Уряд Японії розглядає можливість запровадження нового пакету санкцій проти Росії, який може передбачати обмеження щодо суден так званого «тіньового флоту», а також подальше посилення експортного контролю.
Про це 2 жовтня повідомила японська газета Yomiuri Shimbun з посиланням на кількох представників уряду країни.
За даними видання, Токіо розглядає можливість приєднатися до подальшого посилення санкційного тиску на Росію на тлі нових обмежень, що вводяться європейськими країнами.
Одним із основних напрямків нового пакету можуть стати судна російського «тіньового флоту», які використовуються для транспортування нафти та нафтопродуктів в обхід західних санкційних обмежень.
Японський уряд також розглядає розширення переліку товарів, експорт яких до Росії заборонений або обмежений, а також подальше посилення механізмів експортного контролю.
Остаточний склад нового пакету та дата його введення поки що офіційно не оголошені.
Станом на 2 жовтня в офіційному переліку чинних санкційних заходів Міністерства фінансів Японії новий пакет ще не опубліковано. Відповідного рішення також поки що немає серед повідомлень Міністерства закордонних справ країни.
Останній великий пакет додаткових японських санкцій у зв’язку з війною в Україні було оголошено 12 вересня 2025 року.
Тоді Японія запровадила заморожування активів щодо 47 російських організацій та дев’яти фізичних осіб. Обмеження також були введені проти п’яти фізичних осіб та однієї організації, яких японська влада пов’язує з анексією Криму, дестабілізацією сходу України та російською окупацією українських територій.
Крім того, під обмеження потрапили три організації з третіх країн.
Пакет передбачав не лише заморожування активів, а й розширення експортних обмежень. Японія заборонила постачання певним російським організаціям та компаніям із третіх країн, які, за оцінкою японської влади, пов’язані з російським військово-промисловим комплексом або допомагають обходити обмеження.
Таким чином, у разі ухвалення нового пакету це стане першим істотним розширенням японських санкцій проти Росії за понад рік.
Особлива увага до «тіньового флоту» означатиме подальше зближення японського режиму санкцій із підходом ЄС, Великої Британії та інших країн G7, які в останні роки активно вводять обмеження проти суден, задіяних у перевезеннях російських енергоносіїв.
При цьому Японія зберігає особливе становище в питанні російських енергоресурсів. Країна продовжує імпортувати СПГ з проєкту «Сахалін-2», розглядаючи ці поставки як важливий елемент власної енергетичної безпеки.
Офіційний перелік чинних санкцій Японії опубліковано Міністерством фінансів країни. Нові обмеження набудуть чинності після ухвалення відповідного рішення урядом та опублікування документів, передбачених японським законодавством.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив народному депутату, п’ятому президенту України Петру Порошенку у задоволенні позову про скасування санкцій, запроваджених рішенням Ради національної безпеки та оборони.
Таке рішення оголосила колегія суддів у п’ятницю.
Як повідомлялося, 13 лютого 2025 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про рішення РНБО від 12 лютого «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Згідно з додатком до документа, санкції введено щодо п’яти фізичних осіб: Порошенка, Ігоря
Коломойського, екс-власника банку «Фінанси і Кредит» Костянтина Жеваго, колишнього співвласника ПриватБанку Геннадія Боголюбова та екс-депутата Віктора Медведчука.
Порошенко оскаржив санкції у Верховному суді. 17 квітня суд розпочав розгляд позовної заяви в присутності народних депутатів України, а також дипломатів із місії Європейського Союзу, представників посольств Німеччини, Польщі, Австрії, Швеції, Литви та Данії. Представники Порошенка наголошують, що санкції накладені незаконно щодо громадянина України, який перебуває в країні, тоді як «терористом» його вважає лише Росія. Отже, жодних підстав для санкцій відповідно до закону немає.
19 травня стало відомо, що ЄСПЛ прийняв до розгляду справу Порошенка. Як повідомив захисник політика Ілля Новіков, адвокати подали ще дві скарги: першу – щодо оскарження санкцій, а другу – щодо порушення розумних строків розгляду справи.
Президент України Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони України щодо синхронізації санкцій із рішеннями Європейського Союзу, повідомляє пресслужба глави держави.
“Синхронізація санкцій Євросоюзу в рамках 20-го пакету охоплює 120 осіб та організацій і вводить економічні санкції, спрямовані на ключові сектори російської економіки. Частина з них вже перебуває під санкціями України. Сьогоднішнє рішення стосується ще 16 громадян Росії та 31 компанії з Росії, Білорусі, ОАЕ, Киргизстану, Казахстану, Узбекистану та тимчасово окупованої території України», – йдеться в повідомленні.
Так, серед фізичних осіб – керівники російських стратегічних підприємств, бюджетних установ, підрозділів російської армії та суб’єкти, які служать Росії на наших тимчасово окупованих територіях.
Також до списку увійшли підприємства російського ВПК, виробники РЕБ, програмного забезпечення та компонентів для дронів, компанії з видобутку нафти, газу та золота. Зокрема, обмеження застосовано до російського виробника аерокосмічної продукції та компонентів для дронів ТОВ
«Атлант Аеро», а також до російського виробника систем зв’язку та компонентів для БПЛА і ракет ТОВ «Ірз-зв’язок».
Введено санкції щодо компаній з ОАЕ, які продають верстати та обладнання для лабораторій, хімічну продукцію та запасні частини для комерційних літаків, а також щодо експортера нафти в Білорусі.
