня 2023 року, повідомили у пресслужбі Мінагрополітики.
До транзиту буде застосовано додаткові заходи контролю, про які буде найближчим часом повідомлено учасників ринку публічно та в робочому порядку.
Список забороненої до ввезення з 16 квітня з України до Польщі агропродукції до Польщі містить широкий перелік зернових, борошна і крохмалю, а також, цукор, карамель, насіння для посіву, овочі та фрукти, включно з екзотичними, молочні продукти, мед, вино, тваринницьку продукцію та живих тварин, а також корм для собак і котів, розфасований для роздрібної торгівлі.
Згідно з текстом додатка до розпорядження міністра розвитку і технологій Польщі Вальдемара Буди від 15 квітня 2023 року (копією володіє агенція “Інтерфакс-Україна”), з 16 квітня з України до Польщі заборонено імпорт цукрової кукурудзи (свіжої та охолодженої), крім гібридів для посіву; насіння м’якої пшениці та меслину; спельти, м’якої пшениці та меслину, окрім посівних; жита; ячменю; вівса; сорго на зерно, окрім гібридів для посіву; гречки, пшона, канаркового насіння, інших круп; твердої пшениці: борошна пшеничного і меслинового; борошна житнього; пшеничних круп; солоду, навіть обсмаженого; зернового борошна; а також кукурудзяного, ячмінного і вівсяних пластівців; пшеничного, кукурудзяного, картопляного та інших видів крохмалю.
Також до списку потрапили лактоза, мальтоза, глюкоза, фруктоза у твердому вигляді; цукрові сиропи без домішок ароматизаторів і барвників; штучний мед у суміші або без з натуральним медом; карамель. Крім того, цукрові буряки, цукрова тростина, тростинний або буряковий цукор, включно з хімічно чистою сахарозою, кленовий цукор і кленовий сироп. Меляса, отримана в результаті вилучення або рафінування цукру, буряковий жом.
Ряд насіння для посіву, зокрема гібриди солодкої кукурудзи, посівний горох, нут, неочищений рис, гібриди сорго зернового, лляне насіння; насіння ріпаку, насіння соняшнику (подрібнене або не подрібнене; для посіву), інше олійне насіння і плоди; льон і коноплі;
Спектр фруктів і овочів, заборонених до ввезення, містить: томати свіжі або охолоджені, цибулю ріпчасту, цибулю-шалот, часник, цибулю-порей та інші цибулинні овочі; капусту, цвітну капусту, кольрабі, листову капусту та аналогічні їстівні овочі; салат-латук (Lactuca sativa) і цикорій (Cichorium spp. ), моркву, ріпу, буряк салатовий, козлобородник, селеру, редиску та аналогічні їстівні коренеплоди, свіжі або охолоджені. Також, огірки та корнішони, свіжі або охолоджені; бобові овочі, лущені або неочищені, свіжі або охолоджені; горіхи; свіжі та сушені банани; інжир свіжий; ананаси; авокадо; гуаву; манго і мангустіни; цитрусові; виноград столовий, свіжий; дині (включно з кавунами); папайя; яблука, груші та айву, свіжі абрикоси, вишні, персики (включно з нектаринами), сливи, інші фрукти.
Забороняється ввезення не тільки сирих овочів, а й приготованих на пару або у воді, заморожених, консервованих, сушених. Під заборону потрапили джеми, мармелад, мармелад, фруктові пюре; вино, включно з виноградним соком і виноградним суслом; вино зі свіжого винограду, включно з кріпленими винами; свіжий виноград, крім столового; оцет.
У списку міститься широкий перелік тваринницької продукції: яловичина, телятина, живі тварини домашніх видів великої рогатої худоби, за винятком чистокровних сільськогосподарських тварин; м’ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене; яловичина заморожена, солена, в розсолі, в’ялена або копчена; борошно і шроти харчові з м’яса або м’ясних субпродуктів; інше готове або консервоване м’ясо; жива худоба – чистокровні племінні тварини; м’ясні консерви; субпродукти і тельбухи; м’ясо птиці та субпродукти; свинячий жир, м’ясо та харчові субпродукти домашніх свиней, ковбаси та аналогічні продукти з м’яса, м’ясних субпродуктів або крові; свинячий жир (включно з салом); готові продукти або пресерви з печінки будь-якої тварини, окрім гуски або качки; домашні свині; баранина і козлятина; ягнята (до одного року), живі вівці, крім чистопородних племінних тварин і ягнят; м’ясо овець і кіз; живі свині; м’ясо свиней охолоджене та заморожене; коні, у тому числі чистопородні племінні тварини.
