ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) вимушено скорочує поставки в ЄС через обмеження на польських кордонах, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор “Стальканату” Сергій Лавриненко.
“Ми наразі працюємо приблизно орієнтовно на 60% на експорт, і на 40% на внутрішній ринок. Але останнім часом поставки в ЄС затримуються через Польщу, а йдуть поставки з країн Азії”, – констатував топ-менеджер.
За його словами, компанія підготувалася до зимового періоду обмежень, хоча ситуація складна.
І додав, що сподівається, що держава захищатиме українські компанії на зовнішніх ринках.
Як повідомлялося, “Стальканат” розглядає питання придбання генератора для стабілізації роботи після обстрілів енергоінфраструктури.
ПрАТ “Стальканат” є найбільшим виробником сталевих канатів в Україні.
За даними НДУ, станом на четвертий квартал 2021 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій компанії, в Антона Михаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-вересні поточного року скоротили постачання брухту на металургійні підприємства України на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 703 тис. тонн із 755,5 тис. тонн, і на 72,2% порівняно з дев’ятьма місяцями 2021 року (2,530 млн тонн).
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”) у п’ятницю, заготівля металобрухту за дев’ять місяців 2023 року зросла на 5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 878 тис. тонн.
При цьому експорт металобрухту за вказаний період склав 131,1 тис. тонн порівняно з 35,2 тис. тонн за січень-вересень-2022 (зростання в 3,7 раза). При цьому імпорт брухту склав 0,8 тис. тонн, тоді як за дев’ять місяців 2022 року він становив 1,6 тис. тонн.
Станом на 1 жовтня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався в 25-30 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила заготівлю брухту на 75,9% порівняно з 2021 роком – до 996,7 тис. тонн із 4,136 млн тонн. Експорт металобрухту за минулий рік склав 53,6 тис. тонн, що в 11,5 раза менше порівняно з попереднім роком (615,7 тис. тонн). Водночас імпорт брухту склав 1,8 тис. тонн (у 2021-му – 23 тис. тонн).
Постачання брухту на метпідприємства країни 2022 року знизилися на 73% порівняно з 2021 роком – до 895,7 тис. тонн із 3 млн 323,4 тис. тонн.
“УАВтормет” прогнозує у 2023 році заготівлю брухту чорних металів в обсязі 1,25-1,3 млн тонн. Крім того, прогнозується, що поставки брухту на метпідприємства країни складуть 1-1,05 млн тис. тонн. Експорт металобрухту, як очікується, складе 180-200 тис. тонн, імпорт – 0,8-1,2 тис. тонн. Виплавка сталі – 5,6-5,8 млн тонн.
Торговельна статистика в I півріччі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року продемонструвала зростання торгівлі товарами між Норвегією та Україною на 26%, повідомила Норвезько-українська торговельна палата (НУТП).
“Важливою та помітною тенденцією є суттєве збільшення на 31% норвезького імпорту з України. Насамперед це зростання було зумовлене зростаючим попитом на продукти харчування та сільськогосподарські продукти, які використовуються у виробництві кормів”, – зазначили в НУТП.
Згідно з повідомленням, в інших секторах, таких як виробництво, машинобудування, виробництво меблів та одягу, рівень торгівлі залишився стабільним.
Аналогічне пожвавлення в норвезько-українських торговельних відносинах спостерігалося в постачанні товарів з Норвегії до України, які зросли в першому півріччі на 25% порівняно з торішніми показниками.
Зростання в торгівлі морепродуктами, за інформацією НУТП, було “особливо вражаючим” – на 18% більше порівняно з попередніми роками співпраці. Дохід від експорту цієї категорії продуктів у грошовому обчисленні зріс на 25%, що пояснюється підвищенням цін.
Крім того, Норвегія наростила у звітному періоді експорт електромобілів – тільки за червень в Україну було доставлено понад 800 одиниць. “На цей експорт припадає близько однієї третини всього імпорту електромобілів в Україну, що зробило Україну найважливішим експортним ринком для старих норвезьких електромобілів”, – резюмували в НУТП.
Світові поставки персональних комп’ютерів (ПК) і планшетів у 2023 році скоротяться на 15,2% і становитимуть 384,8 млн штук, прогнозує дослідницька компанія International Data Corporation (IDC).
IDC істотно погіршила прогноз порівняно з березнем, коли вона очікувала зниження продажів на 11,2%, до 403,1 млн штук.
