Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в першому кварталі 2023 року одержав EUR16,13 млн чистого прибутку, що в 6,2 раза більше порівняно з першим кварталом 2022 року, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з ним, за вказаний період виручка зросла на 37,1% – до EUR163,55 млн, валовий прибуток – у 2,2 раза, до EUR59,71 млн, операційний – у 2,4 раза, до EUR25,92 млн, а EBITDA – на 63,5%, до EUR37,91 млн.
У гривні “Астарта” в першому кварталі цього року збільшила чистий прибуток у 7,5 раза – до 632,59 млн грн за зростання виручки на 66,6% – до 6 млрд 415,09 млн грн.
Зазначається, що поліпшення показників вдалося домогтися в усіх бізнес-сегментах, проте найкращий результат показав сільськогосподарський, який приніс EUR80 млн виручки, що на 28% більше, ніж торік, і становить 49% від загальної консолідованої виручки.
Виручка сегмента “Виробництво цукру” збільшилася на 86% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR37 млн, а виручка сегмента переробки сої – на 20%, до EUR31 млн.
Сегмент тваринництва приніс EUR11 млн виручки проти EUR10 млн у першому кварталі 2022 року.
У структурі EBITDA основні частки у сільгоспсегмента – EUR10,50 млн (у першому кварталі 2022 року – EUR12,74 млн), виробництві цукру – EUR11,66 млн (EUR4,34 млн) і переробці сої – EUR10,22 млн (у першому кварталі 2022 року – EUR4,24 млн).
“Астарта” зазначила, що експортна виручка збільшилася на 39% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR98 млн, що становило 60% від загальної виручки.
Вказується, що капітальні інвестиції в першому кварталі цього року становили EUR3,25 млн проти EUR4,84 млн у першому кварталі минулого року, а чистий фінансовий борг знизився за квартал з EUR43 млн до EUR17 млн після сплати банківського боргу, а чистий борг зменшився з EUR152 млн до EUR130 млн.
У звіті також говориться, що “Астарта” продовжує весняну посівну кампанію в усіх семи областях своєї присутності. Дощова і холодна погода сповільнила її, але була сприятливою для розвитку озимих культур.
Компанія переглянула сівозміну 2023 року. Площа під озимими культурами склала 57 тис. га, в т.ч. 43 тис. га пшениці та 14 тис. га ріпаку, тоді як площа під кукурудзою та соняшником запланована на рівні 19 тис. га та 28 тис. га. Посіви сої збільшаться до 56 тис. га, щоб наростити обсяги власної сировини для переробного заводу.
“Астарта” повідомила, що сівбу цукрових буряків уже завершено, їхня площа становить 39 тис. га, що на 20% більше, ніж 2022 року.
Незмінною на рівні 2 тис. га залишається площа під органічними культурами.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2022 році отримала EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 2021 роком. EBITDA холдингу минулого року скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
Основними акціонерами “Астарти” на кінець першого кварталу була сім’я засновника і CEO Віктора Іванчика, Fairfax Financial Holdings LTD – 29,21%. Ще 2,64% належало Kopernik Global Investors, 1.88% – Heptagon Capital, 0,62% – Metlife PTE SA.
Агропромислова група “Овостар Юніон”, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, у першому кварталі 2023 року отримала $8,98 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період минулого року вона завершила з чистим збитком $16,44 млн.
Згідно зі звітом компанії на Варшавській фондовій біржі, її виручка за вказаний період збільшилася на 70,7% – до $47,30 млн.
Валовий прибуток у першому кварталі цього року становив $11,78 млн проти валового збитку $13,38 млн минулого, операційний – відповідно $8,58 млн проти $15,69 млн збитку.
Група також зазначила, що її загальний борг за січень-березень цього року скоротився ще на 27,4% – до $7,94 млн, а вільні грошові кошти зросли в 2,4 раза – до $29,33 млн, з яких в Україні – в 2,5 раза, до $19,58 млн.
Згідно зі звітом експортна виручка в першому кварталі цього року зросла в 4,2 раза до першого кварталу минулого – до $24,16 млн, унаслідок чого її частка в загальній виручці досягла 51,1% проти 20,6% роком раніше.
