Польські прикордонники передали українській стороні інформацію про те, що польські фермери планують тимчасово припинити блокувати рух на пункті пропуску “Краковець” до 13 березня, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
“Але чи буде це дотримано, чи дійсно до 13 числа фактично розблокують напрямок пункту пропуску “Краковець”, – будемо бачити”, – сказав Демченко в ефірі телемарафону.
Він зазначив, що станом на ранок 9 березня 2300 вантажівок перебувають у чергах на кордоні в усіх напрямках. Найскладніша ситуація, за даними Демченка, навпроти пункту пропуску “Ягодин” і “Шегині”.
“Фактично там фермери взагалі не пропускають вантажівки, які прямують у бік Польщі”, – зазначив Демченко.
Будівництво залізничної ділянки Мостиська-Скнилів від державного кордону з Польщею до Львова стартує поточного року, повідомив віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Будівництво першої великої ділянки європейської колії, Мостиська-Скнилів. Ми з’єднаємо нашу залізницю з європейською мережею. Це перший проєкт, ми будемо будувати його вже цього року разом із європейськими партнерами та донорами”, – розповів він на форумі “Україна. Рік 2024” у неділю.
Крім того, цього року планується відкриття кількох пунктів пропуску для автомобільного транспорту на кордоні з Молдовою, Румунією, Угорщиною та Польщею. Також триває процес модернізації 23 пунктів пропуску зусиллями Агентства відновлення, додав Кубраков.
Як повідомлялося, будівництво вузького єврошляху (1435 мм) на напрямку Мостиська-Скнилів планували розпочати ще 2020 року. Також уряд 2020 року вніс цей проєкт до списку пріоритетних інвестиційних проєктів до 2023 року. Проєкт оцінюють у $20,8 млн.
Роботу над проєктом будівництва колії АТ “Укрзалізниця” планувала завершити до кінця 2023 року.
Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що блокування кордону з Україною не є рішенням польської влади, а фермерів, зі свого боку уряд намагається вирішити цю проблему.
“Блокування кордону – це не рішення польської влади, це просто рішення, ухвалене фермерами і фермерськими організаціями”, – сказав Дуда в ефірі національного телемарафону.
Президент Польщі сподівається, що питання з фермерами можна буде вирішити шляхом переговорів.
Водночас Дуда зазначив, що після відкриття польською владою зернових коридорів для транзиту українського зерна, кількість сільськогосподарської продукції, що перевозиться через Польщу з України, збільшилася в 300 разів.
Інтерв’ю було записано до 20 лютого, коли польські фермери-страйкарі біля пункту пропуску “Медика – Шегині” розрізали вантажний контейнер із сільгосппродукцією і висипали її на землю.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками діяльності у 2023 році збільшила експорт своєї металопродукції до Польщі приблизно на 16% порівняно з попереднім роком – до понад 800 тис. тонн із приблизно 700 тис. тонн у 2022 році.
Як повідомила керівниця відділу логістики Metinvest Polska Юлія Мезенцева в інтерв’ю провідному польському виданню Puls Biznesu, збільшенню вантажопотоку сприяє розблокування шляхів, проте вузькими місцями залишається перевалка в портах і перетин кордону.
При цьому наголошується, що, незважаючи на війну, “Метінвест” розширює свою діяльність на польському ринку.
“2023 рік був для нас дещо кращим, ніж попередній. На залізничній мережі Польщі вже не було стільки заторів і черг, що сприяло підвищенню ефективності перевезень. Порівняно з минулим роком ми зафіксували зростання тоннажу на 16%. Через польські порти і залізниці ми загалом перевезли 1,9 млн тонн, з яких близько 1,3 млн – металопродукція, 378 тисяч – залізна руда і 237 тисяч – коксівне вугілля”, – констатувала Мезенцева.
З усього обсягу продукції, доставленої з України до Польщі, 939 тис. тонн експортовано в інші країни через польські порти.
“Вугілля, необхідне для роботи наших метзаводів в Україні, також перевантажували в польських портах”, – зазначає менеджер.
Частину товарів, привезених з України до Польщі, доставляли залізницею або вантажівками до Німеччини, Чехії, Італії, Словаччини та інших країн.
Мезенцева уточнює, що раніше в структурі поставок з України переважала залізна руда, але зараз імпортується переважно металопродукція. За даними Металургійної торгово-промислової палати країни, Україна – найбільший постачальник сталі до Польщі серед країн, що не входять до ЄС.
Керівник відділу логістики Metinvest Polska прогнозує, що у 2024 році “Метінвест” принаймні збереже, а, можливо, навіть дещо збільшить обсяги поставок деяких товарів на польський ринок. Вона припускає, що їхня структура зміниться, особливо зростуть обсяги сталі, імпортованої з України.
