Кабінет міністрів України прийняв рішення про приватизацію Одеського припортового заводу (ОПЗ), повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
«Сьогодні прийняли рішення про приватизацію Одеського припортового заводу. Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із стартовою ціною 4,5 млрд грн», – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду у вівторок.
За її словами, ОПЗ – це один з найбільших хімічних комплексів України, який до війни виробляв аміак і карбамід, експортував добрива, але з 2022 року основне виробництво зупинено.
“Завод працював частково – забезпечував киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хаба. Підприємство має відновити повноцінну роботу. Це можливо тільки через залучення приватного власника та інвестицій. Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця та забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив”, – підкреслила прем’єр.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у телеграм-каналі, затверджено умови продажу державного пакета акцій АТ «Одеський припортовий завод» у розмірі 99,5667% у статутному капіталі товариства на електронному аукціоні, які, зокрема, передбачають: збереження основних видів діяльності товариства; здійснення інвестицій у формі капітальних вкладень на технічне переоснащення та модернізацію (у тому числі енергомодернізацію) виробництва на загальну суму не менше 500 млн гривень; погашення протягом дванадцяти місяців від дати переходу.
Національний банк України (НБУ) збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку минулого тижня на $98,4 млн, або 18% – до $643,6 млн, свідчить статистика регулятора на його сайті.
Згідно з нею, центробанк протягом останніх двох тижнів не купував валюти.
Минулого тижня Нацбанк купив найбільше валюти з початку березня, але все одно це менше, аніж у лютому цього року, та приблизно дорівнює купівлі валюти в той самий тиждень у березні торік.
Дані, які регулятор встиг оприлюднити за цей час, свідчать, що від’ємне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та обсягами її продажу минулого тижня звужувалося з $26,89 млн у понеділок до $20,24 в четвер.
Офіційний курс гривні за підсумками тижня ослабився на 2 коп. – до 41,5277 грн/$1.
Такою самою була зміна курсу й на готівковому ринку зі збереженням вузького спреду – 41,46–41,56 грн/$1.
“З початку березня український валютний ринок зазнав помітних змін у динаміці курсу долара. Якщо у лютому долар поступово зміцнювався, то на початку березня розпочалося його зниження з подальшим поступовим відновленням вартості після 10 березня”, – коментують ситуацію на ринку аналітики оператора ринку обміну валют “КИТ Group” у березневому огляді.
На їхню думку, на готівковий український валютний ринок вплинуло зниження попиту на долар після масштабного завезення готівкової валюти в лютому: за даними НБУ, в Україну ввезено $1,316 млрд готівкового долара й еквівалент $450 млн у євро.
Інтервенції НБУ допомагають згладжувати курсову волатильність і підтримувати контрольовану ситуацію на ринку, однак підвищення бюджетних витрат у березні традиційно створює додатковий попит на валюту, що може впливати на корекцію курсу гривні, додали експерти “КИТ Group”. За їхніми очікуваннями, що у короткостроковій перспективі, протягом наступних 1–3 тижнів, курс долара, ймовірно, залишатиметься в межах 41,30–42,30 грн/$1.
Як повідомлялося, чисті інтервенції НБУ в лютому скоротилися до $3 млрд з $3,75 млрд у січні.
Обсяги купівлі українцями валюти у лютому 2025 році перевищили обсяги її продажу на $0,95 млрд, що також менше порівняно із $1,48 млрд у січні цього року.
Міжнародні резерви України станом на 1 березня 2025 року, за попередніми даними, становили $40,15 млрд, що на 6,7%, або на $2,86 млрд, менше, ніж місяць тому.
Кабінет Міністрів заклав середньорічний показник офіційного курсу гривні до долара США у державний бюджет 2025 року на рівні 45 грн/$1.
https://interfax.com.ua/news/economic/1058312.html
Державна служба геології та надр України оголосила про проведення аукціонів із продажу одинадцяти спеціальних дозволів на користування надрами. Повідомляє NADRA.INFO.
Аукціони відбудуться 08.10.2024. Період подання пропозицій: 20.09.2024 18:00 – 07.10.2024 20:00
Публікуємо огляд лотів із посиланнями для реєстрації на торги, а також даними YouControl про власників компаній, які ініціювали проведення аукціонів.
