Український виробник морозива і заморожених напівфабрикатів “Три ведмеді” придбав компанію Nordis, що володіє заводом із виробництва напівфабрикатів і морозива в Польщі, повідомив засновник компанії Дмитро Ушмаєв українській редакції Forbes.
“Ми дійсно придбали завод Nordis у Польщі. За потенціалом Nordis схожий на “Трьох ведмедів”, – сказав Ушмаєв.
Власник підприємства відмовився розголосити суму угоди й уточнив, що українська компанія планує інвестувати в розвиток виробництва в Польщі.
За даними Міністерства юстиції Польщі, у вересні 2023 року у польського заводу з виробництва напівфабрикатів і морозива Nordis змінився менеджмент. Новим власником підприємства став засновник компанії “Три ведмеді” Дмитро Ушмаєв. До наглядової ради Nordis також увійшов директор українського виробника Андрій Тищенко.
Компанії Nordis належить завод на заході Польщі та складські приміщення. Компанія виробляє понад 100 видів морозива та напівфабрикатів. Також Nordis має дистрибуційну мережу в 19 містах Польщі. Попередній власник і CEO Nordis – Славомир Янковський.
Енергохолдинг ДТЕК через свою дочірню компанію, орієнтовану на ЄС, DRI уклала угоду з польською компанією Columbus Energy щодо будівництва системи накопичення енергії 133 МВт на півдні Польщі.
“27 березня DRI підписала остаточну зобов’язуючу угоду про купівлю-продаж акцій із польською компанією Columbus Energy, що дасть їй право побудувати акумуляторне сховище потужністю 133 МВт на півдні Польщі за умови отримання дозволів”, – наголошується в релізі ДТЕК на сайті в середу.
ДТЕК зазначає, що це найбільший проєкт системи накопичення енергії (СНЕ) в Польщі, а угода є його першою великою інфраструктурною інвестицією в цій країні та ключовим елементом у плані компанії зі створення панєвропейської енергосистеми, що об’єднує Україну та ЄС. Метою ДТЕК назвали створення портфеля проєктів відновлюваної енергетики в Європі потужністю 5 ГВт до 2030 року через DRI.
Придбання проєкту з будівництва СНЕ 133 МВт робить групу ДТЕК однією з перших компаній, що розробляють цю технологію в масштабах Польщі, зазначається в релізі.
DRI розраховує закрити угоду з Columbus найближчими місяцями і почати будівництво об’єкта в 4 кварталі 2024 року, щоб завершити його і ввести об’єкт в роботу на початку 2026 року. Проєкт зобов’язується забезпечити енергетичну потужність польського ринку протягом 17 років (з 2027 року).
“Сьогоднішнє підписання знаменує хвилюючий момент у прагненні Європи вийти за рамки викопного палива. Цей проєкт не тільки забезпечить життєво важливу гнучкість на шляху Польщі до відновлюваного майбутнього, а й стане важливим досягненням для Центральної та Східної Європи в демонстрації того, як можна успішно розвивати акумуляторні накопичувачі. Інвестиції ДТЕК у країну є вирішальним кроком до інтеграції енергосистем України та Польщі”, – наголосив генеральний директор Групи ДТЕК Максим Тімченко, слова якого наведено в релізі.
За словами віцепрезидента правління та гендиректора PIME, найбільшої асоціації в промисловості зберігання енергії в Польщі, Кшиштофа Кохановського, приємно бачити, що міжнародні енергетичні гравці на кшталт ДТЕК інвестують у польський ринок акумуляторних батарей через свою дочірню компанію в ЄС.
“Польща є одним із лідерів у Європейському Союзі з виробництва акумуляторів та акумуляторних елементів, а в найближчі 5 років буде одним із лідерів у будівництві накопичувачів енергії за акумуляторною технологією. Будівництво цього нового об’єкта, безумовно, сприятиме зусиллям нашої країни”, – зазначив він.
