У столиці відкрито новий освітній центр — Вища школа лобізму, структурний підрозділ Національної асоціації лобістів України. Місія проекту — сформувати в країні професійне співтовариство лобістів за стандартами ЄС, США та Великої Британії. Прем’єра відбулася в Hyatt Regency Kyiv, зібравши понад 100 учасників, серед них близько 50 народних депутатів, дипломати, представники міжнародного бізнесу та академічного середовища.
Особливість старту — участь практикуючих лобістів із США та Великої Британії, які проводитимуть заняття спільно з українськими експертами. Програма побудована як практичний трек для роботи на ринках ЄС і США.
Директор проекту Олексій Шевчук заявив: «Лобізм — це про прозорі правила, конкуренцію ідей та інвестиції. Ми запускаємо школу, яка дає інструменти легального впливу та відкритого діалогу з владою. Наш випускник повинен однаково впевнено відстоювати позицію клієнта в Києві, Брюсселі та Вашингтоні, спираючись на факти, етику та комплаєнс».
Професійні принципи нової школи:
1) Законність і прозорість — робота тільки в публічному правовому полі, чіткий мандат і розкриття клієнта)
2) Етика — запобігання конфлікту інтересів, внутрішній комплаєнс і кодекси поведінки
3) Експертність — аналітика, дані, оцінка впливу, пропозиції до регуляторної політики
4) Рівний доступ — включення бізнесу, НГО та регіонів у діалог з державою
5) Вимірюваність — цілі, KPI та звітність за результатами адвокації
Стартував набір на перший потік. Заявлені міжнародні ментори, практикуми з підготовки позиційних документів для інститутів ЄС і США та розбір реальних кейсів взаємодії з регуляторами. Організатори підкреслюють, що школа орієнтована на результат — випускники повинні приносити в економіку нові партнерства, інвестиції та стійкі зміни правил гри.
Історична довідка — як формувався лобізм у США та Європі
США. Американська модель є найбільш інституціоналізованою. У XIX столітті термін «лобіст» увійшов у вжиток як позначення осіб, які спілкувалися з конгресменами в кулуарах.
Сучасна система спирається на обов’язкову реєстрацію лобістів, звітність про клієнтів, бюджети і теми впливу, публічні реєстри і комплаєнс.
Принципи — прозорість контактів з посадовими особами, розкриття витрат, обмеження подарунків і фінансування поїздок, дисциплінарна відповідальність за приховану діяльність.
Європа. В ЄС лобізм оформлений як участь зацікавлених сторін у розробці політики. Діє Загальний реєстр прозорості Єврокомісії та Європарламенту, який вимагає розкриття інформації про організації та консультантів, їх цілі та ресурси, зустрічі з високопоставленими посадовими особами публікуються в онлайн-форматі.
Національні режими різняться, але загальні стандарти – публічні реєстри, кодекси етики, дотримання впливу на регулювання та оцінка впливу для нових актів.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1119422.html
Запрошення робочою групою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) із питань боротьби з хабарництвом України приєднатися до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях і стати повноцінним членом відповідної Робочої групи свідчить про визнання того факту, що Україна чітко обирає курс на підвищення стандартів прозорості, відповідальності та доброчесності у взаємодії бізнесу, громадянського суспільства і влади.
Таку думку агентству Інтерфакс-Україна висказав голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук.
«Для нас, як професійної спільноти лобістів, запит Організації економічного співробітництва та розвитку є важливим сигналом: держава чітко обирає курс на підвищення стандартів прозорості, відповідальності та доброчесності у взаємодії бізнесу, громадянського суспільства і влади», – сказав він.
Шевчук зазначив, що «у цьому контексті Асоціація лобістів України вважає, що бізнес, лобісти та державні інститути мають використати це поєднання двох реформ – антикорупційної та лобістської, як можливість».
