Інвестиційна група Dragon Capital переглянула прогноз середньорічного курсу гривні у 2024 році з 37,3 грн/$1 до 40 грн/$1, а курс на кінець року – з 39,0 грн/$1 до 42,0 грн/$1, проте зберегла прогноз зростання ВВП на рівні 4,0%.
“Ми очікуємо, що гривня продовжить контрольовано слабшати щодо долара США. Ми переглянули прогноз у зв’язку зі зміною підходів Нацбанку до управління валютним курсом на початку 2024 року”, – ідеться в прес-релізі групи у вівторок.
Згідно з оновленими оцінками Dragon Capital, зовнішня фінансова підтримка бюджету України партнерами цього року становитиме $37 млрд і підтримуватиме стійкість економіки.
“Хоча схвалення пакетів підтримки істотно затрималося, а загальна сума фінансування буде дещо меншою, ніж ми розраховували ($40 млрд), цих коштів буде достатньо, щоб утримати резерви НБУ на поточних рекордних рівнях близько поточних рекордних $43 млрд (колишній прогноз – $45 млрд) і профінансувати дефіцит бюджету без емісійного фінансування”, – зазначено в релізі.
Проте, додає інвестгрупа, ситуація з бюджетом залишається напруженою і потребуватиме мобілізації внутрішніх ресурсів. Закон про державний бюджет на 2024 рік потребує суттєвого перегляду, оскільки закладених у ньому видатків на оборону і безпеку явно недостатньо для адекватного фінансування армії протягом усього року.
“Також оновлений закон має враховувати вплив від посилення мобілізації, що, за нашими розрахунками, обійдеться бюджету всіх рівнів у $1,5-2,0 млрд (з урахуванням опосередкованого впливу на доходи). Загалом військові витрати загального фонду держбюджету необхідно буде збільшити принаймні на $9 млрд, щоб утримати їх на рівні минулого року”, – вважають у Dragon Capital.
Водночас, на думку компанії, це збільшення можна буде частково профінансувати скороченням невійськових видатків (наприклад, на обслуговування зовнішнього комерційного боргу після його реструктуризації) і додатковими доходами (податок на несподівані доходи банків, збільшення трансферту від НБУ, підвищення ставок акцизу на паливо).
Загалом, за очікуваннями інвестгрупи, уряду вдасться незначно скоротити дефіцит бюджету сектору державного управління цьогоріч до близько 1,6 трлн грн із 1,7 трлн грн торік (без урахування грантів) завдяки органічному збільшенню податкових надходжень від зростання економіки, додатковим заходам із наповнення дохідної частини бюджету та стриманому підходу до необроборонних видатків.
“Ослаблення курсу гривні не матиме вирішального впливу на динаміку дефіциту бюджету, адже частина військових видатків спрямовується на закупівлю імпортних товарів і компенсує податкові надходження, що залежать від курсу гривні. Однак слабша гривня допомагає знизити потреби у фінансуванні дефіциту бюджету внутрішніми запозиченнями, адже збільшує гривневий еквівалент міжнародної допомоги”, – наголошується в пресрелізі.
Водночас перегляд прогнозу курсу призвів до зниження оцінок номінального ВВП України цьогоріч до $190 млрд з $201 млрд і збільшення прогнозу держборгу на кінець року з 85% ВВП до 92% ВВП, хоча в абсолютних показниках прогноз підвищено незначно – з $164 млрд до $166 млрд.
У Dragon Capital припускають, що НБУ змінюватиме підходи до управління курсом відповідно до власної оцінки балансу ризиків для фінансової стабільності. Водночас рекордний рівень міжнародних резервів дасть змогу центробанку і далі утримувати ситуацію на валютному ринку під контролем і уникнути неконтрольованої девальвації за умови, що внутрішня економічна політика буде спрямована на збереження макроекономічної стабільності, а міжнародні партнери й надалі надаватимуть фінансову підтримку в мінімально необхідних обсягах, підкреслили в інвестгрупі.
