Корупція в енергетичній сфері має системний і багаторічний характер, з 2022 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розслідують 5 резонансних справ в енергетиці, зазначають в антикорупційних органах.
У Телеграм-каналі у вівторок НАБУ і САП розмістили інфографіку кримінальних справ в енергетичній сфері, в якій, зокрема, відзначається справа «Енергоатома» зі збитками державі на 100 млн грн, яка зараз розглядається в суді, справа «Укренерго» зі збитками в 600 млн грн, яка також на стадії судового розгляду.
Крім того, зазначено завершення досудового розслідування справи «Харківобленерго» зі збитками державі на 12,6 млн грн, розгляд судом справи про хабарництво заступника міністра енергетики, зазначено також справу «Енергоатому» щодо відкатів з підрядників, за якою ще триває слідство.
«Не “Мідасом” єдиним: 5 резонансних справ НАБУ і САП в енергетиці з 2022 року», – йдеться в повідомленні антикорупційних органів.
«Злочинна організація, яку викрили під час операції »Мідас”, є лише частиною значно більшої проблеми. Корупція в енергетичній галузі України має системний і багаторічний характер. Справи НАБУ і САП у цій сфері охоплюють різні рівні: від прямого хабарництва в міністерстві до масштабних схем маніпулювання ринком і розкрадання ресурсів на державних підприємствах”, – зазначають у НАБУ і САП.
У повідомленні наголошується, що антикорупційні органи продовжують послідовно викривати ці злочини незалежно від політичного контексту або прізвищ фігурантів. “Справи доводиться до суду, а нові виклики отримують оперативну реакцію. Робота з очищення однієї з найбільш стратегічних і водночас найбільш корумпованих галузей буде продовжуватися і надалі”, – запевняють у НАБУ та САП.
Екс-міністр енергетики Герман Галущенко в злочинній організації, яка займалася масштабним відмиванням коштів, зокрема НАЕК «Енергоатом», і була викрита в рамках операції НАБУ/САП «Мідас», отримав псевдоніми “Сигізмунд” або «Професор», повідомив прокурор САП Сергій Савицький.
«Всі учасники злочинної організації усвідомлювали ризик викриття, тому з метою конспірації були встановлені псевдоніми для окремих осіб. Для міністра енергетики – »Сигізмунд« або в розмові з Миронюком і Басовим – “Професор”, для віце-прем’єра Чернишова – Че-Гевара», – сказав Савицький під час зачитування матеріалів «Мідас» у Вищому антикорупційному суді, який зараз обирає запобіжний захід одному з фігурантів справи Ігорю Миронюку
У розслідуванні НАБУ/САП він вказаний як екс-радник міністра енергетики.
Сам Миронюк назвав себе в суді адвокатом Галущенко.
Також прокурор САП зазначив, що Тимур Міндіч, якого учасники ПЗ називали її керівником, як і Михайла Цукермана, мав вплив на Галущенко та екс-міністра оборони Рустема Умерова.
Прокурор САП просить як запобіжний захід для Миронюка взяття під варту через ризик втечі за кордон.
Як повідомлялося, сьогодні вночі один з фігурантів справи член Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), покинув Україну. Джерела інтернет-порталу «Енергореформа» в уряді стверджують, що йому було погоджено відрядження до Варшави до кінця тижня. Чекаємо на відповідь на офіційний запит НКРЕКП.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка вдруге за тиждень зустрівся з експертами громадянського суспільства для обговорення збереження повної функціональності правоохоронної та антикорупційної систем.
Згідно з повідомленням Офісу віцепрем’єра, ключове питання порядку денного – обговорення поданого президентом України Володимиром Зеленським до Верховної Ради проєкту закону №13533 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
“Дякую вам за готовність до відкритого діалогу та співпраці. Завдяки, зокрема, вашій експертизі та попереднім консультаціям вдалося максимально швидко напрацювати проєкт законодавчих змін, спрямований відповісти на виклики та забезпечити інституційну незалежність антикорупційної системи”, – цитує Качку пресслужба.
Він наголосив, що така взаємодія державного сектору та громадянського суспільства вже стає системною, а також зазначив, що в планах подальша регулярна координація з представниками громадянського суспільства.
Зазначається, що під час зустрічі сторони обговорили також питання реалізації трансформацій, передбачених Дорожньою картою у сфері верховенства права – зокрема пов’язані з подальшим функціонуванням органів правопорядку.
Як повідомлялося, 24 липня президент Володимиром Зеленським вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо повноважень НАБУ і САП.
Керівник практики безпеки бізнесу в юридичній компанії Juscutum Олександр Горобець підтримав ухвалені поправки до КПК щодо НАБУ і САП.
“Замість політичних маніпуляцій – правова ясність. Законопроєкт №12414 уперше чітко встановлює межі повноважень і підвищує стандарти захисту прав людини«, – заявив він у переданому агентству »Інтерфакс-Україна” в середу коментарі.
На його думку, у межах розширення повноважень генерального прокурора закон повертає ситуацію в правове поле, оскільки розширення компетенції САП із 1 січня 2024 року, відповідно до закону №3509-IX, суперечило нормі Конституції, що повноваження генпрокурора не можуть бути передані іншому прокурору.
“Значним досягненням законопроєкту є ліквідація деструктивної практики проведення обшуків без судових ухвал. Проєкт чітко обмежує це право виключно випадками, коли існує нагальна потреба врятувати життя, здоров’я, статеву свободу, безпеку особи або зберегти докази цих злочинів. Такий підхід вартий найвищої похвали, адже він є прямим кроком до посилення гарантій захисту прав і свобод громадян України від необґрунтованого втручання у приватне життя”, – такої протилежної з АПУ думки дотримується керівник практики безпеки бізнесу Juscutum.
