Міністерство молоді та спорту опублікувало рейтинг найкращих закладів фізичної культури і спорту в Україні за підсумками 2025 року.
“Оцінювання здійснювалося на основі результатів участі спортсменів в офіційних міжнародних та всеукраїнських спортивних змаганнях у 2025 році. До рейтингу увійшли 111 спеціалізованих ДЮСШ олімпійського резерву, 112 ДЮСШ (із числа п’яти кращих у кожній області та місті Києві), 33 школи вищої спортивної майстерності, 17 закладів спеціалізованої освіти спортивного профілю та 15 центрів олімпійської підготовки”, – йдеться у повідомленні міністерства.
Зокрема, серед найкращих спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву: ДЮСШ Дерюгіних (Київська міська рада), Сумська обласна СДЮСШОР “Динамо” (Сумська облрада) і Вінницька обласна СДЮСШОР з хокею на траві “Олімпія” (Вінницька облрада).
Найкращі дитячо-юнацькі спортивні школи: ДЮСШ “Аквалідер” (КМДА), Броварська ДЮСШ з ушу та єдиноборств (Броварська міська рада, Київська область) і Карлівська ДЮСШ (Полтавська область).
Найкращі школи вищої спортивної майстерності: Школа вищої спортивної майстерності міста Києва, ШВСМ Львівської обласної ради і Київська міська ШВСМ.
Найкращі фахові коледжі спортивного профілю: Львівський фаховий коледж спорту (Львівська облрада), Олімпійський фаховий коледж ім. Івана Піддубного (НУФВСУ) і Харківський фаховий коледж спортивного профілю (Харківська облрада).
Найкращі спортивні ліцеї: Київський обласний ліцей фізичної культури і спорту (Київська облрада), Київський спортивний ліцей і Івано-Франківський спортивний ліцей (Івано-Франківська облрада).
Найкращі центри олімпійської підготовки: Державний центр олімпійської підготовки із зимових видів спорту (Івано-Франківська область), Центр олімпійської підготовки (Київська обласна рада) і Державний центр олімпійської підготовки з плавання синхронного та стрибків у воду (м. Київ).
Зазначається, що у загальному рейтингу серед регіонів 1 місце посів Департамент молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, 2 місце — Харківська область, 3 місце — Львівська область.
З детальними результатами рейтингу можна ознайомитися за посиланням: https://mms.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-reitynhu-z-olimpiiskykh-ta-neolimpiiskykh-vydiv-sportu-v-ukraini-za-2025-rik
Як повідомлялося, в 2024 році в рейтинг найкращих закладів фізкультури і спорту увійшли: Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву-2 (Кіровоградська ОДА), Броварська ДЮСШ з ушу та єдиноборств (Броварська міська рада, Київська область), Школа вищої спортивної майстерності міста Києва, Львівський фаховий коледж спорту (Львівська облрада), Київський обласний ліцей фізичної культури і спорту (Київська облрада).
Київ посів 254-те місце з 304 міст у рейтингу Quality of Life Index by City 2026, опублікованому Numbeo, з індексом 118,0 пункту.
Лідером рейтингу стала Гаага (The Hague) у Нідерландах з показником 230,1, далі в першій десятці переважають міста Нідерландів – у тому числі Утрехт, Ейндховен, Гронінген, Роттердам і Амстердам – а також Люксембург, Відень, Гент і Нюрнберг.
Внизу списку – Коломбо (56,1), Маніла (53,2) і Лагос (0,0).
Numbeo підкреслює, що версія за 2026 рік є «історичним зрізом» і публікується періодично як знімок даних на конкретний момент, тоді як «поточний» рейтинг оновлюється постійно.
Quality of Life Index Numbeo – зведений показник, який розраховується на основі підіндексів купівельної спроможності, безпеки, охорони здоров’я, вартості життя, доступності житла, часу в дорозі, забруднення та клімату. Індекс базується на даних і користувацьких опитуваннях/внесках відвідувачів сайту, при цьому Numbeo заявляє про фільтрацію потенційного спаму і вимогу достатньої кількості учасників по кожній локації; у формулі використовується обмеження Math.max(0, …), через що у аутсайдерів може фіксуватися значення 0,0.
Transparency International 10 лютого 2026 року опублікувала Corruption Perceptions Index (CPI) 2025 — щорічний рейтинг сприйняття корупції в публічному секторі. У новому випуску Україна отримала 36 балів зі 100 і посіла 104-те місце зі 182 країн і територій.
Показник України зріс на 1 бал порівняно з попереднім випуском індексу. У CPI 2024 Україна мала 35 балів і посідала 105-те місце (у тому випуску оцінювалося 180 країн і територій).
