Business news from Ukraine

Антимонопольний комітет оштрафував компанії “Фіалка” і “Стиль-Декор” на 92 млн грн за змову

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ПВКФ “Фіалка” і ТОВ “Стиль-Декор” на 92 млн грн за змову на тендері з реконструкції стадіону “Авангард” у Рівному, повідомила прес-служба відомства.

Згідно з повідомленням, комітет знайшов докази узгодження дій двох компаній під час участі в торгах, через що конкуренція між ними була усунена. Очікувана вартість робіт за тендером становила 202,2 млн грн, зазначає АМКУ.

За узгоджені дії на торгах компаніям, крім штрафу, заборонено брати участь у публічних закупівлях протягом трьох років.

За даними Opendatabot, власником і бенефіціаром приватної виробничо-комерційної фірми “Фіалка” (Суми) є Вахід Курбанов. Згідно з фінансовою звітністю підприємства за 2020 рік, воно не вело господарської діяльності.

Власником і бенефіціаром ТОВ “Стиль-Декор” вказана Віра Рожчук. У 2020 році підприємство отримало 151 тис. грн чистого збитку, 23 млн грн доходу.

, , ,

Чотири компанії оштрафовано на 7,1 мл грн за змову на торгах із ремонту приміщень – АМКУ

Антимонопольний комітет (АМКУ) оштрафував чотири компанії на 7,1 млн грн за змову на торгах за послугами будівництва та ремонту приміщень у військовій і медичній галузях на суму приблизно 70 млн грн, повідомила прес-служба відомства.

Згідно з повідомленням, було оштрафовано ТОВ “Краєвид+”, ТОВ “Інтервал буд”, ТОВ “БВК “Альтера” і ТОВ “Проспект будцентр” за змову на торгах із будівництва тренувального класу військової частини та гуртожитку, ремонт приміщення центру підготовки підрозділів і спортзалу для військовослужбовців. Крім того, закупівлі включали реконструкцію інфекційного відділення Смілянської міської лікарні та реконструкцію Вишгородської центральної районної аптеки.

АМКУ з’ясував, що зазначені компанії здійснювали фінансову підтримку одна одної під час закупівель і синхронізували дії на торгах, залучали одну особу для підготовки фінансової звітності, управління банківськими рахунками тощо.

Крім штрафу, компаніям заборонено брати участь у публічних закупівлях протягом трьох років.

За даними Opendatabot, власником “Краєвид+” (Чернігів) є Федір Філіпов, “Інтервал буд” (Черкаси) – Ігор Щур, “БВК “Альтера” (Черкаси) – Дмитро Запорожець, “Проспект будцентр” (Черкаси) – Володимир Дячок.

, , , , ,

НБУ оштрафував СК “Екта” за несвоєчасне надання інформації та документів на вимогу регулятора

Національний банк України 20 жовтня оштрафував ТДВ “СК “Екта” (Київ) за несвоєчасне надання в повному обсязі інформації та документів на вимогу регулятора, повідомляється на сайті НБУ.

Зазначається також, що сплатити штраф (розмір не вказується – ІФ) страхова компанія має протягом семи робочих днів з дня отримання відповідного рішення регулятора про накладення штрафу.

Рішення про застосування заходу набуває чинності з 21 жовтня 2022 року.

Як повідомлялося, Національний банк України 19 серпня 2022 року застосував до компанії міру впливу у вигляді тимчасової зупинки ліцензій на провадження страхової діяльності за порушення обов’язкових фінансових нормативів (платоспроможності, достатності капіталу та ризику операцій).

Регулятор уточнював, що порушення виявлено за результатами аналізу звітності СК за перший квартал 2022 року. Страховик мав усунути порушення до 20 вересня 2022 року.

СК “ЕКТА” зареєстровано у 2018 році, спеціалізується на ризиковому страхуванні.

У першому півріччі поточного року страховик зібрав 94,2 млн грн страхових платежів та виплатив 6,5 млн грн страхових виплат. Статутний капітал складає 37 млн. грн.

