Мер міста Гамбург (Німеччина) Петер Ченчер (Peter Tschentscher) прибув із візитом до Києва і має намір обговорити з мером української столиці Віталієм Кличком питання співпраці міст.
“Сьогодні я спілкуюся з Віталієм у столиці України про підтримку в рамках нашого “Пакту про солідарність і майбутнє”. Мені б хотілося познайомитися з Києвом, висловити нашу солідарність і обговорити співпрацю наших міст”, – написав Ченчер у соцмережі Х у понеділок.
“Народ України мужньо, наполегливо і з величезною силою чинить опір російській агресії. Наша підтримка має тривати доти, доки війна не закінчиться і не почнеться відновлення”, – додав мер Гамбурга.
Peter Tschentscher, Віталій Кличко, Гамбург, Петер Ченчер, СПІВПРАЦЯ
Десять українських та дві провідні німецькі лікарні домовилися про медичне партнерство.
Як повідомило Міністерство охорони здоров’я України на своєму сайті, під час міжнародної конференції з медичних партнерств, що відбулася 26-27 лютого в Берліні, меморандум про співпрацю з клінікою “Шаріте” підписали обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології в Ужгороді, Львівський національний медуніверситет ім. Данила Галицького, Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня, Національний медуніверситет ім. Богомольця, Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМНУ.
Меморандуми про співпрацю з німецькою мережею лікарень BG Kliniken, що спеціалізується на лікуванні та реабілітації постраждалих від важких травм, підписали клінічна лікарня “Феофанія”, Івано-Франківська обласна клінічна лікарня, НДСЛ “Охматдит”, міська клінічна лікарня №4 Дніпра, Інститут патології хребта та суглобів ім. Сітенко НАМНУ.
Розвиток Міжнародного медичного партнерства є ініціативою першої леді України Олени Зеленської. Воно стартувало під час третього саміту перших леді та джентльменів у Києві 6 вересня 2023 року.
Наразі Міжнародну програму медичного партнерства з Україною підтримують 18 країн. У межах програми підписано 34 меморандуми про співпрацю. Медичне партнерство в Німеччині стало можливим завдяки допомозі Німецькому товариству з міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках фінансованої ними програми лікарняного партнерства.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що Україна та Японії в рамках Конференції з економічного розвитку та відновлення підписали 56 міжурядових угод, меморандумів, домовленостей між бізнесами та представниками місцевої влади.
“56 документів підписали представники України та Японії в рамках Конференції з економічного розвитку та відновлення в Токіо! Серед них міжурядові угоди, меморандуми, домовленості між бізнесами та представниками місцевої влади”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
Зокрема, підписано міжурядову конвенцію про уникнення подвійного оподаткування; понад десяток домовленостей щодо підтримки відновлення України з потужними японськими організаціями (JICA, JETRO, Експортно-кредитною агенцією NEXI та Японським банком міжнародного співробітництва); грантові угоди щодо реалізації програм відновлення, а також низку документів між Міністерством аграрної політики України і японськими компаніями, які передбачають надання Україні різної сільгосптехніки і обладнання; міжурядовий меморандум щодо підтримки відновлення України з японськими організаціями (JICA, JETRO, Експортно-кредитна агенція NEXI та Японський банк міжнародного співробітництва); міжурядова меморандум
“Нафтогаз” домовився про проект у сфері вітроенергетики; оператор газотранспортної системи України підписав меморандум про підготовку до модернізації газокомпресорних станцій. Також, за словами прем’єра, підписано документи у сфері енергетики, телекомунікацій, інфраструктурного будівництва та екології.
“Японія вже показала лідерство з фінансової підтримки України. Тепер Японія має стати одним із лідерів українського відновлення та інвестицій у нашу економіку”, – підсумував Шмигаль.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив президенту України Володимиру Зеленському про переговори з представниками Болгарії та Румунії.
“Цей напрямок транскордонної взаємодії зараз, очевидно, зростає. Я дякую партнерам. Це і робота морського коридору, і дунайського експортного кластера, і взагалі товарообіг між нашими країнами”, – сказав Зеленський у відеозверненні в понеділок.
“Тільки з Румунією ми бачимо потенціал зростання до 4 мільйонів тонн товарообігу до кінця цього року. Це дуже потужно і підтримує не тільки нашу державу, не тільки робочі місця в Україні, а й у країнах-партнерах”, – сказав президент.
Зеленський упевнений, що “додамо ще до співпраці і Румунію, і Болгарію, і Молдову, весь Європейський Союз”.
Міністерство закордонних справ України в середу уклало Меморандум про співпрацю з італійським торговельним агентством у рамках роботи конференції з відновлення української держави, повідомила прес-служба МЗС.
Зокрема, Меморандум став важливим кроком зі створення нових можливостей для українських експортерів на італійському ринку, пожвавлення B2B контактів, а також розширення української продукції на полицях провідних торговельних мереж Італії.
Зазначається, що в рамках започаткованої співпраці українські експортери зможуть отримати розширені можливості налагодження прямих робочих контактів з італійськими партнерами, бізнес-мітчини, участі у виставкових заходах та ритейл-акціях.
“МЗС України послідовно розширює партнерства з іноземними профільними асоціаціями, щоб допомогти українським експортерам у виході на нові зарубіжні ринки, використовуючи можливості цифрової платформи Nazovni”, – резюмували у пресслужбі зовнішньополітичного відомства.
Міжнародна платформа “NAZOVNI” – це сервіс глобалізації українського бізнесу, створений для просування товарів і послуг за кордоном за сприяння українських дипломатичних установ.
Україна та Румунія домовилися посилити співпрацю у Дунайському регіоні та співпрацю у сфері природоохорони, зокрема країни готуються до укладення двосторонньої угоди щодо імплементації Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (Конвенції ЕСПО).
Відповідне рішення ухвалили міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець та міністр захисту довкілля, вод та лісів Румунії Барна Танчос під час онлайн-зустрічі 27 червня, повідомляється на сайті Мінприроди у понеділок увечері.
Український міністр також розповів про шкоду, завдану довкіллю з початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, та висловив сподівання на підтримку Румунії у питаннях стягнення Україною збитків з агресора у міжнародному суді.
“Вже зафіксовано близько 260 випадків екоциду на території країни та більше ніж 2 тисячі кейсів знищення наших екосистем. Розмір шкоди перевищує 200 млрд грн. Така війна однозначно залишить величезні шрами на тлі українського довкілля. Україна приєдналася до сім’ї LIFE і ми маємо великі сподівання, що у рамках програми, серед іншого, зможемо відновлювати нашу живу природу”, – зазначив Стрілець, слова якого наведено у повідомленні відомства.
Він також нагадав, що Україна впровадила офіційний застосунок Мінприроди “ЕкоЗагроза”, який дає змогу кожному жителю планети цілодобово отримувати дані про всі зміни екологічних показників на українській території, зокрема й радіаційного забруднення.
Конвенція ЕСПО – міжнародна угода, ініційована Європейською економічною комісією ООН, яка набула чинності 1997 року. Згідно з документом, процедура оцінки впливу на довкілля потенційно небезпечних проєктів має здійснюватися не лише всередині держави, а й у суміжних країнах, яких може торкнутися вплив цих об’єктів.
Україна та ЄС уклали 24 червня угоду про приєднання до міжнародної екологічної програми LIFE, бюджет якої на 2021-2027 роки на проєкти із захисту довкілля становить EUR5,43 млрд.
Мінприроди вже має понад 15 конкретних пропозицій, які буде оформлено у відповідні проєкти для подання на розгляд програми LIFE.