Від додав, що ухвалений закон також передбачає низку додаткових гарантій для учасників провадження, зокрема, клопотання про продовження досудового розслідування до 12 місяців тепер має погоджувати особисто генпрокурор, а його заступники не матимуть такого права.
Горобець вважає, що ухвалений закон залишає широкий спектр законних можливостей даному НАБУ для цивілізованої та продуктивної роботи, і нагадує, що розширення повноважень САП відбулося тільки з 1 січня 2024 року, а до того цей орган також ефективно працював.
Юрист також зауважив, що внесені зміни стосуються всіх правоохоронних органів і структур, а не лише антикорупційних, тому не варто говорити про вибіркове втручання.
“Законопроєкт №12414 є не загрозою, а важливим кроком на шляху до більш ефективної, конституційної та правозахисної системи правосуддя в Україні. Він покликаний усунути дисбаланси, посилити гарантії прав громадян і зробити роботу правоохоронних органів прозорішою та відповідальнішою”, – підсумував керівник практики безпеки бізнесу Juscutum.
Ухвалення закону з поправками до Кримінального процесуального кодексу (КПК) №4555-IX (у Раді йшов під №12414) значно послаблює незалежність антикорупційних органів, ставить під загрозу євроінтеграційні прагнення України, а також порушує принципи верховенства права та законності, зокрема, через порушення процедур, передбачених регламентом Верховної Ради, з такою публічною заявою виступила Асоціація правників України (АПУ) в середу.
Серед норм, які розкритикувала АПУ, скасування виключної підслідності НАБУ і САП щодо корупційних злочинів, позбавлення прокурорів САП повноважень на віднесення до компетенції НАБУ інших проваджень, прямо не передбачених КПК, і закріплення права генерального прокурора витребувати матеріали будь-якого провадження та можливість доручення аналізу таких матеріалів щодо дотримання вимог закону будь-якому іншому прокурору.
У заяві також наголошується на закріпленні виключної компетенції генпрокурора на повідомлення про підозру топпосадовцям і надання йому повноважень на закриття кримінального провадження щодо топпосадовців.
“Можливість призначення прокурора без проведення конкурсу – на підставі особистої заяви та за результатами спеціальної перевірки. Така норма нівелює стандарти добору, суперечить принципу незалежності прокуратури та створює ризики для легітимності кадрових рішень”, – прокоментували в АПУ ще одну з норм ухваленого закону.
На її думку, закріплення такої підстави для відсторонення слідчого/детектива як невиконання вказівок прокурора може використовуватися як інструмент впливу на процесуальну незалежність.
Асоціація також вказала на розширення приводів для проведення «невідкладного» обшуку без судового рішення за рахунок вилучення або збереження доказів, тоді як раніше це було можливим лише для забезпечення життя осіб, збереження майна або в разі переслідування осіб.
АПУ наголошує, що незалежність антикорупційних органів є ключовою вимогою міжнародних партнерів та умовою фінансової підтримки України. Її забезпечення було передбачено, зокрема, в рамках візової лібералізації з ЄС та програм з МВФ.
“Більше того, такий закон може створити перешкоди для приєднання України до ЄС, адже порушує принципи верховенства права, що є фундаментальною складовою євроінтеграційного процесу. З огляду на зазначене, Асоціація правників України закликає Верховну Раду ініціювати невідкладний перегляд положень закону, що підривають інституційну незалежність НАБУ та САП”, – йдеться в заяві.
Асоціація також закликає міжнародних партнерів продовжити моніторинг і сприяння дотриманню принципів незалежності антикорупційної системи України, а професійну правничу спільноту та громадськість – до напрацювання змін, які відповідатимуть міжнародним стандартам правової держави.
Розробник програмного забезпечення та хмарних сервісів компанія SAP (Німеччина) планує інвестувати EUR2 млн у локалізацію своїх продуктів в Україні у 2024 році, повідомило Мінцифри у Facebook.
“Від початку 2022 року компанія (SAP) підтримує Україну, надаючи послуги та ліцензії на програмне забезпечення безоплатно, – зараз вона вирішила продовжити це робити до кінця першого кварталу 2024 року”, – написав віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Facebook у п’ятницю.
За даними Мінцифри, надана Україні технологічна підтримка компанії за 2023-2024 роки оцінюється в EUR65 млн.
Федоров нагадав, що 2023 року Міноборони запровадило систему від SAP, яка допомагає управляти частиною ресурсів, зокрема, вона прискорила обробку заявок від бригад на постачання речей. На сьогодні продукти SAP в оборонному секторі використовують 44 країни, зокрема 28 із 31 країни-члена НАТО працюють у цій системі, уточнив віцепрем’єр.
За його словами, також продукти SAP допомагають у сфері медичних закупівель. “У цю сферу впровадили хмарне рішення, щоб швидко знаходити і залучати постачальників, які можуть доставити критично необхідні товари. Ще компанія допомогла налаштувати каталоги для пошуку та порівняння цін на конкретні медичні товари – це дало змогу закуповувати їх за нижчими цінами”, – вказав Федоров.
У Мінцифри також нагадали, що нещодавно SAP запустила рішення ERP для середнього бізнесу GROW with SAP, а приєднання до SAP Business Network спрощує вихід українських товарів на міжнародні ринки.
Раніше повідомлялося, що Міністерство оборони України впроваджує автоматизовану систему управління оборонними ресурсами на базі System Analysis Program Development (SAP), яка є однією з провідних систем у галузі логістики у світі.
