Експорт соняшникової олії з України у вересні-квітні 2023-2024 маркетингового року (МР) склав понад 4,4 млн тонн, що на 17% перевищило показник за аналогічний період попереднього сезону та стало другим за величиною обсягом експорту за всю історію після 2019-2020 МР, коли він досяг 4,49 млн тонн за цей самий період, повідомило інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ».
«Підвищенню попиту на дану продукцію поточного сезону з боку ключових світових імпортерів сприяла більш приваблива ціна на соняшникову олію порівняно з іншими рослинними оліями, внаслідок чого українські заводи активно нарощували переробку соняшнику», – пояснили аналітики.
Вони також вказали, що важливим фактором є забезпечення відносно стабільних відвантажень олії морським транспортом.
Експерти агентства нагадали, що оцінювали експорт соняшникової олії на сезон-2023/24 на рівні 5,6 млн тонн (+4% до квітневої оцінки; -1% до 2022-2023 МР). Однак, враховуючи, що вже близько 79% прогнозу експортовано, до кінця сезону очікується значне зниження помісячних обсягів відвантаження.
«Скорочення експорту даної продукції вже в травні-серпні поточного сезону може бути обумовлено зниженням переробки соняшнику на тлі вичерпання його запасів, які в цілому по країні на початок травня оцінюються як мінімальні за останні три сезони», – резюмували в «АПК-Інформ».
Агрохолдинг “Кернел” у третьому кварталі 2024 фінансового року переробив 816 тис. тонн насіння соняшнику, що на 10% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Згідно з повідомленням компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок, шість дробильних заводів агрохолдингу працювали практично на повну потужність, а два заводи простоювали через близькість до російського кордону і зони бойових дій.
Крім того, наприкінці лютого “Кернел” розпочав пусконалагоджувальні роботи на Старокостянтинівському заводі з переробки олійних культур, розташованому в Хмельницькій області. На момент складання звіту завод досяг понад 90% своєї переробної потужності на етапі введення в експлуатацію. Очікується, що підприємство запрацює на повну потужність до травня 2024 року і досягне максимальної потужності з переробки 1 млн тонн насіння соняшнику щорічно.
Водночас продажі соняшникової олії в січні-березні 2024 року зросли на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року та сягнули 394 тис. тонн, що загалом склало 1,103 тис. тонн за 9 місяців 2024 фінансового року.
Продажі бутильованої соняшникової олії в третьому кварталі 2024 фінансового року склали 5% від загального обсягу продажів (19 тис. тонн).
У “Кернелі” підкреслили, що обсяг завантаження зерносховищ групи в третьому кварталі 2024 фінансового року перебував на сезонно низькому рівні – 254 тис. тонн, що склало 2,7 млн тонн за 9 місяців 2024 фінансового року, що відповідає показникам аналогічного періоду минулого року.
Обсяг перевалки експортного терміналу за звітний період зріс до 2 464 тис. тонн зерна, соняшникової олії та шроту, що продемонструвало зростання у 2,3 раза. Цьому сприяли послідовна експортна діяльність через Чорне море, збільшення обсягів виробленої соняшникової олії, перевалка через портові термінали, придбані раніше в сезоні, поряд з наданням послуг з перевалки третім особам.
Незважаючи на високі обсяги перевалки терміналів, обсяг експорту зерна з України в січні-березні склав 1,877 тис. тонн, що в 2,3 раза більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, констатували в компанії.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експортом (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За перше півріччя 2024ФР чистий прибуток “Кернел” впав у 3,6 раза до першого півріччя 2023ФР – до $102 млн, а EBITDA – удвічі, до $223 млн за зниження виручки на 16% – до $1,59 млрд.
Міністр сільського господарства і харчової промисловості Молдови Володимир Боля зустрінеться в понеділок з виробниками і переробниками насіння соняшнику через складну ситуацію в його країні з виробництвом соняшникової олії. Як повідомило молдавське інформаційне агентство “Інфотаг”, рішення про обговорення проблеми, що виникла, ухвалено після зупинки компанією Floarea Soarelui, найбільшим виробником олії, двох заводів. Виробники заявили, що не мають сировини, оскільки фермери відмовляються продавати насіння за нинішньою ринковою ціною, а імпорт соняшнику суворо ліцензований.
“Сьогодні запаси насіння соняшнику в Молдові становлять близько 350 тис. тонн, тому будь-які заяви про відсутність запасів – це спекуляція. Водночас цінова політика має бути об’єктивною, справедливою і відповідальною по відношенню до кінцевого споживача”, – написав Боля у Facebook.
Він наголосив, що “відмовившись від політичних заяв і спираючись виключно на економічну складову”, Мінсільгосп Молдови забезпечить платформу для діалогу між виробниками і переробниками насіння.
“Кожна сторона надасть реальні цифри, щоб ми могли ухвалювати і знаходити життєздатні рішення до нового врожаю соняшнику”, – сказав Боля.
Як повідомлялося, Молдова продовжила на три місяці ліцензування імпорту насіння соняшнику з України.
На світовому ринку зростає попит і ціни на українську соняшникову олію, яка за тиждень подорожчала на $30-38 за тонну, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ” за результатами власного моніторингу.
