На світовому ринку зростає попит і ціни на українську соняшникову олію, яка за тиждень подорожчала на $30-38 за тонну, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ” за результатами власного моніторингу.
“На українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій. Так, ціни попиту на українську соняшникову олію в портах досягли максимуму з початку сезону-2023/2024 і станом на 18 березня фіксуються переважно в межах $780-795/тонна СРТ-порт. Це на $30-38/тонна вище за ціни попереднього тижня”, – зазначили аналітики.
Крім того, за минулий тиждень обсяг експорту соняшникової олії зріс до 156 тис. тонн. Це на 9% перевищує показник попереднього тижня, констатували в “АПК-Інформ”.
Конкуренція між українською та російською соняшниковою олією на світовому ринку в 2023/24 МР буде дуже високою, особливо на ринках Індії, Китаю, країн Азії та Африки, повідомила керівник відділу аграрних ринків у Чорноморському регіоні аналітичного агентства “АПК-Інформ” Вікторія Блажко на XXI Міжнародній конференції Fat&Oil Industry-2023.
За її інформацією, Україна залишається найбільшим у світі експортером соняшникової олії, незважаючи на порушення логістичних ланцюжків. Однак частка України у світовому експорті скорочується через збільшення експорту соняшникової олії з Росії.
“Тиск РФ підвищується… Російська продукція чинить тиск за рахунок поліпшення якості, ціни та збільшення обсягів виробництва соняшнику”, – пояснила експертка.
Вона підкреслила, що головним “полем битви” в цьому протистоянні є Індія і Китай, інші країни Азії та Африки.
“Росія стає головним постачальником соняшникової олії до Китаю… Китайці зацікавлені в українській олії, але вони будуть її купувати тільки з українських портів, саме відвантажених з портів. Що стосується Індії – українська продукція зберігає свою частку ринку, але тиск з боку Росії посилюється”, – підкреслила Вікторія Блажко.
Вона також звернула увагу на важливу для ринку новину про заборону на імпорт рослинних олій Іраном з 23 жовтня. Іран є великим покупцем російської соняшникової олії. Вся продукція, що відвантажується в цю країну, опиниться на світовому ринку і чинитиме додатковий тиск на експорт продукції з України.
Україна в січні-вересні поточного року в натуральному вираженні наростила експорт соняшникової олії на 40,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4 млн 94,4 тис. тонн, проте в грошовому вираженні він скоротився на 5,8% – до $3 млрд 724,01 млн, що становило 13,72% від усього українського експорту.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), основний експорт здійснювали до Туреччини (18,44% поставок у грошовому вираженні), Румунії (16,59%) і Китаю (12,15%).
Поставки на зовнішні ринки соєвої олії за дев’ять місяців поточного року зросли на 20,2% – до 207,1 тис. тонн, проте виручка від них також знизилася – на 21,7%, до $181,24 млн.
У топ-3 країн-імпортерів української соєвої олії увійшли Польща (69,1% поставок у грошовому вираженні), Німеччина (5,19%) і Арабські Емірати (4,67%).
Експорт олії ріпаку та гірчиці за січень-вересень-2023 сягнув 244,71 тис. тонн, збільшившись порівняно із січнем-вереснем-2022 у 9,3 раза. Реалізація цього виду олії принесла Україні $205,72 млн, що в 5,8 раза більше за минулорічний показник.
Ключовими країнами експорту олії ріпаку та гірчиці стали Китай (28,61% поставок у грошовому виразі), Польща (20,08%) і Румунія (15,22%).
Експорт маргарину з України за дев’ять місяців цього року знизився як у натуральному вираженні (на 36,2%), так і в грошовому (на 37,5%) – до 11,57 тис. тонн на суму $24,64 млн.
Водночас експорт за статтею 1518 “жири, олії та рослинні олії, подані хімічній модифікації” збільшився в натуральному вираженні на 70,4% – до 12,60 тис. тонн, а в грошовому – на 16,2%, до $11,22 млн.
Що стосується імпорту, то найбільшою статтею в цьому сегменті зовнішньої торгівлі залишався імпорт пальмової олії, який за січень-вересень цього року скоротився і в натуральному (на 21,6%), і в грошовому виразі (на 32,5%): в Україну поставлено 64,41 тис. тонн цього виду олії на суму $82,46 млн.
Водночас імпорт маргарину в країну за вказаний звітний період хоча й дещо знизився в натуральному вираженні – на 0,3%, до 9,07 тис. тонн, проте зріс у грошовому – на 7,3%, до $32,43 млн.
Нарешті, замикає трійку імпорту в цій категорії код 1516 “жири, олії, олії рослинні, хімічно перетворені без обробки” – продукції поставлено 11,23 тис. тонн на $25,63 млн, тоді як за 9 місяців минулого року було 9,54 тис. тонн на $26,62 млн.
Згідно з даними ДМС, за 12 місяців довоєнного 2021 року експорт соняшникової олії приніс Україні $6,39 млрд, соєвої – $295,22 млн, ріпакової та гірчичної – $222,56 млн.