Виручка від продажу яєць збільшилася на 64,8% – до $34,39 млн, яєчних продуктів – на 88,9%, до $12,91 млн, а доподатковий прибуток від цих сегментів – відповідно $2,39 млн і $6,62 млн.
Раніше “Овостар” вказував, що в першому кварталі 2023 року скоротив виробництво яєць на 2% – до 362 млн штук, однак зміг істотно наростити експорт продукції за умови значного зростання цін на неї порівняно з минулим роком. Зокрема, середня ціна яєць за звітний період збільшилася на 56% – до 0,139 $/яйце.
Порівняно з даними річної давності в першому кварталі 2023 року поголів’я курей скоротилося на 2%, зокрема курей-несучок на 6,2% – відповідно до 7,12 млн і 6,38 млн.
Обсяг переробки яєць у 1 кварталі 2023 року залишився на рівні попереднього року – 92 млн штук: було вироблено 406 тонн сухих і 3,073 тис. тонни рідких яєчних продуктів порівняно з відповідно 561 тонною і 2,131 тис. тонн у першому кварталі минулого року. Як і у випадку з яйцями, середня ціна яєчних продуктів за рік значно збільшилася: сухих – на 32%, до 8,79 $/кг, рідких – на 44%, до 2,66 $/кг (усі ціни вказані без ПДВ).
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – у середині червня 2011 року провела на WSE IPO 25% акцій і залучила $33,2 млн. Мажоритарний пакет її акцій перебуває у власності Prime One Capital Limited, яка контролюється її головним виконавчим директором Б. Бєліковим і головою ради директорів Віталієм Вересенком.
Як повідомлялося, 2022 року “Овостар” знизив виробництво яєць на 9% – до 1,55 млрд шт., продажі – на 6%, до 1,08 млрд шт.
При цьому продажі сухих яєчних продуктів скоротилися на третину – до 2,13 тис. тонн, рідких – на 26%, до 10,62 тис. тонн.
“Овостар” 2022 року отримав $6,09 млн чистого прибутку, що в 3,7 раза більше, ніж 2021 року. Його виручка за минулий рік збільшилася на 1,7% – до $135,63 млн.
Група компаній “Агроліга” (Харківська обл.) у січні-березні 2023 року отримала EUR0,77 млн чистого прибутку, що на 70,5% більше порівняно з показником січня-березня 2022 року.
Згідно зі звітом компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок, її виручка за перший квартал зросла на 32,4% – до EUR12,91 млн.
Однак через зростання собівартості продажів валовий прибуток збільшився не настільки значно – на 11,3%, до EUR2,33 млн, а витрати на дистрибуцію, які зросли в 4,2 раза – до EUR1,01 млн, – також призвели до зниження операційного прибутку на 36,1% – до EUR1,11 млн.
Агрохолдинг зазначає, що його вільні грошові кошти на кінець першого кварталу становили EUR1,67 млн порівняно з EUR1,74 млн на кінець 2022 року.
Основними акціонерами групи є Олександр Бердник та Ірина Поплавська з частками по 41,66%, ще 16,68% акцій перебувають у вільному обігу.
Як повідомлялося, ГК “Агроліга” 2022 року отримала EUR2,21 млн чистого збитку порівняно з EUR8,13 млн чистого прибутку роком раніше, що було пов’язано з російською повномасштабною агресією. Її виручка зросла на 18,9% – до EUR47,46 млн.
У річному звіті агрохолдинг вказував, що оперує приблизно 8 тис. га земель, олійними заводами, що працюють за технологією пресування, потужністю 42 тис. тонн на рік, а також олійноекстракційним заводом потужністю переробки від 100 до 180 тис. тонн насіння соняшника на рік, який також може випускати соєву і ріпакову олію.
Крім цього, група завершила будівництво енергопотужностей, які працюють за “зеленим” тарифом і забезпечують безвідходне виробництво.
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшило чистий прибуток у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,304 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, чистий дохід за цей період знизився на 3,2% – до 701,047 млн грн.
