Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings змінило прогноз довгострокових рейтингів дефолту емітента в іноземній і національній валютах Франції на “негативний” зі “стабільного”. Водночас рейтинги підтверджено на рівні “AA-“, повідомляють у пресрелізі агентства. Короткострокові рейтинги залишилися на позначці “F1+”.
Зазначається, що “ризики фіскальної політики зросли з моменту нашого останнього огляду”. Аналітики Fitch очікують більш значного дефіциту, що призведе до різкого зростання державного боргу – до 118,5% ВВП до 2028 року.
Дефіцит держбюджету Франції 2024 року, за їхньою оцінкою, має збільшитися до 6,1% ВВП, що значно перевищує весняні прогнози уряду і Fitch у 5,1% ВВП.
“Ми прогнозуємо, що дефіцит Франції у 2024 році буде другим за величиною в єврозоні та майже втричі перевищить прогнозований середній дефіцит країн категорії “AA”, – йдеться в повідомленні.
Експерти підвищили оцінку дефіциту бюджету країни у 2025 і 2026 роках до 5,4% ВВП. Також вони не очікують, що уряд зможе домогтися скорочення дефіциту нижче 3% ВВП до 2029 року.
До кінця 2026 року розмір держборгу прогнозується в 116,3% ВВП. Це є другим за величиною показником серед держав із рейтингом “АА” і більш ніж удвічі перевищує середній для цієї категорії рівень.
Тим часом експерти Fitch поліпшили прогноз зростання французької економіки у 2024 році до 1,2% з очікуваних раніше 0,8%. Хороші показники зовнішньої торгівлі компенсують слабкі споживчі витрати та інвестиції. Олімпійські ігри додали 0,25 процентного пункту до зростання ВВП у третьому кварталі.
У 2025 році аналітики агентства тепер очікують підйому економіки на 1,2% порівняно з колишньою оцінкою в 1,5% і прогнозують зростання на 1,3% у 2026 році.
S&P підвищило довгостроковий суверенний рейтинг Сербії з BB+ до BBB-, що виводить її валютні облігації зі «сміттєвого» статусу та переводить їх у категорію інвестиційного рівня, повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на заяву агентства.
Прогноз щодо рейтингу — стабільний. Таким чином, рейтингова компанія тепер оцінює кредитоспроможність Сербії на одному рівні з Угорщиною та Румунією і на один щабель нижче за Мексику. У країни залишається спекулятивний рейтинг у Fitch Ratings та Moody’s Ratings.
«Підвищення рейтингу відображає підвищення стійкості економіки Сербії до потрясінь завдяки ефективному макроекономічному управлінню, яке, як ми очікуємо, збережеться найближчими роками», — йдеться у повідомленні S&P.
Там наголошується, що стійкий внутрішній попит, накопичені резерви, а також обережна фіскальна та грошово-кредитна політика, що підтримується співпрацею з МВФ, дозволяють Сербії протистояти економічним труднощам та майбутнім можливим шокам.
S&P змінило свій прогноз щодо кредитного рейтингу Сербії на позитивний у квітні 2024 року, а Fitch і Moody’s пішли за ним у серпні, що, за даними Bloomberg, підвищує ймовірність того, що країна незабаром отримає рейтинг інвестиційного рівня від трьох світових рейтингових агентств. Сербія стала першою країною Західних Балкан із рейтингом інвестиційного рівня та єдиною країною-кандидатом на вступ до ЄС з таким рейтингом. Прибутковість облігацій Сербії з терміном погашення у 2034 році, номінованих у доларах, знизилася на 70 базисних пунктів з червневого піку і склала 5,63% за даними на п’ятницю, 4 жовтня.
З червня облігації Сербії продемонстрували прибутковість у 7%, що перевищує зростання індексу Bloomberg EM Hard Currency, який становив 5,8%. Деякі інвестори, такі як Morgan Stanley Investment Management, давно вважали, що Сербія заслуговує на підвищення рейтингу, зазначає агентство.
Рейтинговий комітет Національного рейтингового агентства «Рюрік» ухвалив рішення про відкликання довгострокового кредитного рейтингу позичальника та рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховика ПрАТ «Промислово-страхова компанія» («Промстрах», Харків).
Як повідомляється на сайті агентства, рейтинг відкликано у зв’язку з тим, що позичальник не надає необхідної інформації для оновлення рейтингу або з інших причин.
Раніше повідомлялося, що «Промстрах» мала довгостроковий кредитний рейтинг позичальника на рівні «uaАА» інвестиційної категорії з прогнозом «у розвитку» оновлений за підсумками 2023 року.