“На українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій. Так, ціни попиту на українську соняшникову олію в портах досягли максимуму з початку сезону-2023/2024 і станом на 18 березня фіксуються переважно в межах $780-795/тонна СРТ-порт. Це на $30-38/тонна вище за ціни попереднього тижня”, – зазначили аналітики.
Крім того, за минулий тиждень обсяг експорту соняшникової олії зріс до 156 тис. тонн. Це на 9% перевищує показник попереднього тижня, констатували в “АПК-Інформ”.
Конкуренція між українською та російською соняшниковою олією на світовому ринку в 2023/24 МР буде дуже високою, особливо на ринках Індії, Китаю, країн Азії та Африки, повідомила керівник відділу аграрних ринків у Чорноморському регіоні аналітичного агентства “АПК-Інформ” Вікторія Блажко на XXI Міжнародній конференції Fat&Oil Industry-2023.
За її інформацією, Україна залишається найбільшим у світі експортером соняшникової олії, незважаючи на порушення логістичних ланцюжків. Однак частка України у світовому експорті скорочується через збільшення експорту соняшникової олії з Росії.
“Тиск РФ підвищується… Російська продукція чинить тиск за рахунок поліпшення якості, ціни та збільшення обсягів виробництва соняшнику”, – пояснила експертка.
Вона підкреслила, що головним “полем битви” в цьому протистоянні є Індія і Китай, інші країни Азії та Африки.
“Росія стає головним постачальником соняшникової олії до Китаю… Китайці зацікавлені в українській олії, але вони будуть її купувати тільки з українських портів, саме відвантажених з портів. Що стосується Індії – українська продукція зберігає свою частку ринку, але тиск з боку Росії посилюється”, – підкреслила Вікторія Блажко.
Вона також звернула увагу на важливу для ринку новину про заборону на імпорт рослинних олій Іраном з 23 жовтня. Іран є великим покупцем російської соняшникової олії. Вся продукція, що відвантажується в цю країну, опиниться на світовому ринку і чинитиме додатковий тиск на експорт продукції з України.
Україна в січні-вересні поточного року в натуральному вираженні наростила експорт соняшникової олії на 40,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4 млн 94,4 тис. тонн, проте в грошовому вираженні він скоротився на 5,8% – до $3 млрд 724,01 млн, що становило 13,72% від усього українського експорту.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), основний експорт здійснювали до Туреччини (18,44% поставок у грошовому вираженні), Румунії (16,59%) і Китаю (12,15%).
Поставки на зовнішні ринки соєвої олії за дев’ять місяців поточного року зросли на 20,2% – до 207,1 тис. тонн, проте виручка від них також знизилася – на 21,7%, до $181,24 млн.
У топ-3 країн-імпортерів української соєвої олії увійшли Польща (69,1% поставок у грошовому вираженні), Німеччина (5,19%) і Арабські Емірати (4,67%).
Експорт олії ріпаку та гірчиці за січень-вересень-2023 сягнув 244,71 тис. тонн, збільшившись порівняно із січнем-вереснем-2022 у 9,3 раза. Реалізація цього виду олії принесла Україні $205,72 млн, що в 5,8 раза більше за минулорічний показник.
Ключовими країнами експорту олії ріпаку та гірчиці стали Китай (28,61% поставок у грошовому виразі), Польща (20,08%) і Румунія (15,22%).
Експорт маргарину з України за дев’ять місяців цього року знизився як у натуральному вираженні (на 36,2%), так і в грошовому (на 37,5%) – до 11,57 тис. тонн на суму $24,64 млн.
Водночас експорт за статтею 1518 “жири, олії та рослинні олії, подані хімічній модифікації” збільшився в натуральному вираженні на 70,4% – до 12,60 тис. тонн, а в грошовому – на 16,2%, до $11,22 млн.
Що стосується імпорту, то найбільшою статтею в цьому сегменті зовнішньої торгівлі залишався імпорт пальмової олії, який за січень-вересень цього року скоротився і в натуральному (на 21,6%), і в грошовому виразі (на 32,5%): в Україну поставлено 64,41 тис. тонн цього виду олії на суму $82,46 млн.
Водночас імпорт маргарину в країну за вказаний звітний період хоча й дещо знизився в натуральному вираженні – на 0,3%, до 9,07 тис. тонн, проте зріс у грошовому – на 7,3%, до $32,43 млн.
Нарешті, замикає трійку імпорту в цій категорії код 1516 “жири, олії, олії рослинні, хімічно перетворені без обробки” – продукції поставлено 11,23 тис. тонн на $25,63 млн, тоді як за 9 місяців минулого року було 9,54 тис. тонн на $26,62 млн.
Згідно з даними ДМС, за 12 місяців довоєнного 2021 року експорт соняшникової олії приніс Україні $6,39 млрд, соєвої – $295,22 млн, ріпакової та гірчичної – $222,56 млн.
Основними країнами-покупцями української соняшникової олії 2021 року були Індія (у грошовому еквіваленті 29,83%), Китай (14,36%) і Нідерланди (10,49%); соєвої – Польща (66,42%), Китай (14,52%) та Німеччина (5,06%); ріпакової та гірчичної – Нідерланди (41,38%), Польща (30,42%) і Китай (12,49%).
