Консалтингова компанія Deloitte випустила 14-те видання звіту Property Index 2025 про ринки житла Європи. Дослідження охоплює 28 країн. Україна не була включена в це дослідження.
Найвищі середні ставки за іпотекою — в Угорщині (9,35%), Польщі (7,67%) і Румунії (6,89%). Deloitte
Мінімальні — в Болгарії (2,83%), Хорватії (2,86%) і Туреччині (3,01%).
Середній показник по Європі — 4,36%, що трохи нижче торішнього і відображає поступове пом’якшення ДКП в ряді країн.
Deloitte відзначає: на тлі «вузького горлечка» з новими проектами і збереження попиту орендний сегмент посилюється (зростання ставок помітно не тільки в столицях, але і в регіональних центрах). При цьому високі ставки і регуляторні лаги в дозволах продовжують тиснути на доступність власності, особливо у великих агломераціях.
Deloitte Property Index 2025 — порівняльне дослідження європейських ринків житла: ціни на новобудови, доступність покупки (у роках валової зарплати для квартири 70 м²), динаміка оренди та іпотечні ставки. Ключові тези та цифри доступні на сторінці звіту Deloitte Property Index 2025.
У суботу о 12:50 польські мітингувальники перекрили рух перед ПП «Медика» (навпроти українського ПП «Шегині»), повідомила Державна прикордонна служба України.
«Обмеження стосуються тільки вантажівок і можуть тривати не менше 6 годин. Для легкових авто і автобусів рух без змін», – зазначили прикордонники в телеграм-каналі в суботу.
«У черзі на виїзд з України зареєстровано 681 вантажівка, на в’їзд стоять близько 100, які вже знаходяться на спеціально обладнаній стоянці, їх оформленню нічого не завадить», – йдеться в повідомленні.
Акція мітингувальників проходить за кілометр від польського пункту пропуску.
Про будь-які зміни або ускладнення руху Державна прикордонна служба проінформує додатково.
Міністерство закордонних справ Польщі закликало громадян країни якомога швидше покинути територію Білорусі та утриматися від будь-яких поїздок туди. Відомство рекомендує тим, хто вже перебуває в Білорусі, виїжджати «доступними комерційними або приватними засобами», попередивши, що в разі погіршення ситуації евакуація може бути ускладнена або взагалі неможлива. Про це повідомив на брифінгу 5 вересня представник МЗС Польщі Павел Вронський; відповідні формулювання поширили польські ЗМІ.
За словами Вроньського, МЗС «рішуче відмовляє» від поїздок на територію Білорусі, «яка не є демократичною країною і не є дружньою Республіці Польща», і просить максимально серйозно поставитися до попередження. Польські редакції вказують, що громадянам на території Білорусі рекомендовано негайний виїзд.
Як зазначає низка видань, посилене попередження пов’язане із затриманням у Білорусі польського громадянина — католицького ченця, якого Мінськ звинувачує у шпигунстві; польська сторона назвала це «провокацією» і заявила про консульську підтримку затриманому. На цьому тлі МЗС окремим рядком попередило про ризики і нагадало про необхідність суворо дотримуватися місцевих законів.
Раніше польські ЗМІ вже звертали увагу на обмеження і ризики для поляків в Білорусі, в тому числі на рекомендацію МЗС покинути країну будь-якими доступними способами і попередження, що в разі кризи евакуація може бути неможливою.
Польща вислала 15 громадян України, які «стали загрозою громадській безпеці та порядку в Польщі», їх передали українській стороні, повідомив польський мовник RMF24.
“15 громадян України були вислані з Польщі. Їх примусово привезли до кордону прикордонники і передали українській стороні”, йдеться в повідомленні мовника на сайті в суботу.
Прикордонники Польщі стверджують, що 15 українців, яких вислали з країни, були неодноразово засуджені за крадіжки, грабежі та водіння в нетверезому стані. За їхніми словами, вони «стали загрозою громадській безпеці та порядку в Польщі». В одному випадку українець був у списку осіб, перебування яких у Польщі вважається небажаним.
