Землетрус магнітудою 5,3 стався в Румунії о 17:40 за Києвом, підземні поштовхи відчувалися також у місті Одеса. Як повідомляють на сайті Європейсько-середземноморського сейсмологічного центру, епіцентр знаходився в Зоні Вранча в Карпатах на глибині 137 км.
Мер Одеси Геннадій Труханов повідомив про відсутність жертв і руйнувань у місті.
«У Румунії стався землетрус магнітудою 5,3 бала. Його відчули в Болгарії, Молдові та Україні, зокрема, в Одесі. Інформація про пошкодження або постраждалих у місті не надходила», – написав Труханов у Телеграм.
У місцевих пабліках користувачі повідомляють, що поштовхи відчувалися також у Миколаєві, Запоріжжі, Харкові, Хмельницькому, Черкасах, Білій Церкві Київської області.
KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, КМЗ, Полтавська обл.) виконав черговий експортний контракт на комплексне постачання обладнання для будівництва елеваторного комплексу в Румунії, повідомляють на сайті заводу.
«Своєчасно виготовили та відправили замовнику силоси, транспортне та самопливне обладнання», – зазначається в повідомленні.
У складі поставленого обладнання – два конусні силоси діаметром 5,5 м на вісім ярусів, місткістю 210 тонн зерна пшениці кожний, дві норії потужністю по 50 т/год, норійна башта, два ланцюгових конвеєра потужністю по 50 т/год, транспортерна галерея і комплект самопливного обладнання.
Пресслужба зазначає, що на об’єкті активно ведуться монтажні роботи і вже цього сезону силоси приймуть перше зерно, що зберігатиметься там перед відправленням на переробку.
«Особливість фермерів Румунії – бажання максимально уникати земляних робіт, тому приймання сільгосппродукції на їхніх елеваторних комплексах виконується за допомогою надземної завальної ями та норій без заглиблення. Зокрема, на прохання замовника, всі металоконструкції (норійна башта, галерея, опори) були також спроєктовані та виготовлені KMZ Industries», – цитується в повідомленні керівник експортного напрямку KMZ Industries Олександр Ткаченко.
За його словами, логістика відвантаження елеваторного обладнання з України до Румунії налагоджена, загалом з нею проблем не виникає.
«На терміни доставки поки що може впливати брак водіїв вантажівок, які мають право перетинати кордон, і черги на прикордонних переходах, через що перевезення займає більше тижня. Тому і румунські замовники, і українські виробники враховують ці фактори, щоб уникнути ризику збільшення термінів будівництва», – додав Ткаченко.
Як повідомлялося, вперше комплексне постачання комплексу елеваторного обладнання для фермерського господарства в Румунії KMZ Industries виконав 2020 року, в рамках укладеного контракту після перемоги в тендері.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу. Компанія, за її даними, реалізувала понад 5000 об’єктів. У 2012 році компанія придбала активи Brice-Baker (Велика Британія), одного з провідних постачальників елеваторного обладнання в Європі, а у квітні 2021 року оголосила про об’єднання з елеваторним напрямком ТОВ «Варіант Агро Буд».
За даними проєкту Clarity Project, у 2023 році КМЗ скоротив чистий прибуток у 3,9 раза до 2022 року, до 15,8 млн грн за падіння виручки на 20% до 650,2 млн грн.
Перший квартал поточного року завод завершив із чистим прибутком 35,4 млн грн – у 3,9 раза більше, ніж за січень-березень 2023 року, а виручка зросла на 3,3% – до 71,7 млн грн.
Туреччина, Румунія і Болгарія в понеділок почали спільну операцію з пошуку мін у Чорному морі з метою підвищення безпеки судноплавства, особливо під час експорту українського зерна, повідомляє Bloomberg.
Видання звернуло увагу на те, що очолювана Стамбулом ініціатива є першою великою спільною акцією країн Чорного моря з моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року і зосереджена на знешкодженні мін, що дрейфують у певних районах Чорного моря внаслідок війни.
“Росія та Україна є ключовими виробниками зерна, і війна поставила під загрозу безпечний прохід вантажів. Київ запустив власний чорноморський експортний маршрут торік після провалу угоди про безпечний коридор, підтриманої Росією, Туреччиною та Організацією Об’єднаних Націй. Це успішно збільшило експорт і допомогло економіці зростати швидше за прогнози, але маршрут залишається ризикованим”, – пише Bloomberg.
Серед великих морських втрат видання назвало ракетний удар РФ поблизу ключового українського порту Одеса по торговому судну, коли було вбито капітана та інших членів команди, а також постраждале в листопаді від вибуху під час відплиття з українського порту в Чорному морі судно, найняте Cargill Inc.
Україна в березні заявила, що експорт з її чорноморських портів майже повернувся до довоєнних обсягів після неодноразових нападів і збоїв після повномасштабного вторгнення Росії. Проте порти навколо Одеси часто стикаються з ударами з боку Росії, які продовжують переривати діяльність, нагадав Bloomberg.
Eurohold Bulgaria AD (Eurohold) і Euroins Insurance Group AD (EIG) офіційно подали позов про арбітраж проти уряду Румунії до Міжнародного центру з вирішення інвестиційних суперечок (ICSID) у Вашингтоні, округ Колумбія, на більш ніж EUR500 млн, повідомляється на сайті EIG.
