На думку аналітичного департаменту проєкту Fixygen.ua, ухвалення в США закону про структуру ринку цифрових активів, завершення регулювання стейблкоїнів та подальше розширення доступу банків до криптовалютних операцій можуть стати основними державними рішеннями, здатними позитивно вплинути на ринок криптовалют у другому півріччі 2026 року.
Найбільш значущою потенційною подією аналітики JPMorgan, Citigroup та Bitwise називають ухвалення американського Digital Asset Market CLARITY Act. Законопроект має розмежувати повноваження Комісії з цінних паперів та бірж США (SEC) та Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC), а також встановити федеральні правила роботи криптобірж та емітентів токенів.
Аналітики JPMorgan на чолі з Ніколаосом Панігірцоглу раніше зазначали, що ухвалення законодавства щодо структури крипторинку може стати позитивним каталізатором для цифрових активів у другій половині 2026 року. Закон здатний знизити юридичні ризики та полегшити участь у секторі банків, керуючих компаній та інших інституційних інвесторів.
Стратег Citi Алекс Сондерс також вважає, що регуляторні зміни стимулюватимуть подальше поширення криптовалют і приплив капіталу. Однак банк попереджав, що часовий проміжок для ухвалення закону у 2026 році скорочується. Затримка з розглядом CLARITY Act уже стала однією з причин зниження прогнозів Citi щодо Bitcoin та Ethereum.
Директор з інвестицій Bitwise Метт Хоуган очікує різкого поліпшення настроїв на ринку в разі ухвалення версії CLARITY Act, прийнятної для криптовалютної галузі. За його оцінкою, відсутність остаточного рішення зберігає невизначеність і змушує інституційних інвесторів відкладати вкладення.
Станом на кінець липня законопроект просунувся в Сенаті, однак для остаточного ухвалення йому необхідна підтримка частини демократів. Серед спірних питань залишаються винагороди власникам стейблкоїнів, вимоги щодо протидії відмиванню грошей, регулювання децентралізованих платформ та обмеження на участь високопоставлених політиків у криптовалютних проєктах.
Другим потенційним каталізатором може стати оприлюднення остаточних правил виконання закону GENIUS Act, підписаного в США в липні 2025 року.
Закон створив федеральну систему регулювання платіжних стейблкоінів, але низка положень вимагає додаткових нормативних актів Міністерства фінансів, банківських регуляторів та відомств фінансового моніторингу.
Мінфін США 1 квітня 2026 року представив перший проєкт правил, який визначає, за яких умов регулювання емітентів на рівні окремих штатів може вважатися порівнянним із федеральною системою. Через тиждень FinCEN та OFAC запропонували вимоги щодо протидії відмиванню грошей та дотримання санкцій.
Опублікування остаточних правил може дозволити банкам і платіжним компаніям швидше запускати власні стейблкоіни, а також збільшить попит на блокчейн-інфраструктуру, токенізовані активи та послуги зберігання цифрових активів.
Bitwise зазначає, що обсяг токенізованих реальних активів з початку 2026 року зріс на 50,3% — до $32,89 млрд. Операції зі стейблкоінами за розрахунковим обсягом уже в 2,3 рази перевищують показники платіжної системи Visa.
Найбільш помітний позитивний ефект від завершення регулювання стейблкоінів можуть отримати Ethereum, Solana та інші мережі, які активно використовуються для випуску цифрових доларів, токенізації активів та міжнародних розрахунків.
Третьою можливою позитивною подією стане подальше уточнення правового статусу окремих криптоактивів та операцій зі стейкінгом.
SEC та CFTC 17 березня 2026 року оприлюднили спільне тлумачення, згідно з яким більшість криптоактивів самі по собі не є цінними паперами. Документ також роз’яснює застосування законодавства до майнінгу, стейкінгу, аїрдропів та обернених токенів.
Наступним позитивним кроком для ринку можуть стати формальні правила, що дозволять криптовалютним компаніям заздалегідь визначати, чи підпадає конкретний токен під контроль SEC або CFTC.
Окремим каталізатором може стати подальше схвалення біржових фондів, що використовують стейкінг. Такі продукти дають інвесторам змогу не лише отримувати цінову експозицію до криптовалюти, а й брати участь у доходах від підтвердження транзакцій.
У 2026 році в США вже з’явилися біржові продукти зі стейкінгом Solana, Avalanche, Ethereum та інших токенів. Розширення подібних дозволів може збільшити інституційний попит насамперед на криптовалюти, що працюють за механізмом Proof-of-Stake.