За словами Шевчука, зокрема, йдеться про можливість створити стандарти професійної етики й поведінки у сфері лобіювання, які відповідатимуть як вимогам закону, так і очікуванням міжнародних партнерів, а також можливість переглянути внутрішні політики компаній, «особливо тих, хто веде діяльність за кордоном чи у міжнародному контексті, на предмет відповідності вимогам Організації економічного співробітництва та розвитку щодо підкупу іноземних посадовців».
Крім того, на думку Шевчука, таке приєднання буде «сприяти тому, щоб нова система лобіювання стала не лише платформою для інтересів, а й гарантом добросовісної участі в процесах державотворення, створюючи довіру інвесторів та міжнародних партнерів до України».
«Ми віримо, що ці зміни мають перетворитися з формального підходу на дієвий практичний інструмент, і Асоціація готова сприяти навчанню, розробці кодексів, консультаціям і моніторингу. Для України це – шанс підвищити конкурентоспроможність і продемонструвати, що ми здатні діяти відповідно до найкращих міжнародних практик.», – сказав він.
Як повідомлялося, робоча група Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) із питань боротьби з хабарництвом запросила Україну приєднатися до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях і стати повноцінним членом відповідної Робочої групи. Основою для цього процесу став підготовлений парламентським комітетом з питань правоохоронної діяльності законопроєкт №11443 щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав. Законопроєкт, зокрема, передбачає можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Згідно із законопроєктом, до юридичної особи можна буде застосувати додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру у формі тимчасового обмеження діяльності юрособи або тимчасового обмеження в отриманні прав та/або переваг. Законопроєкт також передбачає збільшення розмірів штрафу, що застосовується до юридичних осіб як основний захід кримінально-правового характеру.
У Києві презентовано Diplomatic Legal Hub — постійно діючий консультаційно-юридичний центр для іноземних дипломатичних установ, бізнесу та громадян, створений за ініціативи АО Barristers у співпраці з українськими правниками. Платформа покликана забезпечити безперервну правову підтримку іноземців в Україні та зменшити адміністративне навантаження на посольства й компанії, зокрема у міграційних, кримінальних, господарських, податкових і пов’язаних із воєнним станом питаннях.
Партнер АО Barristers, речник Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук наголосив, що хаб працюватиме як практичний механізм оперативної допомоги.
“Сьогодні ми презентуємо платформу, в якій будь-який представник посольства, іноземного бізнесу чи іноземний громадянин в режимі онлайн 24/7 може повідомити про свою проблему і отримати належну підтримку. Наша команда використовуватиме, серед іншого, інструменти універсальної юрисдикції для захисту від переслідувань”, — сказав він на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у середу.
За словами Шевчука, іноземні громадяни в умовах війни часто залишаються поза повноцінним державним захистом, тож завданням команди є надати їм швидкий і якісний правовий супровід.
Партнерка АО Barristers Ельвіра Лазаренко, в свою чергу, окреслила сервісну модель хабу.
“Ми супроводжуємо повний цикл — від перетину кордону й правильного оформлення документів до вирішення спорів із міграційною службою, митницею та в судах. Упродовж щонайменше наступних двох років допомога для громадян іноземних держав надаватиметься pro bono”, — зазначила вона.
Адвокат, заступник голови комітету інформаційної політики НААУ, партнер АО “а2кат” Ярослав Куц наголосив на відкритості України для іноземців та інвестицій і пояснив, що хаб створено не лише для допомоги під час воєнного стану, а й із прицілом на повоєнне відновлення, коли очікується зростання ділової активності та міграції. «
“Попри війну, ми залишаємося країною, відкритою всім серцем і душею для іноземців та іноземних інвестицій. Хаб створено не лише для сьогодення — він працює з прицілом на повоєнне відновлення, коли активність іноземних громадян і бізнесу зростатиме”, — додав він.
В свою чергу, керуючий партнер АО “ВІДСІЧ”, голова комітету з кримінального права та процесу Ради адвокатів Харківської області Олександр Олійник звернув увагу на ризики для компаній з іноземним елементом.
