Ціни на українську сою у короткостроковій перспективі будуть залежати від ситуації на глобальному енергетичному ринку та нафтових котирувань, які визначають кон’юнктуру біопаливного сектору, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Аналітики привернули увагу, що експортні ціни на українську сою зараз значно перевищують рівні початку сезону. Якщо у вересні-листопаді сою реалізували приблизно по $390-395/тонна, то поточні ціни в портах досягли $450–460/тонна на сою ГМО та від $475/тонна на сою без ГМО, що на $60–70/тонна дорожче, ніж на початку сезону.
“Якщо ціни ще додадуть, приблизно, $10–15 на тонні, то фактично можна буде говорити майже про $100 зростання за сезон”, — зазначили експерти.
Попри привабливу цінову кон’юнктуру, темпи експорту української сої поступово знижуються. За даними аналітиків, обсяг відвантажень становить близько 48 тис. тонн, що значно менше порівняно з початком маркетингового року, через вплив експортного мита на рівні 10%, скорочення внутрішніх запасів і високу вартість української продукції на світових ринках.
“Українська соя продовжує залишатись лідером за ціною на ключових ринках. Наприклад, на ринку Туреччини вона коштує майже $500/тонна, тоді як бразильська соя торгується на рівні $470-480/тонна”, — пояснили експерти.
Водночас на внутрішньому ринку зберігаються високі ціни через обмежену пропозицію. За оцінками аналітиків, у травні запаси сої можуть опуститися нижче 1 млн тонн, що означатиме майже повне вичерпання пропозиції врожаю минулого року.
“Заводам потрібно буде працювати до нового врожаю, тому вони можуть бути готові платити високу ціну. Не виключено, що переробники можуть підняти ціни на сою і вище 21 тис. грн/тонна”, — вважають у кооперативі.
Разом із тим, короткострокова кон’юнктура ринку значною мірою залежатиме від ситуації на глобальному енергетичному ринку. Зокрема, соєві котирування традиційно корелюють із цінами на нафту, оскільки соєва олія активно використовується у виробництві біодизеля.
На ринку у березні та першій половині квітня можливі короткострокові цінові вагання або навіть зниження цін. Водночас у середньостроковій перспективі ринок залишатиметься стабільним через обмежені залишки культури та сталий попит з боку внутрішніх переробників, резюмували у “Пуск”.
Виробництво олійних культур в Україні у сезоні 2026-2027 демонструватиме зростання з огляду на високу маржинальність і розвиток внутрішньої переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики зазначили, що соняшник залишиться пріоритетною культурою для аграріїв. На початку 2026 року ціни на насіння соняшнику наблизилися до 30 тис. грн/т, що стимулює господарства розширювати посіви. Площі під цією культурою у новому сезоні можуть збільшитися до 6,1 млн га.
Ринки сої та ріпаку залишаються стабільними. Водночас в Україні зростає внутрішня переробка цих культур, що посилює роль країни у Чорноморському регіоні. Збільшення валового збору насіння стимулюватиме завантаження заводів та подальше зростання експорту олії та шроту.
Серед ключових тенденцій сезону 2026/27 в “УкрАгроКонсалт” назвали збереження олійними культурами статусу одного з найприбутковіших сегментів агровиробництва, де соняшник утримуватиме провідні позиції. Аналітики також прогнозують зростання завантаження переробних потужностей та подальше збільшення експорту продуктів переробки на тлі відносної стабільності ринків сої та ріпаку.
Ціни на соєві боби на експортному ринку України на початку березня досягли $437-447/т СРТ-порт, що є найвищим показником для цього сектору з лютого 2024 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Український ринок продовжує отримувати підтримку від світового сектору сої, зокрема через певну затримку збирання та поставок сої в Бразилії на тлі ускладнення погодних умов, а також через зростання котирувань сої в Чикаго під впливом подальшого підвищення цін на соєву олію в США”, — зазначило агентство.
Аналітики зауважили, що на внутрішньому ринку зберігається тенденція до підвищення цін через високу конкуренцію між переробними підприємствами та експортерами. Ціни попиту за останній період зросли на 200-500 грн/тонна залежно від регіону та потреби у сировині.