Четвертим потенційно позитивним рішенням може стати дозвіл регульованим американським майданчикам CFTC організовувати спотову торгівлю цифровими товарами.
Програма CFTC Crypto Sprint розрахована до серпня 2026 року і передбачає розвиток регульованої спотової торгівлі криптоактивами, використання стейблкоінів і токенізованих активів як забезпечення, а також адаптацію інфраструктури до цілодобової торгівлі та розрахунків на блокчейні.
Поява регульованих спотових майданчиків може залучити на ринок брокерів, банки та професійних керуючих, які поки що обмежені внутрішніми правилами або вимогами до контрагентів.
Це також може зменшити залежність американських інвесторів від закордонних торгових платформ і збільшити ліквідність Bitcoin, Ethereum та інших активів, які CFTC офіційно віднесе до цифрових товарів.
П’ятим можливим каталізатором аналітики вважають подальше скасування регуляторних обмежень для банків.
Управління контролера грошового обігу США вже підтвердило, що національні банки можуть надавати послуги зберігання криптоактивів, купувати та продавати їх за дорученням клієнтів, а також залучати зовнішніх субкастодіанів.
Наступним кроком може стати більш широке узгодження правил Федеральною резервною системою, Федеральною корпорацією страхування депозитів та банківськими регуляторами окремих штатів.
Позитивним сигналом для ринку стане видача нових банківських ліцензій компаніям, що працюють із цифровими активами, запуск великими банками послуг зберігання криптовалют та надання клієнтам доступу до торгівлі через традиційні банківські додатки.
Такі рішення можуть знизити операційні ризики для інституційних інвесторів і створити додаткові канали надходження капіталу в криптовалютні фонди.
Додаткову підтримку ринку може надати зближення регулювання цифрових активів між США, Великою Британією та Європейським союзом.
Мінфін США та британське казначейство 14 липня 2026 року представили рекомендації щодо розвитку транскордонних операцій з цифровими активами. Сторони окремо підтримали розширення міжнародного обігу приватних стейблкоінів та зниження регуляторних бар’єрів між двома фінансовими ринками.
Позитивною подією може стати взаємне визнання ліцензій або резервних вимог для стейблкоінів, що полегшить використання цифрових доларів і фунтів у міжнародних розрахунках.
У Європейському Союзі регламент MiCA вже створив єдину систему ліцензування криптовалютних компаній. Видача ліцензій великим міжнародним банкам і біржам може підвищити довіру інституційних клієнтів і прискорити розвиток легального ринку цифрових активів.
Але найголовнішим регуляторним фактором для ринку в найближчі місяці залишається доля CLARITY Act. Його ухвалення може знизити ймовірність судових конфліктів із регуляторами та відкрити американський ринок для більшої кількості інституційних продуктів.
Однак позитивний ефект не гарантований. Занадто жорсткі вимоги до DeFi, стейблкоінів або розробників програмного забезпечення можуть обмежити розвиток окремих сегментів ринку.
Крім того, навіть сприятливі закони не усувають вплив процентних ставок, геополітики, ліквідності та активності інвесторів. Bitwise зазначає, що у другому кварталі 2026 року індекс найбільших криптоактивів знизився на 15,4%, а американські спотові Bitcoin-ETF зафіксували рекордний квартальний відтік коштів.
На момент підготовки матеріалу Bitcoin торгувався на рівні близько $63,4 тис., Ethereum — близько $1,625. Таким чином, найбільш позитивним сценарієм для крипторинку стане одночасне ухвалення CLARITY Act, завершення розробки правил для стейблкоїнів та розширення доступу банків до цифрових активів. Ці рішення здатні зменшити регуляторну невизначеність, але їхній вплив залежатиме від остаточних формулювань та стану глобальних фінансових ринків.
Як повідомляє Fixygen, світовий ринок криптовалют наближається до завершення тижня без чіткого напрямку: біткойн утримався на рівні близько $64,5 тис., тоді як Ethereum помітно подешевшав, а приплив коштів в американські криптовалютні ETF залишався нестабільним.
Станом на п’ятницю біткойн торгувався приблизно по $64,4 тис. У понеділок, 20 липня, перша криптовалюта відкрила тиждень на рівні близько $64,68 тис. Таким чином, попереднє тижневе зниження становить менше 0,5%, що вказує на консолідацію після масштабного падіння ринку в попередні місяці.
