Як повідомляє Experts Club, підвищена температура повітря у спальні може суттєво погіршувати якість нічного відпочинку, збільшувати тривалість неспання та скорочувати час глибокого сну. При підвищенні температури в приміщенні з 25 до 30 градусів Цельсія ефективність сну у літніх людей знижується на 5–10%, свідчать результати наукового дослідження, опублікованого в журналі Science of The Total Environment.
Вчені вивчали вплив температури повітря в спальнях на тривалість, ефективність та неспокійність сну людей похилого віку, які проживають у власних будинках. У дослідженні взяли участь 50 осіб із середнім віком близько 79 років. Спостереження тривали 18 місяців. Фахівці використовували портативні пристрої для моніторингу сну та датчики навколишнього середовища, які фіксували температуру й вологість повітря.
Результати показали, що найбільш ефективний і спокійний сон у учасників спостерігався при температурі повітря від 20 до 25 градусів. При підвищенні температури до 30 градусів ефективність сну знижувалася на 5–10%.
При цьому дослідники виявили суттєві індивідуальні відмінності, тому отримані температурні значення не можна вважати універсальною нормою для людей будь-якого віку.
Додаткове експериментальне дослідження, опубліковане в журналі Building and Environment, також продемонструвало негативний вплив високої температури на сон людей похилого віку.
Під час експерименту підвищення температури спальні з 27 до 30 градусів призводило до скорочення загальної тривалості сну на 26,3 хвилини. Ефективність сну знижувалася на 5,5%, тривалість фази швидкого сну (REM) зменшувалася на 5,3 хвилини, а час нічного неспання збільшувався на 27 хвилин.
Дослідники також встановили, що поліпшення вентиляції сприяло збільшенню тривалості глибокого сну на 10,3 хвилини, а REM-сну — на 3,7 хвилини.
Фахівці пояснюють вплив температури особливостями терморегуляції людського організму. Перед засинанням внутрішня температура тіла природним чином починає знижуватися. Для цього організм перерозподіляє тепло до поверхні шкіри й віддає його навколишньому середовищу.
Якщо температура повітря занадто висока, процес охолодження ускладнюється. Це може уповільнювати засинання, порушувати чергування фаз сну та збільшувати кількість нічних пробуджень.
Згідно з науковим оглядом «Thermoregulation in Sleep Disorders», опублікованим 12 квітня 2026 року в Journal of Clinical Medicine, порушення природного зниження температури тіла пов’язане з фрагментацією сну та появою денних симптомів, зокрема втоми та зниження бадьорості.
Недостатньо якісний сон може негативно позначатися на концентрації уваги, пам’яті, емоційній стійкості та працездатності наступного дня. При цьому вираженість наслідків залежить від тривалості та ступеня порушення сну, віку людини та інших факторів.
Окремою проблемою в опалювальний сезон стає зниження відносної вологості повітря в приміщеннях.
Нагрівання холодного зовнішнього повітря без додаткового зволоження призводить до зниження його відносної вологості. Сухе повітря може викликати дискомфорт у носі та горлі, сухість слизових оболонок і шкіри. У деяких людей це може посилювати відчуття закладеності носа та додатково заважати повноцінному відпочинку.
Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) рекомендує контролювати вологість повітря в приміщеннях і не допускати її підвищення понад 50 % під час використання побутових зволожувачів. Надмірна вологість може сприяти розвитку цвілі та інших біологічних забруднювачів.
Згідно з рекомендаціями Sleep Foundation, для багатьох дорослих комфортна температура спальні знаходиться приблизно в діапазоні 16–20 градусів Цельсія. Однак вибір оптимального режиму залежить від індивідуальних особливостей, віку, одягу для сну та ковдр, якими користуються.
Зокрема, результати досліджень людей похилого віку свідчать про те, що в деяких випадках найбільш сприятливими можуть бути вищі температури — близько 20–25 градусів.
Для поліпшення умов сну фахівці рекомендують уникати перегріву спальні, регулярно провітрювати приміщення, використовувати відповідні до пори року постільні речі та контролювати вологість повітря.
https://www.experts.news/posts/vysoka-temperatura-u-spalni-znyzhuye-yakist-snu-na-510-doslidzhennya
Медичний центр ADONIS із 26 жовтня 2026 року розпочав роботу лабораторії сну, яка спеціалізуватиметься на діагностиці та лікуванні порушень сну, повідомляє пресслужба медичної мережі.