З огляду на сповільнення інфляції та стабільні інфляційні очікування, помірна девальвація не несе ризиків для макрофінансової стабільності, проте підтримує конкурентоспроможність експорту, допомагає бюджету через зменшення потреб у фінансуванні та дає змогу знизити втрати резервів від первинних ефектів валютної лібералізації, вважають у Dragon Capital.
“Ми очікуємо, що НБУ виважено підходитиме до визначення подальшої динаміки курсу гривні, адже в умовах війни настрої населення залишаються вразливими, а визначити рівноважний рівень курсу стандартними методами навряд чи можливо з огляду на специфіку структури платіжного балансу, зумовлену війною”, – ідеться в пресрелізі.
Згідно з ним, прогноз інфляції у 2024 році поліпшено з 8% до 7,6%, а облікової ставки на кінець року – знижено до 13% з 15%.
В інвестгрупі пояснили збереження прогнозу збільшення ВВП у 2024 році на 4,0% відновленням експорту морськими портами та розвитком ВПК, які будуть основними драйверами економічного зростання цього року та переважать негативний вплив від посилення мобілізації та дефіциту електроенергії за припущення, що влада зможе організувати мобілізацію так, щоб обмежити негативний вплив на бізнес.
“За нашими оцінками, за збереження наявних потужностей енергосистеми та з урахуванням поточних можливостей імпорту, дефіцит електроенергії буде досить помірним влітку та восени, що дасть змогу підприємствам більшості галузей підтримувати обсяги виробництва на рівнях, близьких до поточних, а отже, збільшити їх порівняно з 2023 роком”, – вважають в інвестгрупі. Зростання буде особливо відчутним у секторах, діяльність яких була пригнічена через відсутність морського експорту, а саме – у виробництві руди, металургії, вантажоперевезеннях, додали в Dragon Capital.
Компанія також прогнозує, що завдяки відновленню роботи морських портів і більшому, ніж очікувалося, сільськогосподарському врожаю торік, експорт основних видів товарів цьогоріч зросте на 35% – до 109 млн тонн, що допоможе втримати зовнішньоторговельний дефіцит від подальшого розширення (його оцінку знижено до $29,0 млрд із $32,9 млрд), незважаючи на зростання імпорту та зниження світових цін на сільгосппродукцію.
Офіційний курс національної валюти влітку може послабитися до рівня 40,00-40,50 грн/$1, поділився очікуваннями начальник управління міжбанківських операцій ПриватБанку Микита Мишаков, тим часом в ОТП Банку прогнозують, що гривня влітку не опуститься нижче рівня 40,20 грн/$1.
“Але я не думаю, що Національний банк, маючи суттєво поповнені золотовалютні резерви, допустить швидку девальвацію. Хоча в планах Національного банку і є поступова девальвація. Наскільки я пам’ятаю, вони до 10% обіцяли цього року девальвувати”, – сказав він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Мішаков вважає, що оголошений НБУ 3 травня пакет пом’якшення валютних обмежень буде здійснювати деякий тиск на курс нацвалюти з кінця минулого тижня або з поточного.
“Особисто моя думка: я бачу курс у червні в районі 40,00 грн/$1, 40,50 грн/$1, можливо. Але думаю, що з часом, як почнеться сезон збирання врожаю, вивезення погрожуючи, я думаю, що це скоректується до 39,50 грн/$1”, – поділився своїми очікуваннями начальник управління міжбанківськими операціями.
Мішаков зазначив, що, на його думку, курсовий коридор буде в межах поточного рівня, близького до позначки 40,00 грн/$1 із коливаннями в обидва боки близько 50 коп.
“Результатом лібералізації стане необхідність збільшення валютних інтервенцій НБУ для підтримки стабільності курсу гривні, але це не спричинить додаткових загроз для макрофінансової стійкості”, – поділилася думкою начальниця управління управлінського обліку та бізнес-аналізу ОТП Банку Інна Провотар.