До позитивних факторів, зокрема, було віднесено високу якість активів страховика, висока якість активів представлена його страховими резервами.
Станом на 1 січня 2024 року резерви страховика були сформовані переважно за рахунок коштів на поточних рахунках. Високі показники ліквідності, зокрема коефіцієнт швидкої ліквідності, становив 284% при рекомендованому мінімумі 60%. Наявний достатній рівень фінансової автономії. Станом на початок 2024 року рівень покриття активів та страхових резервів власним капіталом становив 79% та 666% відповідно.
Водночас зазначалося, що значну концентрацію страхового портфеля компанії за видами страхування, за якого за результатами 2023 року на три найбільші види страхування припадало близько 81% страхових платежів, рейтингове агентство віднесло до негативних факторів.
«Промислово-страхова компанія» зареєстрована 1998 року. Спеціалізується на ризиковому страхуванні. 4:39:49 EEST-3
Чинний президент Молдови Майя Санду лідирує в рейтингу потенційних кандидатів на виборах, що відбудуться 30 жовтня, свідчать результати соціологічного опитування, представлені на прес-конференції у вівторок.
Згідно з підсумками опитування, якби президентські вибори відбулися наступної неділі, то 30,3% респондентів проголосували б за Санду, 13% – за голову Партії соціалістів Ігоря Додона (який уже оголосив, що не балотуватиметься); 6,5% – за лідера «Нашої партії» Ренато Усатого; 5,6% – за колишнього башкана Гагаузії Ірину Влах; 5,4% – за мера Кишинева Іона Чебана, який, як і Додон, заявив, що не має наміру балотуватися.
Майже кожен п’ятий серед опитаних заявив, що поки не визначився, за кого голосуватиме. Якщо врахувати тільки виборців, які визначилися, то за Санду готові проголосувати 39,3%, за Додона – 16,9%, за Усатого – 8,5%.
Колишній прокурор Олександр Стояногло, якого Партія соціалістів вирішила висунути як кандидата опозиції, згідно з опитуванням, набрав 1%.
«Стояногло нещодавно заявив про намір балотуватися. Його не було включено до списку претендентів на посаду президента, і цей 1% – це ті, хто назвали ім’я Стоянголо самостійно. Не виключено, що зараз рейтинг Стояногло може бути істотно вищим», – сказав директор соціологічної компанії CBS-Reserarch Василь Кантаржи.
Говорячи про рівень довіри до політиків, він зазначив, що на відкрите запитання про довіру до політиків 21,3% респондентів назвали Санду, 7,2% – Додона і 4,6% – олігарха-втікача Ілана Шора. За ними йдуть голова «Нашої партії» Усатий (3,3%) і мер Кишинева Чебан (3,2%).
Водночас 38,2% респондентів відповіли, що не довіряють нікому з політиків.
Опитування провела компанія CBS-Reserarch на замовлення Інституту європейських політик і реформ. Опитування проводили 28 червня – 18 липня за участю 1119 осіб. Похибка – 2,9%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін презентували аналітичний матеріал про найважливіші вибори в країнах світу у 2024 році, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Металургійні підприємства України в червні поточного року збільшили виробництво сталі до 735 тис. тонн, що на 68,4% вище за показник аналогічного періоду 2023 року (436 тис. тонн), але знизили на 0,4% до попереднього місяця, коли було вироблено 738 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 20-те місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками червня виглядає наступним чином: Китай (91,610 млн тонн, зростання на 0,2% до червня-2023), Індія (12,258 млн тонн, більше на 6%), Японія (7,022 млн тонн, менше на 4,2%), США (6,659 млн тонн, «мінус» 1,5%), РФ (6,030 млн тонн, менше на 4,1%), Південна Корея (5, 132 млн тонн, менше на 7,2%), Німеччина (3,187 млн тонн, більше на 8,9%), Туреччина (3,071 млн тонн, більше на 4,3%), Бразилія (2,874 млн тонн, більше на 11,8%) та Іран (2,612 млн тонн, зниження на 8,5%).
Сумарно в червні 2024 року виплавка сталі зросла на 0,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 161,399 млн тонн.
У січні-червні-2024 перша десятка країн-виробників сталі така: Китай (530,570 млн тонн, зниження на 1,1% до січня-червня-2023), Індія (74,184 млн тонн, більше на 7,4%), Японія (42,696 млн тонн, менше на 2,6%), США (39,960 млн тонн, менше на 2,4%), РФ (36,815 млн тонн, «мінус» 3%), Південна Корея (31,526 млн тонн, менше на 6,4%), Німеччина (19,360 млн тонн, більше на 4,5%), Туреччина (18,615 млн тонн, більше на 16,9%), Іран (16,647 млн тонн, більше на 5,9%) і Бразилія (16,433 млн тонн, більше на 2,4%).
