“Укрзалізниця” (УЗ) з 1 травня переводить у повноцінну роботу сервіс автоматизованого розподілу ремонту вантажних вагонів з метою нівелювання людського фактору, підвищення ефективності використання рухомого складу та скорочення часу простою.
“Фактично, відтепер увесь процес – від планування ремонту до фінальних розрахунків – відбуватиметься онлайн в одній системі”, – зазначає УЗ у Facebook.
Компанія пояснює, що для ремонту вагонів на її потужностях необхідно онлайн пройти три етапи, зокрема вже працюючий етап планування і договору, коли у системі публікується інформація про доступні потужності, тарифи та умови, а власник вагона подає електронну заявку з річним планом ремонтів. Після цього сторони укладають договір онлайн із використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
На другому етапі (формування заявки та ремонт), який запрацював з 1 травня, клієнт здійснює передоплату, подає заявку самостійно, обравши виробничий підрозділ для отримання послуги, після чого вагони направляються на ремонт. Усі роботи виконуються за автоматично сформованою чергою.
На третьому етапі (завершення і розрахунки) після ремонту через систему формуються акти виконаних робіт та необхідні документи з накладанням КЕП. Вони стають доступними в електронному кабінеті замовника, після чого відбувається фінальний розрахунок.
“Тож клієнти отримують повністю цифровий процес без паперових документів: договір, заявки, відстеження ремонту та всі розрахунки – в одному сервісі. Кожному автоматично створюється особовий рахунок, а договори можна продовжувати онлайн”, – резюмується в дописі.
Україна у середу, після 12:00, відновила транзит нафти нафтопроводом “Дружба”, повідомило джерело інтернетпорталу “Енергореформа”, близьке до українського уряду.
“О 12:35 транзит нафти запущено. Почали перекачку”, – сказав співрозмовник “Енергореформи”.
Він поки не уточнив обсягів перекачки.
Як повідомлялося з посиланням на міністерку економіки Словаччини Денісу Сакову, відновлення поставок нафтопроводом “Дружба” у цю країну очікується у четвер зранку.
Угорщина і Словаччина з 27 січня поточного року не отримують російську нафту по нафтопроводу “Дружба” через пошкодження нафтопроводу внаслідок російського обстрілу. Раніше чинний прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не зніме вето з кредиту ЄС у EUR90 млрд для України доти, доки не буде відновлено постачання нафти.
Лідер партії “Тиса” Петер Мадяр, яка перемогла на виборах в Угорщині, закликав президента України Володимира Зеленського забезпечити якомога швидше відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”.
Напередодні у Кремлі заявили, що РФ технологічно готова до відновлення транзиту нафтопроводом “Дружба” в Угорщину.
Угорську MOL у середу, 22 квітня, заявляла, що державна АТ “Укртранснафта”, відповідальна за експлуатацію української ділянки нафтопроводу “Дружба”, офіційно повідомила її про завершення ремонтних робіт на нафтопроводі “Дружба”, а також про припинення дії форс-мажорних обставин, що діяли з 27 січня 2026 року.
АТ “Укрнафта” впровадило корпоративну систему управління технічним обслуговуванням та ремонтами (ТОіР) та розпочало її практичне використання, повідомляється в пресрелізі компанії у вівторок.
“Мета – сформувати єдину електронну систему управління виробничими активами: від обліку обладнання до аналізу витрат на обслуговування і ремонти”, – зазначили у ній.
У компанії пояснили, що фактично йдеться про створення “цифрового двійника”, який дає змогу більш точно планувати роботи, прогнозувати витрати та ефективніше використовувати ресурси.
З лютого 2026 року система працює в дослідно-промисловій експлуатації в регіональних підрозділах “Укрнафти”.
Проєкт реалізується на базі EAM-підходу (Enterprise Asset Management). Він охоплює 16 модулів та 39 наскрізних бізнес-процесів 1-го та 2-го рівнів, що забезпечують управління повним життєвим циклом виробничих активів.