У лабораторії пацієнтам пропонують два формати обстеження: нічну полісомнографію у спеціально обладнаній палаті клініки та дослідження сну в домашніх умовах із використанням портативного діагностичного обладнання.
Полісомнографія дає змогу комплексно оцінити фізіологічні процеси під час сну, зокрема його структуру, дихання, серцевий ритм і рівень насичення крові киснем. Під час нічного обстеження в клініці медичний персонал контролює роботу обладнання та якість запису показників.
За інформацією медцентру, палата для проведення нічних досліджень розташована безпосередньо в укритті клініки, що дає змогу не переривати обстеження під час повітряних тривог.
Для дослідження в домашніх умовах пацієнт отримує портативний пристрій та інструкції з його використання. Після завершення процедури обладнання повертають до клініки для аналізу отриманих даних.
Медичний висновок готують протягом 2–3 робочих днів. Після цього пацієнт може отримати консультацію лікаря-невролога, який пояснить результати обстеження та надасть рекомендації щодо подальшого лікування.
За необхідності до діагностики та лікування залучатимуть фахівців різних напрямів, зокрема кардіологів, неврологів, ендокринологів і психотерапевтів.
У ADONIS зазначають, що спеціалізоване обстеження може бути актуальним для людей, яких турбують регулярне гучне хропіння, зупинки дихання уві сні, часті нічні пробудження, ранковий головний біль, постійна втома після пробудження або надмірна сонливість удень. Такі симптоми можуть свідчити, зокрема, про обструктивне апное сну.
Відкриття лабораторії відбувається на тлі погіршення якості сну частини українців через повномасштабну війну, постійний стрес і нічні повітряні тривоги.
Лабораторія сну ADONIS розташована за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Шалімова, 90.
ADONIS — українська мережа багатопрофільних медичних центрів для дорослих і дітей, заснована в Києві у 1997 році. Мережа надає медичні послуги за численними спеціальностями, включаючи діагностику, амбулаторне та хірургічне лікування. За інформацією компанії, до її структури входять медичні центри в Києві та Київській області.
Як повідомляє Experts Club, американські науковці виявили зв’язок між частим денним сном і підвищеним ризиком розвитку деменції у людей віком від 65 років. Згідно з дослідженням Школи громадського здоров’я Блумберга Університету Джонса Гопкінса (Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health), люди, які спали вдень майже щодня, мали на 48% вищий відносний ризик розвитку деменції порівняно з тими, хто практично не практикував денний сон.
Результати дослідження опубліковані в науковому журналі The Journals of Gerontology: Series A. Остаточна редакція статті вийшла 5 жовтня 2026 року, а 13 жовтня університет оприлюднив окреме повідомлення про результати роботи.
У дослідженні взяли участь 995 американців віком від 65 років, які отримували медичне страхування за програмою Medicare. На початку спостереження у 2013 році жоден з учасників не мав ознак імовірної або можливої деменції за використаною дослідниками класифікацією.
Науковці спостерігали за учасниками протягом періоду до десяти років, використовуючи дані загальнонаціонального дослідження старіння National Health and Aging Trends Study (NHATS). Вони аналізували не лише тривалість нічного сну, а й частоту денного відпочинку, його тривалість та обставини засинання.
Особливу увагу дослідники приділили різниці між запланованим денним сном і випадками, коли людина засинає мимоволі, наприклад під час перегляду телевізора, читання або відпочинку в кріслі.
За результатами статистичного аналізу, частий денний сон асоціювався з підвищенням відносного ризику деменції на 48%, а незаплановане засинання – на 39%.
При цьому науковці враховували вік, стать, освіту, наявність хронічних захворювань, індекс маси тіла, симптоми депресії та тривожності, а також характеристики нічного сну й ризик обструктивного апное.
Зв’язок залишався помітним навіть після внесення цих поправок, що свідчить про потенційну самостійну роль особливостей денного сну як індикатора ризику когнітивних порушень.
Дослідники також встановили, що денний сон тривалістю до 30 хвилин асоціювався з підвищенням відносного ризику деменції на 40%. Водночас для сну тривалістю понад 30 хвилин статистичний зв’язок послаблювався після врахування характеристик нічного відпочинку.
Разом із тим нерегулярний або свідомо запланований денний сон не продемонстрував статистично значущого підвищення ризику після врахування всіх основних факторів.