Україна застосувала обмежувальні заходи і до трьох росіян: прокурорки Людмили Баландіної, причетної до системних репресій та порушень прав людини проти осіб, які підтримували Україну або критикували російську владу; судді Дмитру Гордєєву, також причетному до репресій, який виносив політично мотивовані рішення проти опозиціонерів та правозахисників; російській редакторці та пропагандистці Марії Сіттель, яка системно поширювала дезінформацію.
Також санкційні обмеження застосовано до 19 громадян Ірану, 7 громадян Судану та 11 іранських компаній, які працюють у рамках іранських програм з виробництва балістичних ракет і дронів.
«Ми продовжуємо синхронізувати санкційні режими з ЄС та партнерами. Очікуємо подальшого посилення тиску на Росію та всіх, хто допомагає їй підтримувати агресію. Вже завершуємо спільну роботу над проектами наступних санкційних рішень ЄС та держав-партнерів, зокрема 21-го пакету санкцій», – зазначив радник – уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Як повідомляє Fixygen, управління з питань санкцій Міністерства фінансів Великої Британії розширило перелік компаній із Грузії, що підпадають під санкції, в рамках санкцій, введених проти Росії, додавши до нього три криптокомпанії, повідомило уряд Великої Британії.
«Нові заходи також спрямовані проти 18 компаній та приватних осіб, пов’язаних з A7. Група використовує киргизький банк, підозрюваний у сприянні платежам для мережі, а також велику глобальну криптовалютну біржу, яка, на нашу думку, переказала до скарбниці Кремля понад 1,5 мільярда доларів. Ми також переслідуємо три грузинські компанії, які керують біржами, орієнтованими на Росію, щоб обійти санкції», – йдеться в повідомленні на сайті уряду Великої Британії.
Згідно з документом, санкції введені щодо зареєстрованих у Грузії компаній, що надають послуги криптогаманців та обміну криптовалют: Arvix LLC, Rapira Group LLC та Aifory LLC.
Раніше повідомлялося, що у вівторок влада Великої Британії додала до санкційного списку 18 приватних осіб та компаній, які Росія, нібито, використовує для обходу санкцій, введених Лондоном раніше.
У комюніке, опублікованому Мінфіном Великої Британії, зазначається, що «об’єктом пильної уваги стають криптовалютні та незаконні фінансові мережі, які Росія використовує для обходу британських санкцій».
«Нові санкції також стосуються мережі A7, яка активно використовує фінансові системи Киргизії для перенаправлення коштів в економіку Росії», – зазначається в документі.
Заходи щодо криптокомпаній стали другим випадком введення владою Великої Британії санкцій щодо грузинських юридичних осіб. Раніше повідомлялося, що 24 лютого уряд Великої Британії ввів санкції проти грузинських телекомпаній Imedi TV і PosTV у рамках пакету санкцій проти Росії.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти 95 фізичних та 70 юридичних осіб, більшість з яких – громадяни та резиденти Російської Федерації.
Відповідний указ президента України №8/2026 від 3 січня 2026 р. оприлюднено на сайті Офісу президента.
Відзначається, що особи та компанії, проти яких введено санкції, пов’язані з обслуговуванням державного оборонного замовлення Росії та діяльністю її оборонно-промислового комплексу. Серед них – підприємства та їх керівники, які виробляють і поставляють продукцію в сферах зв’язку, радіоелектронної боротьби та мікроелектроніки для російського ВПК і силових структур.
Санкції введені проти промислових підприємств хімічної, видобувної, металургійної галузі та паливно-енергетичного комплексу РФ.
“Введені обмеження повинні ускладнити обслуговування російського ВПК і обмежити його можливості у виробництві озброєння та військової техніки, що використовуються у війні проти України. Наша країна продовжить роботу з партнерами над синхронізацією українських санкцій у юрисдикціях країн-партнерів. Деякі з позицій будуть враховані в 20-му пакеті санкцій Євросоюзу, підготовка якого триває”, – наголошується в повідомленні.
Міністерство закордонних справ КНР оголосило про введення санкцій щодо 10 фізичних осіб і 20 оборонних компаній США у відповідь на чергові поставки американського озброєння Тайваню. Про це йдеться в заяві китайського зовнішньополітичного відомства, поширеній у п’ятницю і цитованій Reuters.
Під обмеження потрапила, зокрема, структура Boeing в Сент-Луїсі, а також ряд інших американських оборонних підрядників. Санкції передбачають заморожування будь-яких активів компаній і осіб на території Китаю та заборону для китайських юридичних і фізичних осіб на ведення з ними бізнесу. Крім того, керівникам, які потрапили до санкційного списку, закрито в’їзд до материкового Китаю, а також до Гонконгу і Макао.
Пекін пов’язав рішення із схваленим Вашингтоном великим пакетом поставок озброєнь Тайваню обсягом понад $10 млрд, що включає системи залпового вогню HIMARS, артилерію та інші види озброєнь для посилення оборони острова.
Китайська влада заявила, що розглядає американські поставки озброєнь як втручання у внутрішні справи КНР і підрив принципу «одного Китаю», пообіцявши і надалі вживати «рішучих заходів» у відповідь на озброєння Тайваню.
Аналітичний центр Experts Club раніше порівнював військові можливості Китаю і Тайваню, детальніше тут – https://www.youtube.com/shorts/kFdxOOC4_Ss
