Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю в Україні за тиждень залишилися без змін – $195 та $185 за тонну відповідно на базисі CPT Одеса, тоді як ціна кукурудзи знизилася на $5 – до $195 за тонну CPT Одеса, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
Ціна соняшнику на базисі CPT завод становила $550 за тонну, ріпаку на CPT порт знизилася на $20 – до $500 за тонну, тоді як на FCA Чоп зросла на $5 – до $545 за тонну. Ціна ГМО-сої знизилася до $420 за тонну CPT порт та до $435 за тонну FCA Чоп, тоді як НЕ-ГМО соя на FCA Чоп подорожчала на $10 – до $470 за тонну, а на CPT порт подешевшала на $10 – до $440 за тонну.
“Український фізичний ринок цього тижня відійшов від прямої прив’язки до біржової динаміки. SPIKE CPT Одеса по кукурудзі знизився до $195 (-$5 за тиждень), тоді як продовольча пшениця 11,5% та фуражна пшениця утрималися на $195 та $185 відповідно. На західному базисі кукурудза SPIKE FCA Чоп скоригувалася до $220 (-$3), зберігши премію близько $25 до портового напрямку”, – йдеться в повідомленні.
За даними Spike Brokers, ціна кукурудзи на базисі FCA Чоп також знизилася – на $3, до $220 за тонну. Ціна соняшнику на рівні $550 за тонну пов’язана з переходом переробників на ціни нового врожаю.
Портова ціна ріпаку впала на $20 за тонну, тоді як на західному кордоні він подорожчав на $5. За 1-6 серпня Україна експортувала 27,9 тис. тонн ріпаку.
За цей період Україна експортувала 33,5 тис. тонн кукурудзи, 93,2 тис. тонн пшениці та 4,2 тис. тонн соєвих бобів. Експорт соняшникової олії становив 30,7 тис. тонн.
Україна у 2025/2026 маркетинговому році експортувала 2,7 млн тонн сої проти 3,8 млн тонн у попередньому сезоні, повідомила Українська зернова асоціація.
Найбільшим покупцем української сої була Туреччина – 923 тис. тонн. До п’ятірки основних імпортерів також увійшли Нідерланди – 382 тис. тонн, Німеччина – 298 тис. тонн, Франція – 159 тис. тонн та Єгипет – 151 тис. тонн.
За даними УЗА, скорочення експорту сої зумовлене нижчим урожаєм та запровадженням експортного мита на цю культуру.
В Україні з 1 липня 2026 року стартує подання заявок через Державний аграрний реєстр (ДАР) для участі у програмі відкритого експорту ріпаку, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
“Запуск програми відкритого експорту сої та ріпаку – це ще один крок до створення прозорих і зрозумілих правил для аграрного бізнесу. Ми максимально цифровізували процес, щоб виробники могли швидко подати заявку через ДАР, а держава мала ефективний інструмент для адміністрування експорту”, – цитує пресслужба заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького.
Як зазначено у повідомленні, участь у програмі можуть взяти юридичні особи та фізичні особи-підприємці – виробники сільськогосподарської продукції. Подання заявок здійснюватиметься виключно через ДАР.
Для ріпаку заявки прийматимуться з 1 липня поточного року до 1 квітня наступного року, для сої – з 1 вересня до 1 червня наступного року.
Програма передбачає граничний обсяг експорту ріпаку до 5 тонн з 1 га сільськогосподарських угідь, а сої – до 3,5 тонн з 1 га. Протягом строку подання заявки виробник матиме право один раз скоригувати інформацію щодо планового або фактичного збору врожаю.
За словами Висоцького, механізм передбачає максимальну автоматизацію процесу без додаткових бюрократичних процедур і необхідності отримувати висновки Торгово-промислової палати.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів у травні 2026 року змінив порядок підтвердження права агровиробників та сільськогосподарських кооперативів на звільнення від сплати експортного мита при вивезенні власно вирощених сої та ріпаку. Новий механізм передбачає автоматичну верифікацію через Державний аграрний реєстр замість отримання висновків Торгово-промислової палати.
АГРОВИРОБНИК, ДАР, ріпак, СОЯ, ЭКСПОРТ
Посівна площі під соєю у 2026 році досягли 2,1 млн га, збільшившись на 5% порівняно із минулим роком, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький журналістам в кулуарах міжнародної конференції Grain Ukraine 2026 у п’ятницю.
“Цього року посіви під сою не зменшились, і навіть зросли на 5%. Цьому одночасно сприяли кілька факторів – здорожчання добрив і палива. І, відповідно, у аграріїв з’явився фокус на культури, які менше потребують добрив, а це – соя. Вона потребує менше витрат на вирощування, доставку і експорт”, – зазначив Висоцький.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Експерти Американської торговельної палати (ACC) стверджували, що це може призвести до значного скорочення посівних площ під соєю у 2026 році через цей закон.
