Національне агентство з регулювання в енергетиці (ANRE) Молдови затвердило продовження дії та оновлені умови спільного регіонального проєкту з транспортування природного газу за т. зв. «маршрутом 1» через трансбалканський газопровід, який передбачає зниження тарифів на 50% для Молдови та Румунії під час поставок газу в Україну.
Як повідомляє відомство, рішення ухвалено на засіданні ради ANRE 24 жовтня 2025 року за ініціативою операторів систем транспортування газу з Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України. Проєкт спрямований на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення стабільних поставок газу в Україну.
«Рада затвердила продовження терміну дії продукту »Маршрут 1« на шість місяців – з листопада 2025 року по квітень 2026 року, а також 50-відсоткове зниження тарифів на транспортування газу для компаній Vestmoldtransgaz (Молдова) і Transgaz SA (Румунія) на ключових інтерконекторах», – ідеться в рішенні регулятора.
Проєкт Route 1 передбачає використання наявної інфраструктури Трансбалканського газопроводу, який з’єднує Грецію – Болгарію – Румунію – Молдову – Україну.
Через цей маршрут Україна може отримувати газ, що надходить з південного напрямку – з терміналів ЗПГ у Греції (Ревітуса, Александруполіс) і з турецьких сховищ.
Зниження румунського і молдавського тарифу робить поставки цією лінією економічно вигіднішими і підвищує гнучкість закупівель газу з альтернативних джерел.
Національне агентство з регулювання енергетики Молдови (ANRE) провело 24 жовтня відкрите засідання Ради директорів, під час якого ухвалила застосування 50% зниження тарифів на транспортування газу до України.
“Під час засідання Рада схвалила зміни до Рішення № 272/2025 щодо оптимізації продукту потужності “Маршрут 1″ на Трансбалканському трубопроводі, після спільної ініціативи, поданої операторами систем транспортування природного газу з Греції, Болгарії, Румунії, Республіки Молдова та України. Ініціатива спрямована на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення постачання природного газу до України”, – сказано у комюніке на офіційному веб сайті ANRE.
“Схвалені зміни передбачають продовження терміну застосування продукту “Маршрут 1” на 6 місяців (листопад 2025 – квітень 2026), застосування 50% зниження тарифів на транспортування для SRL “Vestmoldtransgaz” у точках з’єднання Каушень та Гребеники, а також поширення застосування продукту потужності на всі відповідні точки з’єднання вздовж маршруту. Застосування 50% зниження тарифів на транспортування також передбачено румунським оператором транспортної системи SA “Transgaz””, – пояснили в ANRE.
“Цим рішенням Республіка Молдова зміцнює свою роль регіонального транзитного коридору, сприяючи транспортуванню природного газу з Греції до України та сприяючи диверсифікації маршрутів та джерел постачання. У довгостроковій перспективі очікується, що обсяги транспортування зростуть, і, як наслідок, пов’язані з цим тарифи знизяться для користувачів транспортної системи, що експлуатується SRL Vestmoldtransgaz”, – підкреслено в повідомленні.
Румунія і Молдова досягли угоди про будівництво нового автомобільного моста через річку Прут, повідомили в урядовому прес-релізі Бухареста. За умовами меморандуму, підписаного урядом Румунії, проект передбачає:
– створення нової дорожньої переправи, покликаної посилити транскордонне сполучення між двома країнами, а також інтеграцію Молдови в транспортну мережу ЄС (TEN-T).
– формування спільної робочої групи та змішаної комісії для координації технічних, фінансових і митних питань при реалізації проекту.
– фінансування за рахунок бюджету Румунії: у першій фазі проектування чотирьох мостів через Прут передбачається виділення приблизно 0,22 млрд євро на кожну ділянку.
Реалізація проекту сприятиме скороченню часу перевезення та збільшенню пропускної здатності автодоріг між Молдовою та Румунією, а також поліпшить загальну логістику регіону та прискорить транспортні потоки, зокрема між Україною, Молдовою, Румунією.
У сусідній Румунії за чотири дні зареєстровано вісім поштовхів землетрусу, повідомив Інститут національних досліджень і розробок з фізики Землі (INCDFP) Румунії.
За даними INCDFP, останні три поштовхи сталися вночі 25-26 жовтня з перервою трохи менше години. Поштовхи зареєстровані в сейсмічній зоні Вранча — одній з найбільш активних сейсмонебезпечних ділянок Румунії.
Сейсмічна зона Вранча знаходиться на глибині близько 100 км, тому її землетруси відчуваються на значній території. Зокрема, за низкою повідомлень, поштовхи могли відчуватися в Молдові, Болгарії, Сербії та південній Україні, включаючи область навколо міста Одеса.
Зона Вранча відома як одна з найбільш небезпечних внутрішньоконтинентальних сейсмічних областей Європи — глибинні поштовхи там траплялися з магнітудами вище 7,0. У подібних умовах регіональні органи моніторингу посилять спостереження та інформування населення про ймовірність повторних подій.
Уряд Румунії планує ввести програму так званої «золотої інвесторської візи» (Residency by Investment). Згідно з матеріалом, отримання посвідки на проживання буде можливим при вкладенні в економіку країни суми від €400 000 і вище. Заявникам доведеться підтвердити законність походження коштів, не перебувати в санкційних списках і не становити загрози національній безпеці, повідомляє видання.
Таким чином, із введенням даної програми Румунія приєднається до числа європейських країн, що пропонують іноземним інвесторам спрощений режим отримання посвідки на проживання через інвестиції.
Що таке «золота віза» (Residency by Investment).
Це вид імміграційної програми, коли іноземцю надається посвідка на проживання або проживання в обмін на значні інвестиції в приймаючу країну — наприклад, купівля нерухомості, внесок у фонд, відкриття бізнесу тощо.
За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