Ethereum за той самий період продемонстрував значно слабшу динаміку. На початку тижня його вартість становила близько $1,87 тис., тоді як до п’ятниці вона знизилася приблизно до $1,62 тис. Попереднє падіння за тиждень сягнуло 13%.
Загальна капіталізація криптовалютного ринку оцінювалася приблизно в $2,2 трлн. На біткойн припадало близько 59% сукупної вартості ринку, що відображає стійкий попит інвесторів на найбільший і найбільш ліквідний цифровий актив в умовах невизначеності.
Американські спотові біткойн-ETF отримали близько $274 млн чистого припливу за чотири торгові дні з 20 по 23 липня. У понеділок надходження склали $226,8 млн, у вівторок — $203,2 млн, у середу — $69,1 млн.
Однак у четвер інвестори вивели з біткойн-ETF $225,1 млн. Основний відтік припав на фонд IBIT компанії BlackRock — $202,5 млн. Це практично нівелювало значну частину позитивних результатів початку тижня. Дані за п’ятницю на момент підготовки матеріалу ще не були опубліковані.
Спотові Ethereum-ETF за період з понеділка по четвер залучили близько $174,5 млн. Чистий приплив фіксувався щодня, зокрема $72,7 млн у середу та $26,3 млн у четвер. Проте ці надходження не змогли запобігти падінню вартості Ethereum, що свідчить про тиск на цей актив, який зберігається на ширшому ринку.
Раніше американські біткойн-ETF перервали восьмитижневу серію відтоків, під час якої інвестори вивели з фондів понад $8 млрд. Повернення притоку стало позитивним сигналом, однак його обсяг поки що залишається недостатнім, щоб говорити про стійке відновлення інституційного попиту.
Опублікований цього тижня звіт CoinGecko показав, що капіталізація криптовалютного ринку у другому кварталі 2026 року скоротилася на 12,6% — з $2,4 трлн до $2,1 трлн.
Капіталізація стейблкоїнів зменшилася на 1,6%, до $305,1 млрд. Це стало першим квартальним зниженням показника з третього кварталу 2023 року і може вказувати на часткове виведення ліквідності з криптовалютної системи.
Обсяг спотової торгівлі на десяти найбільших централізованих криптобіржах у другому кварталі впав на 27,9% — до $1,95 трлн. У травні показник знизився до $619 млрд — мінімального місячного рівня з початку року, після чого в червні відновився до $695 млрд.
Обсяг торгів безстроковими ф’ючерсами на найбільших централізованих майданчиках зменшився на 10% — з $14,1 трлн до $12,7 трлн. Більш помірне скорочення ринку деривативів порівняно зі спотовим сегментом свідчить про те, що трейдери зберігають інтерес переважно до короткострокових та спекулятивних операцій.
Однією з основних регуляторних подій тижня стала публікація 22 липня оновленого тексту американського законопроекту CLARITY Act. Документ має сформувати комплексні правила для ринку цифрових активів та розподілити повноваження між Комісією з цінних паперів та бірж США та Комісією з торгівлі товарними ф’ючерсами.
У травні банківський комітет Сенату підтримав законопроект 15 голосами проти дев’яти. Однак оновлена редакція викликала нові розбіжності, зокрема щодо питань захисту інвесторів, боротьби з незаконним фінансуванням та обмеження конфлікту інтересів державних чиновників.
Таким чином, тиждень не дав ринку однозначного сигналу. Біткойн продемонстрував відносну стабільність, але падіння Ethereum, різкий розворот потоків у біткойн-ETF у четвер та слабкі квартальні показники біржової активності вказують на збереження обережності серед учасників ринку.
Остаточні підсумки тижня залежатимуть від п’ятничних потоків у американські ETF, ситуації на світових ринках ризику та подальшого просування законодавства щодо криптовалют у США.
Як повідомляє Fixygen, ринок криптовалют завершує тиждень 13–17 липня на рівні, близькому до початкового: біткойн торгується на рівні близько 63 тис. дол., тоді як сукупна капіталізація цифрових активів становить близько 2,2 трлн дол.
Станом на п’ятницю вартість біткоїна становила близько $63,02 тис., знизившись за добу приблизно на 1,7%. Частка першої криптовалюти в загальній капіталізації ринку оцінюється в 56–58%. Ethereum, Solana та більшість інших великих цифрових активів також перебували під тиском. SOL торгувався на рівні близько $78, XRP — близько $1,06.
