Укази “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року “Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій”)” опубліковано на сайті президента України.
Цими рішеннями вводяться санкції щодо 2507 фізичних та 1374 юридичних осіб, більшість з яких – громадяни Росії та російські юридичні особи.
Указом №726\2022 запроваджуються санкції проти політиків, громадських діячів, військовослужбовців, серед яких – дочка Путіна Катерина Тихонова. Цим же указом запроваджуються санкції проти російських юрособ.
Указом № 727\2022 запроваджуються санкції проти олігархів, у тому числі проти Романа Абрамовича.
У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про затвердження рішення Ради нацбезпеки та оборони України від 5 серпня щодо запровадження санкцій проти Росії.
Відповідний документ 7640 від 6 серпня 2022 року оприлюднено на сайті Ради. Згідно з карткою проекту, на даний момент документ направлено на розгляд профільного комітету.
Документ передбачає затвердження рішення РНБО від 5 серпня, яке містить перелік економічних обмежень, які запроваджуються проти РФ (держави-агресора) на 10 років.
До зазначеного переліку входять:
1) заборона на виведення капіталу за межі України на користь РФ, фізичних та юридичних осіб, створених та функціонуючих за законами РФ, а також юридичних осіб, частина акцій яких належить РФ, російським компаніям чи громадянам РФ
2) зупинення спеціальних дозволів на користування українськими надрами особам, пов’язаним з РФ,
3) заборона на участь у приватизації, оренді українського держмайна особам, пов’язаним із державою-агресором.
4) заборона здійснення громадських закупівель товарів, вироблених РФ, і навіть товарів, робіт і послуг в осіб, що з РФ (крім товарів, робіт і послуг необхідні обслуговування російських товарів придбаних до запровадження санкций);
5) заборона на захід в українські територіальні води та порти для невійськових кораблів під російськими прапорами або належать компанія, пов’язаними з РФ, заборона на здійснення польотів в Україну з РФ літаками, пов’язаними з російськими компаніями або зареєстрованими в реєстрах РФ;
6) заборона купівлю цінних паперів, емітентами яких є особи, пов’язані з державою-агресором;
7) заборона видачу дозволів, ліцензій Нацбанку здійснення інвестицій у РФ; припинення видачі готівки за картками, виданими компаніями, які пов’язані з державою-агресором.
9) заборона на передачу технологій, прав на об’єкти інтелектуальної власності особам, пов’язаним із РФ;
10) заборона на придбання у власність земельних ділянок особам, пов’язаним із державою-агресором.
При цьому зазначені обмеження не поширюються на громадян РФ, які проживають на території України на законних підставах та компанії, створені та функціонують за українським законодавством громадянами РФ, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згадані обмеження проти РФ було запропоновано Раді нацбезпеки та оборони України Кабінетом міністрів у березні поточного року.
Таким чином РНБО підтримала розпорядження Кабміну від 22 березня 2022 р № 245-р “Про внесення пропозицій щодо застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації”.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц у статті, написаній для газети Frankfurter Allgemeine, заявив, що Європа спочатку знала, що санкції проти Росії зберігатимуться тривалий час.
“Нам із самого початку було зрозуміло, що санкції доведеться зберігати тривалий час”, – написав політик.
Він повторив свою заяву, зроблену в травні в інтерв’ю телеканалу ZDF про те, що Захід не піде на скасування санкцій у разі мирного врегулювання українського конфлікту на “умовах, нав’язаних Росією”.
Водночас він визнав, що більшість німців страждає від наслідків обмежень, зокрема від високої вартості бензину та продуктів харчування.
“Цей шлях нелегкий навіть для такої сильної, процвітаючої країни, як наша”, – додав Шольц.
У статті йдеться, що “світова економіка стикається з викликом, якого не було протягом десятиліть”, і жодна країна у світі не може самотужки протистояти такому розвитку подій”.
З огляду на це Шольц закликав до єдності країн ЄС у політиці щодо Росії, наголосивши, що ЄС її вже продемонстрував.
“Але ми не маємо зупинятися на досягнутому”, – пояснив він, додавши, що ЄС має дійти згоди в інших сферах.
“Для мене це означає: більше жодних егоїстичних блокад європейських рішень окремими державами-членами. Більше жодних національних одиночних зусиль, які завдають шкоди Європі загалом”, – наголосив він.
За його словами, “ми просто більше не можемо дозволити собі національне вето, наприклад у зовнішній політиці, якщо ми хочемо продовжувати бути почутими у світі великих держав, що конкурують”.