Нагадуємо: за проведенням аукціонів Держгеонадр стежать в Антимонопольному комітеті України. Спецдозвіл, куплений у змові між учасниками торгів, можуть визнати недійсним.
Малоскелівське родовище кварцитів розвідане в 1952‒1956 рр. Українським геологорозвідувальним трестом Міністерства чорної металургії УРСР. Кварцити придатні для використання в шихті (75%:25%) з Овруцькими кварцитами для виробництва феросиліцію.
Східна ділянка Малоскелівського родовища кварцитів розроблялась ПрАТ «КГК» з 2007 року на підставі спеціального дозволу на користування надрами, наданого йому від 18.12.2007 № 4616. Дозвіл анульовано наказом Держгеонадр від 07.07.2022 № 221.
Державним балансом запасів корисних копалин України «Кварцит та кварц для вогнетривів» обліковано залишок запасів кварцитів Східної ділянки Малоскелівського родовища у кількості 1426,59 тис.т за категорією С1 (код класу 121) та з невизначеним промисловим значенням за кат. В+С1– 2345 тис.т (код класу 332).
За річної потужності кар’єру в щільному тілі 121,2 тис. т термін забезпеченості підприємства запасами кварцитів складає 11,9 років (джерело).
Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина карбонатна для кормових домішок» станом на 01.01.2024 року обліковано запаси крейди Тростянецького родовища у кількості 2215,41 тис. т за категорією С1 (код класу 122) (джерело).
Запаси суглинків Північно-Західної і Південно-Східної ділянок Москалівського родовища, обліковані станом на 01.01.2024 року Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина цегельно-черепична», відповідають затвердженим і складають у кількості (тис. м3), ділянка Північно-Західна: С2 – 971,5 (код класу 122); ділянка Південно-Східна: С2 – 235,6 (код класу 122). Разом по родовищу: С2 – 1207,1 (джерело).
Крейда відповідає вимогам цементної промисловості в якості карбонатного компонента цементної шихти для виробництва портландцементу марок «400» і «500». Крім виробництва цементу, крейда родовища придатна для отримання вапна будівельного, а також для виробництва тонкодисперсної крейди меленої марок ММС-1, ММС-2 (ГОСТ 12085-88) для вапнування кислих ґрунтів (джерело).
Мамринське-2 родовище цегельної сировини розроблялась протягом 1997‒2010 рр. колективним підприємством «Коростишівський райагробуд». Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина цегельно-черепична» станом на 01.01.2024 року обліковано балансові запаси суглинків і глин Мамринського-2 родовища у кількості 165,7 тис. м3 за категорією А (джерело).
За всіма показниками гранодіорити свіжі та порушені вивітрюванням задовольняють вимоги відповідних Держстандартів до сировини для виробництва щебеню марки «1200» і бутового каменю марки «800».
Залишок запасів Ярівського родовища (ділянка 1971 р.), облікованих Державним балансом запасів корисних копалин України «Камінь будівельний», станом на 01.01.2024 р. складають у кількості (тис. м3) за категоріями: А – 1965,5, В – 7064,2, С1 – 4407,8; А+В+С1 – 13437,5; С2 – 2850,6 (джерело).
Ділянка Воловин (Південно-східна та Північно-західна частини), ГВ + ДПР + ПР (Львівська область, Червоноградський район). Стартова ціна – 2 445 760 грн. Ініціатор – ТОВ «Дарвар» (Іван Вартовник).
Ділянка Зарічна техногенна (відвал шахти Зарічна), ГВ + ДПР + ПР (Львівська область, Червоноградський район). Стартова ціна – 1 948 160 грн. Ініціатор – ТОВ «НВО «Захід Інвест» (Владислав Любовський).
Нагадаємо, на 24.09.2024 Держгеонадра призначили проведення 11 аукціонів з продажу спецдозволів на користування ділянками надр з покладами вуглеводнів.
ДП «СЕТАМ» (Міністерства юстиції України) на електронному аукціоні OpenMarket було реалізовано майна на загальну суму понад 22 млрд грн. Починаючи з 2014 року було проведено понад 83 тис. успішних аукціонів.
