Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка вдруге за тиждень зустрівся з експертами громадянського суспільства для обговорення збереження повної функціональності правоохоронної та антикорупційної систем.
Згідно з повідомленням Офісу віцепрем’єра, ключове питання порядку денного – обговорення поданого президентом України Володимиром Зеленським до Верховної Ради проєкту закону №13533 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
“Дякую вам за готовність до відкритого діалогу та співпраці. Завдяки, зокрема, вашій експертизі та попереднім консультаціям вдалося максимально швидко напрацювати проєкт законодавчих змін, спрямований відповісти на виклики та забезпечити інституційну незалежність антикорупційної системи”, – цитує Качку пресслужба.
Він наголосив, що така взаємодія державного сектору та громадянського суспільства вже стає системною, а також зазначив, що в планах подальша регулярна координація з представниками громадянського суспільства.
Зазначається, що під час зустрічі сторони обговорили також питання реалізації трансформацій, передбачених Дорожньою картою у сфері верховенства права – зокрема пов’язані з подальшим функціонуванням органів правопорядку.
Як повідомлялося, 24 липня президент Володимиром Зеленським вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо повноважень НАБУ і САП.
Керівник практики безпеки бізнесу в юридичній компанії Juscutum Олександр Горобець підтримав ухвалені поправки до КПК щодо НАБУ і САП.
“Замість політичних маніпуляцій – правова ясність. Законопроєкт №12414 уперше чітко встановлює межі повноважень і підвищує стандарти захисту прав людини«, – заявив він у переданому агентству »Інтерфакс-Україна” в середу коментарі.
На його думку, у межах розширення повноважень генерального прокурора закон повертає ситуацію в правове поле, оскільки розширення компетенції САП із 1 січня 2024 року, відповідно до закону №3509-IX, суперечило нормі Конституції, що повноваження генпрокурора не можуть бути передані іншому прокурору.
“Значним досягненням законопроєкту є ліквідація деструктивної практики проведення обшуків без судових ухвал. Проєкт чітко обмежує це право виключно випадками, коли існує нагальна потреба врятувати життя, здоров’я, статеву свободу, безпеку особи або зберегти докази цих злочинів. Такий підхід вартий найвищої похвали, адже він є прямим кроком до посилення гарантій захисту прав і свобод громадян України від необґрунтованого втручання у приватне життя”, – такої протилежної з АПУ думки дотримується керівник практики безпеки бізнесу Juscutum.
Від додав, що ухвалений закон також передбачає низку додаткових гарантій для учасників провадження, зокрема, клопотання про продовження досудового розслідування до 12 місяців тепер має погоджувати особисто генпрокурор, а його заступники не матимуть такого права.
Горобець вважає, що ухвалений закон залишає широкий спектр законних можливостей даному НАБУ для цивілізованої та продуктивної роботи, і нагадує, що розширення повноважень САП відбулося тільки з 1 січня 2024 року, а до того цей орган також ефективно працював.
Юрист також зауважив, що внесені зміни стосуються всіх правоохоронних органів і структур, а не лише антикорупційних, тому не варто говорити про вибіркове втручання.
“Законопроєкт №12414 є не загрозою, а важливим кроком на шляху до більш ефективної, конституційної та правозахисної системи правосуддя в Україні. Він покликаний усунути дисбаланси, посилити гарантії прав громадян і зробити роботу правоохоронних органів прозорішою та відповідальнішою”, – підсумував керівник практики безпеки бізнесу Juscutum.
Ухвалення закону з поправками до Кримінального процесуального кодексу (КПК) №4555-IX (у Раді йшов під №12414) значно послаблює незалежність антикорупційних органів, ставить під загрозу євроінтеграційні прагнення України, а також порушує принципи верховенства права та законності, зокрема, через порушення процедур, передбачених регламентом Верховної Ради, з такою публічною заявою виступила Асоціація правників України (АПУ) в середу.