За інформацією “Укрнафти”, одним із ключових напрямів проєкту є формування єдиної бази обладнання. Вже ідентифіковано близько 47 тис. основних засобів, з яких 39 тис. (понад 80%) завантажено до системи. Створено близько 8 тис. об’єктів ремонту, уніфіковано понад 150 типів обладнання (понад 4800 моделей), завантажено більше ніж 7 тис. од. технічної документації.
Для кожного об’єкта формується цифровий паспорт із повною історією ремонтів, дефектів, простоїв і переміщень.
Крім того, створено нормативну базу ТОіР: понад 10 тис. технологічних карт містять поопераційні трудовитрати, норми, перелік інструментів і кваліфікаційні вимоги. Усі ресурси інтегровано з ERP-системою, що дає можливість автоматизувати резервування та формування заявок на закупівлю.
Уніфіковано також процес управління заявками (BPMN 2.0) – від фіксації дефекту до аналізу виконаних робіт і передачі витрат у ERP. Для аналізу технічних відмов уже сформовано близько 500 типових дефектів.
Система інтегрована з ERP, що забезпечує прозорий фінансовий облік ремонтів і контроль витрат на кожному етапі.
“Ми послідовно переходимо до цифрової моделі управління виробничими активами. Це не окремий ІТ-проєкт, а зміна підходу до управління виробництвом. Система дає змогу забезпечити контроль на всіх етапах – від стану обладнання і планування робіт до витрат і результату виконання”, – сказав голова правління “Укрнафта” Богдан Кукура, якого цитує пресслужба.
За його словами, в результаті підвищуються прозорість процесів, дисципліна виконання та якість управлінських рішень.
Своєю чергою, як пояснив начальник управління впровадження системи технічного обслуговування та ремонтів Олег Деберина, фактично “Укрнафта” створює єдину цифрову систему управління активами, яка дає можливість в режимі реального часу бачити стан обладнання, планувати роботи та контролювати ресурси і витрати.
“Важливо, що система охоплює весь цикл – від фіксації дефекту до аналізу причин відмов і прийняття управлінських рішень. Це суттєво підвищує ефективність і керованість виробничих процесів”, – додав він.
Як резюмували в компанії, впровадження системи ТОіР – це зміна підходу до управління активами: єдині правила роботи з обладнанням, стандартизація процесів, посилення управління даними, підвищення надійності та безпеки виробництва.
Наступний етап – масштабування системи на всі структурні підрозділи компанії, включно з внутрішніми сервісами. Впровадження триватиме поетапно до середини 2027 року.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, яка здійснює повний цикл діяльності у сфері видобутку: розвідку, видобуток нафти і газу, надання нафтопромислових сервісних послуг, а також управління найбільшою мережею автозаправних комплексів в Україні UKRNAFTA.
На балансі компанії – понад 1106 нафтових та 131 газових свердловин.
Акціонерами АТ “Укрнафта” є НАК “Нафтогаз України” та Міністерство оборони України. З 2022 року компанія перебуває під державним управлінням і реалізує масштабну трансформацію бізнесу.
АЗК UKRNAFTA – найбільша мережа автозаправних комплексів України, що налічує майже 700 АЗК та входить до топ-3 за обсягами реалізації пального. Під брендом UKRNAFTA консолідовано мережі, які раніше працювали під брендами Glusco, Shell та U.Go.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” спрямував 9,8 млн грн на перший етап капітального ремонту “Слябінг 1150” та БТЛС-1680 (безперервний тонколистовий стан) у цеху гарячої прокатки.
Згідно з інформацією підприємства у четвер, стабільна прокатка починається зі справних станів. Такі ремонти проводять поетапно протягом року.
На першому етапі “Слябінг 1150” отримав нові шпинделі кліті горизонтальних валків, відремонтовано гідравлічну систему, відновлено вузли кліті, а також окремі ділянки рольгангів і трансмісійний редуктор. На БТЛС-1680 відремонтували редуктор кліті №2 із заміною вузлів валів, відновили лінію приводу однієї з клітей, замінили шестеренний валок, виконали частковий ремонт “коілбоксу”, відремонтували вузли моталки та замінили ланцюги окремих секцій рольганга.
При цьому уточнюється, що фахівці ремонтних служб підрозділів комбінату із залученням фахівців-гідравліків з “Каметсталі” виконали заплановані роботи з випередженням графіку.
