Упродовж останніх десятиліть птахівництво стало найдинамічнішим і наймасовішим видом тваринництва у світі. Кури — головна ланка цієї галузі — вийшли далеко за межі традиційного підсобного господарства і перетворилися на основне джерело тваринного білка для мільярдів людей. Аналітики Experts Club дослідили глобальні зміни у розведенні курей у період із 1990 по 2023 рік, зафіксувавши безпрецедентне зростання та структурні трансформації галузі.
“Птахівництво стало символом нової економіки споживання: швидке виробництво, низька собівартість, адаптивність до глобального попиту. Саме тому курятина витісняє інші види м’яса у всьому світі”, — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На початку 1990-х років загальне поголів’я курей у світі оцінювалося в межах 10 мільярдів (у перерахунку на тисячі голів). Цей показник уже тоді перевищував чисельність будь-якого іншого виду сільськогосподарських тварин. Проте справжній ривок відбувся у 2000–2020 роках. До 2023 року загальна чисельність курей у світі перевищила 29 мільярдів, тобто зросла майже втричі за три десятиліття. Це означає, що на кожну людину на планеті припадає приблизно 3,6 курки, якщо враховувати загальне населення світу у понад 8 мільярдів.
Такий вибуховий ріст пояснюється кількома ключовими чинниками. Передусім — економічною ефективністю. Курятина є найдешевшим у виробництві видом м’яса, що потребує значно менше кормів, води та часу на вирощування порівняно зі свининою чи яловичиною. В умовах глобальної урбанізації, зростання доходів і зміни харчових звичок саме курятина стала «універсальним» продуктом: її однаково активно споживають як у США, так і в Бразилії, Індії, Індонезії чи Єгипті.
Окрім економіки, не менш важливим є релігійний та культурний чинник. На відміну від свинини чи яловичини, які обмежені у споживанні внаслідок релігійних заборон в ісламі, юдаїзмі чи індуїзмі, курятина є прийнятною майже у всіх традиціях. Це робить її глобально універсальним джерелом білка. “Курка — це компромісний білок. Вона прийнятна скрізь, недорога, швидка в обігу, і саме тому стала стандартом XXI століття”, — підкреслив Уракін.
Не менш важливу роль відіграють технічні інновації. З 1990-х років до 2020-х індустрія птахівництва пережила технологічну революцію: автоматизовані інкубатори, генетично вдосконалені бройлери, контрольовані умови вирощування, біобезпека і суворий моніторинг якості стали нормою у великих аграрних країнах. Це дозволило значно підвищити продуктивність галузі. У середньому, цикл вирощування бройлера до товарного розміру скоротився з 70 до 42 днів.
У географічному розрізі найпотужнішими виробниками курятини стали Китай, США, Бразилія, Індія, Індонезія та Росія. Водночас у країнах Африки відбувається інтенсивне зростання внутрішнього виробництва, що орієнтоване як на продовольчу безпеку, так і на зменшення залежності від імпорту.
Однак динаміка зростання поголів’я несе і ризики. Зростаюча щільність утримання курей створює підвищене епідеміологічне навантаження — особливо це проявляється у вигляді спалахів пташиного грипу. Крім того, критики вказують на проблеми з добробутом тварин, надмірною концентрацією антибіотиків та викидами метану в птахофабриках.
“Сучасне птахівництво має знайти баланс між продуктивністю та етичними вимогами суспільства. Це новий виклик, якого галузь раніше не знала”, — зазначив Максим Уракін.
У найближчі роки очікується подальше зростання споживання курятини, зокрема в країнах з низьким рівнем доходів, а також розширення експорту з Бразилії, Таїланду та України. Проте дедалі більшу конкуренцію птахівництву можуть скласти альтернативні білки — рослинні та клітинні продукти, що вже виходять на ринки.
Детальніший огляд трендів птахівництва та графіки динаміки поголів’я дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
EXPERTS CLUB, агроаналітика, кури, МАКСИМ УРАКІН, птахівництво, світове тваринництво
Українська продукція птахівництва вийшла на ринок Султанату Оман, це вже дев’ятий відкритий Україною ринок з початку 2025 року, повідомив голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) Сергій Ткачук.
«Вже дев’ятий новий експортний ринок відкрито цього року – Україна отримала дозвіл на поставку м’яса, субпродуктів та іншої продукції птахівництва в Оман. Це стало можливим після узгодження ветеринарних вимог і форми сертифіката між компетентними органами обох країн», – написав він у фейсбуці.
Ткачук наголосив, що відкриття ринку Султанату Оман – це ще один вагомий крок у розширенні експортних можливостей України і результат системної співпраці між Держпродспоживслужбою, Міністерством закордонних справ, Міністерством економіки та Міністерством аграрної політики і продовольства та дипломатичними установами.
«Спільними зусиллями ми продовжуємо відкривати нові горизонти для українського аграрного експорту. Відтепер українські виробники можуть поставляти продукцію, яка відповідає ветеринарно-санітарним вимогам Оману, з урахуванням умов виробництва, обробки, транспортування, пакування та маркування», – зазначив голова Держпродспоживслужби.
Він додав, що форма сертифіката розміщена на сайті Держпродспоживслужби.
Агрохолдинг МХП, найбільший український виробник курятини, підписав акціонерну угоду про створення спільного підприємства з Desert Hills Veterinary Services Company Limited (DHV), “донькою” Tanmiah Food Company – провідного постачальника м’яса птиці та іншої м’ясної продукції на Близькому Сході, що котирується на саудівському фондовому ринку.
