Фонд державного майна України (ФДМ) оголосив про проведення 13 січня 2026 повторного онлайн-аукціону з приватизації 99,99% акцій одного з найбільших вітчизняних хімічних підприємств “Сумихімпром”, повідомила пресслужба відомства.
ФДМ встановив стартову ціну лоту на рівні 1 млрд 88,081 млн грн (без ПДВ), що на 9,3% нижче за стартову ціну на аукціоні 11 червня, який не відбувся через відсутність учасників.
ФДМ нагадав, що “Сумихімпром” є одним із ключових об’єктів великої приватизації, що перебуває в його управлінні.
“Сумихімпром — це унікальна можливість придбати майже 100% акцій діючого, потужного хімічного комплексу з широкою номенклатурою продукції, значними виробничими площами для подальшої модернізації та розвитку експортного потенціалу”, — акцентував ФДМ.
Згідно умов конкурсу новий власник повинен буде зберегти основні види діяльності товариства, інвестувати в технічне переоснащення і модернізацію виробництва не менше ніж на 150 млн грн. Крім того, переможець повинен буде погасити протягом 6 місяців борги із заробітної плати і перед бюджетом, а також прострочену кредиторську заборгованість, крім заборгованості перед фізичними і юридичними особами, щодо яких застосовані санкції та пов’язаними з ними особами, а також кредиторами, бенефіціаром яких є громадяни/резиденти РФ та/або Білорусі. Він має дотримуватися соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства і не допустити їх звільнення протягом 6 місяців після придбання активу.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств міста Суми та області і виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
Завод понад 10 років перебував в управлінні групи компаній, пов’язаних із Group DF підприємця Дмитра Фірташа. Господарський суд Сумської області в листопаді 2023 року задовольнив клопотання ФДМ і Міністерства юстиції та закрив провадження у справі про банкрутство і санацію “Сумихімпром”.
ФДМ планував продати підприємство приватному інвестору ще до повномасштабної війни. Але приватизація затягувалася через позицію миноритарного акціонера Дмитра Фірташа, який у 2010 році отримав 0,005% акцій підприємства та контроль над керівництвом. “Сумихімпром” накопичував борги, що дозволило створити комітет кредиторів компанії й ініціювати процедуру санації.
ФДМ із 2015 року через суди намагався припинити процедуру банкрутства підприємства, але зміг це зробити тільки у 2023 році, що розблокувало приватизацію.
Росіяни в березні 2022 року обстріляли підприємство, що призвело до витоку аміаку. У результаті завод рік не працював і відновив роботу весною 2023 року. Станом на червень 2025 року лінія фронту проходила менш як за 30 км від “Сумихімпрому”.
Згідно з інформацією на сайті, виручка підприємства у першому півріччі 2025 року впала у чотири рази – до 36,1 млн грн, чистий збиток скоротився на 39,6% – до 189,1 млн грн. Окрім того, підприємство мало на середину року 0,30 млрд довгострокової заборгованості та 3,63 млрд грн поточних зобов’язань.
Держава готує повторний аукціон з приватизації АТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) для пошуку стратегічного інвестора, можливо зі зниженням ціни, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства після зриву призначеного на 25 листопада аукціону зі стартовою ціною 4,49 млрд грн через відсутність учасників.
“Умови приватизації цього активу з самого початку були непростими, адже об’єкт потребує значних інвестицій та спеціалізованої експертизи. На ринку наявний інтерес до підприємства, водночас міжнародні партнери наголошували на необхідності додаткового часу та коригуванні окремих умов для повноцінної участі”, – зазначило Мінекономіки у повідомлені у Телеграм.
Відомство додало, що у нинішніх умовах воєнного стану та високих ризиків великі промислові активи стикаються з низкою об’єктивних викликів: для ОПЗ це не лише ринкова кон’юнктура та безпекові фактори, а й сукупна вартість, яка може перевищувати стартову ціну, зокрема, інвестиційні зобовʼязання.
“Аби підвищити шанси на продаж активів за ринковою вартістю, міністерство підтримало законопроєкт групи народних депутатів, який передбачає можливість виставлення великих об’єктів приватизації з поетапним зниженням стартової ціни”, – йдеться у повідомлені.