За даними Мінекономіки, станом на 2 червня соєю було засаджено 1,96 млн га, або 96% від прогнозу, тоді як минулого року на 30 травня, за даними Мінагрополітики, посіви сої становили 2,23 млн га.
Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак призведе до зниження рентабельності цих культур, що спричинить скорочення посівних площ під соєю у 2026 році на 30%, повідомили експерти Американської торговельної палати (ACC) під час пресбрифінгу в Києві.
“Наші прогнози свідчать про можливе зменшення площ під соєю на 30% порівняно з попереднім сезоном. Експортне мито діє як економічний бар’єр, що робить вирощування цієї культури менш привабливим для товаровиробника. Фермер не буде кожного року брати на себе збитки — якщо фінансовий результат від’ємний, він просто змінює структуру посівів”, — пояснили експерти.
У бізнес-об’єднанні зауважили, що за звичайних умов альтернативою могла б стати кукурудза, проте наразі її інвестиційна привабливість також під питанням через зростання собівартості виробництва.
“Ціни на пальне та добрива суттєво зросли, зокрема, через загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки. Це значно підвищує витрати аграріїв на вирощування кукурудзи, що в поєднанні з низькою рентабельністю олійних через мита (на сою та ріпак – ІФ-У) ставить аграріїв у складне становище перед початком весняної кампанії”, — наголосили учасники брифінгу.
Фахівці висловили упевненість, якщо регуляторна політика не зміниться, існує ризик довгострокової відмови фермерів від вирощування ріпаку та сої. Це призведе до того, що внутрішні переробники, які лобіювали введення мита для отримання дешевої сировини, зрештою зіткнуться з її фізичним дефіцитом через скорочення виробництва.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Запровадження експортного мита на ріпак та сою у вересні минулого року спричинило перерозподіл доходів від сільгосптоваровиробників на користь переробників, що призвело до загальних збитків фермерів у розмірі близько $200 млн, повідомили в Американській торговельній палаті (ACC) під час пресбрифінгу в Києві у середу.
Згідно з оприлюдненими даними, через зниження внутрішніх цін на 7% відносно світових ринків українські аграрії недоотримали $130 млн прибутку. Найбільше постраждали малі та середні виробники, які не мають змоги експортувати продукцію самостійно. Ще $50 млн було стягнуто з аграріїв та експортерів у вигляді мита до державного бюджету.
“Експортне мито, яке було запроваджено, — це фактично перерозподіл доходів між товаровиробниками на користь переробників. Замість стимулювання переробки ми отримали механізм покриття збитків переробної галузі за рахунок рослинництва”, — зазначили в АСС.
Представники бізнес-об’єднання підкреслили, що за шість місяців дії закону в Україні не було задекларовано чи побудовано жодної нової переробної потужності. При цьому наявні потужності в 23 млн тонн уже перевищують загальний обсяг виробництва олійних, який становить близько 20 млн тонн.
За оцінками АСС, валютні надходження в Україну від експорту олійних за цей період скоротилися на $1 млрд. Зокрема, виторг від експорту ріпаку впав на $700 млн (за часткової компенсації ростом експорту олії та шроту дельта становить мінус $400 млн – ІФ-У). По сої падіння оцінюється у $240 млн, по соняшнику — у $345 млн.
Експерти стверджують, що аргументи ініціаторів закону щодо успішного досвіду мита на соняшник були хибними через різну фізичну природу культур. Соняшник як легкий продукт вигідніше переробляти на місці, тоді як ріпак і соя є важкими культурами, які доцільніше транспортувати великими суднами до місць споживання. В АСС також звернули увагу на негативний законотворчий прецедент, оскільки під час прийняття закону були ігноровані протести провідних профільних асоціацій, зокрема УКАБ та ВАР. Крім того, таке рішення погіршило відносини з європейськими партнерами та суперечить процесам євроінтеграції.
Зі свого боку професор Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський зазначив, що сумарні втрати сільгосптоваровиробників від дії закону за повний маркетинговий рік можуть скласти близько 17 млрд грн. За його розрахунками, мито на ріпак забезпечить бюджету 6,2 млрд грн, але призведе до чистих втрат економіки на 80–170 млн грн через зниження доходів аграріїв. Для сої ситуація ще гірша: при надходженнях до бюджету 4,1–4,7 млрд грн, фермери втратять 9,1–9,3 млрд грн, що спричинить чисті збитки для країни в 200–500 млн грн.
“Це поганий сигнал для ринку, який свідчить про неконкурентоспроможність переробки без державних дотацій. Аналогічна логіка “завантаження потужностей” уже поширюється на експорт металобрухту та деревини, що є вкрай негативним прецедентом”, — наголосив Нів’євський, додавши, що сумарні економічні втрати держави від мит на обидві культури можуть сягнути 280–670 млн грн.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