Попит на ПК і планшети продовжує послаблюватися, і багато макроекономічних індикаторів або погіршилися, або залишилися незмінними за останні кілька місяців, зазначає IDC, пояснюючи зниження прогнозу.
Аналітики організації, однак, очікують відновлення ринку в 2024 році, прогнозуючи збільшення поставок ПК і планшетів до 403,1 млн одиниць. До кінця 2027 року, згідно з прогнозом IDC, поставки досягнуть 425 млн штук.
“Ситуація у світовій економіці залишається складною, у зв’язку з чим, споживачі обмежують витрати, а компанії відкладають покупки”, – наголошується в огляді IDC.
Продажі ПК, згідно з прогнозом організації, у 2023 році зменшаться на 14,1%, до 250,8 млн одиниць, планшетів – на 17,1%, до 134 млн.
Країни ЄС у 2022 році збільшили імпорт меду в натуральному вигляді майже на 10% – до 190,6 тис. тонн, що в грошовому еквіваленті становить EUR504,2 млн, повідомила аналітик медового ринку Ганна Бурка в Facebook.
За її даними, ЄС наростила імпорт із Китаю на 42%, Аргентини – на 35%, а також із Туреччини та В’єтнаму, тоді як імпорт з України скоротився в натуральному вираженні на 14%.
“Україна залишається одним з основних постачальників меду в ЄС, проте 2022 року Китай посідає першу сходинку в рейтингу (у натуральному вираженні). Водночас, якщо подивитися на імпорт у грошовому вираженні, то лідером, як і раніше, залишається Україна”, – зазначила аналітик.
Згідно з наведеними Анною Бурка даними Європейської Комісії, 2022 року Україна поставила в ЄС 46,09 тис. тонн меду, що становило 24,2% загального імпорту. Роком раніше цей показник становив 53,836 тис. тонн, і Україна мала частку поставок у 31%. У 2029 році обсяг поставок сягав 54,8 тис. тонн, що становило 31,3% усього імпорту ЄС меду.
Судячи з динаміки за чотири роки, наведеної ЄК, у ЄС зростає споживання меду, зокрема, імпортного. Якщо 2019 року країни ЄС імпортували його 167,097 тис. тонн, то 2020 року він зріс на 4,7% – до 174,912 тис. тонн, 2022 року імпорт сягнув 190,591 тис. тонн, що на 9,8% більше, ніж роком раніше.
Як повідомлялося, 2022 року 88% експорту українського меду припало на країни ЄС, що принесло експортерам $120 млн.
Основними покупцями українського меду стали Німеччина, яка придбала його на $38 млн, Польща – $24 млн, Франція – $11 млн, Італія – $7 млн, Іспанія – $6 млн, Бельгія – $6 млн. Серед країн з інших регіонів, які імпортували український мед, були США, які придбали його на $10 млн, і Японія – $1,7 млн. Незначні обсяги було поставлено в Туреччину, Ізраїль, Катар, ОАЕ, Сомалі.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), відновив постачання граншлаку зарубіжним споживачам.
Згідно з інформацією компанії, у жовтні “Каметсталь” відвантажила 19 тис. тонн доменного гранульованого шлаку міжнародним споживачам.
При цьому наголошується, що металургійна продукція – економічна опора України. Однак навіть вторинний продукт виробництва може принести додатковий прибуток підприємству. Наразі понад 285 вагонів доменного шлаку вже дісталися пункту призначення в Польщі.
Раніше гранульований шлак також відправляли за кордон, але через військові дії поставки довелося призупинити. Восени ситуація з логістикою покращилася і тепер підприємство має намір налагодити стабільний процес його продажу країнам Європи.
Пресслужба пояснює, що граншлак отримують у результаті швидкого охолодження вогнеродних доменних шлаків у наповненому водою гранбасейні. Далі вторинний продукт везуть на склад. Звідти за допомогою спецтехніки він вирушає на підкранову естакаду, де і вантажиться в піввагони для подальшого транспортування.
Гранульований шлак застосовують, зокрема, як заповнювач для цементних і асфальтових бетонів, бесклінкерних в’язких, шлаколужних бетонів, мінеральної вати в гідротехнічному, сільськогосподарському, дорожньому будівництві, під час спорудження промислових, громадських і житлових будівель тощо.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
