Держава має намір залучити приватних інвесторів до кредитування проєктів з ремонту, модернізації, реконструкції та будівництва стратегічних об’єктів портової інфраструктури України з можливістю компенсації витрачених коштів за рахунок портових зборів.
Відповідні норми містяться в проєкті постанови Кабінету міністрів “Деякі питання компенсації інвестицій, внесених суб’єктами господарювання в стратегічні об’єкти портової інфраструктури, які є об’єктами державної власності”, текст якого розміщено на сайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінздоров’я) для обговорення.
Документ передбачає затвердження порядку та умов укладення договорів, на підставі яких здійснюється компенсація інвестицій, внесених суб’єктами господарювання у стратегічні об’єкти портової інфраструктури, а також зміни до постанови Кабміну №899 від 3 жовтня 2012 року, згідно з якими суб’єкти господарювання державного сектору економіки можуть здійснювати видатки на капітальні інвестиції, зокрема на об’єктах портової інфраструктури, у разі відсутності затвердженого фінансового плану.
Зазначається, що розмір компенсації інвестицій не повинен перевищувати розмір фактично сплачених інвестором коштів на фінансування проєктування або виконання робіт з будівництва об’єктів портової інфраструктури.
Крім того, зазначається, що інвестором може бути юридична особа або фізична особа-підприємець. Інвесторів на одному об’єкті може бути декілька.
Водночас дія нового порядку не поширюватиметься на правовідносини за участю суб’єктів господарювання, які здійснюють приватне інвестування в об’єкти портової інфраструктури на підставі договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, а також договорів оренди державного майна.
Мінвідновлення розраховує, що ухвалення зазначеної постанови дасть змогу відновити стратегічні об’єкти портової інфраструктури, прискорити зростання показників у сфері морського транспорту, підвищити конкурентоспроможність морських портів і збільшити їхню інвестиційну привабливість.
“У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України зараз як ніколи існує проблема недостатнього фінансування морської галузі, зокрема у зв’язку з недосконалою фіскальною політикою, що призводить до нестачі коштів у державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (АМПУ)”, – йдеться в пояснювальній записці до проєкту постанови.
Зазначається, що АМПУ уклало договори на низку проєктів будівництва, однак “через брак коштів і дивідендну політику держави немає можливості реалізувати навіть частини цих проєктів”.
Водночас перед АМПУ гостро стоїть питання про необхідність реконструкції та підтримання в належному стані портової інфраструктури, зокрема причальної. На балансі ДП станом на 24 лютого 2022 року було 265 причалів (вантажних, допоміжних, пасажирських), розташованих у 13 морських портах України. Із цієї кількості 20 непридатні до нормальної експлуатації, 37 потребують значних капіталовкладень у найближчі п’ять років, а понад 50 працюють із низькою економічною ефективністю – вони потребують відновлення шляхом капремонту або реконструкції.
Крім того, вказується, що, згідно з попередніми розрахунками, у період до початку повномасштабного вторгнення потреба ДП “АМПУ” у фінансуванні проєктів із реконструкції, модернізації та будівництва лише причалів (понад 48 проєктів, з яких 36 – із реконструкції та модернізації) оцінювалася на рівні 12 млрд грн протягом чотирьох років.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), реалізував інвестиційний проект стабілізації тиску коксового газу в системі підприємства для підвищення енергоефективності та енергонезалежності.
Згідно з прес-релізом, на “Каметсталі” було реалізовано інвестиційний проєкт, спрямований на стабілізацію тиску коксового газу в системі комбінату в рамках впровадження сучасних технологій для підвищення економічної ефективності та енергетичної незалежності підприємства.
При цьому уточнюється, що на майданчику енергосилового цеху підприємства завершили комплексні випробування установки системи накопичення коксового газу в газозбірниках з можливістю повернення в газову систему комбінату. В основі проєкту – сучасна технологія збору надлишкового коксового газу, що виникає в мережі в процесі виробництва коксу, в м’які резервуари-газгольдери, щоб використовувати його для потреб підприємства.