“За період повномасштабної війни, за нашими даними, відкрито понад 500 кримінальних проваджень щодо підприємств та осіб з іноземною складовою; у частині справ обвинувальні матеріали вже скеровано до суду. В Україні діє інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб — санкції можуть стосуватися не лише посадових осіб, а й компаній у цілому”, — зазначив Олійник.
Під час заходу наголошувалося, що платформа також допомагатиме у практичних питаннях — від відкриття банківських рахунків до договірного супроводу — й покликана закрити «прогалину сервісів», оскільки комплексну допомогу іноземці нині здебільшого змушені шукати у приватному секторі.
Організатори повідомили про створення секретаріату хабу та наявність онлайн-форми для звернень. Ідеологинею програми названа Ольга Танюшкіна, яка ініціювала підхід, за яким адвокати виділяють частину часу на безоплатний захист іноземців, що допомагають Україні.
Diplomatic Legal Hub ініційовано АО Barristers у співпраці з українськими адвокатами та за підтримки інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна». Серед ключових напрямів — міграційне право, кримінальні та господарські провадження, податкові спори, супровід інвестицій та фінансових операцій. Платформа позиціонується як інструмент правового супроводу для дипломатичних установ, бізнесу та громадян з можливістю звернення 24/7.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1110786.html
Barristers, Diplomatic Legal Hub, Куц, Лазаренко, НААУ, Олійник, ШЕВЧУК
Юристи, експерти з фінансів та адвокати об’єдналися в Національну асоціацію лобістів України (НАЛУ) для просування інвестицій та захисту інтересів бізнесу, повідомив адвокат, голова правління НАЛУ, голова Комітету з інформаційної політики Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук.
“Лобіст – це нова професія в Україні, зараз створена НАЛУ. Це означає, що велика професія тепер відкрита для всіх, це означає, що тепер багато бізнесу має підтримку. Лобіст виконує функції із супроводу бізнесу та інвестицій. Сьогодні це означає, що великі компанії, які збираються заходити на відновлення України, мають провідників, мають підтримку і мають менеджерів, які будуть розвивати ці компанії та супроводжувати інвестиції«, – сказав він на пресконференції в агентстві »Інтерфакс-Україна”.
Шевчук повідомив, що наразі до НАЛА увійшли 20 осіб, тоді як до реєстру прозорості лобістів – єдиного офіційного Державного реєстру лобістів – входить понад 30 осіб, а власником реєстру прозорості є Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). При цьому НАЛУ може об’єднувати виключно фізичних осіб-лобістів.
“НАЗК перевіряє представників лобістської професії на відповідність вимогам порядності та доброчесності щодо бізнесу, чи не порушують вони законодавства про лобіювання. Лобісти, які входять до НАЛА, відповідають стандартам якості та вимогам до професії лобіста. Це означає, що цих представників можна і потрібно обирати для того, щоб супроводжувати великі інвестиційні проєкти. Це означає, що сьогодні ми рухаємося в напрямку створення цивілізованого суспільства”, – сказав він.
Шевчук також зазначив, що «останнім часом правоохоронні органи багато зловживали, коли якісь інвестиційні проєкти представлялися державним органом, коли народні депутати отримували законопроєкти, яких потребує бізнес».
“Сьогодні ніхто більше не скаже, що це порушення законодавства чи зловживання впливом. Лобісти – це офіційні менеджери, які представляють бізнес”, – сказав він.
Як повідомив Шевчук, українські лобісти можуть бути зареєстровані у США як окремі представники професії та зможуть мати відповідний контракт з європейською або організацією зі США.
“Якщо сьогодні буде замовлення або від якогось лобіста зі США, або від якоїсь окремої організації, – наприклад, це може бути й інвестиційний банк, фонд, або маленький бізнес, який потребує просування, – має бути укладено лобістський договір, і цей договір має бути зареєстрований у відповідному реєстрі в США. Самостійно жоден із лобістів не має права діяти на території США, кожен лобіст з України має взаємодіяти з американською компанією. Це так само, як з адвокатами: адвокат з Америки не може працювати самостійно в Україні, адвокат з України не може самостійно працювати в США”, – пояснив він.