У звіті TI зазначається, що Україна належить до групи країн, які поступово «піднімаються від нижньої частини рейтингу до середини» завдяки тривалим зусиллям із побудови антикорупційної інфраструктури. Водночас 2025 рік для України в документі описується як складний — на тлі гучних скандалів у закупівлях і оборонному секторі, але з важливим акцентом: викриття порушень і доведення справ до вироків вказує, що нова антикорупційна архітектура «дає результат».
Загалом CPI 2025 фіксує подальше погіршення глобальної картини: середній показник у світі знизився до 42 балів, а понад дві третини країн набрали менш як 50 балів. Найвищу оцінку знову отримала Данія (89), а внизу списку — Сомалі та Південний Судан (по 9).
CPI вимірює не «фактичну корупцію», а сприйняття рівня корупції в публічному секторі, агрегуючи дані експертних оцінок і бізнес-опитувань за шкалою 0–100.
Україна посіла 20-те місце в щорічному рейтингу військової потужності Global Firepower (GFP) за 2025 рік серед 145 країн, тоді як у рейтингу за 2024 рік вона посідала 18-ту позицію, свідчать дані ресурсу.
Згідно з даними України в GFP, її показник PowerIndex (PwrIndx) в рейтингу-2025 становить 0,3755 (в методології GFP нижче значення означає вищу оцінку потенціалу).
Рейтинг GFP розраховується на основі понад 60 факторів, включаючи структуру і чисельність сил, наявність техніки, фінансові параметри, логістику і географічні характеристики.
Global Firepower – онлайн-проект, який був офіційно запущений в 2005 році і публікує щорічні порівняльні огляди військових потенціалів країн; при цьому склад факторів і формула оцінки змінюються з року в рік, через що прямі порівняння різних років можуть бути обмежено коректними. Рейтинг широко цитується в медіа як орієнтир для зіставлення «конвенційного» потенціалу, проте він не є офіційною оцінкою державних структур і спирається на відкриту статистику та припущення за рядом параметрів.
До першої двадцятки рейтингу GFP-2025 увійшли: США, Росія, Китай, Індія, Південна Корея, Велика Британія, Франція, Японія, Туреччина, Італія, Бразилія, Пакистан, Індонезія, Німеччина, Ізраїль, Іран, Іспанія, Австралія, Єгипет і Україна.
Україна за підсумками другого півріччя 2025 року посіла 111-е місце з 147 економік у рейтингу поширення ШІ, підготовленому AI Economy Institute компанії Microsoft. Згідно з даними звіту, показник AI Diffusion для України в другому півріччі 2025 року склав 9,0% проти 9,1% в першому півріччі (зміна -0,1 п.п.).
Для порівняння, в ряді країн регіону показник помітно вищий: Польща – 28,5%, Румунія – 16,2%, Молдова – 17,0% (H2 2025). У нижній частині списку поруч з Україною знаходяться, зокрема, Білорусь (8,4%) і Росія (8,0%, 119-е місце).
Методологія дослідження описує показник як оцінку частки працездатного населення, яке активно використовує інструменти ШІ, на основі знеособленої телеметрії Microsoft і коригувань на доступ до пристроїв; автори також відзначають сильний зв’язок поширення ШІ з рівнем економічного розвитку.
До першої десятки рейтингу увійшли ОАЕ (64,0%), Сінгапур (60,9%), Норвегія (46,4%), Ірландія (44,6%), Франція (44,0%), Іспанія (41,8%), Нова Зеландія (40,5%), Нідерланди (38,9%), Велика Британія (38,9%) і Катар (38,3%).
В останній десятці опинилися Лаос (6,7%), Вірменія (6,6%), Шрі-Ланка (6,6%), Узбекистан (6,3%), Руанда (6,3%), Куба (6,1%), Афганістан (5,6%), Таджикистан (5,6%), Туркменістан (5,6%) і Камбоджа (5,1%).
Україна фігурує в переліку країн, що увійшли до міжнародного дослідження нарцисичних рис на основі опитувань у 53 державах, і за інтегральним показником посідає 34-те місце з 53.
За даними матеріалів, дослідження базується на опитуваннях понад 45 тис. респондентів з 53 країн і використовує шкалу Narcissistic Admiration and Rivalry Questionnaire (NARQ), яка поділяє нарцисизм на два компоненти – «захоплення» (самопрезентація, прагнення до визнання) і «суперництво» (знецінення інших, конфліктність).
У «нижню п’ятірку» за сумарним показником увійшли Сербія, Ірландія, Велика Британія, Нідерланди та Данія.
У «верхню п’ятірку» джерела відносять Німеччину, Ірак, Китай, Непал і Південну Корею.
США, за цими даними, посіли 16-те місце з 53.
Згідно з описом методології, дослідники використовували опитувальник NARQ і окремо аналізували компоненти «захоплення» і «суперництво», після чого зіставляли середні значення по країнах. У публікаціях, що переказують результати, також зазначається, що це не вимірювання частки людей з клінічним діагнозом, а порівняння середніх самооцінок рис у вибірці.
