Україна в листопаді 2023 року наростила переробку сої до максимального місячного обсягу з квітня 2020 року, яка склала близько 184 тис. тонн, що на 17% перевищило жовтневий показник і на 43% – результат листопада 2022 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Незважаючи на складнощі з формуванням сировинної бази у заводів через жорстку конкуренцію з експортерами, основним стимулом до нарощування переробки став високий попит на соєвий шрот на зовнішньому ринку”, – зазначили аналітики.
Згідно з повідомленням, за три місяці 2023-2024 маркетингового року з України було експортовано 160 тис. тонн шроту, що на 45% більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону і стало максимумом для вересня-листопада за останні чотири сезони.
Основними імпортерами українського соєвого шроту стали Польща з часткою в 58% і Угорщина з 24%, констатували в АПК-Інформ.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у четвертому кварталі цього року відновить будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на Глобинському переробному заводі (ГПЗ, Полтавська обл.), що дасть змогу виробляти до 100 тис. тонн концентрованого соєвого білка на рік.
“Проєкт було оголошено 2021 року вартістю $50 млн, з урахуванням інфляції зараз його (оцінюють) приблизно в $60 млн”, – повідомила директорка з розвитку бізнесу та зв’язків з інвесторами групи компаній Юлія Берещенко на конференц-коле з інвесторами та аналітиками за підсумками роботи компанії за дев’ять місяців 2023 року.
За її словами, інвестиції буде розподілено на три роки – цей і два наступні, передбачається фінансувати проєкт переважно за рахунок вільного грошового потоку.
Як повідомлялося, “Астарта” повідомила про початок будівництва цієї лінії в середині вересня 2021 року. Сам ГПЗ введено в експлуатацію на початку 2014 року, його проєктна переробна потужність становить 230 тис. тонн на рік, і залишиться на цьому рівні. Завод здатний щорічно виробляти близько 160 тис. тонн високопротеїнового соєвого шроту, 40 тис. тонн соєвої олії та 9 тис. тонн гранульованої оболонки. До складу підприємства також входять потужності зі зберігання готової продукції та елеватор ємністю 42 тис. тонн і необхідні інженерні, автомобільні та залізничні комунікації. Понад 80% продукції ГПЗ до війни постачалося до країн ЄС, Близького і Далекого Сходу. Основну частину сої для переробки вирощують агрофірми агрохолдингу.
Восени 2021 року Берещеннко вказувала, що будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на ГПЗ дасть змогу подвоїти показник EBITDA у сегменті сої, а також наростити виручку.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) нагадала заінтересованим особам про формування Переліку осіб-експортерів кукурудзи та сої до Китайської Народної Республіки (КНР) і Переліку місць зберігання цих товарів для подальшого експорту до КНР.
Як пояснили у пресслужбі відомства, це робиться для забезпечення виконання вимог протоколу фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи та сої з України до КНР.
Документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур місць вирощування та зберігання кукурудзи та сої з метою включення особи до Переліків, необхідно надіслати до 16 жовтня на електронну пошту Держпродспоживслужби.
Відомство нагадує, що підставами для прийняття рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт є невідповідність об’єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів країни-імпортера.
Українські порти на Дунаї нині торгують переважно соєю як найбільш маржинальною сільгоспкультурою. Незважаючи на постійне зниження цін з боку експортерів і локальних переробників, соя приносить прибуток трейдерам і аграріям, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“На жовтень соя активно контрактується. Існує величезна різниця між цінами на українську сою і боби з Аргентини, США і Бразилії: вітчизняна соя дешевша на 80-100$/т. Цим користуються експортери, зокрема турецькі та єгипетські. Однак українські трейдери готові фіксувати й далі низький рівень цін, тобто самі собі “обвалюють” ринок. Для трейдерів це супермаржинальна культура, на якій вони сьогодні заробляють”, – розповіли аналітики.
Згідно з повідомленням, навіть за низьких цін соя приносить прибутки виробникам за будь-яких каналів збуту: продаж на місцеві переробні заводи, експорт до ЄС, поставки в малі порти.