Серед норм, які розкритикувала АПУ, скасування виключної підслідності НАБУ і САП щодо корупційних злочинів, позбавлення прокурорів САП повноважень на віднесення до компетенції НАБУ інших проваджень, прямо не передбачених КПК, і закріплення права генерального прокурора витребувати матеріали будь-якого провадження та можливість доручення аналізу таких матеріалів щодо дотримання вимог закону будь-якому іншому прокурору.
У заяві також наголошується на закріпленні виключної компетенції генпрокурора на повідомлення про підозру топпосадовцям і надання йому повноважень на закриття кримінального провадження щодо топпосадовців.
“Можливість призначення прокурора без проведення конкурсу – на підставі особистої заяви та за результатами спеціальної перевірки. Така норма нівелює стандарти добору, суперечить принципу незалежності прокуратури та створює ризики для легітимності кадрових рішень”, – прокоментували в АПУ ще одну з норм ухваленого закону.
На її думку, закріплення такої підстави для відсторонення слідчого/детектива як невиконання вказівок прокурора може використовуватися як інструмент впливу на процесуальну незалежність.
Асоціація також вказала на розширення приводів для проведення «невідкладного» обшуку без судового рішення за рахунок вилучення або збереження доказів, тоді як раніше це було можливим лише для забезпечення життя осіб, збереження майна або в разі переслідування осіб.
АПУ наголошує, що незалежність антикорупційних органів є ключовою вимогою міжнародних партнерів та умовою фінансової підтримки України. Її забезпечення було передбачено, зокрема, в рамках візової лібералізації з ЄС та програм з МВФ.
“Більше того, такий закон може створити перешкоди для приєднання України до ЄС, адже порушує принципи верховенства права, що є фундаментальною складовою євроінтеграційного процесу. З огляду на зазначене, Асоціація правників України закликає Верховну Раду ініціювати невідкладний перегляд положень закону, що підривають інституційну незалежність НАБУ та САП”, – йдеться в заяві.
Асоціація також закликає міжнародних партнерів продовжити моніторинг і сприяння дотриманню принципів незалежності антикорупційної системи України, а професійну правничу спільноту та громадськість – до напрацювання змін, які відповідатимуть міжнародним стандартам правової держави.
Розробник програмного забезпечення та хмарних сервісів компанія SAP (Німеччина) планує інвестувати EUR2 млн у локалізацію своїх продуктів в Україні у 2024 році, повідомило Мінцифри у Facebook.
“Від початку 2022 року компанія (SAP) підтримує Україну, надаючи послуги та ліцензії на програмне забезпечення безоплатно, – зараз вона вирішила продовжити це робити до кінця першого кварталу 2024 року”, – написав віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Facebook у п’ятницю.
За даними Мінцифри, надана Україні технологічна підтримка компанії за 2023-2024 роки оцінюється в EUR65 млн.
Федоров нагадав, що 2023 року Міноборони запровадило систему від SAP, яка допомагає управляти частиною ресурсів, зокрема, вона прискорила обробку заявок від бригад на постачання речей. На сьогодні продукти SAP в оборонному секторі використовують 44 країни, зокрема 28 із 31 країни-члена НАТО працюють у цій системі, уточнив віцепрем’єр.
За його словами, також продукти SAP допомагають у сфері медичних закупівель. “У цю сферу впровадили хмарне рішення, щоб швидко знаходити і залучати постачальників, які можуть доставити критично необхідні товари. Ще компанія допомогла налаштувати каталоги для пошуку та порівняння цін на конкретні медичні товари – це дало змогу закуповувати їх за нижчими цінами”, – вказав Федоров.
У Мінцифри також нагадали, що нещодавно SAP запустила рішення ERP для середнього бізнесу GROW with SAP, а приєднання до SAP Business Network спрощує вихід українських товарів на міжнародні ринки.
Раніше повідомлялося, що Міністерство оборони України впроваджує автоматизовану систему управління оборонними ресурсами на базі System Analysis Program Development (SAP), яка є однією з провідних систем у галузі логістики у світі.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) викрили першого заступника міністра аграрної політики України та колишнього заступника міністра економіки України у зловживанні на суму 62,5 млн грн під час закупівлі продуктів харчування для забезпечення потреб держави в період воєнного стану.