Зі свого боку місцеві виробники побоюються: якщо попит у Польщі почне зростати, то українська сталь заполонить наш ринок. Пшемислав Штучковський, президент компанії Cognor, навіть пропонує запровадити ліміти на поставки металопродукції з України до країн ЄС. Ідея полягає в тому, щоб дозволити вільний транзит через Польщу в інші країни і щоб обсяги імпорту на польському ринку не загрожували стабільній роботі польських виробників.
При цьому Мезенцева констатує. “У 2021 році безпосередньо на польський ринок пішло 1,2 млн тонн нашої металопродукції, за рік – 0,7 млн тонн, а у 2023 році – 0,8 млн тонн. Через війну у нас обмежені можливості для зростання виробництва і поставок”, – зазначає вона.
Крім того, вона звертає увагу на проблеми з транспортуванням товарів через польсько-український кордон і перевалкою в портах, які перешкоджають поставкам на наш ринок і транзиту морськими шляхами.
“Польсько-українська угода передбачає, що шість поїздів на день зі сталлю та рудою мають проходити широкою колією на пункті пропуску “Медика”. На практиці пропускають три-чотири, оскільки польська прикордонна та залізнична адміністрації віддають пріоритет іншому транспорту. Тому ми часто змушені довго чекати на кордоні, що збільшує наші витрати. За кожну годину простою нам доводиться платити 1,9 швейцарських франків за комерційний вагон”, – каже Мезенцева.
Вона припускає, що однією з причин великих черг на кордоні могли стати нещодавні протести польських перевізників і фермерів.
“Черга з українського боку іноді сягала 70 км. У випадку з делікатними товарами, які потрібно було швидко доставити до клієнтів, ми інколи вирішували змінити види транспорту і перевантажувати товар з автомобілів на поїзди, щоб не стояти в дуже довгій черзі”, – розповідає менеджерка.
Вона сподівається, що призупинення протестів посприяє безперебійному перевезенню автомобільним і залізничним транспортом. І підкреслює, що після перетину кордону транспортні перевезення через Польщу йдуть досить ефективно.
“У 2022 році нам часто доводилося чекати на під’їзних шляхах, але зараз компанія PKP PLK значно поліпшила пропускну спроможність шляхів, що ведуть до портів”, – каже Мезенцева, додаючи, що під’їзд до терміналів майже безпроблемний, але є труднощі з перевалкою.
“Сипучі вантажі, такі як залізна руда і вугілля, перевантажуються набагато швидше, ніж металопродукція. Перевалка в польських портах проходить у чотири рази повільніше, ніж на чорноморських терміналах”, – зазначає Мезенцева.
За її словами, однією з причин цього може бути брак персоналу в терміналах.
Представник “Метінвесту” також звертає увагу на те, що польські митні правила не враховують зміни ваги сипучих вантажів під час транзиту. Однак вони можуть виникнути, наприклад, унаслідок погодних умов. Тож працівники компаній, що займаються перевезеннями та перевалкою, змушені витрачати багато часу під час перевірок, пояснюючи, що вугілля чи руда можуть важити трохи більше за дощової погоди. Також можуть виникнути так звані природні втрати під час транспортування.
“Залізничні правила допускають певний відсоток псування для різних груп товарів. Натомість митні правила не допускають жодних втрат, які підлягають індивідуальній перевірці службою. Для нас це означає чималі збитки”, – підкреслює Мезенцева.
Група “Метінвест” зазначає, що зацікавлена в побудові довгострокових бізнес-відносин на польському ринку.
“Ми говоримо про виклики, але при цьому готові напрацьовувати рішення разом з польською стороною. Ми хочемо спрощення процедур і транспортування”, – додає керівник відділу логістики Metinvest Polska.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Польський уряд отримав лист від Європейської Комісії з вимогою зняти безстрокове ембарго на безмитний імпорт деяких сільськогосподарських товарів до Польщі, повідомив міністр сільського господарства країни Чеслав Секерський на прес-конференції після зустрічі з представниками Всепольської асоціації профспілок фермерів і сільськогосподарських організацій у четвер.
“Зростає небезпека повернення до зернової кризи річної давності. Єврокомісія вимагає від Польщі зняти ембарго на сільгосппродукцію з України, а фермери занепокоєні, чи справді українське зерно буде лише транзитом у новому році”, – цитує його cenyrolnicze.pl.
Польське видання зазначило, що після нового року побоювання аграріїв щодо припливу агропродовольчої продукції з України не зникають. Президент Люблінської сільськогосподарської палати Густав Ендрейєк отримав сигнали про те, що з 1 січня Польща відновила імпорт чотирьох видів зернових з України.