Зі свого боку, виконавча директорка НАЛУ Віталія Глоба зазначила, що серед ключових напрямів діяльності асоціації є розвиток лобізму як важливої складової демократичного суспільства, створення системи саморегулювання та професійних стандартів для лобістів, а також захист прав членів асоціації.
«Будь-який лобіст у нашій країні може стати членом нашої асоціації лобістів, подавши заяву в довільній формі з певними документами, які вказані на офіційному сайті нашої організації», – сказала вона.
Своєю чергою член правління НАЛУ, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Лещенко та партнери» Олександр Лещенко повідомив, що експерти готують великий звіт про статус, систему та порядок лобіювання в Україні. Він буде презентований у Європейському парламенті, а також у США, де заплановано проведення круглого столу за міжнародною участю з лобістами зі США.
“Лобізм – це діяльність, яка в цивілізованому світі законодавчо врегульована. На жаль, у більшості випадків, зокрема серед представників еліт, журналістів, існує негативне ставлення до діяльності лобістів. Така думка є хибною, адже, починаючи з 1946 року, у США вперше запрацював акт, що регулює діяльність саме лобістів. На сьогодні Україна на законодавчому рівні створила такий законодавчий акт і зараз відбувається процес встановлення правового регулювання лобістської діяльності”, – сказав він.
Як зазначив віцепрезидент НАЛУ, голова представництва української адвокатури у Великій Британії Олександр Черних, те, що наразі відбувається дуже часто навколо законопроєктів в Україні, не можна назвати професійною діяльністю не за рівнем підготовки, не за рівнем аналізу.
“Абсолютно неправильна річ в Україні, коли громадські активісти витрачають мільйони на ютуби та соціальні мережі, фактично чинячи тиск на державні органи щодо ухвалення рішень, при цьому вони не звітують. Якщо ми подивимося звітність податкової та публічної, то це реально мільйони доларів, які потім зникають на якихось ФОПах, за якісь незрозумілі послуги. Причому незрозуміло, звідки надходять ці мільйони, хто є замовником і який кінцевий результат цієї фактично лобістської діяльності. Я дуже щиро вітаю ухвалення цього закону, оскільки тепер ми можемо говорити про законну легальну лобістську діяльність”, – сказав він.
Зі свого боку, представник НАЛУ в Брюсселі, президент European Facilitation Platform Олександр Кам’янець наголосив на необхідності дослідження лобістського поля в Україні.
«Це необхідна умова для того, щоб і в Україні, і за кордоном, і в Європі, і в світі розуміли, хто зараз є на цьому ринку, на цьому полі в Україні», – сказав він.
Глоба, Кам'янець, ЛЕЩЕНКО, лобісти, НАЛУ, УКРАЇНА, Черних, ШЕВЧУК
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” член асоціації адвокат Олексій Шевчук, це професійне об’єднання “покликане стати єдиним регулятором галузі та основою для майбутньої професії лобіста”.
До складу асоціації увійшли також адвокати Ольга Просянюк, Олександр Лещенко, Олександр Черних, голова Національної асоціації арбітражних керуючих адвокат Олександр Бондарчук, Артем Самородов.
Шевчук нагадав, що, в Україні з 1 вересня офіційно запрацював Реєстр прозорості лобістів, передбачений законом про лобіювання.
Асоціація наразі вже має представництва у Лондоні та Цюріху.
“Національна асоціація лобістів України – це крок уперед до культури прозорого просування законопроєктів та професійних стандартів представництва бізнесу у владі”, – підкреслив Шевчук.
https://interfax.com.ua/news/general/1102366.html?utm_source=telegram
Доступ ув’язнених до адвокатів на прифронтових територіях часто є лише дистанційним – вони залишаються найбільш незахищеними в умовах війни, вважають партнери адвокатського об’єднання Barristers Олексій Шевчук та Олександр Шадрін.