У понеділок біткойн опустився нижче $62 тис. на тлі нового загострення конфлікту між США та Іраном, зростання цін на нафту та відтоку інвесторів від ризикованих активів. Після оприлюднення даних про інфляцію в США, які виявилися слабкішими, ніж очікувалося, криптовалюта відновилася і 15 липня піднялася вище $65,5 тис., однак утримати зростання не змогла.
Наприкінці тижня тиск на крипторинок посилили розпродаж акцій технологічних і напівпровідникових компаній, зростання цін на нафту та нові геополітичні ризики на Близькому Сході. У п’ятницю біткойн втратив близько 2% за добу і повернувся до рівня $63 тис.
Рух капіталу в американських спотових біткойн-ETF залишався нестабільним. У понеділок фонди зафіксували чистий відтік у розмірі $424,7 млн, після чого отримали $181,1 млн у вівторок, $107,7 млн у середу та $79,1 млн у четвер. У результаті сукупний відтік за чотири торгові дні склав близько $56,8 млн. Дані за п’ятницю на момент підготовки матеріалу ще не були опубліковані.
Додатковим фактором невизначеності стало обговорення в США законопроекту Clarity Act, який має встановити правила регулювання криптовалютного ринку та розмежувати повноваження фінансових регуляторів. Просування документа сповільнилося через розбіжності в Сенаті та питання щодо можливого конфлікту інтересів, пов’язаного з криптовалютними активами президента Дональда Трампа.
У корпоративному секторі головною подією тижня стала інвестиція Citadel Securities у криптовалютну біржу Crypto.com. Маркетмейкер вклав $400 млн, оцінивши платформу в $20 млрд. Це перший раунд інституційного фінансування Crypto.com. Отримані кошти планується спрямувати на розвиток операцій із токенізованими цінними паперами та деривативами.
Водночас зберігається тиск на публічні компанії, які формували великі резерви біткоїна. Strategy у 2026 році вже продала цифрові активи приблизно на $218 млн для фінансування дивідендів та підтримки доларових резервів. Зниження вартості криптовалют призвело до того, що акції низки подібних компаній торгуються нижче вартості цифрових активів, що їм належать.
Таким чином, м’якші дані щодо інфляції в США та відновлення притоку коштів до ETF не змогли забезпечити стійкого відновлення ринку. Наступного тижня його динаміка залежатиме від розвитку ситуації на Близькому Сході, цін на нафту, потоків капіталу до криптовалютних фондів та подальшого просування американського законодавства щодо цифрових активів.
Національний банк України збільшив з 180 до 270 днів граничні терміни розрахунків за операціями експорту сільськогосподарської та спеціалізованої техніки, здійсненими з 1 березня 2026 року.
Йдеться про товари, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8424, 8428, 8432 та 8716.
НБУ уточнює, що рішення прийнято за результатами консультацій з Міністерством економіки, навколишнього середовища та сільського господарства і з урахуванням пропозицій уряду (розпорядження Кабміну від 21 червня 2024 року №573-р).
Зміни затверджені постановою правління НБУ від 26 лютого 2026 року №18, яка набирає чинності з 28 лютого 2026 року.
У Мінекономіки вважають, що продовження термінів «з 180 до 270 календарних днів» допоможе експортерам уникнути ризиків скорочення поставок через тривалі виробничі цикли та особливості виконання зовнішньоекономічних контрактів, а також підтримає безперервність контрактів і надходження валютної виручки.
NBU, аграрне машинобудування, валютна виручка, регулювання, ЭКСПОРТ
Ринок криптоактивів стартував у 2026 році з підвищеної волатильності та періодичних розпродажів на тлі нервозності на глобальних ринках. У понеділок біткоїн торгується близько $87,8 тис., ефір – близько $2,9 тис. Ключовий короткостроковий фактор тиску – поведінка інституційного попиту через біржові продукти. За даними Bloomberg, американські спотові біткойн-ETF минулого тижня показали п’ять днів поспіль відтоків сумарною сумою приблизно на $1,7 млрд, що посилило обережність учасників ринку. Додатково Yahoo Finance повідомляло про помітні тижневі відтоки з цієї категорії фондів.
Паралельно зберігається зв’язок крипторинку із загальним настроєм до ризику. Reuters фіксував великі перетікання капіталу на традиційних ринках у січні, а інвестори більш чутливо реагують на геополітику та заяви про торговельні обмеження, що зазвичай підвищує попит на ліквідність і знижує апетит до ризикованих активів.