Завдяки конкуренції на торгах продавці додатково отримали понад 2,3 млрд грн. Середнє зростання ціни по реалізованим лотам — 11,8%.
База користувачів аукціону є найбільшою в Україні. На сьогодні це понад 101 тис. учасників і кожного дня додаються нові. Найбільше лотів (68,5% від загальної чисельності) на онлайн-аукціонах було продано від Державної виконавчої служби та приватних виконавців.
Серед категорій проданого майна, найбільше було реалізовано об’єктів нерухомості, транспортних засобів та іншого майна.
«Крок за кроком покращуємо аукціон і бачимо результати співпраці як з державними та приватними виконавцями, так і з партнерами за напрямком добровільного продажу. Тільки з початку цього року ми вже встигли продати права вимоги за договорами позичальників – фізичних осіб за 13,1 млн грн, приміщення у Києві за 25,2 млн грн, комплекс будівель та приміщень у Львівській області за 22,6 млн грн та безліч іншого дороговартісного майна. Окремо дякуємо нашим покупцям за довіру до нашого електронного аукціону. Працюємо далі», — зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Олександр Мамро.
Нагадуємо, що ДП «СЕТАМ» працює за такими напрямками, як:
• Реалізація арештованого майна державними та приватними виконавцями, а також майна конфіскованого за рішеннями суду;
• Реалізація активів банків, а також прав вимоги;
• Проведення аукціонів з реалізації майна за заявками фізичних і юридичних осіб (добровільний продаж);
• Проведення аукціонів по оренді майна;
• Продаж прав на укладення договору фінансового лізингу.
Найдорожчі реалізовані лоти за весь час:
Будівля – корпус №4 та земельна ділянка у м. Київ.
Ціна продажу: 563 710 000 грн.
Продавець: АБ «УКРГАЗБАНК».
Посилання на перебіг торгів: setam.net.ua/auction/332803
Будівля готельно-офісного та торгово-офісного комплексів у м. Київ.
Ціна продажу: 334 925 314 грн.
Продавець: АТ «Укрексімбанк».
Посилання на перебіг торгів: setam.net.ua/auction/484723
Дві земельні ділянки у Київській області.
Ціна продажу: 308 523 316 грн.
Продавець: АТ «Ощадбанк».
Посилання на перебіг торгів: setam.net.ua/auction/466893
Аукціон OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) — це простий та ефективний засіб реалізації та придбання майна через мережу інтернет. Онлайн-аукціон працює на всій території України з 2014 року. Загальна сума продажу з початку роботи 22 млрд грн.
Бюджети за результатами понад 5 тис. успішних аукціонів із продажу та оренди землі в системі Prozorro.Продажі отримали 1,43 млрд грн, повідомила пресслужба АТ “Прозорро.Продажі” у Facebook у середу.
“Земельні аукціони, проведені в системі Prozorro.Продажі, поповнили бюджети різних рівнів на 1,43 млрд грн”, – ідеться в релізі.
Вказується, що в цих аукціонах змогли позмагатися 7 971 учасник.
Наразі на етапі укладення угод перебувають ще 778 аукціонів. У середньому за один земельний лот змагаються три учасники.
За даними “Прозорро.Продажі”, середнє зростання цін для завершених земельних торгів становить 78,8%.
Лідерами за кількістю оголошених земельних аукціонів є Київська, Одеська, Черкаська, Львівська та Закарпатська області.
Станом на 26 липня 2023 року в системі Prozorro.Продажі оголошено понад 1,4 тис. земельних аукціонів, які перебувають на етапі прийняття заявок на участь.
Як повідомлялося, з 1 січня 2024 року в Україні стартує другий етап відкриття ринку землі, коли землю зможуть купувати юридичні особи, зареєстровані в Україні. Придбати можна буде не більше ніж 10 тис. га земель сільськогосподарського призначення.
Агрохолдинг МХП, найбільший виробник курятини в Україні, у січні-червні 2022 року скоротив виробництво курятини на 3% порівняно з першим півріччям 2021 року – до 346,04 тис. тонн, тоді як її продаж – на 12%, до 338,6 тис. тонн, повідомив холдинг на Лондонській фондовій біржі у середу.