На цьому етапі на роботи спрямували 9,8 млн грн, наступний етап капремонту запланований на осінь.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), освоїв технологію відновлення чавуновозних ковшів для металургійних підприємств.
Згідно із пресрелізом, у цеху ремонту металургійного устаткування “Каметсталі” опанували новий напрям – ремонт чавуновозних ковшів. Таке рішення спрямоване на підтримку ритмічної роботи доменного цеху та допоможе ефективно відновлювати критично важливе обладнання власними силами.
При цьому уточнюється, що цьогорічний старт сервісних новинок у ЦРМУ розпочався з освоєння ремонту чавуновозів. Це стратегічний крок: стабільна робота доменного цеху безпосередньо залежить від кількості ковшів “у строю”. Оскільки потреба у відновленні такої техніки зросла, а кадровий ресурс залишається обмеженим, ремонтники спрацювали на випередження. Ініціатива команди, підтримана керівництвом комбінату, дозволить закрити дефіцит обігового обладнання та забезпечити стабільність і продуктивність виробництва чавуну.
За технологією ремонту відновлювальні роботи виконують на основі результатів дефектування, яке проводиться спільно з фахівцями доменного цеху. Це дозволяє точно визначити слабкі місця та обсяг необхідного відновлення.
Основними ремонтними операціями є закладання тріщин на вертикальних стінках ковшів, а також усунення наскрізних пошкоджень у донній частині. Такі прогари виникають внаслідок агресивного впливу рідкого чавуну в місцях, де вогнетривка футеровка найбільш зношена. Ремонтники вирізають пошкоджені ділянки та замінюють новими сталевими “латками”. Окрему увагу приділяють верхній частині ковша – горловині, де виконується заміна зношених металоконструкцій. Весь процес включає повний цикл технічних робіт: демонтаж пошкоджених елементів, власне виготовлення деталей для заміни та їхній подальший монтаж.
Начальник цеху ремонту металургійного устаткування Дмитро Лубенець пояснив, що до ремонту кожного чавуновозного ковша підходять індивідуально: від дефектування та розробки креслень до виготовлення деталей власними силами.
“Перший реставрований агрегат уже повернувся у доменний цех, зараз відновлюємо другий. Оскільки результати пілотного ремонту цілком задовільні, вирішили спільно з доменщиками систематизувати цей процес: ковші, що виходять з ладу, одразу спрямовуватимуться до ЦРМУ. Це дозволить нам оперативно повертати їх в експлуатацію після ремонту і, таким чином, підтримувати стабільність виробничого процесу. У складний воєнний час така співпраця є вирішальною – це наш спосіб долати дефіцит персоналу та тримати виробничий ритм”, – сказав начальник цеху.
При цьому нагадується, що спеціалісти ЦРМУ опанували технологію ремонту шлаковозних чаш зі значним зносом та дефектами. Раніше такі чаші списувалися для утилізації та замінювалися високовартісними новими. У 2025 році 15 чаш було відремонтовано і повернуто в доменний цех для подальшої експлуатації.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Зокрема, у Київ роботи триватимуть поетапно, тому рух транспорту обмежуватимуть частково — без повного перекриття, однак водіїв закликають заздалегідь планувати маршрути, щоб уникнути заторів.
Обмеження 3 березня
Ремонтні роботи заплановані на таких об’єктах:
– Південний міст;
– шляхопровід через залізничні колії на Харківському шосе;
– шляхопровід на перетині вулиць Братиславської та Шолом-Алейхема;
– шляхопровід поблизу станції метро Чернігівська;
– шляхопровід на перетині Броварського проспекту із залізничною ділянкою Дарниця – Почайна.
Обмеження 4 березня
Наступного дня роботи проводитимуть:
– на міст Патона;
– на Микільському шляхопроводі через залізничні колії;
– на шляхопроводі біля станції метро Берестейська.
У міській адміністрації зазначають, що обмеження вводяться поетапно залежно від етапів ремонту. Водіям рекомендують враховувати зміни в організації руху та користуватися альтернативними маршрутами у години пік.