У той же час просадка цін стимулює запуск нових стратегій з боку великих гравців. Financial Times повідомила, що Galaxy Майка Новограца планує запустити хедж-фонд на $100 млн в I кварталі 2026 року, розраховуючи заробити на волатильності і «дозріванні» ринку.
Окремий довгостроковий тренд — прискорення регуляторної визначеності та зближення криптоіндустрії з традиційними фінансами. Reuters писав про внесення в США законопроекту, який повинен прояснити правила ринку та розподіл ролей між регуляторами. На тлі цього традиційні керуючі активніше тестують токенізацію: Reuters повідомив про заявку F/m Investments на токенізацію часток ETF на казначейські векселі США.
В Європі фокус зміщується на практичне впровадження MiCA. ESMA нагадує, що для компаній, які працювали за національними правилами до 30 грудня 2024 року, діє «grandfathering» — вони можуть продовжувати послуги до 1 липня 2026 року або до рішення щодо ліцензії MiCA. Національні регулятори також публікують свої роз’яснення і графіки переходу.
У найближчі тижні інвестори зазвичай будуть дивитися на динаміку потоків в спотових ETF, на регуляторні новини в США та ЄС, а також на те, чи збережеться попит на «якість» всередині крипторинку – біткоїн і найбільші ліквідні активи, в той час як більш ризиковані токени традиційно реагують сильніше на будь-які сплески волатильності.
Світовий рейтинг озброєності населення, складений на основі дослідження Small Arms Survey, показує: до десятки країн з найбільшою кількістю цивільної зброї входять США, Індія, Китай, Пакистан, Росія, Бразилія, Мексика, Німеччина, Ємен і Саудівська Аравія. України в цьому списку немає, проте країна вже до повномасштабного вторгнення Росії належала до числа держав із помітним обсягом зброї у громадян. Аналітичний центр Experts Club проаналізував світову та українську статистику.
Згідно з оцінкою Small Arms Survey за 2017-18 рік, в Україні перебувало близько 4,4 млн одиниць цивільної зброї – приблизно 9,9 ствола на 100 жителів. З них лише близько 800 тис. були офіційно зареєстровані, а близько 3,6 млн належали до нелегального сегменту.
За даними бази Національної поліції, станом на 31 липня 2018 року в країні налічувалося 892 854 зареєстрованих одиниць зброї. Міністерство внутрішніх справ у 2021 році оцінювало парк зброї, що законно належить громадянам, приблизно в 1,3 млн одиниць – на тлі посилення правил і зростання інтересу населення до самооборони після 2014 року.
Повномасштабна війна 2022 року різко змінила картину. На тлі формування територіальної оборони та добровольчих підрозділів держава масово передавала стрілецьку зброю громадянам; паралельно на руках у населення опинилася значна кількість трофейних і нелегальних стволів. Оцінки сьогодні сильно розходяться: за словами глави МВС Ігоря Клименка, у українців може перебувати від 1 до 5 млн одиниць зброї, а низка аналітичних центрів говорить про 4–5 млн одиниць, з яких 2–3 млн можуть перебувати в нелегальному обігу.
Дослідження Small Arms Survey з використанням соціологічних опитувань показують, що до 11% українських домогосподарств можуть мати хоча б одну одиницю зброї, що в масштабах країни дає діапазон від 865 тис. до 1,42 млн озброєних домогосподарств. При цьому частка домогосподарств, які відкрито повідомляють про наявність зброї, у 2023–2024 роках тримається на рівні 5–6%, що вказує і на високий рівень недовіри, і на чутливість теми в умовах війни.
Для наведення порядку Україна запустила Єдиний реєстр зброї. Вже до липня 2024 року 63% домогосподарств, які володіють зброєю, заявили, що частина або вся їхня зброя внесена до реєстру; серед тих, хто знає про систему, 74% стверджують, що зареєстрували всі стволи, проте близько 10% продовжують зберігати незареєстровану зброю.
Таким чином, якщо до війни можна було говорити приблизно про 1,3 млн зареєстрованих одиниць зброї в Україні і в кілька разів більшому масиві нелегальних стволів, то зараз на тлі повномасштабних бойових дій мова йде вже про мільйони одиниць, значна частина яких поступово повинна бути поставлена на облік або вилучена.
Це робить тему контролю над цивільною зброєю однією з ключових для післявоєнної безпеки, реформи правоохоронних органів і переговорів України з ЄС про гармонізацію збройового законодавства.
Джерело: https://expertsclub.eu/ukrayina-na-tli-svitovogo-rynku-czyvilnoyi-zbroyi/