, , ,

Госпсуд підтвердив штраф у 80 млн грн “Дніпроазоту”

Господарський суд Києва у четвер відмовив АТ “Дніпроазот” у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 29 грудня 2021 року про порушення підприємством законодавств про захист економічної конкуренції та штраф1 в 100 грн.

“Антимонопольний комітет і надалі відстоюватиме свою позицію у цій справі, якщо “Дніпразот” продовжуватиме оскаржувати це у вищих судових інстанціях”, – йдеться у повідомленні відомства.

АМКУ нагадав, що в ході розслідування було встановлено монопольне (домінуюче) становище підприємства у 2017-2019 роках на товарному ринку та доведено, що воно зловживало цим становищем, зокрема, зупиняло виробництво товару з 18.06.2018 по 19.07.2018 та припинило з 01.07.2018 до 19.07.2018.

“Основною причиною зупинки виробництва “Дніпроазот” відзначало подорожчання природного газу та відсутність оборотних коштів. Водночас Комітет не виявив суттєвих змін у вартості природного газу та встановив наявність оборотних коштів на рахунках підприємства”, – йдеться у повідомленні відомства.

АМКУ також нагадав, що питання встановлення цін “Дніпразот” у період 2017 – 2019 років досліджується комітетом у рамках іншої справи.

АТ “Дніпроазот” спеціалізується на виробництві карбаміду, аміаку, їдкого натрію, хлору рідкого та соляної кислоти та підконтрольно структурам групи “Приват”.

Підприємство у січні-вересні 2021 року скоротило чистий прибуток утричі (на 228,3 млн грн) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 113,1 млн грн. Його виторг за дев’ять місяців цього року збільшився на 43,2% – до 5 млрд 734,8 млн грн.

, ,

КАБМІН ЗБІЛЬШИВ ШТРАФ ЗА НЕЗАКОННИЙ ВИЛОВ РИБИ В ДЕСЯТКИ РАЗІВ

Кабінет Міністрів України схвалив підвищення штрафів за незаконний вилов риби, розмір штрафної санкції за незаконний вилов того чи того виду водних біоресурсів переглянуто залежно від його рідкості та господарської цінності і збільшено в рази, цей захід дасть змогу привести законодавство у відповідність до економічних реалій сьогодення.

Відповідну постанову, що вносить зміни до постанови Кабміну “Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів” №1209 від 21 листопада 2011 року, уряд ухвалив на засіданні в середу.

Згідно з пояснювальною запискою до документа, штраф за незаконний вилов карася сріблястого зросте в 93 рази (з 17 до 1,58 тис. грн), окуня – у 186 разів (з 17 до 3,16 тис. грн), краснопірки – в 23 рази (з 68 до 1,56 тис. грн), ляща – в 9,7 раза (зі 170 до 1,65 тис. грн), щуки – в 10,2 рази (вз 340 до 3,47 тис. грн), сома – в 12 разів (з 425 до 5,12 тис. грн), раків – у 130 разів (з 25,5 до 3,33 тис. грн) та ін.

Документ уточнює, що штрафи за це правопорушення, які були раніше, не відповідають нинішній економічній ситуації в країні та не спонукають порушників до припинення незаконної діяльності. Отже, зростання матеріальної відповідальності за незаконний вилов риби дасть змогу забезпечити раціональне природокористування і сталий розвиток рибного господарства.

Крім того, реалізація постанови збільшить надходження від відшкодування заподіяних рибному господарству України збитків до місцевих бюджетів.

За даними на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства, державна політика щодо порушників, які вдаються до незаконного рибальства, у подальшому посилюватиметься.

“Масове браконьєрство водних біоресурсів становить величезну загрозу національній екологічній безпеці України, а стримувальні важелі до сьогодні не діяли, як треба. Браконьєру простіше сплатити штраф, тому що він становив 0,000001% від їхнього заробітку. У деякі роки браконьєри могли за рік добути стільки ж риби, скільки всі риболовецькі промислові підприємства України разом”, – наводить відомство слова міністра агрополітики Романа Лещенка в повідомленні.

Як повідомлялося, Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів у грудні 2020 року заявило про плани значно підвищити розмір штрафів у сфері екології, браконьєрства, злочинів посадових осіб щодо забруднення атмосферного повітря, води, управління відходами.

,