Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому прогнозі знизило прогноз експорту сої та соєвого шроту з України у 2026/2027 маркетинговому році (МР, вересень 2026р.-серпень 2027р.) на 0,25 млн тонн – відповідно до 2,15 млн тонн та 1,25 млн тонн.
Такі зміни Мінсільгосп США пояснює зменшенням посівних площ та зменшенням врожаю сої цього року.
Загалом прогноз експорту олійних культур з України у 2026/2027 МР також знижено на 0,25 млн тонн – до 4,85 млн тонн, але це більше, ніж 4,24 млн тонн у 2025/2026 МР, хоча й значно менше за 7,39 млн тонн ще роком раніше.
Щодо переробки олійних, то Мінсільгосп США у 2026/2027 МР очікує її в Україні на рівні 16,9 млн тонн, що на 0,3 млн тонн менше, аніж у липневому звіті. Це більше за показник як 2025/2026 МР (14,8 млн тонн), так і 2024/2025 МР (15,7 млн тонн).
USDA також погіршило оцінку експорту соняшникової олії з України у 2025/2026 році на 0,275 млн тонн – до 4,1 млн тонн.
Всі інші оцінки врожаю, переробки, виробництва та експорту на 2025/2026 МР та 2026/2027 МР залишені без змін.
Так, загальний прогноз експорту рослинних олій з України у 2026/2027 МР збережено на рівні 6,13 млн тонн порівняно із 5,15 млн тонн 2025/2026 МР, у тому числі відповідно соняшникової – 4,95 млн тонн проти 4,1 млн тонн, соняшникового шроту – 3,3 млн тонн порівняно із 2,9 млн тонн у 2025/26 МР, насіння соняшнику – 0,1 млн тонн проти 0,04 млн тонн
За оцінкою Мінсільгоспу США, цього МР переробка соняшнику в Україні зросте до 12,775 млн тонн з 10,8 млн тонн роком раніше, внутрішнє споживання соняшникового шроту – до 1,875 млн тонн з 1,65 млн тонн, олії – до 0,47 млн тонн з 0,455 млн тонн.
Врожай соняшнику USDA цього року прогнозує у 13 млн тонн, виробництво соняшникової олії – 4,418 млн тонн, шроту – 5,204 млн тонн.
Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю в Україні за тиждень залишилися без змін – $195 та $185 за тонну відповідно на базисі CPT Одеса, тоді як ціна кукурудзи знизилася на $5 – до $195 за тонну CPT Одеса, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
Ціна соняшнику на базисі CPT завод становила $550 за тонну, ріпаку на CPT порт знизилася на $20 – до $500 за тонну, тоді як на FCA Чоп зросла на $5 – до $545 за тонну. Ціна ГМО-сої знизилася до $420 за тонну CPT порт та до $435 за тонну FCA Чоп, тоді як НЕ-ГМО соя на FCA Чоп подорожчала на $10 – до $470 за тонну, а на CPT порт подешевшала на $10 – до $440 за тонну.
“Український фізичний ринок цього тижня відійшов від прямої прив’язки до біржової динаміки. SPIKE CPT Одеса по кукурудзі знизився до $195 (-$5 за тиждень), тоді як продовольча пшениця 11,5% та фуражна пшениця утрималися на $195 та $185 відповідно. На західному базисі кукурудза SPIKE FCA Чоп скоригувалася до $220 (-$3), зберігши премію близько $25 до портового напрямку”, – йдеться в повідомленні.
За даними Spike Brokers, ціна кукурудзи на базисі FCA Чоп також знизилася – на $3, до $220 за тонну. Ціна соняшнику на рівні $550 за тонну пов’язана з переходом переробників на ціни нового врожаю.
Портова ціна ріпаку впала на $20 за тонну, тоді як на західному кордоні він подорожчав на $5. За 1-6 серпня Україна експортувала 27,9 тис. тонн ріпаку.
За цей період Україна експортувала 33,5 тис. тонн кукурудзи, 93,2 тис. тонн пшениці та 4,2 тис. тонн соєвих бобів. Експорт соняшникової олії становив 30,7 тис. тонн.
Україна у 2025/2026 маркетинговому році експортувала 2,7 млн тонн сої проти 3,8 млн тонн у попередньому сезоні, повідомила Українська зернова асоціація.