Як наголошується в повідомленні, арбітражний розгляд розпочато через недотримання румунською державою своїх зобов’язань за двостороннім інвестиційним договором між Болгарією і Румунією, включно зі своїм зобов’язанням забезпечити справедливий і рівноправний режим для компаній. EIG була одним з найбільших інвесторів на страховому ринку Румунії, інвестувавши близько EUR280 млн.
Eurohold і EIG домагаються відшкодування збитків за дії румунської влади, які завдали шкоди бізнесу EIG у Румунії та повністю зруйнували його у випадку з Euroins Румунія, наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, 17 березня 2023 року румунський фінансовий орган ASF відкликав ліцензію Euroins Румунія, що призвело до банкрутства страховика в червні 2023 року.
25 жовтня 2023 р. Eurohold і EIG надіслали уряду Румунії повідомлення про спір, у якому просили про мирне його врегулювання у справі Euroins Румунія, однак уряд Румунії не використав цей варіант.
Eurohold і EIG консультують в арбітражних розглядах провідна транснаціональна юридична фірма Pinsent Masons, а також Джінгов, Гугінський, Кютчуков і Величков (ДГКВ), одна з найбільших і найвідоміших юридичних фірм у Болгарії.
Euroins Insurance Group (EIG) – одна з найбільших незалежних страхових груп, що діють у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, в Україні представлена СК “Євроінс Україна”.
З 31 березня Болгарія і Румунія стануть членами Шенгенської зони: правила Шенгену застосовуватимуться в обох країнах-членах, зокрема щодо видачі шенгенських віз, а контроль на внутрішніх повітряних і морських кордонах буде скасовано.
Про це в суботу повідомляє прес-служба Європейської комісії.
“Комісія рішуче вітає це досягнення, яке послідувало за історичним рішенням Ради від грудня 2023 року. Вступ до Шенгенської зони цих двох держав-членів зробить спільну зону привабливішою за рахунок значного розширення найбільшої у світі спільної території без внутрішнього прикордонного контролю”, – йдеться у пресрелізі.
Коментуючи цю подію, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила: “Завтра знаменує важливий день: Болгарія і Румунія приєднуються до Шенгенської сім’ї. Я вітаю скасування внутрішніх повітряних і морських прикордонних перевірок. Це великий успіх для обох країн. І історичний момент для Шенгенської зони – найбільшої зони вільного пересування у світі. Разом ми будуємо сильнішу і єдину Європу для всіх наших громадян”.
Румунія підписала договір із консорціумом концесіонерів Avant Airports і “Автомагістраль-Південь” на будівництво нового аеропорту поруч із Бухарестом, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у прес-службі компанії.
Новий аеропорт може виникнути на місці виведеного з експлуатації військового аеродрому в місті Алексене за 66 км від Бухареста і стати альтернативою аеропорту в Отопені. Він зможе працювати з усіма категоріями вантажу, приймати широкофюзеляжні, далекомагістральні літаки типу Boeing 777 або Airbus A330, створить умови для залучення лоукостерів, спеціалізуватиметься на технічному обслуговуванні літаків.
“Ми бачимо аеропорт “Алексене” як найсучасніший авіаційний хаб і драйвер економічного зростання як для регіону Яломіца, так і загалом для Румунії. В Україні наша компанія брала участь у реконструкції аеропортів Миколаєва, Херсона, Одеси. У Румунії ми завершуємо реконструкцію злітно-посадкової смуги аеропорту “Сату-Маре”, тепер у нас є можливість взяти участь, напевно, у наймасштабнішому й найамбітнішому інфраструктурному проєкті Румунії. Наша перемога в тендері – свідчення довіри до компанії з боку румунських партнерів. Якщо вдасться залучити інвестиції та реалізувати проєкт, це допоможе нам відкрити ринок ЄС”, – повідомив генеральний директор “Автомагістраль-Південь” Микола Тимофєєв.
Концепція майбутнього аеропорту передбачатиме пасажирський термінал площею 30 тис. кв. м, здатний обслуговувати 6,5 млн пасажирів щорічно, а також вантажний термінал 20 тис. кв. м для обробки понад 10 тис. тонн вантажів на рік. Об’єкти проєкту також охоплюють майданчик для ремонту та обслуговування літаків площею 30 тис. кв. м, авіаційну академію, заправні пункти, митницю і фотоелектричний парк, покликаний забезпечити енергетичну незалежність аеропорту.
Девелопер проєкту, Avant Airports, зазначають, що для розроблення проєкту залучила команду найкращих експертів із цивільної авіації з понад 15 країн світу. “Автомагістраль-Південь” відповідатиме за виконання робіт.
Співзасновник Avant Airports Мірча Тудор під час підписання концесійного договору з місцевою громадою, регіоном Яломіца, зазначив, що компанія планує побудувати перший у світі пасивний аеропорт і сертифікувати його за BREEAM.
Аеропорт “Алексене” стане першим у Румунії приватним аеропортом. Пройдено лише перший етап, укладено концесійний договір із місцевою громадою. Тепер девелопер може починати процес залучення інвестицій, який оцінюють у EUR400 млн. Термін реалізації проєкту становитиме чотири роки.
ТОВ “Автомагістраль-Південь” на ринку з 2004 року. Проектує і будує швидкісні магістралі, мости, розв’язки, аеродромні комплекси, гідротехнічні споруди. Власником компанії в інформації Opendatabot вказано Олександра Бойка. Згідно з фінрезультатами за 2023 рік, чистий прибуток компанії становив 624,9 млн грн, дохід – 8,215 млрд грн.