Мінекономіки нагадало основні інвестзобов’язання для переможця аукціону: зберегти основні види діяльності заводу; інвестувати у модернізацію потужностей та розвиток виробництва не менше 500 млн грн; погасити протягом 12 місяців борги із заробітної плати та перед бюджетом, які станом на кінець червня 2025 року перевищували 366,8 млн грн; поетапно погасити прострочену кредиторську заборгованість (окрім вимог підсанкційних осіб і структур, пов’язаних із РФ/РБ) та дотримуватись екологічних та соціальних стандартів.
Виручка ОПЗ за січень-червень цього року склала 322,63 млн грн, тоді як чистий збиток – 280,79 млн грн. У 2024 році завод збільшив виручку до 944,22 млн грн з 494,57 млн грн роком раніше, але його чистий збиток зріс до 1 млрд 839,3 млн грн з 1 млрд 94,58 млн грн.
В.о. голови правління-директор ОПЗ Юрій Ковальський в інтерв’ю “NV Бізнес” у серпні цього року повідомляв, що в серпні 2024 року менеджмент заводу пробував запустити один з двох агрегатів аміаку, але цей крок не став успішним. Відтоді ОПЗ перелаштували на перевалку зернових, і ця діяльність була єдиним джерелом доходу підприємства, але наприкінці червня у результаті російської повітряної атаки значних ушкоджень зазнали складські приміщення, що призупинило операції з перевалки. За словами Ковальського, партнером ОПЗ з перевантаження зернових виступає трейдер ТОВ “В АГРО”. У маркетинговому 2024-2025 роках було перевантажено близько 638 тис. тонн зернових: 625 тис. тонн кукурудзи та 12,7 тис. тонн сої.
В.о. голови правління також повідомив, що ОПЗ суттєво оптимізувало витрати, продало непрофільні активи та ведемо активну роботу з кредиторами, зокрема, з НАК “Нафтогаз України”, щоб запропонувати майбутньому інвестору життєздатну структуру боргу, який складає близько 2,5 млрд грн.
Ковальський зазначив, що з міркувань безпеки ОПЗ не планує відновлювати виробництво у найближчій перспективі, але підтримує виробничі лінії у повній технічній готовності, щоб мати змогу відновити роботу у найкоротші терміни, щойно це стане можливим. Він оцінив вартість запуску заводу у вартість приблизно 30 млн куб. газу.
Україна кілька разів намагалася приватизувати підприємство, однак безрезультатно. У 2009 році переможцем конкурсу з продажу ОПЗ стала підконтрольна ексвласнику ПриватБанку Ігорю Коломойському компанія “Нортіма” за 5 млрд грн. Проте конкурсна комісія відмовилася визнати компанію переможницею через занижену ціну і підозру учасників конкурсу у змові та визнала конкурс таким, що не відбувся.
Потім у 2016 році Україна двічі виставляла 99,567% акцій ОПЗ на продаж: в липні за стартовою ціною 13,175 млрд грн, у грудні за зниженою ціною 5,16 млрд грн, однак обидва рази безрезультатно. Відсутність інтересу до ОПЗ, зокрема, була пов’язана з його боргом понад $250 млн структурам Дмитра Фірташа, підтвердженим Стокгольмським арбітражем.
Фонд держмайна України в кінці липня 2018 року відібрав очолюваний Pericles Global Advisory консорціум у складі White&Case LLP, Kinstellar, KPMG Ukraine і SARS Сapital як інвестрадника для приватизації ОПЗ. До коронакризи передбачалося, що підприємство може бути виставлено на продаж вже в серпні 2020 року, проте Фонд потім відклав ці плани на 2021 рік, а потім так і не реалізував їх. Останні роки до війни виробництво добрив на підприємстві велося з перервами за давальницькою схемою.
Фонд державного майна (ФДМ) України у найближчі два місяці має виставити на приватизацію вісім спиртзаводів, вартість яких становить 250 млн грн, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради Олексій Мовчан (Слуга народу).