Найбільшим покупцем української сої була Туреччина – 923 тис. тонн. До п’ятірки основних імпортерів також увійшли Нідерланди – 382 тис. тонн, Німеччина – 298 тис. тонн, Франція – 159 тис. тонн та Єгипет – 151 тис. тонн.
За даними УЗА, скорочення експорту сої зумовлене нижчим урожаєм та запровадженням експортного мита на цю культуру.
В Україні з 1 липня 2026 року стартує подання заявок через Державний аграрний реєстр (ДАР) для участі у програмі відкритого експорту ріпаку, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
“Запуск програми відкритого експорту сої та ріпаку – це ще один крок до створення прозорих і зрозумілих правил для аграрного бізнесу. Ми максимально цифровізували процес, щоб виробники могли швидко подати заявку через ДАР, а держава мала ефективний інструмент для адміністрування експорту”, – цитує пресслужба заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького.
Як зазначено у повідомленні, участь у програмі можуть взяти юридичні особи та фізичні особи-підприємці – виробники сільськогосподарської продукції. Подання заявок здійснюватиметься виключно через ДАР.
Для ріпаку заявки прийматимуться з 1 липня поточного року до 1 квітня наступного року, для сої – з 1 вересня до 1 червня наступного року.
Програма передбачає граничний обсяг експорту ріпаку до 5 тонн з 1 га сільськогосподарських угідь, а сої – до 3,5 тонн з 1 га. Протягом строку подання заявки виробник матиме право один раз скоригувати інформацію щодо планового або фактичного збору врожаю.
За словами Висоцького, механізм передбачає максимальну автоматизацію процесу без додаткових бюрократичних процедур і необхідності отримувати висновки Торгово-промислової палати.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів у травні 2026 року змінив порядок підтвердження права агровиробників та сільськогосподарських кооперативів на звільнення від сплати експортного мита при вивезенні власно вирощених сої та ріпаку. Новий механізм передбачає автоматичну верифікацію через Державний аграрний реєстр замість отримання висновків Торгово-промислової палати.
АГРОВИРОБНИК, ДАР, ріпак, СОЯ, ЭКСПОРТ
Посівна площі під соєю у 2026 році досягли 2,1 млн га, збільшившись на 5% порівняно із минулим роком, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький журналістам в кулуарах міжнародної конференції Grain Ukraine 2026 у п’ятницю.
“Цього року посіви під сою не зменшились, і навіть зросли на 5%. Цьому одночасно сприяли кілька факторів – здорожчання добрив і палива. І, відповідно, у аграріїв з’явився фокус на культури, які менше потребують добрив, а це – соя. Вона потребує менше витрат на вирощування, доставку і експорт”, – зазначив Висоцький.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Експерти Американської торговельної палати (ACC) стверджували, що це може призвести до значного скорочення посівних площ під соєю у 2026 році через цей закон.
За даними Мінекономіки, станом на 2 червня соєю було засаджено 1,96 млн га, або 96% від прогнозу, тоді як минулого року на 30 травня, за даними Мінагрополітики, посіви сої становили 2,23 млн га.
Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак призведе до зниження рентабельності цих культур, що спричинить скорочення посівних площ під соєю у 2026 році на 30%, повідомили експерти Американської торговельної палати (ACC) під час пресбрифінгу в Києві.
“Наші прогнози свідчать про можливе зменшення площ під соєю на 30% порівняно з попереднім сезоном. Експортне мито діє як економічний бар’єр, що робить вирощування цієї культури менш привабливим для товаровиробника. Фермер не буде кожного року брати на себе збитки — якщо фінансовий результат від’ємний, він просто змінює структуру посівів”, — пояснили експерти.
У бізнес-об’єднанні зауважили, що за звичайних умов альтернативою могла б стати кукурудза, проте наразі її інвестиційна привабливість також під питанням через зростання собівартості виробництва.
“Ціни на пальне та добрива суттєво зросли, зокрема, через загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки. Це значно підвищує витрати аграріїв на вирощування кукурудзи, що в поєднанні з низькою рентабельністю олійних через мита (на сою та ріпак – ІФ-У) ставить аграріїв у складне становище перед початком весняної кампанії”, — наголосили учасники брифінгу.
Фахівці висловили упевненість, якщо регуляторна політика не зміниться, існує ризик довгострокової відмови фермерів від вирощування ріпаку та сої. Це призведе до того, що внутрішні переробники, які лобіювали введення мита для отримання дешевої сировини, зрештою зіткнуться з її фізичним дефіцитом через скорочення виробництва.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