Водночас експерти прогнозують можливе зниження експортних цін найближчим часом внаслідок збільшення пропозиції нового врожаю з Південної Америки. Проте факторами підтримки високих рівнів, на їхню думку, залишаться воєнні дії на Близькому Сході, волатильність ринку нафти та посилення попиту на сою з боку Китаю.
Валютна виручка від експорту ріпакової олії з України за друге півріччя 2025 року зросла у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього сезону, а ріпакового шроту — в 1,4 раза, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський із посиланням на дані асоціації “Укроліяпром”.
“Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак дозволило Україні збільшити виробництво олії та шроту з цієї сировини, а також наростити експорт продуктів переробки”, — написав він у Facebook.
Згідно з даними асоціації, у липні-грудні 2025 року переробка ріпаку на олію зросла в 1,8 раза. У соєвому сегменті за вересень-грудень 2025-го виробництво олії збільшилося на 22,4%, експорт — на 23,3%, а валютна виручка — в 1,5 раза.
“Переробка сої на олію та шрот перевищила її експорт на 3,7%”, — підкреслив парламентарій.
В “Укроліяпром” прогнозують, що у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) переробка насіння ріпаку сягне рекордних 1,7 млн тонн (понад 50% валового збору), а соєвих бобів — 3,0 млн тонн (понад 60%). Це забезпечить випуск 720 тис. тонн ріпакової та 600 тис. тонн соєвої олії.
Кисилевський наголосив, що модель переробки довела ефективність у перший же сезон дії закону про мито, забезпечивши мільярди гривень податків. Він також нагадав про дію програм підтримки “Зроблено в Україні”, зокрема, кредити “5-7-9” та 25% компенсацію вартості сільгосптехніки.
Міжнародна корпорація з фінансування розвитку США (DFC) схвалила кредитну угоду на суму $40 млн терміном на 10 років для однієї з дочірніх компаній найбільшого виробника цукру в Україні агропромислового холдингу “Астарта”.
“DFC співфінансуватиме з Міжнародною фінансовою корпорацією капітальні інвестиції та операційні витрати, пов’язані з будівництвом заводу з виробництва соєвого білкового концентрату (SPC)”, – проінформував агрохолдинг.
Як повідомив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу агрохолдингу Вячеслав Чук у вересні 2025 року, “Астарта” має намір у 2026 році продовжити інвестувати в будівництво свого заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, ці інвестиції становитимуть близько EUR40 млн.
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до п’ять років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка вводить механізм моніторингу за експортом сої та ріпаку, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
“Ми запроваджуємо прозорий механізм, який дає можливість звільнити від експортного мита саме виробників, а не посередників. Кошти, які держава отримає від мита трейдерів, поповнюватимуть спеціальний фонд бюджету та спрямовуватимуться на програми підтримки прифронтових територій, де аграрії працюють у найскладніших умовах, гранти на переробку, теплиці, сади, страхування воєнних ризиків”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні на сайті відомства.
Мінекономіки зазначило, що документ спрямований на забезпечення справедливого застосування пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників.
Новий порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції тим даним, які містяться в Державному аграрному реєстрі (ДАР) щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки.
“Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно”, – додало міністерство.
Постанова забезпечує прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита, унеможливлення зловживань під час експорту сої та ріпаку, рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників, забезпечує державну підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники, йдеться у повідомленні.
Очікується, що урядове рішення посилить державний контроль, забезпечить цільове надходження бюджетних коштів і сприятиме стабільності аграрного сектору. Моніторинг дозволить одночасно підтримувати добросовісних виробників та гарантувати наповнення спеціального фонду для реалізації ключових програм розвитку агросектору.
Як повідомлялося, у вересні 2025 року було ухвалено закон про введення 10% експортного мита на сою та ріпак. Сільськогосподарські товаровиробники та кооперативи, які експортують продукцію власного виробництва, звільняються від сплати мита. Мито сплачують трейдери та інші експортери, які не є виробниками. Механізм спрямований на підтримку фермерів, стимулювання переробки всередині країни та наповнення спеціального фонду державного бюджету для фінансування аграрних програм.