У релізі зазначено, що наразі Польща використовує 30 ГВт потужності на вугіллі та природному газі, щоб збалансувати енергетичну систему, яка дедалі більше використовує поновлювані джерела енергії та переходить від централізованої до розподіленої генерації. Акумуляторні батареї допоможуть забезпечити працездатність мережі та нададуть енергосистемі надійний механізм балансування нестабільної за характером відновлюваної енергетики.
Як повідомлялося, Група ДТЕК 2021 року, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну, реалізувала пілотний проєкт СНЕ 1 МВт в Енергодарі. Зараз він перебуває в окупації. На початку 2024 року DRI запустила свої перші проєкти в Європі: у Румунії – вітроелектростанцію Ruginoasa потужністю 60 МВт і сонячну електростанцію Glodeni потужністю 53 МВт. Вона також має намір розвивати ВДЕ в Румунії, Італії та Хорватії.
Пасажиропотік на кордоні з Польщею в обох напрямках збільшився на 8 тис. осіб за останні дні у зв’язку з наближенням Великодніх свят, у зв’язку з цим у Державній прикордонній службі України повідомляють про черги на пунктах пропуску “Краковець” та “Шегині” і рекомендують користуватися іншими прикордонними переходами.
“Для перетину кордону легковиками та автобусами подорожні найчастіше обирають пункти пропуску “Краковець” та “Шегині”. Тому перед цими пунктами пропуску спостерігається скупчення транспорту. Водночас прикордонники періодично фіксують черги також на в’їзд в Україну”, – повідомляють у телеграм-каналі Держприкордонслужби у вівторок.
За даними прикордонного відомства, найменша динаміка руху спостерігається на ПП “Смольниця”, “Грушів”, “Рава-Руська” та “Угрині”. “З метою скорочення часу очікування в чергах рекомендуємо громадянам обирати ці пункти пропуску для перетину кордону”, – йдеться в повідомленні. Цього року католицький Великдень буде 31 березня.
Великдень, Краковец, ПАСАЖИРОПОТІК, ПОЛЬЩА, прикордонна служба України, Шегині
Польські протестувальники об 11 годині почали блокувати рух автобусів на під’їзді до пункту пропуску (ПП) “Медика – Шегині”, повідомляє Державна прикордонна служба України.
“У пункті пропуску “Медика – Шегині” почалося блокування руху автобусів”, – ідеться в повідомленні Держприкордонслужби в Телеграм-каналі в середу.
“Згідно з інформацією від польських колег обмеження руху автобусів розпочалося сьогодні близько 11:10. Його організатори блокують рух на дорозі перед пунктом пропуску “Медика”, суміжному з українським пунктом пропуску “Шегині””, – уточнює Держприкордонслужба.
Медика - Шегині, ПОЛЬЩА, прикордонна служба України, протести
Польська влада домовилася з фермерами про дотації на тонну зерна і тимчасове закриття кордону з Україною з 1 квітня для транзиту деяких сільськогосподарських продуктів, повідомляє polskieradio24.pl.
За інформацією видання, документ підписали представники фермерів-протестувальників, міністр сільського господарства Чеслав Секерський і державний секретар міністерства Міхал Колодзейчак.
Домовленість передбачає збереження нинішнього ембарго на сільськогосподарську продукцію з України, що діє з середини вересня минулого року. Воно стосується, зокрема, пшениці, кукурудзи, пшеничного борошна, ріпаку та соняшнику.
Крім того, міністр сільського господарства має звернутися до Ради міністрів Європейського Союзу з проханням призупинити транзит цих продуктів через польську територію з 1 квітня цього року.
Обидві сторони в підписаному документі також вважають за необхідне розробити детальні правила торгівлі агропродовольчими товарами між Польщею та Україною, але також наголошують, що складна ситуація в сільському господарстві є результатом агресії Росії проти України.
