Eurohold Bulgaria AD (Eurohold) і Euroins Insurance Group AD (EIG) офіційно подали позов про арбітраж проти уряду Румунії до Міжнародного центру з вирішення інвестиційних суперечок (ICSID) у Вашингтоні, округ Колумбія, на більш ніж EUR500 млн, повідомляється на сайті EIG.
Як наголошується в повідомленні, арбітражний розгляд розпочато через недотримання румунською державою своїх зобов’язань за двостороннім інвестиційним договором між Болгарією і Румунією, включно зі своїм зобов’язанням забезпечити справедливий і рівноправний режим для компаній. EIG була одним з найбільших інвесторів на страховому ринку Румунії, інвестувавши близько EUR280 млн.
Eurohold і EIG домагаються відшкодування збитків за дії румунської влади, які завдали шкоди бізнесу EIG у Румунії та повністю зруйнували його у випадку з Euroins Румунія, наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, 17 березня 2023 року румунський фінансовий орган ASF відкликав ліцензію Euroins Румунія, що призвело до банкрутства страховика в червні 2023 року.
25 жовтня 2023 р. Eurohold і EIG надіслали уряду Румунії повідомлення про спір, у якому просили про мирне його врегулювання у справі Euroins Румунія, однак уряд Румунії не використав цей варіант.
Eurohold і EIG консультують в арбітражних розглядах провідна транснаціональна юридична фірма Pinsent Masons, а також Джінгов, Гугінський, Кютчуков і Величков (ДГКВ), одна з найбільших і найвідоміших юридичних фірм у Болгарії.
Euroins Insurance Group (EIG) – одна з найбільших незалежних страхових груп, що діють у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, в Україні представлена СК “Євроінс Україна”.
З 31 березня Болгарія і Румунія стануть членами Шенгенської зони: правила Шенгену застосовуватимуться в обох країнах-членах, зокрема щодо видачі шенгенських віз, а контроль на внутрішніх повітряних і морських кордонах буде скасовано.
Про це в суботу повідомляє прес-служба Європейської комісії.
“Комісія рішуче вітає це досягнення, яке послідувало за історичним рішенням Ради від грудня 2023 року. Вступ до Шенгенської зони цих двох держав-членів зробить спільну зону привабливішою за рахунок значного розширення найбільшої у світі спільної території без внутрішнього прикордонного контролю”, – йдеться у пресрелізі.
Коментуючи цю подію, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила: “Завтра знаменує важливий день: Болгарія і Румунія приєднуються до Шенгенської сім’ї. Я вітаю скасування внутрішніх повітряних і морських прикордонних перевірок. Це великий успіх для обох країн. І історичний момент для Шенгенської зони – найбільшої зони вільного пересування у світі. Разом ми будуємо сильнішу і єдину Європу для всіх наших громадян”.
Румунія підписала договір із консорціумом концесіонерів Avant Airports і “Автомагістраль-Південь” на будівництво нового аеропорту поруч із Бухарестом, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у прес-службі компанії.
Новий аеропорт може виникнути на місці виведеного з експлуатації військового аеродрому в місті Алексене за 66 км від Бухареста і стати альтернативою аеропорту в Отопені. Він зможе працювати з усіма категоріями вантажу, приймати широкофюзеляжні, далекомагістральні літаки типу Boeing 777 або Airbus A330, створить умови для залучення лоукостерів, спеціалізуватиметься на технічному обслуговуванні літаків.
“Ми бачимо аеропорт “Алексене” як найсучасніший авіаційний хаб і драйвер економічного зростання як для регіону Яломіца, так і загалом для Румунії. В Україні наша компанія брала участь у реконструкції аеропортів Миколаєва, Херсона, Одеси. У Румунії ми завершуємо реконструкцію злітно-посадкової смуги аеропорту “Сату-Маре”, тепер у нас є можливість взяти участь, напевно, у наймасштабнішому й найамбітнішому інфраструктурному проєкті Румунії. Наша перемога в тендері – свідчення довіри до компанії з боку румунських партнерів. Якщо вдасться залучити інвестиції та реалізувати проєкт, це допоможе нам відкрити ринок ЄС”, – повідомив генеральний директор “Автомагістраль-Південь” Микола Тимофєєв.
Концепція майбутнього аеропорту передбачатиме пасажирський термінал площею 30 тис. кв. м, здатний обслуговувати 6,5 млн пасажирів щорічно, а також вантажний термінал 20 тис. кв. м для обробки понад 10 тис. тонн вантажів на рік. Об’єкти проєкту також охоплюють майданчик для ремонту та обслуговування літаків площею 30 тис. кв. м, авіаційну академію, заправні пункти, митницю і фотоелектричний парк, покликаний забезпечити енергетичну незалежність аеропорту.
Девелопер проєкту, Avant Airports, зазначають, що для розроблення проєкту залучила команду найкращих експертів із цивільної авіації з понад 15 країн світу. “Автомагістраль-Південь” відповідатиме за виконання робіт.
Співзасновник Avant Airports Мірча Тудор під час підписання концесійного договору з місцевою громадою, регіоном Яломіца, зазначив, що компанія планує побудувати перший у світі пасивний аеропорт і сертифікувати його за BREEAM.
Аеропорт “Алексене” стане першим у Румунії приватним аеропортом. Пройдено лише перший етап, укладено концесійний договір із місцевою громадою. Тепер девелопер може починати процес залучення інвестицій, який оцінюють у EUR400 млн. Термін реалізації проєкту становитиме чотири роки.
ТОВ “Автомагістраль-Південь” на ринку з 2004 року. Проектує і будує швидкісні магістралі, мости, розв’язки, аеродромні комплекси, гідротехнічні споруди. Власником компанії в інформації Opendatabot вказано Олександра Бойка. Згідно з фінрезультатами за 2023 рік, чистий прибуток компанії становив 624,9 млн грн, дохід – 8,215 млрд грн.