Зазначається, у другому кварталі 2022 року агрохолдинг в умовах російського військового вторгнення скоротив виробництво курятини на 11% порівняно з березнем-червнем минулого року – до 170,4 тис. тонн, та на 3% порівняно з першим кварталом 2022 року. При цьому обсяг продажу курятини у другому кварталі 2022 року склав 140,6 тис. тонн, що на 23% нижче за показники аналогічного періоду минулого року, але на 1,6% перевищує продаж у першому кварталі цього року.
Згідно з біржовим повідомленням, у січні-червні 2022 року продаж курятини на внутрішньому ринку скоротився на 6% порівняно з першим півріччям 2021 року – до 134,7 тис. тонн, тоді як постачання на зовнішні ринки – на 17%, до 157,9 тис. Тонн. При цьому у другому кварталі 2022 року продаж курятини в Україні становив 67,9 тис. тонн, знизившись на 6% до другого кварталу 2021 року, але збільшившись на 1,6% до першого кварталу 2022 року. У свою чергу, експорт курятини у другому кварталі 2022 року впав на 37% до другого кварталу 2021 року, і на 23% до першого кварталу 2022 року – до 68,55 тис. тонн.
Таким чином, частка експортних поставок курятини в січні-червні поточного року знизилася на 4 відсоткові пункти (п.п.) проти січня-червня 2021 року – до 52% з 56%, тоді як у березні-червні 2022 року цей показник скоротився до аналогічному періоду минулого року на 11 в.п – до 48% із 59%.
Крім того, птахофабрики МХП у Євросоюзі у січні-червні 2022 року виробили 37,4 тис. тонн м’яса свійської птиці, що на 5% більше значень першого півріччя 2021 року, а у другому півріччі 2022 року – 19,6 тис. тонн (+ 1% до аналогічного періоду 2021 року).
Середня ціна курятини у січні-червні 2022 року збільшилася на 24% у річному обчисленні – до $1,93/кг, тоді як у березні-червні – на 22% до аналогічного періоду минулого року, до $2,03/кг.
За даними МХП, агрохолдинг у першому півріччі цього року наростив продаж кулінарних продуктів на 76% до першого півріччя минулого року – до 6,97 тис. тонн, у тому числі у другому кварталі 2022 року він продав 4,1 тис. тонн цієї продукції ( +54% до другого кварталу 2021 року).
Відповідно до звіту, реалізація агрохолдингом продуктів м’ясопереробки (включаючи ковбаси та сосиски) у січні-червні 2022 року скоротилася на 48% порівняно з січнем-червнем 2021 року – до 8,3 тис. тонн, а у березні-червні 2022 року – на 73 % до березня-червня минулого року, до 2,3 тис. тонн.
За підсумками першого півріччя періоду продаж м’ясних напівфабрикатів скоротився на 14% – до 7,4 тис. тонн, тоді як за підсумками другого кварталу – на 24%, до 3,42 тис. тонн.
МХП уточнив, що у січні-червні 2022 року продаж соняшникової олії скоротився на 11% до січня-червня минулого року, тоді як у березні-червні 2022 року вони зросли на 38% до березня-червня 2021 року, до 48,5 тис. тонн. При цьому продаж соєвої олії в першому півріччі 2022 року скоротився на 15%, а в другому кварталі збільшився на 23% порівняно з аналогічними періодами 2021 року – до 19,5 тис. тонн та 9,2 тис. тонн відповідно.
“У 2022 році в сегменті зернових культур компанія має засіяти близько 335 тис. га землі. Збиральна кампанія з озимого ріпаку та пшениці йде за графіком, з яких зібрано відповідно 70% та 25%. Урожайність усіх озимих культур очікується гарною і відповідає очікуванням компанії з враховуючи погодні умови. Ярові культури (кукурудза, соя та соняшник) перебувають у хорошому стані”, – констатував агрохолдинг у біржовому повідомленні. МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП постачає охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема на його підприємствах у Нідерландах та Словаччині. У лютому 2019 року агрохолдинг завершив угоду щодо придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП у 2021 році отримав $393 млн чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку у 2020 році, а його виторг зріс на 25% – до $2,37 млрд.
Засновником, мажоритарним акціонером та головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