Нерозподілений прибуток на 31 березня 2023 року становив 234,019 млн грн.
Як повідомлялося, “Стальканат” у 2022 році отримав 325 млн грн прибутку проти незначного збитку роком раніше отримав чистий прибуток 325,073 млн грн, тоді як 2021 рік завершив із чистим збитком 309 тис. грн.
Загальні збори акціонерів, які відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” із передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків.
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” – 17,736 млн грн.
ПрАТ “Дніпрометиз” (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка за підсумками роботи в січні-березні поточного року отримало чистий прибуток у розмірі 17,581 млн грн, тоді як завершило аналогічний період минулого року з чистим збитком 8,645 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, за перший квартал 2023 року чистий дохід збільшився на 54% – до 683,802 млн грн.
При цьому нерозподілений прибуток підприємства до кінця березня 2023 року становив 257,664 млн грн.
Як повідомлялося, “Дніпрометиз” за підсумками 2022 року знизив чистий прибуток у шість разів порівняно з попереднім роком – до 25,572 млн грн, чистий дохід зріс на 1,1% – до 2 млрд 474,397 млн грн.
“Дніпрометиз” виробляє метизні вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.
За даними НДУ на четвертий квартал 2022 року, у власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578% акцій “Дніпрометизу”.
Статутний капітал ПрАТ “Дніпрометиз” – 83,480 млн грн, номінал акції – 68,08 грн.
Платоспроможні банки України в січні-березні 2023 року одержали 34 млрд грн чистого прибутку проти 152 млн грн збитку за аналогічний період 2022 року, повідомив Національний банк України в п’ятницю.
“Головні чинники прибутковості сектору – зростання доходів унаслідок поступового відновлення банківської діяльності та порівняно несуттєві обсяги доформування резервів”, – зазначив він на своєму сайті.
Тільки п’ять банків із 65 за підсумками першого кварталу були збитковими із сукупним збитком 40 млн грн.
Згідно з даними НБУ, у березні чистий прибуток банків зріс до 12,58 млрд грн з 6,78 млрд грн у лютому.
Зазначається, що банки за квартал збільшили операційний дохід на 48% у річному обчисленні, зокрема чистий відсотковий дохід у річному обчисленні зріс на 41%, незважаючи на значне збільшення відсоткових витрат унаслідок підвищення відсоткових ставок за депозитами.
Чистий комісійний дохід за вказаний період, за даними НБУ, зріс на 20% порівняно з результатом першого кварталу 2022 року.
У березні порівняно з лютим чистий процентний дохід збільшився на 40,4% – до 38,16 млрд грн, чистий комісійний – на 14,7%, до 23,7 млрд грн, тоді як процентні витрати зросли лише на 17,4% – до 7,93 млрд грн, а комісійні витрати навіть скоротилися на 15,8% – до 3,02 млрд грн.
“Обсяги банківських послуг відновлюються з поступовим відновленням економічної активності, зокрема після обстрілів енергетичної інфраструктури наприкінці минулого – початку поточного року”, – констатував регулятор.
Він додав, що підвищенню прибутковості банків також сприяє позитивний результат операцій з купівлі-продажу валюти, який у першому кварталі був у 2,3 раза вищим у річному обчисленні.
Чистий операційний прибуток до відрахувань у резерви збільшився в I кварталі 2023 року в річному обчисленні вдвічі – до 45,9 млрд грн, а темпи відрахувань до резервів під збитки від активних операцій упали порівняно з показниками 1 кварталу попереднього року в 5,6 разу, зокрема, до резервів під кредити – у 10 разів.
За квартал відрахування зросли лише на 3,81 млрд грн, зокрема в березні – на 1,29 млрд грн, а загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну банки сформували резерви під кредитні втрати на 108 млрд грн.
Нацбанк констатує, що рентабельність капіталу сектору на 1 квітня 2023 року становила 58% порівняно з -0,25% рік тому.
Нарахований за квартал податок на прибуток – 6,72 млрд грн – перевищив відповідний річний показник історично найбільш прибуткового 2021 року, зазначив регулятор.