З моменту російського вторгнення 24 лютого 2022 року і дотепер на румунський ринок вийшло понад 775 українських компаній, тільки за 2023 рік розпочало роботу в Румунії понад 300 українських компаній, повідомив президент Торгово-промислової палати Румунії (The Chamber of Commerce and Industry of Romania, CCIR) Міхай Дарабан (Mihai Daraban) агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Від самого початку агресії CCIR підтримав релокацію українських компаній. Залежно від секторів діяльності ми вважаємо, що переїзд буде своєчасним рішенням для українського бізнесу, оскільки в румунській економіці є сектори, які можуть прийняти нові компанії”, – повідомив він.
Серед понад 300 українських компаній, які розпочали роботу в Румунії 2023 року, значна частина представляє IT-сектор (121 компанія), на другому місці за популярністю – сервісні послуги (47), на третьому – будівельні роботи житлових і нежитлових будівель (33). Є також компанії, що здійснюють торгівлю, автомобільні перевезення товарів, а також консалтинг у сфері бізнесу та управління.
Загалом, за даними Державної митної служби України, співпраця наших країн зросла більш ніж удвічі з 2022 року. Імпорт із Румунії в Україну зріс за підсумками 2023 року до $1,6 млрд (із $0,8 млрд 2021 року та $1,5 млрд 2022 року), у товарному вираженні – до 1,1 млн тонн (0,5 млн тонн 2021-го та 1,1 млн тонн за 2022-й). Експорт з України до Румунії за підсумками 2023 року становить $3,8 млрд ($1,5 млрд 2021-го і $3,9 млрд 2022 року), 11,7 млн тонн (3,4 млн тонн 2021-го та 11 млн тонн 2022-го).
За словами Дарабана, румунські компанії зацікавлені в розвитку в Україні таких галузей, як зелена енергетика, інформаційні технології, оборонна промисловість і транспорт, промисловість будівельних матеріалів, технології з доданою вартістю та аеронавтика.
Минулого року між ТПП України та ТПП Румунії було підписано меморандум, яким, зокрема, було передбачено створення та спільне управління платформою використання економічних можливостей, пов’язаних із майбутнім відновленням України. Однак, як повідомили в CCIR, платформа все ще перебуває у стадії розробки.
“Наразі ми не маємо необхідної інформації щодо конкретних проєктів реконструкції та їхньої пріоритетності, оскільки це прерогатива української влади. Прагматично оцінюючи складну ситуацію в Україні, Торгово-промислова палата Румунії підтримує постійний діалог з румунськими компаніями, які висловили зацікавленість бути частиною процесу відновлення України. Завдяки співпраці з ТППУ ми зможемо об’єднати ці компанії з українськими колегами, коли це дозволить ситуація”, – повідомив Дарабан.
Він підтвердив, що поточна ситуація загострила проблеми, з якими стикаються румунські компанії на українському ринку.
“Важливо більше працювати над прозорістю динаміки економічного середовища в Україні, надаючи міжнародній бізнес-спільноті детальнішу інформацію про митне та податкове законодавство, нормативну та загальну правову базу України. Крім того, більший акцент на нормальній конкурентоспроможності, передбачуваності та інструментах захисту іноземних інвестицій в Україні зможе підвищити інтерес румунського бізнесу до українського ринку”, – прокоментував він.
Торгово-промислова Палата Румунії (www.ccir.ro), створена 1868 року, охоплює мережу 42 територіальних торгово-промислових палат, зокрема двосторонні торговельні палати та професійні асоціації; працює в напрямі створення стабільного ділового клімату, сприятливого для розвитку приватного сектору та для консолідації стійкого, відкритого ринку.
У Румунії фермери блокують рух вантажівок в Україну в пункт пропуску “Сірет”, причина і тривалість блокування невідомі, повідомляє Державна прикордонна служба України.
“Рух вантажівок через румунський пункт пропуску “Сірет”, що навпроти українського “Порубне”, заблоковано! На території Румунії фермери блокують рух вантажівок через пункт пропуску “Сірет”. Причини та орієнтовна тривалість блокування невідомі. Ускладнення руху може бути в обох напрямках”, – ідеться в повідомленні, опублікованому в телеграм-каналі в суботу.
У Держприкордонслужбі зазначають, що наразі не зафіксовано значної черги з вантажівок у напрямку України. На виїзд в Е-черзі зареєстровано 825 автомобілів.
Водночас легкові автомобілі, пасажирські автобуси та пішоходів пропускають у звичайному режимі.
Угоду про розвиток електронних комунікацій, коридорів 5G і співробітництво у сфері цифровізації між Україною та Румунією підписали віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров і міністр досліджень, інновацій та оцифрування Богдан-Груя Іван.
“Це дасть змогу обмінюватися досвідом між українськими та румунськими фахівцями, а також впроваджувати спільні проєкти для розвитку телеком-інфраструктури, цифровізації та кіберзахисту”, – йдеться в повідомленні Міністерства цифрової трансформації (Мінцифри) України в четвер.
Згідно з пресрелізом, сторони домовилися про спільну розбудову 5G-коридорів між Україною та Румунією, хмарної інфраструктури для державних електронних сервісів, відновлення й модернізацію цифрової інфраструктури, яка постраждала внаслідок російської агресії, підвищення стійкості та захищеності інформаційно-комунікаційних технологій, а також про посилення кіберзахисту національних мереж і цифрової інфраструктури.
У Мінцифрі зазначили, що угода дасть змогу Україні брати участь у програмах фінансової підтримки Європейського Союзу.