“Коливання курсу можливі, але в допустимих межах. Влітку ми не очікуємо, що офіційний курс перевищить позначку в 40,2 грн/$1. Водночас уже до кінця року є висока ймовірність зростання показника до 40,7 грн/$1. Тобто до рівня, який Міністерство фінансів України заклало в бюджет 2024 року”, – зазначила вона.
Головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій зазначив, що пакет пом’якшень валютних обмежень у короткостроковому періоді збільшить структурний дефіцит на міжбанківському ринку, але водночас поліпшить умови ведення бізнесу і вирішить проблеми з обслуговуванням зовнішніх кредитів. Анонсовані заходи з валютної лібералізації можуть посилити приплив валюти в середньостроковому періоді, вважає банкір.
Однак на відміну від колег, які очікують на девальвацію нацвалюти, Колодій допускає, що на валютному ринку можна буде спостерігати сезонне зміцнення гривні завдяки широким можливостям інтервенцій центробанку з огляду на досить високий рівень міжнародних резервів.
“Для покриття структурного дефіциту НБУ має достатньо резервів і буде їх використовувати для цього. Тому для нас не стане сюрпризом повільна сезонна ревальвація гривні як чіткий сигнал ринку про спроможність підтримувати валютну стабільність”, – підкреслив він.
Банкір також повідомив, що, за оцінками Райффайзен Банку, валютну лібералізацію було закладено ще в січневому макропрогнозі регулятора, що відповідало додатковому “витоку” валюти в $5,6 млрд.
“Нещодавно озвучена представниками регулятора оцінка в $5,5 млрд дуже близька до наших розрахунків”, – резюмував він.
“Валютні пом’якшення спрямовані на активізацію і стимуляцію бізнесу, що зрештою має зумовити зростання ділової активності, і, відповідно, ВВП. Динаміка курсу продовжуватиме залежати від допомоги міжнародних партнерів, стану справ на фронті, ділової активності бізнесу та настроїв населення”, – поінформував директор департаменту контролю ліквідності та цінних паперів Кредобанку Сергій Кучерявий.
Усі банкіри наголосили на достатності рівня міжнародних резервів для ведення більш “м’якої” валютної політики і не бачать якихось істотних ризиків для курсової стабільності.
Як повідомлялося, НБУ 3 травня оголосив найбільший пакет пом’якшень валютних обмежень для підприємств від початку повномасштабної війни, який передбачає скасування всіх валютних обмежень для імпорту робіт і послуг, забезпечує можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди, надає можливість переказувати кошти за кордон за лізингом та орендою.
Крім цього, нові кроки валютної лібералізації передбачають пом’якшення обмежень у частині погашення нових зовнішніх кредитів і відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, а також пом’якшення обмежень для переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
Кабінет міністрів України 7 травня скасував постанову №153, яка обмежувала відповідні розрахунки за імпорт товарів і послуг, після чого 8 травня офіційний курс гривні став поступово знижуватися.
Загалом за минулий тиждень він ослаб на 37 коп., зокрема минулої п’ятниці курс нацвалюти опустився на 17 коп. – до 39,7206 грн/$1. На готівковому ринку долар за минулий тиждень також подорожчав: приблизно на 12 коп. – до 39,95 грн/$1, зокрема за п’ятницю – на 6 коп.
Чистий продаж доларів Нацбанком зріс на попередньому тижні до $533,4 млн з $507,8 млн.
Міжнародні резерви України у квітні скоротилися на 3,1%, або на $1,4 млрд, – до $42 млрд 399,5 млн. НБУ 25 квітня підвищив прогноз резервів на кінець цього року до $43,4 млрд із $40,4 млрд і до $44,3 млрд із $42,1 млрд – на кінець наступного.
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогноз експорту пшениці з України у 2023/24 маркетинговому році ще на 1,5 млн тонн – до 16,5 млн тонн.