“У 2020 році ми в парламенті ухвалили закон про демонополізацію галузі. На сьогодні у держави залишилося вісім спиртзаводів, і Фонд держмайна повинен виставити їх на продаж у найближчі два місяці. Вартість активів — близько 250 млн грн, а обсяг боргів – 650 млн грн. Тобто ситуація з продажем цього ласого активу складна, бо покупцю треба буде доплатити за його купівлю”, – написав він у Facebook за підсумками наради в парламенті з представниками ФДМ, Антимонопольного комітету та Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
На переконання нардепа, ці об`єкти повинні працювати на економіку, а не простоювати.
Приватизація спиртзаводів в Україні є частиною реформи, спрямованої на демонополізацію галузі, боротьбу з тіньовим ринком та залучення інвестицій.
Масштабна приватизація підприємств спиртової галузі розпочалася у вересні-жовтні 2020 року. На час початку приватизації у сфері виробництва спирту налічувалося 78 державних підприємств, з яких до приватизації готувався 41 об’єкт держпідприємства “Укрспирт” і 37 об’єктів концерну “Укрспирт”.
Наразі ФДМ намагається реалізувати Зарубинський спиртзавод за вдвічі зниженою від старту ціною – 77,99 млн грн, Борщівське місце провадження діяльності та зберігання спирту (13,8 млн грн), Холминський спиртовий завод (вартість не оголошено). Крім того, до продажу готують ДП “Уладівський спиртовий завод” і ДП “Коростишівський спиртовий комбінат”.
Фонд державного майна оголосив на 13 серпня аукціон з приватизації державного пакета акцій у розмірі 100% статутного капіталу ПрАТ «Вінницябутхім», повідомляє прес-служба ФДМУ.
Згідно з повідомленням, онлайн-торги пройдуть в електронній торговельній системі “Прозорро.Продажі” за стартовою ціною 301,4 млн грн. Розмір гарантійного внеску становить 15,07 млн грн, реєстраційного внеску – 80 тис. грн (всі цифри – без ПДВ). Термін подання пропозицій для участі в торгах – до 12 серпня включно (до 20:00).
Майно розташоване у Вінниці, на вул. Академіка Янгеля, 4.
Основним видом діяльності є виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування. Розмір статутного капіталу становить 26 млн 636,7 тис. грн.
Об’єкт складається з 25 одиниць нерухомого майна (будівлі, споруди, нежитлові приміщення тощо) загальною площею 31 тис. 364,2 кв. м, розташованих на чотирьох земельних ділянках загальною площею 4,1074 га.
ПрАТ «Вінницябитхім» не укладало договорів оренди щодо свого майна.
Згідно з повідомленням, новий власник підприємства повинен зберегти основні види діяльності компанії та не допустити звільнення працівників протягом перших шести місяців.
Крім того, він повинен за півроку сплатити борги із заробітної плати та перед бюджетом, погасити прострочену кредиторську заборгованість (за винятком боргів перед особами, що перебувають під санкціями), а також дотримуватися вимог екологічного законодавства.
«Вінницябутхім» входить до переліку об’єктів великої приватизації.
Як повідомлялося, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 31 липня 2024 року задовольнив позовну заяву Міністерства юстиції про застосування до російського АТ «Невська косметика» санкції у вигляді стягнення до доходу держави 100% акцій українського ПрАТ «Вінницябутхім».
У липні 2022 року арештовані активи ПрАТ «Вінницябутхім» були передані в управління Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
За результатами проведеного в липні 2023 року конкурсного відбору право відновити роботу і стати управителем активів підприємством отримало ТОВ «Крайтекс-Сервіс», бенефіціарами якого, за даними Opendatabot, є співвласники мереж EVA і Varus Руслан Шостак і Валерій Кіптик. Пізніше «Крайтекс-Сервіс» заявив про інвестування 400 млн грн у запуск виробництва на «Вінницябитімі».
АРМА припинило управління активом у квітні 2025 року і передало його Фонду держмайна України для подальшої реалізації. За даними Нацагентства, за період управління арештованим активом до держбюджету надійшло майже 100 млн грн.