Люди, на яких поширювалася ця процедура, були неодноразово засуджені за злочини та правопорушення. Серед них були крадіжки, грабежі, зберігання наркотичних і психотропних речовин, підробка документів, водіння в стані алкогольного сп’яніння, а також організація незаконного перетину польського кордону. Крім того, що їх вислали з країни, їм також заборонили в’їжджати до Польщі протягом 5-10 років.
«Польща є дружньою країною, відкритою для іноземців. Однак не було і не буде терпимості до порушень ними закону, незалежно від країни їх походження. Міністерство внутрішніх справ та адміністрації будуть рішуче реагувати на випадки порушення нашого правопорядку», – заявила прес-секретар міністерства Кароліна Галецька, яку цитує видання.
Відзначається, що з початку року 1,1 тис. іноземців були змушені покинути Польщу.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на початку серпня повідомив, що після заворушень на концерті білоруського репера Макса Коржа на Національному стадіоні у Варшаві 57 українців повинні будуть покинути країну.
Кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, зросла за червень 2025 року ще на 5,6 тис. осіб – до 992,5 тис., що є найбільшим місячним приростом серед усіх країн ЄС (+0,6% за місяць), повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal.
“За рік кількість українців на тисячу поляків збільшилася з 26 до 27. Ці дані свідчать про те, що Польща зберігає привабливість для українців як місце тимчасового або навіть довгострокового проживання. Крім того, рішення Європейської Ради про продовження дії тимчасового захисту до 4 березня 2027 року дає українцям у Польщі більше впевненості в завтрашньому дні, а також можливість планувати навчання, роботу або інтеграцію в місцеві громади”, – зазначає директор аналітичного центру Gremi Personal Юрій Григоренко.
Зазначається, що темпи збільшення української громади сповільнилися, Польща зберігає друге місце в ЄС за кількістю українців під цим статусом після Німеччини (близько 1,2 млн осіб) і залишається домівкою для 23% усіх українців, які отримали тимчасовий захист в Європі. Загалом, за даними Євростату, станом на 30 червня в ЄС під тимчасовим захистом перебувало понад 4,3 млн громадян України.
Аналітики центру також відзначають зменшення частки жінок у структурі українських біженців у країнах ЄС з 45,6% до 44,7%, а чоловіків, навпаки, зростання з 22,0% до 24,1%.
“Зростання частки чоловіків в країнах ЄС може бути пов’язане з тим, що після перших років війни українські чоловіки, які мали право на виїзд (багатодітні батьки, люди з інвалідністю, літні чоловіки), частіше приєднуються до своїх сімей в ЄС. Крім того, якщо перші хвилі виїзду були переважно вимушеними і мали захисний характер (жінки з дітьми тікали від небезпеки), то тепер більше українців виїжджають з економічних причин – пошук роботи або стабільних умов життя”, – зазначив Григоренко.
Він також звернув увагу, що в структурі тимчасових біженців зберігається висока частка дітей (понад 31%), що в довгостроковій перспективі може створювати ризики неповернення частини сімей в Україну після завершення війни. «Тривала присутність значної кількості жінок і дітей за кордоном створює ризики депопуляції та втрати покоління. А поступове збільшення частки чоловіків може свідчити про закріплення сімей в ЄС і потенційне зниження шансів на їх повернення в Україну після війни», – резюмував Григоренко.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Глава Міноборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що країна має намір створити армію чисельністю понад 500 тисяч осіб.
Це значно перевищує раніше озвучені президентом Каролем Навроцьким плани щодо доведення армії до 300 тис.
«Ми створимо армію чисельністю більше тієї, про яку говорив президент Навроцький — не 300 тис., а понад 500 тис. осіб», — зазначив міністр в інтерв’ю Rzeczpospolita.
За його словами, президент вже схвалив плани розширення армії.
Зараз у польській армії понад 210 тис. військовослужбовців, до кінця 2025 року планують довести цю цифру до 230 тис.
Раніше прем’єр Дональд Туск заявляв, що польська армія вже є найбільшою в ЄС, а через кілька років стане і «найсильнішою в регіоні».