Згідно з квітневим звітом американського відомства, одночасно оцінку перехідних залишків на кінець МР знижено з 3,28 млн тонн до 1,58 млн тонн, внутрішнього споживання – з 7,7 млн тонн до 7,3 млн тонн, а перехідних залишків на початок цього МР – з 3,5 млн тонн до 2,9 млн тонн.
Що стосується української кукурудзи, то прогноз її експорту після збільшення на 1,5 млн тонн у березні у квітні збережено на тому ж рівні – 24,5 млн тонн.
Водночас загалом для українського фуражного зерна він підвищений на 0,1 млн тонн – до 26,97 млн тонн за рахунок такого ж скорочення перехідних залишків на кінець цього МР – до 4,08 млн тонн.
Загалом оновлений світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР покращено на 0,66 млн тонн – до 787,36 млн, тоді як прогноз світового експорту пшениці підвищено на 1,34 млн тонн – до 213,47 млн тонн. Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти, навпаки, переглянули в бік зниження на 0,56 млн тонн – до 258,27 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то прогноз її світового виробництва у квітні знижено на 2,38 млн тонн – до 1 млрд 227,86 млн тонн, тоді як експорту – лише на 0,47 млн тонн, до 200,59 млн тонн. Мінсільгосп США також знизив оцінку перехідних запасів – на 2,35 млн тонн, до 318,28 млн тонн.
Як повідомлялося, в Україні поліпшення оцінок експорту зерна цього маркетингового року пояснюють нарощуванням обсягу транспортування його новим морським коридором під контролем ВМС ЗСУ.
Світове виробництво зернових культур у 2023-2024 рр. може бути на 1,3% вищим, ніж роком раніше, і становитиме 2,828 млрд тонн з урахуванням збільшення виробництва кукурудзи, рису і пшениці, прогнозує ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в її огляді, світові запаси зернових на кінець поточного маркетингового року (МР) становитимуть 894 млн тонн, що на 2,3% більше, ніж на початку року, що вказує на співвідношення світових запасів зернових до споживання на рівні 31%.
ФАО також прогнозує, що світова торгівля зерновими у 2023/24 МР збільшиться на 1,7% порівняно з показником минулого сезону – до 485 млн тонн, здебільшого завдяки збільшенню обсягів відвантажень фуражних зернових, тоді як торгівля пшеницею та рисом, імовірно, скоротиться.
Крім того, ФАО переглянула свій прогноз світового виробництва пшениці у 2024 році, який тепер становить 796 млн тонн, що нижче, ніж місяцем раніше, проте все одно на 1% більше, ніж у 2023 році.
У прогнозі вказується, що очікується невелике скорочення виробництва пшениці в Європейському Союзі та Великій Британії і Північній Ірландії, де надмірна вологість призвела до скорочення посівів пшениці. Водночас локальна посуха впливає на посівні площі в південних і східних частинах Європейського Союзу.
У США, незважаючи на скорочення посівів через невисокі ціни, загальний обсяг виробництва пшениці в країні, як і раніше, зростатиме в 2024 році завдяки очікуваному підвищенню врожайності за рахунок сприятливих погодних умов. У Канаді, де яру пшеницю сіятимуть, починаючи з травня, експерти допускають скорочення посівних площ через зниження рентабельності.
Умови в Україні оцінюються як незмінні порівняно з попереднім місяцем, оскільки війна продовжує чинити важкий тиск на сектор і перспективи виробництва.
У РФ у 2024 році прогнозується врожай пшениці вищий за середній, хоча й нижчий, ніж торік.
В Азії сприятливі погодні умови посприяють виробництву зерна в Індії та Пакистані. У 2024 році тут імовірний рекордний урожай пшениці.
Водночас значний дефіцит опадів і спекотна температура в усій Північній Африці призведуть у 2024 році до вкрай низького рівня виробництва після і без того поганих результатів минулого року.
Аналітики UBS прогнозують подальше підвищення цін на золото і срібло у 2024 році на очікуваннях того, що Федеральна резервна система США перейде до зниження процентних ставок.
