Більше половини всіх нотаріусів України зосереджено у Києві та чотирьох найбільших областях країни, свідчить аналіз Experts Club на основі даних Єдиного реєстру нотаріусів.
Станом на кінець серпня 2026 року в Україні налічувалося 6 156 нотаріусів. Із них 3 162, або близько 51,4%, були зареєстровані лише у Києві, Харківській, Дніпропетровській, Львівській та Одеській областях.
Абсолютним лідером залишається Київ – 1 365 нотаріусів. Таким чином, на столицю припадає понад 22% усіх фахівців країни, тобто фактично кожен п’ятий український нотаріус.
У Харківській області зареєстровано 460 нотаріусів, у Дніпропетровській – 457, Львівській – 449, Одеській – 431.
За оцінкою Experts Club, така структура відображає високу концентрацію нотаріального попиту в найбільших економічних та ділових центрах країни, де зосереджені операції з нерухомістю, корпоративні угоди, спадкові справи та інші юридично значущі операції.
Водночас найбільші темпи приросту за останній рік зафіксовані не у великих центрах, а у прифронтових регіонах із низькою базою порівняння.
На Луганщині кількість нотаріусів збільшилася з 4 до 22, тобто у 5,5 раза. На Херсонщині – з 33 до 84, або у 2,5 раза. На Донеччині показник зріс із 48 до 63, а у Запорізькій області – зі 114 до 147.
Однією з причин такої динаміки стали зміни правил роботи приватних нотаріусів. Із червня 2025 року фахівцям, чиї робочі місця знаходяться на територіях можливих або активних бойових дій, дозволено змінювати адресу робочого місця в межах своєї області, зберігаючи нотаріальний округ, зазначений у реєстраційному посвідченні.
Таким чином, формальне збільшення кількості нотаріусів у прифронтових областях частково відображає не появу нового попиту, а адаптацію професійної інфраструктури до умов війни та переміщення фахівців.
В Україні продовжується структурний перехід нотаріальних послуг до приватного сектору: станом на кінець серпня 2026 року 5 484 із 6 156 нотаріусів, внесених до Єдиного реєстру нотаріусів, працювали приватно. Таким чином, частка приватних нотаріусів досягла близько 89%, або майже дев’яти з десяти фахівців, свідчить аналіз Experts Club на основі даних Опендатаботу.
У державних нотаріальних конторах працювали 652 нотаріуси, що становить близько 10,6% загальної кількості, ще 20 фахівців працювали у державних нотаріальних архівах.
За останній рік кількість приватних нотаріусів збільшилася на 345 осіб. Водночас число нотаріусів у державних установах скоротилося на 34.
У результаті весь чистий приріст реєстру був забезпечений приватним сектором. Загальна кількість нотаріусів за рік збільшилася на 311 осіб, або приблизно на 5%, до 6 156.
За оцінкою Experts Club, така динаміка свідчить про подальше зміщення українського ринку нотаріальних послуг у бік приватної моделі. Державний сегмент поступово скорочується як у абсолютному вираженні, так і за часткою у загальній кількості фахівців.
Водночас збільшення реєстру не означає аналогічного припливу нових кадрів. Із загального приросту лише 40 нотаріусів були новими, тоді як основну частину становили фахівці, які поновили свої свідоцтва. Ще 104 нотаріуси протягом року припинили роботу.
Цікавою особливістю професії залишається значне переважання жінок: вони становлять 82% усіх нотаріусів України. За рік кількість жінок у реєстрі збільшилася на 250, чоловіків – на 61.
Джерело: Опендатабот, дані Єдиного реєстру нотаріусів станом на кінець серпня 2026 року.
Українське законодавство потребує чіткішого розмежування складів злочинів, пов’язаних із колабораціонізмом, державною зрадою та військовими злочинами, вважає директорка Інституту прав людини Асоціації юристів України Інна Ліньова.
В інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» вона зазначила, що практика розгляду справ про колабораціонізм залишається неоднозначною. За її словами, громадські організації вже фіксували випадки, коли до кримінальної відповідальності притягувалися особи, які за міжнародним гуманітарним правом можуть належати до захищених категорій.
Йдеться, наприклад, про працівників комунальних підприємств, які під час окупації продовжували прибирати вулиці, лікарів, які продовжували працювати в лікарнях, або вчителів, які забезпечували базове функціонування місцевих установ. За міжнародним гуманітарним правом такі дії можуть розглядатися як підтримка життєздатності регіону, а не як злочинна співпраця з окупаційною владою.
Інша ситуація, підкреслила Ліньова, виникає у випадках, коли людина передає інформацію про розташування українських військових, наводить вогонь, обіймає керівні посади в окупаційних органах, очолює відділ поліції або місцеву адміністрацію під контролем РФ. У таких випадках можуть бути підстави для кримінального переслідування, однак і тут має бути забезпечено право на захист.
Окремо Ліньова навела приклад працівників Запорізької АЕС. За її словами, якщо людина виконує технічні або професійні функції, необхідні для безпечної роботи атомної станції, це саме по собі не є злочином. Але якщо йдеться про адміністративно-управлінські функції в інтересах окупаційної влади, оцінка може бути іншою.
Експерт вважає, що проблема полягає в недосконалості законодавства: деякі склади злочинів перетинаються, а чітка межа між державною зрадою, колабораціонізмом і військовими злочинами не завжди очевидна.
За її словами, Офіс Генерального прокурора працює над розробкою законопроекту, який має системно привести українське кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство у відповідність до Римського статуту.
Така реформа важлива не тільки для внутрішньої судової практики, а й для міжнародної репутації України. Справи про військові злочини та колабораціонізм уважно відстежуються міжнародними організаціями, а якість судових процесів може впливати на довіру партнерів, європейську інтеграцію та майбутні компенсаційні механізми.
Спеціальності право, філологія та ІТ традиційно мають найбільший попит серед вступників до українських вишів, повідомив міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет.
“У 2020-2022 роках у структурі державного замовлення велика увага приділяється інженерним високотехнологічним спеціальностям, тобто професіям майбутнього. Але за попитом традиційно найбільш активні спеціальності – це право, філологія та ІТ-спеціальності”, – сказав Шкарлет в ефірі національного телемарафону у четвер вдень .
Водночас міністр зазначив, що на сьогодні також є суттєвий попит на спеціальність “психологія” (вже подано 11 тис. заяв) та “педагогіка” (9 тис. заяв).