Як повідомляється в телеграм-каналі САП у четвер, зазначені продукти харчування призначалися як гуманітарна допомога для потреб восьми областей України, а також міста Києва.
Як встановлено під час досудового розслідування, у березні 2022 року першим заступником міністра аграрної політики та продовольства реалізовано схему, що передбачала закупівлю для потреб обласних військових адміністрацій за кошти АТ “Укрзалізниця” продукції в підконтрольній компанії за цінами, що в 2-3 рази вищі за ринкові. Завищення ціни відбулося за рахунок закупівлі продукції іноземного виробника (Польща) через контрольовану фірму-посередницю. Унаслідок реалізації зазначеної схеми з березня по серпень 2022 року “Укрзалізниці” завдано збитків у сумі 28,8 млн грн.
Аналогічна схема використовувалася для закупівель продуктів харчування в іноземного виробника в Туреччині через підконтрольну фірму-прокладку. Для забезпечення закупівлі продукції до схеми також залучили чинного на той момент заступника міністра економіки, який приховував дані щодо наявності більш вигідних пропозицій від інших учасників ринку, включно з українськими виробниками, а також схиляв посадовців обласних адміністрацій до протиправного узгодження заявок і рахунків на закупівлю продуктів у підконтрольної компанії.
Через дію схеми з березня по серпень 2022 року “Укрзалізниці” завдано збитків ще на 33,7 млн грн, вважають САП і НАБУ. Після отримання оплати гроші виводилися на закордонну компанію з ознаками фіктивності для подальшої легалізації.
Згаданим чиновникам оголошено про підозру, їхні дії кваліфіковано за ч.2 ст.364 КК України “Зловживання владою або службовим становищем”.
Посаду першого заступника міністра аграрної політики та продовольства з 26 травня 2021 року до теперішнього часу обіймає Тарас Висоцький.
“Метінвест Діджитал”, центр IT-експертизи найбільшого українського гірничо-металургійного холдингу “Метінвест”, впровадив SAP у компанії “Метінвест-Шиппінг”, логістичному підрозділі групи “Метінвест”.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, тепер у “Метінвесту” один із найбільших і найскладніших SAP-ландшафтів не тільки в Україні, а й у країнах Центральної та Східної Європи.
При цьому уточнюється, що SAP впроваджено для організації максимально зручної платформи, що інтегрує процеси господарської діяльності “Метінвест-Шиппінгу” з активами, які користуються його послугами, в єдиний SAP-ландшафт. Мета проекту – створення наскрізного ланцюжка автоматизації та контролю логістичних послуг у групі. Сьогодні в SAP ведуть облік 16 підприємств “Метінвесту”.
У “Метінвест Діджитал” є певні корпоративні шаблони, які можна було б адаптувати і швидко впровадити в “Метінвест-Шиппінгу”. Однак ця компанія відрізняється від підприємств “Метінвесту”, що виробляють метал або руду. Фахівці розробили унікальне рішення для логістичного активу групи, констатується в прес-релізі.
Крім того, пояснюється, що “Метінвест-Шиппінг” – компанія з широким портфелем послуг. Вона обслуговує залізничний і автомобільний транспорт, надає послуги морського і річкового агента, брокерські та інспекційні послуги. Бізнес-модель компанії передбачає надання послуг як у своєму, так і орендованому парку, а також закупівлю логістичних послуг на ринку за дорученням клієнтів.
Додатковим викликом стала інтеграція супутньої тендерної платформи із закупівлі автопослуг і пропозиція рішення з інтеграції даних програмного комплексу інформаційно-диспетчерської служби, яке використовують виробничі активи “Метінвесту”.
Пресслужба зазначає, що до таких послуг неможливо було застосувати ні шаблонні, ні готові рішення. Розробникам знадобилося набагато більше часу для вивчення аналогічних процесів проєктування рішень у галузі, оскільки спочатку проєкту такого рівня складності на ринку не існувало.