Загалом протягом спостереження у 417 учасників, або 41,9% вибірки, було виявлено ознаки можливої чи ймовірної деменції. Серед людей, які не спали вдень, такий результат зафіксували у 37,8%, а серед тих, хто регулярно відпочивав удень, – у 51,1%. Водночас тривалість спостереження за окремими групами відрізнялася, тому ці частки не слід сприймати як прямий прогноз індивідуального ризику.
Крім деменції, науковці виявили зв’язок частого денного сну з подальшим погіршенням пам’яті та окремих виконавчих функцій мозку, зокрема здатності планувати й контролювати складні дії.
Однак дослідники наголошують, що отримані результати не доводять причинно-наслідкового зв’язку між денним сном і деменцією.
«Частіший денний сон може бути ознакою змін у мозку, а не причиною змін, що призводять до деменції», – зазначив старший автор дослідження, професор кафедри психічного здоров’я Університету Джонса Гопкінса Адам Спіра.
За поясненням науковців, нейродегенеративні процеси можуть розпочинатися задовго до появи клінічних симптомів деменції. Одними з перших можуть змінюватися ділянки мозку, які регулюють неспання та сон. Через це людина може частіше засинати вдень ще до встановлення діагнозу.
Для перевірки цієї гіпотези дослідники провели додатковий аналіз, виключивши випадки деменції, виявлені протягом перших п’яти років спостереження. Зв’язок між частим денним сном і подальшим розвитком деменції зберігся. Для незапланованого засинання напрямок зв’язку також залишався подібним, однак статистична невизначеність результату зросла.
Перший автор дослідження Кенін Цзян зазначив, що спостереження за змінами денного сну може стати відносно простим способом раннього виявлення людей із підвищеним ризиком деменції.
Науковці вважають, що лікарям доцільно звертати увагу не тільки на скарги пацієнтів щодо нічного сну, а й на збільшення частоти денного засинання, особливо якщо такі зміни виникають без очевидної причини.
Водночас автори застерігають від поспішних практичних висновків. Дослідження мало спостережний характер: науковці не змінювали режим сну учасників і не перевіряли, чи може відмова від денного відпочинку запобігти деменції.
Крім того, інформацію про денний сон збирали переважно зі слів самих учасників, а ознаки деменції визначали за валідованим алгоритмом, а не за результатами клінічного діагностування кожного випадку.
Отже, результати не означають, що короткий денний сон сам собою шкодить мозку або що його необхідно уникати. Натомість нова чи дедалі частіша мимовільна сонливість у літньому віці може бути приводом обговорити стан здоров’я, якість нічного сну та можливі когнітивні зміни з лікарем.
Для остаточного встановлення причинного зв’язку потрібні додаткові довгострокові дослідження з об’єктивним вимірюванням сну за допомогою спеціальних пристроїв.
Університет Джонса Гопкінса, заснований у 1876 році в американському Балтиморі, є одним із провідних дослідницьких університетів США. Його Школа громадського здоров’я Блумберга (Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health), заснована у 1916 році, спеціалізується на епідеміології, профілактиці захворювань, психічному здоров’ї, старінні населення та дослідженні факторів ризику хронічних хвороб. Дослідження денного сну та деменції проведено за часткової фінансової підтримки Національного інституту старіння США (National Institute on Aging).
Джерела: Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health, повідомлення від 13 жовтня 2026 року; оригінальне наукове дослідження в The Journals of Gerontology: Series A, DOI: 10.1093/gerona/glag208.
Перегляд коротких відео перед сном може не тільки погіршувати якість сну, але й сам ставати наслідком денної втоми. До такого висновку дійшли дослідники з Китаю, які вивчили зв’язок між проблемним споживанням коротких відео та симптомами безсоння у студентів, як випливає з дослідження в журналі Personality and Individual Differences.
Автори роботи проаналізували дані 6 691 студента з центрального Китаю. Опитування проводилося двічі з інтервалом у три місяці: учасники відповідали на питання про звички перегляду коротких відео, труднощі зі сном, денну втому, настрій і зниження продуктивності.
Дослідження показало двосторонній зв’язок: надмірне використання платформ коротких відео прогнозувало зростання проблем зі сном через три місяці, але зворотний ефект виявився ще сильнішим. Люди, які вдень відчували втому, млявість або погіршення настрою через поганий сон, частіше втрачали контроль над переглядом відео та використовували їх як спосіб швидко зняти напругу або нудьгу.