“Ми очікуємо, що пом’якшення політики Федрезерву призведе до зростання золота”, – заявив аналітик банку з дорогоцінних металів Джоні Тевес, додавши, що цьому також сприятиме ослаблення курсу долара.
Він прогнозує, що до кінця поточного року ціна золота досягне $2200 за унцію, пише CNBC.
У міру падіння відсоткових ставок золото стає більш привабливим порівняно з альтернативними інвестиціями, такими як облігації. При цьому нижчі ставки послаблюють долар, роблячи золото дешевшим для міжнародних покупців, що призводить до збільшення попиту на нього.
Незважаючи на те, що, як і раніше, є велика невизначеність щодо термінів і масштабів зниження ставок, UBS, як і раніше, очікує, що Федрезерв перейде до пом’якшення грошово-кредитної політики.
Привабливість золота як “безпечної гавані” посилилася на тлі погіршення геополітичної ситуації на Близькому Сході в жовтні минулого року. У січні ціни на нього досягли рекордних $2100 за унцію.
“Ми думаємо, що інвестори вкладатимуть кошти в золото в умовах великої макроекономічної невизначеності та геополітичних ризиків”, – заявив Тевес. Перспективи “біднішого кузена” – срібла – також оптимістичні, найімовірніше, воно “реально засяє”, зазначив він.
“Ми думаємо, що срібло може досягти успіху в сценарії пом’якшення ДКП”, – вважає експерт. За його словами, темпи підйому вартості срібла можуть обігнати зростання золота.
За прогнозом Silver Institute, світовий попит на срібло у 2024 році збільшиться на 1% і досягне 1,2 млрд унцій. Якщо очікування виправдаються, це буде другий за величиною в історії показник.
“Збільшення промислового попиту є основним каталізатором зростання світового попиту на метал”, – йдеться в повідомленні галузевої асоціації.
Глобальні поставки срібла, як очікується, зростуть на 3% – до 1,02 млрд унцій, що може стати максимальним обсягом за вісім років.
Котирування ф’ючерсних контрактів на золото під час торгів у п’ятницю знижуються на 0,5% – до $2021,6 за унцію. Срібло дорожчає на 0,5% – до $22,67 за унцію.
Темпы роста мировой экономики замедлятся в 2024 году, полагают более половины (56%) главных экономистов компаний, опрошенных в рамках Всемирного экономического форума (ВЭФ) в Давосе.
Оставшаяся доля респондентов ожидает сохранения темпов роста мирового ВВП на уровне 2023 года или их ускорения.
По оценкам Международного валютного фонда, глобальная экономика вырастет на 2,9% в 2024 году после роста на 3% в 2023 году.
Наибольший пессимизм экономисты испытывают в отношении Европы – три четверти опрошенных (77%) полагает, что рост в регионе будет слабым или очень слабым. Тем временем в Южной Азии умеренного или сильного роста ждут 93% респондентов, в Восточной Азии – 86%.
Темпы роста ВВП США будут варьироваться от умеренных до сильных, полагают 56% опрошенных главных экономистов. Еще в сентябре процент составлял 78%. В то же время лишь 13% ожидают высокой инфляции в Штатах и Европе.
Организаторы ВЭФ опросили 30 главных экономистов банков, консалтинговых фирм, международных организаций и крупнейших компаний, включая Microsoft и Google.
“Мировую экономику снова ждет испытание в этом году, – отметила управляющий директор ВЭФ Саадия Захиди. – Мировая инфляция ослабевает, однако рост экономики буксует, финансовые условия остаются жесткими, напряженность усугубляется, а неравенство увеличивается, что подчеркивает срочную необходимость в международном сотрудничестве для создания условий для устойчивого и инклюзивного экономического роста”.
Детальнее о ситуации в украинской и мировой экономике смотрите в видео на YouTube-канале «Клуб экспертов» по ссылке:
Подписаться на канал можно здесь: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, економіст, КЛУБ ЭКСПЕРТОВ, ПРОГНОЗ, ЭКОНОМИКА