З усього обсягу проєкту близько половини рішень були корпоративними, а решта або ґрунтовно адаптовані під потреби й особливості “Метінвест-Шиппінгу”, або повністю розроблені з нуля.
Головним викликом для фахівців стала унікальна розробка системи, яка повинна врахувати широкий спектр послуг і розвинену бізнес-модель, що дасть змогу управляти своїм і орендованим транспортом для логістичних послуг, забезпечувати купівлю-продаж послуг “Метінвест-Шиппінгу” в Україні та за кордоном, а також надавати послуги своїм підрозділам.
До війни над проєктом працювало близько сотні виконавців, дві третини з яких – співробітники “Метінвест Діджитал”, а решта – залучені працівники. З початку війни компанія розірвала всі відносини з російськими та білоруськими підрядниками. Також “Метінвест Діджитал” відмовився від послуг українських підрядників і перерозподілив ресурси між своїми працівниками, щоб оптимізувати фінансове навантаження. Цих ресурсів було набагато менше, ніж було потрібно, але фахівцям компанії вдалося перейняти всі напрацювання підрядників, повністю перепланувати роботу над проєктом і завершити всі роботи внутрішньою експертизою.
Роботу учасників проєкту “Метінвест Діджитал” і “Метінвест-Шиппінгу” на стадії розроблення та інтеграційного тестування ускладнювали активні бойові дії в містах присутності, відключення електроенергії та інтернету.
У результаті розробники “Метінвест Діджитал” створили актуальний і повністю гармонізований облік даних для “Метінвест-Шиппінгу” з погляду корпоративної звітності. Проєкт забезпечив базу для багатьох векторів його розвитку – інтеграції зі споживачами послуг, а також фінансовими службами покупців зарубіжних активів.
Згодом компанія планує доопрацювати рішення. По-перше, автоматизувати процес закупівлі будь-якими підприємствами групи “Метінвест” послуг у “Метінвест-Шиппінгу”. По-друге, створити автоматизоване робоче місце (АРМ) експедитора, щоб він міг працювати як в українських, так і в зарубіжних портах.
“На жаль, війна змінила логістичні ланцюжки “Метінвест-Шиппінгу”. Але оскільки “Метінвест Діджитал” розробив рішення з нуля, то вже знає, як його можна інтегрувати в матеріальний облік зарубіжних підприємств. В умовах війни “Метінвест Діджитал” взяв на себе додаткове навчання і супровід, щоб мати можливість підтримувати замовника. Також фахівці компанії взяли участь у розробці нових бізнес-процесів і узгодженні з іншими активами нової системи та умов співпраці з “Метінвест-Шиппінгом”, – підкреслюється в прес-релізі.
“Метінвест Діджитал” – українська ІТ-компанія, що спеціалізується на цифровій трансформації великого бізнесу і реалізує проєкти в Україні, Європі та Північній Америці. Компанія розробляє, впроваджує і підтримує комплексні ІТ-рішення з побудови технологічної інфраструктури, розвитку інформаційних систем, стратегічного аутсорсингу, міграції даних, системної інтеграції, кібербезпеки та захисту інформації. “Метінвест Діджитал” – ІТ бізнес-партнер групи “Метінвест”, обслуговує понад 30 підприємств холдингу по всьому світу. Компанія є сертифікованим партнером Microsoft (Gold Certified Partner) і SAP (Silver Partner).
Компанія “Метінвест-Шиппінг” обслуговує вантажі в найбільших портах України, а також організовує перевезення залізницею територією України та за її межами.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній, що управляє активами на кожній ланці виробничого ланцюжка: від видобутку ЗРС і вугілля та виробництва коксу до випуску напівфабрикатів і кінцевої продукції зі сталі, трубопрокату і рулонів, а також виробництва іншої продукції з високою доданою вартістю. Група складається з видобувних і металургійних підприємств, що знаходяться в Україні, Європі та США, і має мережу продажів з охопленням усіх ключових світових ринків.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група СКМ (71,25%) і “Смарт-холдинг” (23,75%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