Як повідомлялося, Рада ЄС із закордонних справ відбудеться у понеділок у Брюсселі. Вона планує роботу у зв’язку з українською ситуацією за трьома напрямами: підтримка України, санкції проти РФ, інформування міжнародної спільноти про наслідки конфлікту, повідомило джерело в ЄС.
“Щодо першої частини ми вважаємо, що відбудеться обговорення додаткової військової підтримки України”, – сказав журналістам на умовах анонімності високопосадовець Євросоюзу, знайомлячи їх у п’ятницю з порядком денним міністерської зустрічі.
“Буде дискусія щодо санкцій (щодо РФ – ІФ-У). Ми готуємо низку заходів”, – продовжив співрозмовник ЗМІ. Він підтвердив, що під час дискусії члени ради обговорюватимуть пропозицію щодо заборони російського експорту золота.
Водночас чиновник зазначив, що “ми не очікуємо у понеділок жодного рішення щодо санкцій”.
Щодо військової допомоги Києву, у Брюсселі очікують від Ради ЄС “політичного рішення” держав-членів стосовно п’ятого траншу відповідно до вказівок Європейської ради.
МЗС Канади повідомило про впровадження нових санкцій щодо Росії у зв’язку зі збройною агресією в Україні.
“14 липня 2022 року Канада внесла додаткові поправки до правил про спеціальні економічні заходи (Росія), щоб заборонити надання двох виробничих послуг російській нафтогазовій, хімічній та обробній промисловості”, – йдеться в документі, опублікованому на сайті міністерства.
Зазначається, що до списку санкцій додано вісім нових галузей з цих секторів.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв, що країни ЄС запровадять проти Росії нові санкції.
“Найближчими днями ми вживемо нових заходів”, – сказав він у неділю в Берліні.
За його словами, президент Росії та ті, хто його підтримують, “відчують наслідки” цих санкцій.
НАК “Нафтогаз України” тільки частково підтримує відкрите звернення аналітичного центру Center for liberal modernity до федерального уряду і демократичних партій Німеччини, оскільки вважає неприпустимим заклик про пошук компромісу в частині зняття санкцій США.
“З огляду на високу ймовірність виникнення нових загроз, Нафтогаз звертається до органів державної влади, громадських діячів та експертної спільноти, щоб негайно виступити з публічною ініціативою і закликати стратегічних партнерів, а також усі зацікавлені сторони, не допустити зняття санкцій США з проекту Nord Stream-2”, – йдеться в прес-релізі НАК.
За словами глави “Нафтогазу” Юрія Вітренка, ризики відмови від санкцій з боку нової адміністрації США були очевидні, тому він висловив здивування, що попереднє керівництво компанії своєчасно не виступило із заявою про неприпустимість положення про зняття санкцій у зверненні.
“Очікувано, що нова адміністрація США шукатиме певні компроміси з Німеччиною, оскільки Німеччина є важливим партнером по НАТО. Зі свого боку Німеччина, принаймні, до виборів восени, намагатиметься якомога швидше завершити будівництво Nord Stream-2 і буде тиснути на США. Оскільки цей ризик був очевидним, я очікував, що мої попередники гратимуть на випередження”, – зазначив він.
Згідно з оприлюдненим Center for liberal modernity зверненням, вони закликають оголосити негайний мораторій на будівництво газопроводу, оскільки він підриває європейську єдність і трансатлантичні відносини, суперечить новим цілям Європи і Німеччині в сфері клімату, загрожує безпеці України, а також суперечить меті спільної зовнішньої енергетичної політики ЄС.
Водночас аналітичний центр запропонував після оголошення мораторію також призупинити і дію американських санкцій щодо проекту.
Раніше президент США Джо Байден повідомив, що будівництво газопроводу “Північний потік 2” продовжиться незважаючи на вже чинні американські санкції, “тому що його і так майже повністю завершено”.
Нинішня адміністрація США неодноразово заявляла, що виступає проти проекту “Північний потік 2” і намагатиметься зашкодити завершенню будівництва.
Республіканці ж критикують Байдена за надто м’яку, на їх думку, санкційну політику щодо газопроводу. Зокрема, багато конгресменів-республіканців раніше в травні висловлювали невдоволення рішенням Байдена поки не вводити санкції проти компанії-оператора газопроводу – Nord Stream 2 AG.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що країна до кінця боротиметься з будівництвом “Північного потоку 2”.
“Нафтогаз” у травні провів кадрові перестановки в своїй команді, заявивши про посилення управлінської команди для досягнення якісних змін у взаємодії зі стейкхолдерами, проведення справжніх і складних реформ, а також пошуку нових інструментів протидії проекту “Північний потік-2”.