До інфраструктури нового комплексу, окрім майданчика обладнання системи стабілізації тиску, на якому встановлено безпосередньо два м’які газгольдери – кожен об’ємом наповнення майже 580 кубічних метрів газу, також входять компресорна будівля, де працюють два турбокомпресори для перекачки газу та один повітряний компресор, вузол збирання конденсату, технологічні мережі та інше обладнання.
І підкреслюється, що використання м’яких синтетичних газозбірників – новітній підхід до питання накопичення газу. Серед їхніх переваг над металевими насамперед економічний і менш трудомісткий етап встановлення, а також поліпшення умов праці персоналу під час обслуговування в процесі експлуатації. Робота газонакопичувального комплексу повністю автоматизована і забезпечена превентивною системою технологічної безпеки.
“Реалізація цього інвестпроєкту – черговий крок підприємства і компанії до пріоритетної мети – стабільного виробництва продукції. У перспективі робота установки накопичення коксового газу дасть нам змогу ефективніше використовувати цей висококалорійний газ, не втрачаючи його надлишкові обсяги. А це можливість бути більш енергонезалежними в рамках потреб підприємства і підвищувати ефективність виробничих процесів”, – пояснив директор з капітального будівництва та інвестицій Михайло Коптєв.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Бельгійське державне агентство з питань розвитку ENABEL має намір брати участь у проєктах відновлення критичної та соціальної інфраструктури в Україні, відкриє офіси в Києві та Харкові, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
“Команда міністерства провела зустріч із міністром співробітництва у сфері розвитку великих міст Бельгії Кароліною Женею та головою Бельгійського держагентства з питань розвитку ENABEL Яном Ван Веттером. Сторони узгодили вже в березні почати реалізацію проєкти відновлення критичної та соціальної інфраструктури”, – ідеться в пресрелізі міністерства за підсумками зустрічі.
У повідомленні наголошується, що ENABEL має у своєму розпорядженні фінансування в $150 млн, отримане за рахунок “заморожених” у Бельгії російських активів.
Сторони також обговорили можливість співпраці у спільному зі Світовим Банком проєкті HOPE з відновлення пошкодженого через військові дії житла.
Державний бюджет України отримав близько $390 млн від Японії в рамках проектів Світового банку, спрямованих на соціальний захист і відновлення сільського господарства, ідеться в повідомленні Мінфіну ввечері в середу.
Згідно з ним, фінансова допомога Японії в січні складається з грантової частини коштів на суму $89,8 млн у межах проєкту “Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України” (ARISE) і частини коштів позики в розмірі $300 млн у межах проєкту “Інвестиції в соціальний захист для підвищення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE).
“Вдячний Світовому банку та уряду Японії за потужну фінансову підтримку України. Залучені кошти будуть спрямовані для відшкодування видатків держбюджету України на пріоритетні потреби, зокрема, у сфері відновлення та соціальної допомоги”, – наводяться в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Мінфін нагадав, що проєкт INSPIRE фінансується коштом позики Світового банку в розмірі $1,2 млрд із Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine) за підтримки уряду Японії та спрямований на забезпечення соціального захисту вразливих верств населення під час і після війни, а також посилення адаптивності системи соціальної підтримки для ефективного реагування на виклики сьогодення і в майбутньому.
Метою проєкту ARISE є підтримка доступу сільгоспвиробників до фінансування через пільгове кредитування та гранти.
Україні необхідно в найближчі 5-10 років реалізувати низку проєктів зі збільшення потужності та гнучкості енергосистеми, обсяг інвестицій у які становитиме близько $15 млрд, повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.