Національна музична академія України імені П.І. Чайковського всеукраїнський очолила рейтинг мистецьких закладів вищої освіти, представлений Інститутом соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана та дослідницькою компанією Active Group.
За словами координатора проєкту зі створення рейтингу, директора дослідницької компанії «Active Group» Олександра Познія, мистецькі заклади вищої освіти – дуже складна та важлива соціальна інституція, що потребує специфічної методології вивчення.
“Саме тому, ми об’єднуємо зусилля дослідників, науковців та напрацювання світової спільноти для вдосконалення нашого рейтингу мистецьких закладів вищої освіти”, – зазначив він на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Позній підкреслив, що головною місією рейтингу є оцінювання саме мистецьких закладів освіти, оскільки існуючі рейтинги розроблені для класичних ЗВО та не враховують унікальні аспекти мистецької освіти та особливості оцінювання мистецьких закладів. Це, своєю чергою, впливає на об’єктивність і значущість цих рейтингів у контексті мистецької освіти, результатом чого є недостатня представленість мистецьких ЗВО у рейтингах.
“Це важливий крок у створенні прозорої та об’єктивної системи оцінки мистецьких закладів освіти, яка дозволяє адекватно оцінити їх внесок у культурний розвиток країни. Рейтинг розроблено так, щоб відображати унікальність кожного мистецького закладу освіти. Ми застосували комплексні критерії, що включають викладання, наукову роботу, міжнародну активність та фінансову стабільність”, – наголосила директор Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана Юлія Горбова.
За її словами, методологія цьогорічного рейтингу була удосконалена у рамках спільної науково-дослідної роботи компанії “Active Group”, Інституту вищої освіти та Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана. У межах виконання дослідження було здійснено пошук, систематизовано і проаналізовано міжнародні і локальні загальні та предметні (галузеві) рейтинги, з особливим фокусом уваги на рейтинги мистецьких закладів освіти та/або освітніх програм.
Мистецькі заклади вищої освіти аналізувалися за 45 параметрами, згрупованими у шість блоків: “Викладання та навчання”, “Наука і дослідження”, “Вплив ЗВО на розвиток суспільства”, “Інтернаціоналізація”, “Інституційна репутація”, “Фінансова стійкість”. Питома вага кожної групи показників та вагомість кожного одиничного критерію було визначено на основі аналізу світового досвіду та скориговано за результатами експертного опитування представників галузі мистецької освіти.
Автори рейтингу також використали багатокритеріальні підходи до оцінювання діяльності ЗВО на основі обробки даних, які можуть бути отримані з відкритих джерел і валідність яких може бути перевірена.
Джерелами даних для складання рейтингу мистецьких ЗВО були: ЄДЕБО, НАЗЯВО, Звіт ректора, Звіт про наукову діяльність, Кошторис, Фінансова звітність ЗВО, Сайт ЗВО, Scopus, Web of Science, ОpenAlex, Ukrainian National H-index Ranking, Google Scholar, Transparent Ranking, QS, UniRank, сервіси для вимірювання репутації бренду в Інтернет та соцмережах.
У підсумку всеукраїнський рейтинг мистецьких ЗВО за 2023-2024 навчальний рік виявився наступним:
| Місце в рейтингу | Результат | |
| Національна музична академія України імені П.І. Чайковського | 1 | 68,6 |
| Харківська державна академія дизайну і мистецтв | 2 | 47,7 |
| Харківська державна академія культури | 3 | 43,8 |
| Львівська національна академія мистецтв | 4 | 43,5 |
| Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | 5 | 41,7 |
| Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського | 6 | 39,6 |
| Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого | 7 | 38 |
| Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової | 8 | 32,2 |
| Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка | 9 | 32,1 |
| Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука | 10 | 27,2 |
| Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв | 11 | 27,1 |
| Закарпатська академія мистецтв | 12 | 14,5 |
| Луганська державна академія культури і мистецтв | 13 | 12,3 |
Дослідники планують й надалі продовжувати таке оцінювання мистецьких ЗВО, аби відслідковувати динаміку розвитку українських закладів мистецької освіти. Команда проєкту запрошує всіх бажаючих долучитися до роботи над розвитком рейтингу, зокрема, удосконаленням критеріїв для оцінювання мистецьких закладів.
ЗВО, МИСТЕЦТВО, ОЛЕКСАНЛДР_ПОЗНІЙ, ОСВІТА, РЕЙТИНГ, ЮЛІЯ_ГОРБОВА