Як повідомляло раніше агентству «Інтерфакс-Україна» Afina Group, до структури якої входить ТОВ «Крайтекс-Сервіс», компанія розглядає можливість участі в приватизаційному аукціоні з придбання виробничих активів ПрП «Вінницяпобутхім», які протягом останніх двох років працювали у виробничому ланцюжку компанії. При цьому Afina Group не буде боротися за активи за будь-яку ціну, маючи чітке розуміння меж доцільності участі в конкурентних торгах.
Детальніше про ПрВТ «Вінницабутхім» за посиланням: https://is.gd/VZVnkE
Фонд держмайна України (ФДМ) виставив на приватизаційний аукціон «Прозорро.Продажі» єдиний майновий комплекс ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» (Житомир) за стартовою ціною 101,1 млн грн, повідомила прес-служба ФДМ.
Згідно з повідомленням, до складу активу входять 147 одиниць нерухомого майна, 47 транспортних засобів, 1457 одиниць обладнання, меблів, інвентарю тощо. Зазначається, що крім того, до єдиного майнового комплексу входять відокремлений підрозділ «Чуднівська філія ДП “Житомирський лікеро-горілчаний завод” (Чуднів), нежитлові приміщення (с. Вільшанка), вбудоване приміщення (Коростенський р-н, м. Олевськ), артезіанська свердловина (с. Короченки) та два магазини (м. Звягель та с. Любар). Загальна площа активу – 24,320 кв. м.
Держпідприємство має дві чинні ліцензії: на виробництво алкогольних напоїв із терміном дії до 10 квітня 2026 року та на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі, яка діє до 27 грудня 2026-го.
Станом на 31 грудня 2024 року балансова вартість активів становить 101 млн 90 тис. грн, кредиторська заборгованість – 161 млн 196 тис. грн, включно з 11 млн 133 тис. грн – за розрахунками з оплати праці та 26 млн 349 тис. грн – перед бюджетом. На підприємстві працюють 205 співробітників.
Підприємство має охоронний договір на пам’ятку культурної спадщини місцевого значення. На все майно підприємства накладено арешт, в оренді майно не перебуває. Реєстрація на аукціон триватиме до 10 квітня до 20:00. Сам аукціон відбудеться 11 квітня.
Дохід від приватизації державного майна 2024 року зріс у 3,1 раза (на 6,75 млрд грн) порівняно з 2023 роком – до 9,9 млрд грн, повідомляють на сайті Фонду держмайна (ФДМ) України. За його даними, 2015 року доходи від приватизації становили 0,2 млрд грн, 2016 року – 0,2 млрд грн, 2017 року – 3,4 млрд грн, 2018 року – 0,3 млрд грн, 2019 року – 0,5 млрд грн, 2020 року – 2,2 млрд грн, 2021 року – 5,1 млрд грн, 2022 року – 1,7 млрд грн, 2023 року – 3,15 млрд грн.
«У 2024 році ФДМУ вдалося встановити новий рекорд за надходженнями від приватизації», – констатували у відомстві.
Загалом торік український бюджет отримав від приватизації 11,1 млрд грн, крім 9,9 млрд грн доходів, ще 1,2 млрд грн становило ПДВ.
При цьому, від продажу об’єктів малої приватизації надійшло майже 3,5 млрд грн, де найдорожчим лотом став київський готель «Козацький» – 0,4 млрд грн, а два проданих активи великої приватизації – столичний готель «Україна» та «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» – забезпечили 6,45 млрд грн бюджетних надходжень.
ФДМ 2024 року також почав передавати на аукціони держактиви, які не мають балансової вартості або якщо вона дорівнює нулю, з початковою ціною 1 грн. У таких аукціонах була висока конкуренція.
«Ми пропонуємо ринку широкий вибір об’єктів: від великих об’єктів до єдиних майнових комплексів для розвитку бізнесу, нерухомості. Завдяки цьому кожен може відшукати варіанти для інвестування. В останнє десятиліття приватизація стала прозорішою, а її результати – суттєво покращилися», – зазначила в.о. голови ФДМ Іванна Смачило.