“У найближчі два тижні закупівельні ціни переробних заводів можуть опуститися до 12,5-13 тис. грн/т, на дунайських портах – до умовного рівня 340 $/т. При цьому пропозиція сої знижуватися не буде”, – прогнозують у ВАР.
Експорт сої з України у вересні-червні 2022/23 маркетингового року (МР), за оперативними даними, сягнув майже 3 млн тонн, що вже стало рекордним сезонним обсягом відвантаження на зовнішні ринки за всю історію, перевищивши попередній максимум сезону-2016/17 загалом (2,9 млн тонн), повідомило аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Основним імпортером українських олійних у поточному сезоні залишається Євросоюз із часткою 47% проти 40% у 2021/22 МР і приростом по відношенню до експорту в аналогічний період попереднього сезону в 3,1 раза”, – зазначили аналітики.
При цьому, згідно з даними агентства, Туреччина зберігає за собою 2-ге місце в рейтингу імпортерів української сої з часткою 32% проти 36% у загальному експорті цієї продукції з України минулого МР. У цю країну за 10 місяців 2022/23 МР поставки зросли в 2,4 раза.
Аналітики вказали також на значний приріст відвантажень до Єгипту, особливо в травні-червні поточного сезону. Частка цієї країни в загальному експорті сої з України зросла до 15% проти 2% у сезоні-2021/22, тоді як обсяги відвантаження олійної в цьому напрямку збільшилися в 17 разів, до 440 тис. тонн.
Агропромислова група “Кернел”, за даними на середину травня, на 95% виконала плани з проведення посіву ярих культур, відвівши 35% площ під соняшник і 18% – під сою, повідомила компанія у Facebook.
“Агрокліматичні особливості нинішнього сезону: велика кількість опадів у березні та квітні, високий рівень підгрунтових вод в окремих регіонах і, відповідно, підтоплення значної частини полів – суттєво скоригували виробничу програму агропідприємств “Кернел”, – йдеться в інформації компанії.
Уточнюється, під соняшник відведено 35% посівних площ, або 120 тис. га, під кукурудзу – 24%, або 85 тис. га, під сою – 18%, або 65 тис. га.
Крім того, у структурі посівних площ 17%, або 60,4 тис. га зайнято під озимою пшеницею. Площі під ріпаком і багаторічними травами традиційно незначні, зазначили в агрохолдингу.
Зазначається, що в Харківському кластері змогли провести посівну на 28 тис. га, а ще 1 тис. га залишили без обробітку з міркувань безпеки, оскільки ці землі розташовуються за 40 км від лінії фронту – в Куп’янському районі. За даними на 16 травня, у кластері засіяно 100% від запланованих на сезон площ.
За інформацією заступника керівника з виробництва Харківського кластера Олександра Звягінцева, 35% площ відведено під озиму пшеницю, 30% – соняшник, 15% – озимий ріпак, 10% – кукурудзу, 10% – сою.
Команда кластеру “Дружба-Нова” на Сумщині відвела під майбутній урожай 177 тис. га ріллі, а необробленими залишилися 7 тис. га, які розташовані поруч із російським кордоном.
Заступник керівника з виробництва кластеру “Дружба-Нова” Ігор Тихончук повідомив, що завершується посів кукурудзи та соняшнику, під які в структурі посівів відведено 20% і 35% відповідно. Посів сої, під яку відведуть 24% площ, завершать до 25 травня. Посівами озимої пшениці зайнято 17% площ.
За інформацією агрохолдингу, через перенасичені вологою поля частину ранньовесняних технологічних операцій скасували, замінили або змістили в часі. Зміщення термінів торкнулося початку посівної, яку в усіх регіонах розпочали наприкінці квітня, що на два тижні пізніше від традиційних термінів.
Агрономічна служба “Кернел” повідомила про сприятливі умови для посіву соняшнику та кукурудзи, які сіяли паралельно для прискорення темпів посівної.
“Більшість агрокластерів завершили посів кукурудзи та соняшнику і завершують посів сої. Це теплолюбна культура, умови для висіву якої не були сприятливими аж до 5-6 травня. Незважаючи на примхи погоди, 80% площ під майбутній урожай сої планують засіяти в оптимальні для культури терміни”, – резюмували в агрохолдингу.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