На думку дослідників, денна втома виступає своєрідним «мостом» між безсонням і проблемним використанням цифрових платформ. Нестача сну знижує самоконтроль і здатність опиратися швидким винагородам, а короткі відео дають просту і майже не вимагаючу зусиль форму емоційної розрядки. В результаті людина може знову почати дивитися ролики ввечері, пізніше засинати і наступного дня відчувати ще більшу втому.
Автори зазначають, що алгоритми платформ коротких відео посилюють цей цикл: персоналізована стрічка утримує увагу, а користувач часто недооцінює, скільки часу вже провів за переглядом. Особливо значущим фактором виявилося саме важке засинання, яке може запускати стійку звичку відкладати сон.
Для бізнесу та ринку цифрових сервісів це дослідження важливе тим, що показує не тільки силу залучаючих алгоритмів, а й зростаючий попит на цифрове благополуччя. Додатки, освітні платформи, роботодавці та медичні сервіси все частіше враховуватимуть вплив нічного екранного часу на продуктивність, психічний стан і якість життя користувачів.
Дослідники підкреслюють, що проблема не зводиться лише до «слабкої сили волі». Коли людина погано спить і втомлюється вдень, її здатність контролювати імпульси знижується, а цифрові розваги стають найдоступнішим способом короткострокового відновлення.
Результати одного недавнього західного дослідження можуть свідчити на користь того, що роду людському взимку, можливо, потрібно довше спати.
Таких висновків учені дійшли, виявивши, що взимку в людей на 30 хвилин довше, ніж влітку, триває фаза швидкого сну (БДГ-фаза, REM-фаза): ця фаза характеризується підвищеною активністю головного мозку, а однією з її ознак є швидкі рухи очних яблук у сплячого. У результаті загальний час сну виявився на годину довшим, ніж улітку, зокрема й у жителів міст.
Для обстеження фахівці набрали 292 пацієнти і застосували методи полі-сомнографії, які використовують при проблемах зі сном. Ідеться про вивчення сну пацієнта з використанням спеціалізованих комп’ютерних комплексів; реєструють такі параметри, як хропіння та дихання, дихальні рухи черевної стінки та грудної клітки, положення тіла, електроенцефалограма, електрокардіограма, рухи ніг, відеозапис сну. У підсумку отримують графік, що містить інформацію про структуру сну, якість і кількість його стадій і фаз.
Після відсіву людей, які приймають ліки, що впливають на сон, і усунення технічних збоїв залишилися 188 пацієнтів, чий сон зазнав спостереження й аналізів.
Щоправда, поки що отримані дані не можна вважати статистично значущими. Вчені визнають, що їхні результати потрібно перевірити ще раз на людях, у яких немає проблем зі сном. У разі підтвердження висновків вони можуть стати першим свідченням того, що людині потрібно пристосовувати сон до сезону, наприклад, вирушати спати раніше в темні та холодні місяці.
“Хоча взимку ми зовні не змінюємося, люди в лютому і березні почуваються пригніченими, виснаженими, – заявив один з авторів дослідження доктор Дітер Кунц із ФРН. – Говорячи загалом, суспільству потрібно пристосовувати до сезону поведінкові моделі, пов’язані зі сном, зокрема його тривалість, час відходу до сну і пробудження; або ж регулювати робочий розклад і шкільні заняття залежно від сезону”.
Результати досліджень опублікували в журналі Frontiers in Neuroscience.
Сайт Sleep Junkie, що тестує матраци для сну, шукає п’ятьох добровольців, які перевірять, наскільки вживання сирних закусок перед тим, як піти спати, впливає на якість сну.
За цей досвід кожен отримає по $1 тис. В оголошенні зазначено, що потрібні так звані “молочні мрійники” для вивчення упередження, ніби якщо їсти сир та інші молочні продукти перед сном, то вам снитимуться жахи.
“А якщо це правда, ми також хочемо вивчити, чи викликає той чи інший сорт сиру певні наслідки”, – йшлося в оголошенні на сайті.
Ті, кого відберуть для експерименту, повинні будуть дати письмові звіти про якість сну, а також про те, наскільки вони були енергійні наступного дня, і про те, що їм снилося після вживання різних сирних продуктів.
Дослідження триватиме три місяці. Заявки для участі в ньому приймають до 10 лютого. Тож, якщо ви любите сир і поспати, то вам варто поквапитися.