Основними країнами-покупцями української соняшникової олії 2021 року були Індія (у грошовому еквіваленті 29,83%), Китай (14,36%) і Нідерланди (10,49%); соєвої – Польща (66,42%), Китай (14,52%) та Німеччина (5,06%); ріпакової та гірчичної – Нідерланди (41,38%), Польща (30,42%) і Китай (12,49%).
Україна у 2022/2023 маркетинговому році збільшила виробництво та експорт соняшникової олії на 25,4% порівняно з 2021/2022 МР, повідомила пресслужба асоціації “Укроліяпром”.
“Однією з основних особливостей 2022/23 МР стало значне нарощування переробки насіння соняшнику на вітчизняних потужностях, починаючи з 2023 року, після заборони його ввезення деякими країнами ЄС. Це дало змогу суттєво збільшити переробку насіння соняшнику всередині країни та, відповідно, – виробництво олії та її експорт на 25,4%, соняшникового шроту – на 27,3% проти 2021/22 МР”, – йдеться в повідомленні.
Згідно з ним, за вісім місяців 2023 року експорт насіння соняшнику скоротився проти відповідного періоду 2022 року на 58%. Це дало можливість значно наростити його переробку на вітчизняних потужностях і, відповідно, виробництво та експорт продукції з високою доданою вартістю.
У 2022/23 МР виробництво та експорт соєвої олії зросли на 18%, шроту соєвого – на 19,4%.
Ці показники могли бути вищими за умови збільшення переробки сої всередині країни, особливо з огляду на те, що експорт продуктів її переробки здійснюється, головним чином, автомобільним і залізничним транспортом, зазначили в асоціації.
Крім того, Україна 2023 року збільшила переробку насіння ріпаку, що підтверджується зростанням експорту ріпакової олії в липні-серпні цього року більш ніж у 20 разів проти відповідного періоду 2022 року.
“Укроліяпром” прогнозує, що у 2023/2024 МР в Україні виробництво основних видів насіння олійних культур зросте на 18,8%. Це відбудеться завдяки розширенню на 12,1% виробничих площ і за рахунок зростання врожайності в середньому на 5,7%, чому посприяли сприятливі погодні умови. Найбільше зростання виробництва очікується по насінню соняшнику – на 15%.
Як повідомлялося, “Укроліяпром” очікує, що в сезоні-2023/2024 в Україні може бути вироблено до 5 млн тонн соняшникової олії, при цьому експорт може досягти 4,7 млн тонн.
Аграрні міністерства України та Болгарії розпочинають розробку декларації про механізми впливу в разі можливих ринкових потрясінь, включаючи різку зміну цін, у двосторонній торгівлі соняшниковою олією, повідомила прес-служба Міністерства землеробства Болгарії.
“Декларація, як очікується, стане свідченням готовності обох сторін до спільних дій для запобігання майбутнім ринковим аномаліям”, – ідеться в повідомленні болгарського аграрного відомства за підсумками переговорів, що відбулися в п’ятницю в Софії, міністра сільського господарства Болгарії Явора Гечева і міністра агрополітики України Миколи Сольського.
Сторони обговорювали надзвичайний захисний захід Європейської Комісії щодо тимчасової заборони імпорту з України чотирьох чотирьох сільгоспкультур – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику – в Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину.
Гечев поінформував учасників переговорів про рішення уряду Болгарії скасувати національну заборону на ввезення з України низки сільгосптоварів і заявив, що болгарська сторона уважно стежитиме за ринком як у частині соняшникової олії, так і іншої с/г продукції.
“Болгарія та Україна можуть працювати разом, щоб знайти довготривалі рішення для прискореного транзиту сільськогосподарських товарів до третіх країн і запропонувати їх до Європейської Комісії”, – сказав болгарський міністр.
Він повідомив, що наразі зусилля Болгарії зосереджені на розвитку логістичних систем, за допомогою яких коридори солідарності функціонуватимуть і виконуватимуть ту функцію, заради якої їх було створено.
“Разом ми можемо протистояти викликам, які створює поточна ситуація, і, таким чином, розв’язувати їх швидше й ефективніше”, – підкреслив Гечев.
Своєю чергою Микола Сольський висловив сподівання, що діалог між аграрними відомствами країн триватиме. Він запевнив болгарського колегу, що Україна готова спільно розв’язувати будь-які питання, що виникають, у майбутньому.
Зі свого боку Мінагрополітики України за підсумками переговорів повідомило про готовність Болгарії імпортувати всю агропродукцію з України, крім зазначених вище чотирьох сільгоспкультур.
Україна в січні-березні поточного року збільшила експорт соняшникової олії на 14,5% – до 1 млн 322,611 тис. тонн.
Згідно з даними митної статистики, у грошовому вираженні експорт цієї продукції за перший квартал знизився на 13,6% – до $1 млрд 355,889 млн ($1 млрд 568,449 млн у першому кварталі 2022 року).
У 2022 році Україна скоротила експорт соняшникової олії на 16,4%, до $4 млрд 290,336 млн, у грошовому виразі – на 14,5%, до $5 млрд 464,151 млн.