“Це партнерство дасть змогу DHV і MHP об’єднати зусилля для інвестування понад 200 млн саудівських ріалів (близько $53 млн за поточним курсом) у фермерські господарства з потужністю понад 1 млн батьківських стад, які, як очікується, вироблятимуть близько 175 млн інкубаційних яєць на рік, в сучасний інкубатор і комбікормовий завод для птиці”, – ідеться в повідомленні МХП на Лондонській фондовій біржі в п’ятницю.
Ґрунтуючись на фундаменті, закладеному Меморандумом про взаєморозуміння, підписаному раніше цього року, DHV належатиме 55% акцій, а МХП – 45% акцій спільного підприємства.
За інформацією агрохолдингу, поточного року МХП і DHV підписали меморандум про взаєморозуміння, яким закріпили своє партнерство задля об’єднання зусиль із розвитку фермерських господарств потужністю понад 1 млн птахів, що щороку вироблятимуть близько 175 млн інкубаційних яєць. Також у Саудівській Аравії буде створено сучасний птахівничий інкубатор і комбікормовий завод.
“Поглиблення нашого альянсу з “Танмією” є стратегічним поворотним моментом у глобальному охопленні МХП. Це партнерство символізує наше спільне бачення інтеграції міжнародного досвіду з місцевими знаннями та гарантує Саудівській Аравії досягнення цілей продовольчої безпеки. Наші колективні сили каталізуватимуть трансформаційні досягнення в секторі птахівництва, сприяючи інноваціям та встановлюючи нові стандарти досконалості”, – сказав виконавчий голова правління МХП Джон Річ.
“Наша співпраця з MHP означає більше, ніж просто партнерство; вона відображає нашу прихильність зміцненню системи продовольчої безпеки Саудівської Аравії. Використовуючи наші місцеві знання в поєднанні з найкращими світовими практиками, наш портфель найкращих першокласних продуктів, послуг і рішень демонструє прихильність (…) ширшим цілям програми “Бачення 2030”, – підкреслив генеральний директор компанії Tanmiah Food Company (дочірньої компанії DHV) Зульфікар Хамадані.
Згідно з повідомленням, підписання акціонерної угоди є вирішальним кроком у створенні спільного підприємства після отримання необхідних дозволів, включно з дозволом Головного управління з конкуренції Саудівської Аравії та інших відповідних юрисдикцій.
У церемонії підписання взяли участь голова правління Tanmiah Food Company (дочірньої компанії DHV) шейх Амр аль-Даббаг, а також члени правління та виконавче керівництво компанії, представники уряду Саудівської Аравії, посол України в Саудівській Аравії Анатолій Петренко. Правління МХП представляли виконавчий голова правління Джон Річ і керуючий директор Євген Левтеров.
Tanmiah Food Company – провідний постачальник м’яса птиці та іншої м’ясної продукції на Близькому Сході, що котирується на саудівському фондовому ринку. Компанія заснована 1962 року. Її бізнес-модель об’єднує підприємства в сільському господарстві, первинній переробці та збуті продукції, яку продають у Саудівській Аравії, ОАЕ, Бахрейні, Омані, Йорданії та Кувейті. Tanmiah Food Company є головним франчайзі компанії Popeyes Louisiana Kitchen.
Станом на 30 червня 2023 року, Tanmiah управляє 114 фермами, а також шістьма інкубаторами, двома комбікормовими заводами і чотирма заводами з первинної переробки (бійнями). Реалізовує свою продукцію через мережу оптовиків, роздрібних продавців і точок громадського харчування, а також через свою платформу електронної комерції.
Агрохолдинг “МХП” – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок “МХП” поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляють, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року холдинг завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП 2021 року отримав $393 млн консолідованого чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку 2020-го, водночас його виручка зросла на 25% – до $2,37 млрд. За дев’ять місяців 2022 року аграрна група отримала $269 млн чистого збитку проти $377 млн прибутку в січні-вересні 2021 року, а її виручка збільшилася на 14% – до $1,88 млрд.
Виручка МХП у першому кварталі 2023 року збільшилася на 34,7% до першого кварталу 2022 року – до $745,60 млн, а чистий прибуток становив $49,07 млн проти $108,25 млн (водночас курсовий прибуток становив $4,18 млн проти курсових збитків $95,32 млн).
Засновником, мажоритарним акціонером і головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Міністерство сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі повідомило про ухвалення компетентною українською службою в п’ятницю рішення щодо регіоналізації хвороби Ньюкасла та зняття у зв’язку з цим повної заборони на імпорт польських продуктів птахівництва.
“Заборону на ввезення інкубаційних яєць, живої птиці та необроблених продуктів і сировини з птиці знято, за винятком районів, уражених вірусом хвороби Ньюкасла, визначених компетентним органом Республіки Польща”, – зазначається на сайті польського відомства.
Згідно з повідомленням, обмеження не поширюються на продукцію, що пройшла обробку, яка гарантує знищення вірусу, згідно з вимогами до ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та похідних продуктів, затверджених наказом Мінагрополітики України №553 від 16 листопада 2018 року.
Водночас агентству “Інтерфакс-Україна” поки що не вдалося знайти на офіційних сайтах українського міністерства, а також Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відповідну інформацію про зняття заборони на імпорт в Україну польської птахівничої продукції.
Як повідомлялося, 13 липня розпорядженням головного державного ветеринарного інспектора було запроваджено обмеження на ввезення в Україну інкубаційних яєць, птиці та продуктів із неї з Польщі через реєстрацію в країні хвороби Ньюкасла.
Згідно з повідомленнями польських ЗМІ, захворювання було виявлено вперше за 50 років на птахофабриці в Білостоцькому районі, де утримується 43,41 тис. курей на забій. Польська влада неодноразово зверталася до Мінагрополітики з проханням дозволити експорт цієї продукції в Україну, залишивши заборону на поставки тільки для регіонів, де виявлено захворювання.