Представники фермерів в угоді декларують підтримку урядом своєї країни змін до “Зеленої угоди”. Йдеться, насамперед, про заміну обов’язкового переведення на добровільну екосхему та спрощення інших правил для фермерів.
влада, ЗЕРНО, КОРДОН, ПОЛЬЩА, транзит продукти, УКРАЇНА, Фермеры
Європейському Союзу потрібно подумати про скорочення доступу на європейський ринок цукру з третіх країн хоча б на 10%, тоді для українського цукру в ЄС було б місце, що не дало б змоги цьому ринку зруйнуватися, повідомив директор Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі Рафал Страхота в програмі “Між Брюсселем і Києвом” на farmer.pl.
“Європейський Союз відкрив ринок в останні роки. Він підписав низку торговельних угод з різними третіми країнами. Я знаю, що це складно, але якби ми скоротили доступ на ринок Євросоюзу хоча б на десяток відсотків, для українського цукру було б достатньо місця, і водночас це не зруйнувало б ринок ЄС”, – сказав він.
Директор галузевої асоціації зазначив, що ніхто в Європейському Союзі не торкнувся цієї теми.
Страхота нагадав, що в Європейській Комісії розробляється постанова про захисні заходи, яка передбачає введення ліміту на імпорт цукру з України з урахуванням експортних даних, які базуються на 2022-2023 роках. Якщо брати ці дані, за підрахунками Страхоти, Україні дозволять поставляти до Польщі 320 тис. тонн цукру на рік.
“Це занадто багато”, – констатував він.
За даними Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі, у 2023-2024 році структура імпорту Польщею цукру мала такий вигляд: 32% припадає на частку України, 23% – на Бразилію, 9% – на Есватіні, по 7% – на Маврикій і Колумбію, 18% – на інші країни.
Водночас Польща 2023 року виростила 2,34 млн тонн цукрових буряків завдяки розширенню виробничих площ під ними, які склали 265 тис. га. Середня врожайність буряків склала близько 64 тонни/га, при цьому різниця в урожайності між окремими регіонами була дуже великою. У Польщі торік буряки вирощували понад 26 тис. осіб.
“При цьому з жовтня по грудень 2023 року середні ціни на цукор у Польщі знизилися на 12%, а за умови розфасовки в упаковки по 1 кг, то падіння цін перевищило 20%”,- повідомив директор галузевої асоціації.
Страхота висловив занепокоєння, що до набрання чинності автономними торговельними заходами (АТМ) у червні 2024 року на польському ринку може виникнути проблема через український цукор.
“Ми побоюємося, що до цього часу з України може надійти багато цукру. Нагадаю, акція завершилася (сезон цукроваріння – ІФ-У) і цукор вироблено. Він знаходиться на складах, і фактично на цих складах ще залишилося близько 600 тис. цукру, які легко можуть потрапити до Євросоюзу”, – наголосив Страхота.
Він нагадав, що 2023 року в Україні було засіяно близько 250 тис. га цукрових буряків, вироблено близько 1,8 млн тонн цукру. Внутрішнє споживання становить менше ніж 1 млн тонн, тому експортний потенціал становить 800 тис. тонн.
“За перші три місяці поточного маркетингового року в ЄС увійшло близько 200 тис. тонн цукру з України”, – повідомив експерт.
Видання навело дані, згідно з якими Україна поставила до Польщі 2021 року 17,777 тис. тонн цукру, 2022 року – 15,278 тис. тонн, а 2023 року він сягнув 468,97 тис. тонн.
“На карту поставлено долю продовження лібералізації торгівлі ЄС з Україною ще на рік, тобто до червня 2025 року, за умови обмеження імпорту цукру з цієї країни, але в цьому разі за еталонні взято середні показники 2022 і 2023 років, коли імпорт цієї сировини з України був величезним”, – висловив жаль директор Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі та додав, що країна просить Європейську Комісію, Європейський парламент і Європейський Союз використати для розрахунку допустимого імпорту цукру обсяги поставок за 2021-2022 роки.