“Увʼязнені залишаються найбільш незахищеними особами в цьому плані. Вони не можуть покинути відповідні приміщення під час тривоги та попрямувати в укриття. Іноді критичним моментом стає розташування поблизу лінії фронту чи біля військових обʼєктів, або, як в ситуації із київським СІЗО, що розташований біля станції метро “Лукʼянівська”, – розказали юристи агентству “Інтерфакс-Україна“.
За інформацією Мін’юсту, на разі після трагічного випадку в Біленьківській виправній колонії розпочато евакуацію наступних пенітенціарних установ – “Запорізький слідчий ізолятор”, “Вільнянська установа виконання покарань (№11)” та “Кам’янська виправна колонія (№101)”.
“Така інформація частково підтверджується й чутками серед увʼязнених. Зокрема, один з клієнтів адвоката Шадріна, який перебуває в Запорізькому слідчому ізоляторі, повідомив про наміри їх евакуювати до Дніпровського СІЗО”, – повідомили юристи.
За їх даними, наразі із Запорізького СІЗО не здійснюється етапування до апеляційного суду.
“У кращому разі – відеоконференція, якщо є світло і звʼязок. Якщо релокується лише увʼязнений, а суд залишається в тому самому регіоні, де й раніше, неминуче постане питання забезпечення/незабезпечення особистої участі у судовому засіданні (хоча б у першій інстанції)”, – зазначили співрозмовники агентства.
Шевчук та Шадрін звернули увагу, що доступ ув’язнених до адвокатів у прифронтових територіях часто є лише дистанційним.
“Багатьох адвокатів мобілізовано чи вони виїхали у більш безпечні регіони. Звісно, такий стан речей може призвести до проблем з дотриманням права на справедливий (змагальний) судовий розгляд, який передбачає можливість отримати від адвоката можливість конфіденційного спілкування без свідків з боку поліції чи СБУ”, – зазначили юристи.
Крім того, вони звернули увагу, що з початком широкомасштабного вторгнення ряд виправних колоній і слідчих ізоляторів опинився в окупації разом із увʼязненими та персоналом, якого в подальшому було звинувачено в державній зраді чи колабораційній діяльності.
“Для прикладу: таке обвинувачення отримав кінолог однієї із пенітенціарних установ м. Херсона – 12 років позбавлення волі без права обіймати відповідні посади протягом 10 років (відповідний запис внесеной в Реєстр судових рішень – ІФ-У). Часто увʼязнених після окупації спонукають долучатися до збройних сил країни-агресора, а у разі відмови – закидають гранату в камеру чи розстрілюють”, – розказали адвокати.
Крім того, Шевчук та Шадрін повідомили, що наразі пенітенціарні установи залишаються значно недофінансованими, а умови утримання – здебільшого нелюдськими, що підтверджується численнми рішеннями ЄСПЛ, зокрема, через перенаселення.
“Після скасування “закону Савченко” (прийнятий в 2015 році закон передбачав, що один день попереднього ув’язнення в СІЗО до вироку зараховувався у строк відбування покарання у виправній колонії за два дні позбавлення волі) знову постала проблема “перенаселення” слідчих ізоляторів і виправних колоній. Цьому сприяє криміналізація крадіжок та інших майнових злочинів, які стали тяжкими через нову ознаку “в умовах воєнного стану”, що = застосовується автоматично. Сприяє цьому явищу й зростаюча кількість військових та підозрюваних у державній зраді – категорій, яким законодавець дозволив безальтернативне тримання під вартою”, – зазначають адвокати.
“Ці обставини очікувано знову стануть предметом розгляду в ЄСПЛ”, – прогнозують Шевчук та Шадрін.
За інформацією ЗМІ, у 2014 році було втрачено контроль над 28 установами виконання покарань на окупованих територіях Донеччини, Луганщини та Криму, де перебуває близько 20 тис. ув’язнених. У 2022-му ще 12 установ з понад 3 тис. осіб потрапили під контроль окупантів.
За інформацією Мін’юсту, від початку повномасштабного вторгнення із зон бойових дій евакуйовано 10 установ виконання покарань, проведено 12 евакуаційних заходів, хоча перелік конкретних установ не оприлюднено.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/general/1098389.html