“Буде ще незліченна кількість зим, які належить пройти. І наш божевільний сусід нікуди від нас не дінеться. Тому потрібно думати не тільки про цю зиму, а й про майбутнє. Тому в нас як оператора системи є прораховане бачення, яким буде оптимальний енергомікс нашої країни на 5-7-10 років, що ми маємо збудувати, щоб убезпечити наші об’єкти від масованих обстрілів, а також щоб зробити енергомікс дешевшим і чистішим. Є певне інвестиційне меню”, – сказав Кудрицький на брифінгу в Медіацентрі в Києві в п’ятницю.
За його словами, найкращим захистом для української генерації є розосередження об’єктів, а також їхнє будівництво за новими технологіями та принципами зеленого переходу, без використання такого дорогого палива, як газ і вугілля.
Згідно з представленою ним презентацією, Україна найближчими роками потребуватиме 1,4 ГВт нових високоманеврених ТЕС (зараз 0 ГВт), а також 1,1 ГВт ТЕС на біопаливі (зараз 0,3 ГВт). Крім того, має бути додано 3,8 ГВт СЕС (зараз 6,2 ГВт), 4,5 ГВт ВЕС (зараз 0,5 ГВт) і 0,8 ГВт Energy Storage (зараз 0 ГВт). Водночас має бути побудовано 2 ГВт потужності на Дністровській і Канівській ГАЕС (зараз 2 ГВт).
За приблизними підрахунками, на це знадобиться $15 млрд, з яких найбільше може бути вкладено у ВЕС – $5,4 млрд. СЕС обійдуться в $2,5 млрд, ТЕС (обидва види) – у $2,3 млрд, СНЕ – $1,2 млрд, ГАЕС – $3,7 млрд.
Під час брифінгу він додав, що знадобиться також додаткова потужність АЕС, висловивши, зокрема, надію на повернення окупованої росіянами ЗАЕС.
“Є резерви для збільшення виробітку на наявних АЕС, плани побудови нових блоків. Вони довгострокові, але атомна електроенергія буде затребувана, особливо коли відбудеться виведення з балансу вугільних ТЕС”, – пояснив Кудрицький.
Він зазначив, що “Укренерго” провело розрахунки за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, щоб отримати бачення, “як побудувати таку систему, яка була б готова в будь-який момент часу задовольнити попит споживачів і з усіх таких систем бути найдешевшою”.
При цьому глава компанії підкреслив, що розрахунок має бути на приватні інвестиції.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у четвертому кварталі цього року відновить будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на Глобинському переробному заводі (ГПЗ, Полтавська обл.), що дасть змогу виробляти до 100 тис. тонн концентрованого соєвого білка на рік.
“Проєкт було оголошено 2021 року вартістю $50 млн, з урахуванням інфляції зараз його (оцінюють) приблизно в $60 млн”, – повідомила директорка з розвитку бізнесу та зв’язків з інвесторами групи компаній Юлія Берещенко на конференц-коле з інвесторами та аналітиками за підсумками роботи компанії за дев’ять місяців 2023 року.
За її словами, інвестиції буде розподілено на три роки – цей і два наступні, передбачається фінансувати проєкт переважно за рахунок вільного грошового потоку.
Як повідомлялося, “Астарта” повідомила про початок будівництва цієї лінії в середині вересня 2021 року. Сам ГПЗ введено в експлуатацію на початку 2014 року, його проєктна переробна потужність становить 230 тис. тонн на рік, і залишиться на цьому рівні. Завод здатний щорічно виробляти близько 160 тис. тонн високопротеїнового соєвого шроту, 40 тис. тонн соєвої олії та 9 тис. тонн гранульованої оболонки. До складу підприємства також входять потужності зі зберігання готової продукції та елеватор ємністю 42 тис. тонн і необхідні інженерні, автомобільні та залізничні комунікації. Понад 80% продукції ГПЗ до війни постачалося до країн ЄС, Близького і Далекого Сходу. Основну частину сої для переробки вирощують агрофірми агрохолдингу.
Восени 2021 року Берещеннко вказувала, що будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на ГПЗ дасть змогу подвоїти показник EBITDA у сегменті сої, а також наростити виручку.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
