Загальний валовий збір зернових та олійних в Україні 2023 року очікується на рівні 68 млн тонн, що на 8,5% менше, ніж 2022 року, коли він становив 73,8 млн тонн, і на 36% менше, ніж 2021 року (106 млн тонн), такий прогноз оприлюднила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Значно менший обсяг майбутнього врожаю зумовлений як окупацією частини території України, мінуванням, веденням бойових дій, так і нестачею коштів та інших ресурсів для аграріїв для проведення повноцінної посівної кампанії та вирощування врожаю”, – йдеться в повідомленні УЗА.
За її оцінкою, загалом в Україні буде засіяно площ на 28,2% менше порівняно з попередніми роками – близько 19,5 млн га. “Звичайно, багато що залежить від того, як завершиться посівна, і від подальших погодних умов”, – зазначили в асоціації.
На думку її аналітиків, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 може скласти 43,9 млн тонн. У поточному сезоні (який завершиться 30 червня 2022 року) експорт може сягнути 56,4 млн тонн за збереження морського шляху експорту. При цьому перехідні залишки на початку нового сезону можуть скласти близько 11,9 млн тонн зернових і олійних, що втричі більше, ніж у попередні сезони, крім 2022/2023 МР, коли залишки були максимальними (близько 25 млн тонн).
“Характерною особливістю цього року буде падіння обсягів урожаю зернових через зменшення посівних площ під ними порівняно з минулим роком та одночасне збільшення прогнозу врожаю олійних культур за рахунок збільшення посівних площ під ними”, – підкреслили в УЗА.
Згідно з прогнозами аналітиків зернового ринку, урожай пшениці в Україні 2023 року може становити лише 17,9 млн тонн (2022 року – 20,2 млн тонн, а 2021-го – рекордні 33 млн тонн) за зменшення посівних площ під пшеницею на понад 2 млн га.
“Навіть такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни (особливо в умовах, коли близько 7 млн українців виїхали з країни), але зменшить експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі”, – пояснили в асоціації.
За її даними, експорт пшениці у 2023/2024 МР з огляду на менший врожай може становити близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становитимуть 5,3 млн тонн.
В УЗА також прогнозують урожай ячменю 2023 року на рівні 4,4 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, 2022-го – 5,8 млн тонн) та очікують на експорт цієї культури 2023/2024 МР на рівні 2 млн тонн.
Урожай кукурудзи в новому сезоні в УЗА очікують на рівні 23,3 млн тонн, пов’язуючи цей показник зі скороченням посівних площ на 800 тис. га (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн). За оцінками експертів асоціації, експорт цієї культури може скласти близько 19 млн тонн з урахуванням перехідних запасів на початку нового сезону на рівні 2,3 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року аналітики УЗА прогнозують на рівні 12,7 млн тонн у зв’язку зі збільшенням посівних площ під ним також на 800 тис. га (2022 року – 11,1 млн тонн, 2021-го – 16,9 млн тонн). Експорт насіння соняшнику в УЗА очікують на рівні 1,2 млн тонн, а обсяг виробництва соняшникової олії може сягнути 11,5 млн тонн.
За попередніми прогнозами УЗА, врожай ріпаку 2023 року становитиме 3,8 млн тонн за експорту в 2023/2024 МР на рівні 3,5 млн тонн. Урожай сої – на рівні майже 4,4 млн тонн, а експорт 2023/2024 МР – 3 млн тонн.
На думку аналітиків, озвучений прогноз експорту зернових та олійних у 2023/2024 МР буде дійсним за умови збереження роботи українських чорноморських портів. “Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко й ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – наголосили в бізнес-асоціації.
В УЗА наголосили, що зменшення врожаю та експорту з України зернових негативно вплине на доступність зернових на світовому ринку та призведе до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі.
Згідно з прогнозом Мінагрополітики, озвученим наприкінці березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га. Зокрема, посіви озимої пшениці становитимуть 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), ярої пшениці – 285 тис. га (+67 тис. га), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
Інвестиційна компанія Dragon Capital, одна з провідних на українському ринку, прогнозує реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2023 році на 3%, тоді як раніше очікувала його зниження на 0,5%.
“Ми вже покращили наш прогноз: ми очікуємо зростання ВВП на 3% цього року”, – сказав засновник і голова компанії Томаш Фіала в інтерв’ю на “Радіо NV”.
За його словами, вже з середини лютого припинилися відключення електроенергії, і економічні результати в останні місяці кращі, ніж очікувалося.
“І ми сподіваємося, що економіка зросте, можливо, навіть більше ніж на 3%”, – додав Фіала.
У Dragon Capital агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що за курсом та інфляцією прогнози також незабаром буде оновлено.
Фіала зазначив, що номінальний ВВП України в доларах упав 2022 року до $160 млрд із $200 млрд 2021 року.
“Це найкращий показник за останні 10 років, більше було тільки 2021 року: 2020 року ВВП було $157 млрд, а 2022-го – $160 млрд”, – сказав глава Dragon Capital.
Як повідомлялося, міністр фінансів України Сергій Марченко наприкінці минулого тижня повідомив про підвищення прогнозу зростання ВВП України 2023 року до 3,2%, тоді як раніше уряд оцінював його в 1%, а Нацбанк нещодавно покращив із 0,3% до 2%.
Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив про підвищення прогнозу зростання ВВП України у 2023 році до 3,2%, тоді як раніше уряд оцінював його в 1%, а Нацбанк нещодавно покращив з 0,3% до 2%.
“Сьогодні ми перебуваємо в значно кращій економічній ситуації порівняно з періодом рік тому… Ми утримуємося від монетарного фінансування у 2023 році, а прогноз зростання ВВП підвищено до 3,2%”, – написав глава Мінфіну в колонці видання “Економічна правда”.
Він додав, що інфляція знижується швидшими темпами, ніж спочатку прогнозувалося – з 26,6% у грудні 2022 року до 17,9% у квітні 2023 року, проте не уточнив оновленого прогнозу інфляції.
Марченко подякував бізнесу за підтримку бюджету в складний воєнний час, зазначивши, що за умови падіння ВВП торік на 29,1% податкові надходження до загального фонду держбюджету (без урахування низки чинників, як-от приріст за рахунок інфляції та вимушене тимчасове невідшкодування ПДВ) зросли на 2% – до 627,7 млрд грн.
Глава Мінфіну зазначив, що зі свого боку уряд України підтримує бізнес завдяки низці програм, зокрема, компенсації кредитних ставок “доступні кредити 5-7-9%”, за якою за період з початку воєнного стану видано кредитів на суму понад 106 млрд грн.
Крім того, запущено державну грантову програму для бізнесу, яку вже профінансовано більш ніж на 2 млрд грн, а також за програмою держгарантій на портфельній основі надано понад 60 млрд грн з початку воєнного стану.
“Я впевнений, що спільними зусиллями підприємців і держави ми зможемо й надалі забезпечувати фінансування успішного опору агресору, що є запорукою нашої перемоги”, – підкреслив Марченко.
Прогноз змін облікової ставки Національного банку України у %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Національний банк України (НБУ) поліпшив прогноз зростання валового внутрішнього продукту країни у 2023 році до 2% з 0,3% у січневому прогнозі, що багато в чому пов’язано зі зниженням ризиків безпеки, відновленням енергетичної системи, а також м’якою фіскальною політикою.
“Економіка вже цього року повернеться до зростання, яке прискориться в наступні роки на тлі закладеного в прогнозі зниження ризиків безпеки. З огляду на швидке відновлення енергетичної системи, а також м’яку фіскальну політику, прогноз економічного зростання у 2023 році поліпшено з 0,3% до 2%”, – повідомляється в прес-релізі НБУ в четвер.
Зазначається, що зниження ризиків безпеки з наступного року, яке допускається в базовому сценарії прогнозу НБУ, сприятиме прискоренню економічного зростання – до 4,3% у 2024 році та до 6,4% у 2025 році.
Крім того, деокупація територій і повноцінне відкриття чорноморських портів дадуть змогу поступово збільшити промислове виробництво і наростити врожаї.
Центробанк також очікує розширення внутрішнього попиту завдяки поверненню частини вимушених мігрантів.
Регулятор наголосив, що за умови реалізації припущень щодо ситуації з небезпекою суттєвих дефіцитів електроенергії надалі не передбачається, за винятком локальних та ситуативних дефіцитів у другому півріччі.
Водночас, збільшення видатків бюджету на тлі значних обсягів міжнародної фінансової допомоги підтримає економічну активність та споживання.
Світовий банк прогнозує зростання економіки Узбекистану у 2023 році на 5,1%, тоді як у січні поточного року підтверджував свій жовтневий прогноз зростання ВВП країни на 4,9%.
“Очікується, що в Узбекистані економічне зростання досягне 5,1% у 2023 році і поступово пришвидшиться у середньостроковій перспективі”, – йдеться в квітневому огляді банку Europe and Central Asia Economic Update.
Прогноз зростання ВВП на 2024 рік – 5,4%, на 2025 рік – 5,8%.
За оцінками експертів СБ, розв’язана Росією повномасштабна війна проти України та складнощі з транспортною логістикою, пов’язані із запровадженими проти РФ санкціями, як очікується, й надалі впливатимуть на зростання цін на продовольство та енергетичні ресурси та знизять приватне споживання.
Обсяги приватних інвестицій та торгівлі зростатимуть, а грошові перекази до Узбекистану стабілізуються порівняно з їхнім піком у 2022 році. Прогнозоване відновлення економіки Китаю може збільшити попит на експорт текстилю та продуктів з Узбекистану. Вищі доходи від експорту золота та міді, а також уповільнення державних інвестицій призведуть до скорочення бюджетного дефіциту до 3,3% ВВП у поточному році.
“Очікується, що уряд дотримуватиметься обмежень на зовнішні запозичення, що призведе до поступового зниження державного боргу та загального зовнішнього боргу до 32% та 55% від ВВП відповідно до 2025 року”, – наголошується у звіті.
Серед ризиків для економічного зростання Узбекистану експерти СБ назвали можливе суттєвіше скорочення економіки Росії, а також жорсткіші умови на глобальних фінансових ринках. Позитивні тренди для національної економіки включають можливе зростання світових цін на золото, природний газ і мідь, а також більш високе зростання продуктивності в країні, чому можуть сприяти структурні реформи.
За оцінкою ЦБ республіки, ВВП Узбекистану 2023 року зросте на 4,5-5%, За підсумками 2022 року він збільшився на 5,7%.