“Ми не знаємо, що буде на кордоні, оскільки є суперечлива інформація про провезення зерна до Польщі як безмитне ввезення”, – навело слова Густава Ендреєка видання.
Міністр Секерський на прес-конференції запевнив громадськість, що постанова про одностороннє закриття польсько-українського кордону діє, незважаючи на вимогу Брюсселя відновити імпорт.
“Це ембарго безстрокове. Ми вважаємо, у нас уже є докази цього, тому що ми отримали лист від Єврокомісії з вимогою скасування ембарго”, – пояснив Секерський.
Як повідомлялося, міністерство сільського господарства та розвитку села Польщі в четвер у Twitter навело слова міністра Секерського, який заявив про підтримку вимог страйкувальників, які, однак, мають бути адаптовані до чинного законодавства в Польщі, включно із законодавством ЄС. Він зазначив, що юридичне санкціонування всіх вимог потребує часу. У будь-якому разі, польсько-український кордон не буде відкрито й ембарго на імпорт української агропродукції буде безстроковим.
Фермери з організації “Підкарпатське ошукане село” відновили 4 січня акції протесту і блокади прикордонного переходу Медика-Шегині, які були припинені 24 грудня 2023 року. Лідер організації Роман Кондрув повідомив польським ЗМІ, що організація не отримала письмового підтвердження, що її вимоги будуть виконані, тому акцію протесту буде продовжено.
Фермери почали свій протест 23 листопада минулого року, через місяць вони його зупинили. Напередодні Різдва в Медику приїхав міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський і запевнив, що вимоги фермерів будуть задоволені.
Польські фермери наполягають на отриманні письмових запевнень польського уряду про задоволення їхніх вимог. Йдеться про скасування підвищення сільськогосподарського податку, полегшення доступу до пільгових кредитів для підтримки ліквідності своїх господарств, субсидії на кукурудзу в розмірі 1000 злотих на гектар, а також регулювання умов ввезення продуктів харчування з України.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у середу наголосив на важливості припинення блокади, особливо в умовах ескалації бомбардувань і дедалі інтенсивніших дій РФ. Він вважає, що аргументи будуть краще почуті, коли Польща не буде країною, яка блокує кордони.
Уряд Польщі докладає зусиль до ефективного представлення інтересів польських перевізників і водіїв, що призведе до послаблення і, як наслідок, припинення блокади на польсько-українському кордоні, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у середу на прес-конференції після засідання уряду.
“Не думаю, що ми доб’ємося максимуму, якого вимагають польські перевізники-протестувальники, але, схоже, те, чого можна домогтися, дасть нам змогу розрядити емоції і, можливо, швидко зняти блокаду на кордоні. Я думаю, ми близькі до того, щоб повірити в те, що наші дії можуть принести результат – і дії в Києві, і переговори в Брюсселі”, – процитувало його слова polskieradio24.pl.
Туск також повідомив, що після засідання уряду відбулося засідання Комітету безпеки Ради міністрів, під час якого глава МЗС Радослав Сікорський відзвітував про свій візит до Києва.
“Це підтвердило те, що ми всі знаємо і відчуваємо, що ситуація на фронті складна”, – сказав прем’єр-міністр.
Він зазначив, що “загалом ситуація в Україні досить драматична з різних причин. Це вимагає від нас великої активності, як у плані дипломатичної, так і політичної підтримки, а також міцної співпраці в плані матеріальної допомоги Україні”, – наголосив Туск.
Як повідомлялося, польські перевізники розпочали блокаду ПП “Ягодин – Дорогуськ”, “Краковець – Корчова” та “Рава-Руська – Хребенне” 6 листопада, а 22 листопада до протесту приєдналася організація Oszukana Wieś, яка заблокувала ПП “Шегині – Медика”. Поза блокадою залишилися тільки пункти для пропуску порожнього транспорту і пункти для малотоннажних автомобілів.
Голова гміни Дорогуска розпустив акцію протесту польських перевізників 11 грудня о 14:00 за Києвом, а пізніше відмовився задовольнити нову заяву про протест. Однак 15 грудня місцевий польський суд скасував це рішення, що дозволило протестувальникам відновити блокаду 18 грудня.
Організатори блокади, які вимагають скасування запровадженого з війною “транспортного безвізу” для України, повідомляли, що, згідно з офіційним дозволом місцевої влади, вона триватиме до 3 січня 2024 року. Однак на окремих пунктах уже є дозволи про її продовження до лютого, а нова блокада ПП “Дорогуськ – Ягодин”, за даними польських ЗМІ, анонсована до березня включно. Українська сторона сподівалася на розблокування кордону після приходу в Польщі до влади в середині грудня нового уряду під керівництвом Дональда Туска, однак поки що таку блокаду знято з 25 грудня тільки на ПП “Шегині – Медика”.
